Рішення № 12985722, 20.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/35620.12.10 За позовом Приватного підприємства «Лікоінгруп»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВТ-Телеком»

про стягнення 38271,39 грн.

                                                                                          Суддя           Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Желізняк К.О.- представник по довіреності № 151110-1 від 15.11.2010р.

від відповідача: не з’явились

СУТЬ СПОРУ :                    

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «СВТ-Телеком» заборгованості за Договором підряду № 2 від 08.04.2009 та Договором підряду № 3 від 05.05.2009 в розмірі 38271,39 грн., в тому числі 25000,00 грн. основного боргу, 2728,32 грн. збитків від інфляції, 9639,00 грн. пені за користування коштами та 904,07 грн. пені за прострочення виконання зобов’язання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем за укладеними договорами не виконані у повному обсязі зобов’язання щодо оплати виконаних робіт. З посиланням на положення Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму пені, річних та інфляційних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2010 порушено провадження по справі № 53/356, розгляд справи призначено на 15.11.2010, а також відмовлено позивачеві в задоволенні клопотання про забезпечення позову.

У зв’язку з нез’явленням в засідання суду повноважного представника відповідача, ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2010 розгляд справи було відкладено на 20.12.2010.

Представник позивача в судовому засіданні уточнив позовні вимоги, відповідно позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 30778,50 грн., в т.ч. 25000,00 грн. основного боргу, 2728,32 грн. інфляційних втрат, 901,64 грн. 3% річних та 2148,59 грн. пені.

Вказана заява розглядається судом як заява про зменшення позовних, у зв’язку з чим відсутні підстави припинення провадження щодо розгляду вимог від яких позивач відмовився. Зазначена позиція викладена у п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду від 13.08.2008 № 01-8/482, п. 17 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 № 01-8/2351 в яких зазначалося, зокрема, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір; факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи, при цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Відповідач в судове засідання 20.12.2010 також не з’явився, вимоги ухвал суду від 28.10.2010 та від 15.11.2010 не виконав, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році»(пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз’яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до вимог ст. 87 ГПК України суд належним чином повідомив сторін про розгляд справи ухвалами суду від 28.10.2010 та від 15.11.2010, про що свідчать відмітки про відправку на зворотній стороні вказаних ухвал, повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання та реєстри відправки поштової кореспонденції.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 20.12.2010 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

08.04.2009 між сторонами у справі укладено договір підряду № 2 (далі –Договір № 2), у відповідності до умов якого за завданням Замовника (відповідач) Підрядник (позивач) власними силами зобов’язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договору, виконати будівельні роботи на будівництві базової станції мережі передавальних базових станцій ЗАТ «Український мобільний зв'язок»в м. Києві вул.. Курнатовського Б 20, а Замовник зобов’язується прийняти виконані роботи та оплати їх в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі (п. 1.1. Договору № 2).

Загальна вартість робіт, що виконуються за цим Договором, складатиметься із суми Договірних цін на окремі етапи робіт, які оформлюються як Додатки до цього Договору, підписуються Замовником та Підрядником і є невід’ємною частиною цього Договору (п. 2.1. Договору № 2).

Згідно з Розділом 3 Договору № 2:

3.1. Замовник протягом 3 (трьох) банківських днів з дня підписання будь-якого з вказаних у п. 2.1. цього Договору Додатку перераховує на поточний рахунок Підрядника аванс у розмірі 70% від суми, зазначеної в конкретному Додатку.

3.2. Наступні платежі Замовник зобов’язується здійснювати протягом 3 (трьох) банківських днів з дня підписання переданих Підрядником Актів прийняття виконаних підрядних робіт (ф. КБ-2В), що визначаються цим конкретним Додатком, та Довідки про їх вартість (ф. КБ-3) або з дня погодження листа Підрядника, який обґрунтовує необхідність здійснення такого платежу.

3.3. Розрахунки за даним Договором здійснюються безпосередньо між Замовником та Підрядником в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування належних до сплати сум коштів на поточний рахунок Підрядника.

На виконання умов Договору № 2 позивач виконав, а відповідач прийняв роботи на загальну суму 24000,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-здачі виконаних робіт за липень 2009, який підписаний повноважними представниками сторін та скріплені печатками та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2009.

З пояснень наданих представником позивача в судовому зсіданні слідує, що відповідач на виконання п. 3.1. Договору № 2 авансового платежу в розмірі 70% на користь позивача не здійснював.

