Рішення № 12984917, 02.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/47302.12.10 За позовом Комунального підприємства Богуславської районної ради «Богуславтепловодопостачання»

до           Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-Житло»

про стягнення 30208,34 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Кузнєцова Г.М. - довіреність № 44 від 04.02.2010р.;

від відповідача: не з’явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство Богуславської районної ради «Богуславтепловодопостачання»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-Житло»про стягнення 30208,34 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором про надання послуг з теплопостачання від 03.12.2009р. не оплатив вартість наданих послуг, заборгувавши позивачу 28368,28 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 28368,28 грн. - боргу, 1219,84 грн. –інфляційних збитків, 620,22 грн. –3% річних, а також понесені ним по справі судові витрати –302,08 грн. –державного мита, 236, 00 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 04.11.2010 р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 15.11.2010 р.

Через канцелярію суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю забезпечити явку представника до суду на вказану дату, який приймає участь в іншому судовому засіданні.

У зв’язку з хворобою судді 15.11.2010р. розгляд справи не відбувся.

Ухвалою суду від 16.11.2010р. розгляд справи було призначено на 02.12.2010р.

В судове засідання 02.12.2010р. представник відповідача повторно не з’явився, подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи, в задоволенні якого судом було відмовлено у зв’язку з відсутністю доказів на підтвердження обставин, викладених у заяві, а також процесуальним обмеженням строку розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні 02.12.2010р. підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 02.12.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання послуг з централізованого теплопостачання (далі - Договір), згідно з умовами якого (п.1.1) позивач зобов'язався надавати відповідачу вчасно та відповідної якості послуги з централізованого теплопостачання, а останній зобов’язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, визначених договором.

Тарифи на послуги визначені сторонами в п. 4.1 Договору.

Відповідно до п. 4.2 Договору розрахунки за надані послуги здійснюються на підставі показників засобів обліку теплової енергії.

Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку, або відповідно до «Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні»КТМ-204, 244-94 України (п. 11.1 Договору).

Відповідно до п. 11.3 Договору споживач, що має прилади обліку на своєму балансі, щомісячно до 28 числа розрахункового місяця, подає виробнику звіт про фактичне споживання теплової енергії. Все оформляється актом передачі теплової енергії.

Згідно з п. 5.1 Договору відповідач сплачує позивачу за надані послуги в два етапи: авансовий платіж 50% вартості орієнтовного споживання до 5 числа розрахункового місяця, кінцевий розрахунок не пізніше 20 числа після розрахункового місяця.

Позивач свої зобов’язання по Договору виконав належним чином, на виконання умов Договору відповідачу надано послуг за грудень 2009 року на суму 54 968,28 грн., що підтверджується актом здачі - прийняття послуг №1512 від 25.12.2009 року.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату за надані послуги №1589 від 25.12.2009 року на суму 54 968,28 грн.

Однак, відповідач за надані послуги розрахувався частково, заборгувавши позивачу 28368,28 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 28368,28 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 1219,84 грн. –інфляційних втрат та 620,22 грн. –3% річних (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи інфляційні витрати та 3% річних, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 1219,84 грн. –інфляційних втрат та 620,22 грн. –3% річних, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-Житло»(01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 67-б, код ЄДРПОУ: 33629567) на користь Комунального підприємства Богуславської районної ради «Богуславтепловодопостачання»(09700, Київська обл., м. Богуслав, вул. Польова, 46-а, код ЄДРПОУ: 33604652) –28368 (двадцять вісім тисяч триста шістдесят вісім) грн. 28 коп. - боргу, 1219 (одну тисячу двісті дев’ятнадцять) грн. 84 коп. –інфляційних збитків, 620 (шістсот двадцять) грн. 22 коп. –3% річних, 302 (триста дві) грн. 08 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.М. Якименко