Рішення № 12956732, 20.12.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" грудня 2010 р.Справа № 2/102-1830 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Козівської селищної ради, вул. Дорошенка, 3, смт. Козова, Тернопільської області, 47600

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Контрольно-ревізійне управління в Тернопільській області вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль

до Козівського районного центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів, вул.Герети, 22 А, смт. Козова, Тернопільської області, 47600

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління праці та соціального захисту населення Козівської райдержадміністрації вул.Грушевського, 25, смт. Козова, Тернопільської області

про стягнення вартості відшкодування витрат на утримання нежитлового приміщення в сумі 25 719 грн. 92 коп.

За участю представників сторін:

позивача: Прийдун О.І., довіреність №9 від 26.11.2010р.

                     Барилко Л.В., довіреність №8 від 26.11.2010р.

третьої особи на стороні позивача:

відповідачів: Вацлавський М.В., довіреність від 16.12.2010р.

третьої особи на стороні відповідача: Перцак І.В., довіреність №1-Ю від 30.11.2010р.

Суть справи: Позивач просить відшкодувати шкоду, яку він поніс внаслідок несплати відповідачем комунальних послуг, одержаних за період з 01.10.2006р. по 31.03.2010р.

Пояснює, що відповідач в даному періоді користувався теплопостачанням, електроенергією, водопостачанням та водовідведенням. Кошти за дані послуги сплачував він, внаслідок чого селищний бюджет поніс шкоду.

Просить позов задовольнити.

Відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що:

- центр розпочав свою діяльність з 12.02.2009р.;

- 11.06.2010р. з позивачем був заключений договір оренди №4 від 11.06.2010р., згідно умов якого він повинен сплачувати позивачеві орендну плату та відшкодовувати комунальні послуги.

До 11.06.2010р. в договірних відносинах він з позивачем не був. Комунальні послуги не сплачував, так-як позивач не виставляв за них рахунки.

Відповідач вважав, що згідно рішення Козівської селищної ради №160 від 15.07.2003р. управління праці та соціального захисту населення Козівської райдержадміністрації надало йому частину приміщення дитсадка "Сонечко" у безоплатне користування. В користування, за яке він не повинен сплачувати як орендну плату, так і комунальні послуги.

Просить в позові відмовити.

Управління праці та соціального захисту населення позов не визнає.

Пояснює, що рішенням Козівської селищної ради №160 від 15.07.2003р. частину приміщення дитсадка "Сонечко" йому надали в безоплатне користування.

На протязі 7 років центри користувалися даним приміщенням і ніхто від них не вимагав відшкодування коштів за комунальні послуги. В зв’язку з чим управління вважало, що в користування приміщення надано без оплати комунальних послуг.

Просить у позові відмовити.

Контрольно-ревізійне управління в Тернопільській області пояснює, що при плановій ревізії позивача встановлено, що з 01.10.2006р. по 31.03.2010р. останнім проведено покриття за рахунок бюджетних коштів витрат відповідача по теплопостачанню, воді та електроенергії, на суму 25719грн. 92 коп. Внаслідок чого місцевий бюджет поніс шкоду.

Просить зобов'язати відповідача таку відшкодувати.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, і приймаючи до уваги, що:

1) Керуючись ст. 77 Господарського процесуального кодексу України суддя 16.12.2010р. оголосив перерву в засіданні в межах встановленого строку. 20.12.2010р. засідання продовжилось.

2) В судовому засіданні перед розглядом справи представникам сторін та третіх осіб роз’яснено їх права і обов’язки, передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

3) У 2003р. розпорядженням голови Козівської райдержадміністрації №274 від 10.07.2003р. при територіальному центрі соціальної допомоги одиноким пенсіонерам та інвалідам управління праці та соціального захисту населення Козівської райдержадміністрації створено районний центр ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів.

Поскільки третя особа не надала Положення про даний райцентр, то невідомо чи був такий в 2003р. юридичною особою, чи ні.

У 2006р. розпорядженням голови райдержадміністрації №245 від 05.04.2006р. затверджено Положення про територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян.

Із даного Положення вбачається, що територіальний центр, засновником якого є Козівська райдержадміністрація, є юридичною особою та розташований в м.Козова по вул. Дорошенка, 6.

Відділення районної соціальної реабілітації дітей-інвалідів до складу територіального центру входило як структурний підрозділ.

У 2008р. наказом №121 від 01.07.2008р. територіальний центр припинив діяльність відділення районної соціальної реабілітації дітей-інвалідів з 02.09.2008р., шляхом його ліквідації. Працівників відділення вивільнено.

Отже, з 02.09.2008р. відділення районної соціальної реабілітації дітей-інвалідів ліквідовано. Відтак до складу як структурний підрозділ, відділення не входило в територіальний центр.

У 2008р. розпорядженням Козівської райдержадміністрації №201 від 22.04.2008р. створено центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів.

У 2009р. розпорядженням Козівської райдержадміністрації №71 від 10.02.2009р. затверджено Положення про Козівський райцентр соціальної реабілітації дітей-інвалідів.

Згідно п. 10.1. даного Положення та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №556375 від 13.02.2009р., Козівський районний центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів є юридичною особою з 13.02.2009р. Саме з цього часу він може бути відповідачем по справі і нести відповідальність, передбачену вимогами чинного законодавства.

4) 15.07.2003р. виконком Козівської селищної ради виніс рішення №160 "Про розгляд листа управління праці та соціального захисту населення Козівської райдержадміністрації №889 від 26.06.2003р. відносно створення районного центру реабілітації дітей-інвалідів".