Згідно з доданими до матеріалів справи копіями виписок з банківського рахунку позивача відповідач сплатив позивачу 7000,00 грн.

Не сплаченим залишився борг у розмірі 17000,00 грн.

Судом також встановлено, що 05.05.2009 між сторонами у справі було укладено договір підряду № 3 (далі –Договір №3), у відповідності до умов якого за завданням Замовника (відповідач) Підрядник (позивач) власними силами зобов’язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договору, виконати будівельні роботи на будівництві базової станції мережі передавальних базових станцій ЗАТ «Український мобільний зв'язок»в смт Козин Київської області, а Замовник зобов’язується прийняти виконані роботи та оплати їх в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі (п. 1.1. Договору № 3).

Загальна вартість робіт, що виконуються за цим Договором, складатиметься із суми Договірних цін на окремі етапи робіт, які оформлюються як Додатки до цього Договору, підписуються Замовником та Підрядником і є невід’ємною частиною цього Договору (п. 2.1. Договору № 3).

Згідно з Розділом 3 Договору № 3:

3.1. Замовник протягом 3 (трьох) банківських днів з дня підписання будь-якого з вказаних у п. 2.1. цього Договору Додатку перераховує на поточний рахунок Підрядника аванс у розмірі 70% від суми, зазначеної в конкретному Додатку.

3.2. Наступні платежі Замовник зобов’язується здійснювати протягом 3 (трьох) банківських днів з дня підписання переданих Підрядником Актів прийняття виконаних підрядних робіт (ф. КБ-2В), що визначаються цим конкретним Додатком, та Довідки про їх вартість (ф. КБ-3) або з дня погодження листа Підрядника, який обґрунтовує необхідність здійснення такого платежу.

3.3. Розрахунки за даним Договором здійснюються безпосередньо між Замовником та Підрядником в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування належних до сплати сум коштів на поточний рахунок Підрядника.

На виконання умов Договору № 3 позивач виконав, а відповідач прийняв роботи на загальну суму 18000,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-здачі виконаних робіт за липень 2009, який підписаний повноважними представниками сторін та скріплені печатками та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2009.

З пояснень наданих представником позивача в судовому зсіданні слідує, що відповідач на виконання п. 3.1. Договору № 3 авансового платежу в розмірі 70% на користь позивача не здійснював.

Згідно з доданими до матеріалів справи копіями виписок з банківського рахунку позивача відповідач сплатив позивачу 10000,00 грн.

Не сплаченим залишився борг у розмірі 8000,00 грн.

Матеріали справи також свідчать, що позивач звертався до відповідача з претензією № 02/10 від 13.07.2010 з вимогою оплатити заборгованість за Договорами підряду № 2 та № 3 в розмірі 25000,00 грн. з урахуванням штрафних санкцій.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно з частиною 1 статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Доказів належного виконання зобов’язання за договором щодо оплати робіт відповідач не подав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи.

Згідно статей 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 25000,00 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 2148,59 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов’язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій –неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Як вбачається з пункту 9.1 Договорів № 2 та № 3 за порушення строків оплати робіт Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі 0,15 % від ціни Договору за кожний день прострочення.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач надав суду розрахунок пені за неналежне виконання відповідачем умов Договору та чинного законодавства України.

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 2148,59 грн.

          Також, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов’язань за договором, позивач просить стягнути з останнього 3% річних у розмірі 901,64 грн. та інфляційні втрати в сумі 2728,32 грн.

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього на підставі статті 625 Цивільного кодексу України підлягають стягненню 3% річних у розмірі 901,64 грн. та інфляційні втрати в сумі 2728,32 грн.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Згідно з п. 4.2. Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 04.03.1998, № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СВТ-Телеком»(03115, м. Київ, Площа Святошинська, 1, к. 272, код ЄДРПОУ 34482717, з будь-якого рахунку, виявленого держаним виконавцем підчас виконання судового рішення) на користь Приватного підприємства «Лікоінгруп»(03065, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 20/1, кВ. 41, код ЄДРПОУ 34832679) основний борг у розмірі 25 000 (двадцять п’ять тисяч) грн. 00 коп., 2148 (дві тисячі сто сорок вісім) грн. 59 коп. пені, 901 (дев’ятсот одна) грн. 64 коп. 3% річних, 2 728 (дві тисячі сімсот двадцять вісім) грн. 32 коп. інфляційних втрат, 307 (триста сім) грн.. 78 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                               О.А.Грєхова

Повне рішення складено 22.12.2010