Рішення № 12956834, 14.12.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2010 року                                                            Справа №12/2012

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарях Кадусі Н.В., Луговій І.В., за участю представників сторін: позивача –Столярської О.І. за довіреністю, відповідача –не з’явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нокіан шина»до товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Спецторг»про стягнення 6645470 грн. 12 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача, на підставі усного договору поставки, 5998594 грн. 75 коп. основного боргу за поставлений товар, 242997 грн. 39 коп. інфляційних втрат, 113398 грн. 09 коп. 3% річних за період прострочення з 13.02. по 30.09.2010 року, 290479 грн. 89 коп. пені за 6 місяців прострочення з 13.02.2010 року, що разом складає 6645470 грн. 12 коп.

У судовому засіданні представник позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях до неї (т. 2 а.с. 1-3), підтримала і просила суд його задовольнити.

Відповідач відзив на позов не подав, явку свого представника повторно в засідання суду не забезпечив, хоч про місце, дату і час судових засідань був повідомлений належним чином за правилами, передбаченими пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), інформаційних листах Вищого господарського суду України від 02.06.2006 N 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році»(пункт 23).

Відповідно до ст. 75 ГПК України, судом розглянуто справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє частково з наступних підстав.

Із видаткових накладних позивача (17 штук, т. 1 а.с. 12-28) і довіреностей відповідача (т. 1 а.с. 63-72, т. 2 а.с. 4) вбачається, що позивач в період з 18.12.2008 по 13.10.2009 року відвантажив, а відповідач отримав товар згідно специфікацій (т. 1 а.с. 46-62) на загальну суму 6077655 грн. 36 коп.

На оплату поставленого товару позивачем виставлені рахунки (т. 1 а.с. 29-45), які частково відповідачем оплачені.

Як на підставу поставки товару, позивач у видаткових накладних, а відповідач у довіреностях посилаються на рахунки-фактури, що свідчить про узгодженість їх дій і намірів.

Згідно розрахунку позивача та актам звірки взаєморозрахунків станом на 31.10.2010 року (т.1 а.с. 73, 93-96, т. 2 а.с. 37-38) заборгованість відповідача по спірним поставкам товару складає 5998594 грн. 75 коп.

05.02.2010 року, у справі господарського суду Черкаської області № 01/2960 про банкрутство відповідача, позивачем направлено відповідачу заяву про визнання грошових вимог на суму 5998594 грн. 75 коп., яка відповідачем не визнана і не виконана (т. 1 а.с. 74-78, 97).

Вищеназвані документи долучені до матеріалів справи в якості письмових доказів.

З огляду на вищевикладене суд вважає, що між сторонами виникли зобов’язальні відносини, які ґрунтуються на фактичній поставці та використанні товару, здійснюваних без укладення письмового договору.

За змістом ст.ст. 173, 174, 193, 202 ГК, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов’язків (зобов’язань), зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема належним виконанням.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання обов’язку боржником не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.

Цивільним законодавством не встановлено форми, змісту та порядку пред’явлення кредитором вимоги до боржника, тому подання позивачем заяви про визнання його спірних грошових вимог у справі про банкрутство відповідача та надсилання цієї заяви відповідачу у даному випадку суд розцінює як пред’явлення такої вимоги, яка є чіткою, зрозумілою та не суперечить будь-яким нормам матеріального права.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.06.2010 року ухвали господарського суду Черкаської області від 10.12.2009 року і від 02.03.2010 року по справі № 01/2960 (про банкрутство відповідача) скасовані, провадження по справі припинено (т. 1 а.с. 104-109, 116-117, 110-113).

Наявність і розмір невиконаного спірного основного грошового зобов’язання у розмірі 5998594 грн. 75 коп. відповідачем допустимими доказами не спростовано, навпаки визнано в актах звірки взаєморозрахунків, тому ця заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Згідно з ст. 625 ч. 2 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення інфляційних втрат і 3% річних відповідає ст. 625 ч. 2 ЦК України, їх розрахунок, відповідно, в розмірі 242997 грн. 39 коп. і 113398 грн. 09 коп., судом перевірений і визнаний вірним, тому вимоги позивача в цій частині теж підлягають задоволенню.

Разом з тим, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені в розмірі 290479 грн. 89 коп. за порушення виконання грошового зобов’язання.

Згідно ст.ст. 546, 547, 549 ЦК України, ст. 199 ГК України, неустойка (пеня) є видом забезпечення виконання зобов’язання, цей правочин повинен вчинятись у письмовій формі, наслідком недодержання письмової форми правочину щодо забезпечення виконання зобов’язання є нікчемність цього правочину.

Враховуючи попередній висновок про те, що спірні зобов’язання ґрунтуються на фактичній поставці та використанні товару, здійснюваних без укладення письмового договору, суд вважає, що у позивача відсутня підстава вимагати виконання забезпечення зобов’язання у виді сплати неустойки (пені) в розмірі 290479 грн. 89 коп. і позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи та вимог законодавства позовні вимоги судом визнаються обґрунтованими, доказаними і задовольняються частково.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати пропорційно задоволеній частині позову - державне мито в розмірі 24385 грн. 65 коп. та 225 грн. 69 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього –24611 грн. 34 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація спецторг», вул. Смілянська, 163, м. Черкаси, інд. 1808, код ЄДРПОУ 30630061 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Нокіан шина», вул. Жилянська, 75 А, м. Київ, інд. 01032, код ЄДРПОУ 34453885 –5998594 грн. 75 коп. основного боргу, 242997 грн. 39 коп. інфляційних втрат, 113398 грн. 09 коп. 3% річних, 24611 грн. 34 коп. судових витрат.

В решті позову в частині стягнення 290479 грн. 89 коп. пені, 1124 грн. 34 коп. судових витрат, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Повний текст рішення складено і підписано 20.12.2010 року.

Суддя В.М. Грачов