Рішення № 12985561, 14.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/45214.12.10 За позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до Приватного підприємства «Агенція «Стандарт»

про стягнення заборгованості, -

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: Братченко А.В. (довіреність від 09.08.2010р.);

від відповідача: не з’явились.

В судовому засіданні 14 грудня 2010 року по справі було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.          

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства «Агенція «Стандарт»(відповідач) заборгованості в сумі 306 133,72 грн. з них сума простроченого кредиту –245000,00 грн., прострочена заборгованість за процентами –40009,57 грн., прострочена заборгованість за комісійною винагородою –11160,00 грн., пеня за прострочену заборгованість по кредиту –6762,68 грн., пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом – 2 628,91 грн. та пеня за прострочення заборгованості по комісійній винагороді –572,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушував взяті на себе зобов'язання за кредитним договором № 119 від 03 березня 2009 року, зокрема, не повернув кредитні кошти в строк передбачений договором, не сплачував відсотків за користування кредитними коштами та не сплачував комісійну винагороду за управління кредитом, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив. Про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвалою від 10.11.2010р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 30.11.2010р. Ухвалою від 30.11.2010р. розгляд справи, у зв’язку з неявкою представника відповідача було відкладено до 07.12.2010р., в яке представник відповідача також не з'явився. Ухвалою від 07.12.2010р. розгляд справи було відкладено до 14.12.2010р., в яке представник відповідача в котре не з'явився.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 (02.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/289 від 18.09.1997 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об’єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03 березня 2009 року між позивачем (надалі –Банк або Кредитор) та відповідачем (далі по тексту –Позичальник або Боржник) (разом - сторони), був укладений кредитний договір № 119 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі – Кредитний договір або Договір), згідно з положень п. 2.1 якого Банк зобов’язується надати Позичальнику кредит у сумі 465000,00 грн., на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені Договором.

Кінцевий термін повернення кредиту –не пізніше 01.02.2010р. (п. 2.2.Договору).

Судом встановлено, а з матеріалів справи вбачається, що Банк виконав взяті на себе зобов’язання за Кредитним договором належним чином, зокрема, перерахував останньому кредитні кошти в розмірі 465000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 421 від 03 березня 2009 року та випискою з особового рахунку Позичальника (копія ордеру та виписки в матеріалах справи).

Пунктом 3.2 Кредитного договору встановлено, що проценти за користування кредитом нараховуються Банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої Банком процентної ставки в розмірі - 20% річних.

Положеннями п. 3.2 Договору встановлено, що при розрахунку процентів використовується метод «факт/факт», виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році.

За управління кредитом Позичальник щомісячно сплачує Банку комісійну винагороду, виходячи із встановленої Банком процентної ставки у розмірі 0,3% процентів від суми кредиту. Нарахування та сплата комісійної винагороди здійснюється в гривні.

У випадку порушення Позичальником встановленого п. 2.2 Договору строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту Позичальник проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 30% річних за кредитом (п. 3.4 Договору).

У встановлений п. 2.2 Договору строк Позичальник зобов’язаний повернути всі отримані в межах кредиту суми кредиту (п. 4.2.1. Договору).

Позичальник зобов’язаний своєчасно сплачувати плату за кредит (п. 4.2.2. Кредитного договору).

Судом встановлено, що Позичальник, лише частково повернув кредитні кошти за Договором та частково сплачував проценти за користування кредитом, що підтверджується банківськими виписками (копії виписок в справі).

Позивач зазначає, а відповідачем не спростовано, що в передбачений Договором строк Позичальник не повернув залишку кредитних коштів, не сплатив відсотків за користування кредитними коштами та не сплатив комісію за управління кредитом, у зв'язку з чим у останнього, станом на 04.11.2010р. утворилась заборгованість перед Банком, і становить: 245000,00 грн. – прострочена заборгованість за кредитом, 41486,28 грн. - прострочена заборгованість по відсоткам за користування кредитом та 11572,00 грн. –прострочена заборгованість за комісійною винагородою за управління кредитом (уточнений розрахунок заборгованості Позичальника за кредитом, за сплатою відсотків за користування кредитом та по комісії за управління кредитом міститься в матеріалах справи).

Внаслідок неналежного виконання Позичальником взятих на себе зобов’язань за Договором, Банк, 08.02.2010р. направив на адресу відповідача повідомлення щодо порушення умов договору з вимогою погасити існуючу заборгованість (копія вимог в справі). Факт надсилання відповідної вимоги позивачем та отримання її відповідачем 01.03.2010р. підтверджується відміткою про вручення на поштовому повідомленні К-49 (копія повідомлення в матеріалах справи). Позивач зазначає, що відповідач на відповідне повідомлення ніяким чином не відреагував, суму заборгованості за Кредитним договором на рахунок Банку не провів.

24.02.2010р. Банк, повторно, направив на адресу відповідача лист щодо виконання зобов’язання з вимогою сплати заборгованості за кредитом (копія листа в справі).

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 1054 параграфу 2 глави 71 Цивільного Кодексу України встановлено, щоза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно частини першої статті 1049 параграфу 1 глави 71 Цивільного Кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

На час розгляду справи сума заборгованості Позичальника за Кредитним договором на рахунок Банку не надійшла.

Враховуючи викладене, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, позовні вимоги про стягнення з Позичальника на користь Банку заборгованості за Кредитним договором: 245000,00 грн. – прострочена заборгованість за кредитом, 41486,28 грн. - прострочена заборгованість по відсоткам за користування кредитом та 11572,00 грн. –прострочена заборгованість за комісію за управління кредитом –є обґрунтованими.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 5.3 Кредитного договору передбачено, що за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за надання кредиту та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом Позичальник сплачує Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача за порушення Позичальником зобов’язання за Договором стягнення з Позичальника на користь Банку підлягає: пеня за несвоєчасну сплату кредиту в сумі –6762,67 грн., пеня за прострочення сплати відсотків за користування кредитними коштами в розмірі –1198,47 грн. та пеня за не сплату комісійної винагороди за супровід кредиту в розмірі –114,30 грн. (уточнений розрахунок сум пені міститься в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача в сумі 3297,34 грн. (3061,34 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Агенція «Стандарт»(ідентифікаційний код: 24729504, адреса: 04114, м. Київ, Шевченківський район, вул. Салютна, будинок, 14, р/р 26006301360752 в філії «Залізничне відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Київ», МФО 322153) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(ідентифікаційний код: 00039002, адреса: 01001, м. Київ, Шевченківський район, провулок Шевченка, будинок, 12, рахунок 290969021 в філії «Залізничне відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Київ», МФО 322153) грошові кошти: прострочена заборгованість за кредитом - 245 000,00 грн. (двісті сорок п’ять тисяч гривень 00 копійок), прострочена заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом –41486,28 (сорок одна тисяча чотириста вісімдесят шість гривень 28 копійок), прострочена заборгованість за комісійною винагородою за управління кредитом - 11572,00 грн. (одинадцять тисяч п’ятсот сімдесят дві гривні 00 копійок), пеня за несвоєчасне повернення кредиту в сумі –6 762,67 грн. (шість тисяч сімсот шістдесят дві гривні 67 копійок), пеня за прострочення сплати відсотків за користування кредитними коштами в розмірі –1 198,47 грн. (одна тисяча сто дев’яносто вісім гривень 47 копійок), пеня за не сплату комісійної винагороди за супровід кредиту в розмірі –114,30 грн. (сто чотирнадцять гривень 30 копійок) та судові витрати: державного мита –3061,34 грн. (три тисячі шістдесят одна гривня 34 копійки) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 20.12.2010р.