Даним рішенням виконком вирішив надати управлінню праці та соціального захисту населення Козівської райдержадміністрації у безоплатне користування частину приміщення дитсадка "Сонечко" (2 кімнати загальною площею 128 кв.м.) для влаштування райцентру реабілітації дітей-інвалідів.

Отже, власник майна, яким, згідно ст. 142 Конституції України, ст. 761 Цивільного кодексу України та ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", є позивач, надав в безоплатне користування частину нерухомого майна.

Про те, чи повинні сплачуватись комунальні послуги при користуванні приміщенням, в рішенні Козівської селищної ради нічого не зазначено.

Дане рішення виконкому до 2010р. не скасовано і не визнано судом незаконним (ст. 21 Цивільного кодексу України).

Тому суд, рішення виконкому Козівської селищної ради приймає до уваги.

5) Актами цивільного законодавства не встановлено, що цивільні права і обов’язки виникають безпосередньо із актів органів місцевого самоврядування (ст. 11 Цивільного кодексу України), тому після винесення рішення виконком Козівської селищної ради повинен був спрямувати свої дії на набуття цивільних прав і обов’язків, передбачених даним рішенням (ст. 202 Цивільного кодексу України). Заключити з управлінням праці і соціального захисту населення правочин, яким є договір на користування спірною нерухомістю (договір оренди). В якому повинно бути передбачено орендну плату та розмір фактичних витрат при користуванні приміщенням (ст. 283 Господарського кодексу України та ст.ст. 759, 793 Цивільного кодексу України).

Фактично договір оренди не заключено.

Тобто, з 2003р. управління праці і захисту населення, не встановивши з позивачем цивільні права і обов’язки, прийняв в користування безоплатно нерухоме майно, яке без належних на то підстав (договір суборенди також не заключено) у 2009р. передало в користування відповідачеві.

Вищенаведене підтверджує, що з 13.02.2009р. по 31.03.2010р. відповідач користувався приміщенням дитсадка "Сонечко" на підставі дозволу власника, без заключення договору оренди, що є порушенням ст. 283 Господарського кодексу України, ст. 759 Цивільного кодексу України та ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

6) Відшкодування шкоди за несплату відповідачем позивачеві комунальних послуг це є недоговірна відповідальність, тому суд керується ст. 1166 Цивільного кодексу України.

Дана стаття передбачає, що для настання деліктної відповідальності необхідно:

- наявність шкоди;

- протиправність поведінки заподіювача шкоди;

- причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою;

- вина заподіювача шкоди.

Одержавши безоплатно в користування приміщення органу місцевого самоврядування, відповідач, згідно ст. 7 та 762 Цивільного кодексу України, зобов’язаний був сплатити позивачеві вартість послуг, які він одержав при користуванні таким. А саме: послуг по теплопостачанню, водопостачанню, водовідведенню та електроенергії.

Вартість одержаних послуг за період з 09.02.2009р. по 31.03.2010р. в сумі 15003грн. 11 коп. не сплачена. Тому слід вважати, що наявність шкоди в сумі 15003грн. 11 коп. матеріалами справи підтверджена. І суд її вважає доведеною.

Протиправна поведінка в цивільних правовідносинах означає порушення відповідачем вимог правової норми. Кожному заборонено завдавати майну іншого і будь-яке завдання шкоди іншому вважається протиправним.

Протиправна поведінка може мати дві форми –дію чи бездіяльність. Бездіяльність –це нездійснення дій, які вимагаються законом.

Ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що проект договору може бути запропонований будь-якою із сторін.

Отже, при наявності рішення Козівської селищної ради, остання повинна була в 2009р. направити відповідачеві проект договору оренди, в якому зазначити на кого і в якій сумі відносяться комунальні послуги. В разі неодержання такого проекту, відповідач повинен був направити такий селищній раді.

Фактично, ні власник нерухомості, ні відповідач, який в 2009р. користувався такою нерухомістю, проект договору не направили.

Тому слід вважати, що незаключення договору оренди трапилось як з вини позивача, так і звини відповідача.

Відтак, судом встановлено:

- шкоду в сумі 15003грн. 11 коп.;

- протиправну поведінку позивача та відповідача;

- вину двох сторін;

- причинний зв'язок –незаключення сторонами договору привело до шкоди.

Отже, сторони своєю бездіяльністю спільно заподіяли бюджету шкоду в сумі 15003грн. 11 коп.

Тому відповідач повинен відшкодувати позивачеві 7501 грн. 55 коп.

А позовні вимоги позивача в частині стягнення 18218грн. 37 коп. слід визнати необґрунтованими і вони не підлягають задоволенню.

7) При розгляді справи також враховувалось, що ст. 1173 Цивільного кодексу України передбачає відшкодування шкоди, завданої органом місцевого самоврядування (селищною радою). Позов пред’явлено на відшкодування шкоди, завданої селищній раді (місцевому бюджету). Тому посилання позивача на дану статтю судом не приймається.

Керуючись вищезазначеним, ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1) Стягнути з Козівського районного центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів вул. Герети, 22 А, смт. Козова, Козівського району, Тернопільської області (ідент. код 35453006):

- на користь Козівської селищної ради вул. Дорошенка, 3, смт. Козова, Козівського району, Тернопільської області (ідент. код 04525573) 7501 грн. 55 коп. –шкоди;

- в дохід Державного бюджету –102грн. державного мита;

- на р/р 31210264700002 у ГУДК у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119 за надані послуги - 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

2) В решті частині позову відмовити.

3) Рішення направити сторонам по справі та двом третім особам.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення «20»грудня 2010 року через місцевий господарський суд.

Суддя