Рішення № 12956229, 29.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/49829.11.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕРСАНІТ ІНВЕСТ»

До1) Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

2) Дочірнього підприємства «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

Простягнення 253226,03 грн.

          Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача: Ахтимчук С.І., дов. № б/н від 12.11.2010 р.,

Чепура І.В., дов. № б/н від 05.01.2010 р.

Від відповідача 1: Пересьолкін М.О., дов. № 48/10 від 03.08.2010 р.

Левченко О.Є., дов. № 81/10 від 28.12.2009 р.

Від відповідача 2: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕРСАНІТ ІНВЕСТ»до Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про стягнення 250000, 00 грн. основного боргу у зв’язку з неповерненням відповідачем грошових коштів, які були сплачені позивачем на виконання умов договору поставки природного газу № 01-02-14-00054 від 15.02.2010 р. та 3226,03 грн. відсотків за користування чужими коштами.

Ухвалою суду від 08.10.2010 р. було порушено провадження у даній справі № 37/498 та призначено її розгляд на 15.11.2010 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні 15.11.2010 р. представники позивача надали витребувані ухвалою суду від 08.10.2010 р. документи.

Представник відповідача відзиву на позов не надав, підтримав подане ним через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 10.11.2010 р. клопотання про припинення провадження у даній справі у зв’язку з відсутністю предмету спору, враховуючи те, що ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України» не набула статусу правонаступника ДП «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ»НАК «Нафтогаз України».

У зв’язку з тим, що відповідач не спростував твердження позивача про передачу йому від ДП «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ»НАК «Нафтогаз України»боргу за договором поставки природного газу № 01-02-14-00054 від 15.02.2010 р., то за таких обставин у суду відсутні підстави для висновку про відсутність предмету спору, тому клопотання про припинення провадження у даній справі відхиляє як безпідставне.

За таких обставин, представники позивача надали суду клопотання про залучення до участі у справі належним відповідачем Дочірнього підприємства «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Представник відповідача проти задоволення зазначеного клопотання заперечив.

Розглянувши клопотання позивача, суд його задовольнив.

Згідно з частиною 1 статті 24 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

У пункті 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 р. 01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році»зазначається, що питання про достатність підстав для вчинення відповідної процесуальної дії вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин та матеріалів певної справи і з огляду на те, чи сприятиме залучення іншого відповідача з’ясуванню усього кола обставин, що входять до предмета доказування у справі, встановленню наявності або відсутності правопорушення, прийняттю законного та обґрунтованого рішення. Необхідно також враховувати, що інший відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок в принципі можливо було б задовольнити позовні вимоги».

Крім того, роз’ясненням Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»встановлено, що ГПК не зобов’язує господарський суд задовольняти клопотання сторони про залучення до участі у справі іншого відповідача. При вирішенні питання про задоволення клопотання щодо залучення до участі у справі іншого відповідача слід виходити з підстав клопотання та їх обґрунтованості.

Враховуючи наведене, судом було залучено до участі у справі відповідачем-2 Дочірнє підприємство «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

З метою залучення належним відповідачем Дочірнього підприємства «Нафтогазмережа»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», суд відклав розгляд даної справи № 37/498 до 29.11.10 р.

У судовому засіданні 29.11.2010 р. представник позивача надав суду докази направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу Дочірнього підприємства «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»та довідку державного реєстратора про включення відповідача-2 до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на день розгляду справи.

Представник відповідача надав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив припинити провадження у справі, оскільки договір № поставки природного газу № 01-02-14-00054 від 15.02.2010 р. був укладений між ТОВ «ЦЕРСАНІТ ІНВЕСТ»та ДП «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ», а ДК «Газ України»до моменту розгляду даної справи не набула статусу правонаступника ДП «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ»та не може відповідати за зобов’язаннями іншої юридичної особи до завершення процедури реорганізації ДП «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ».

Представники позивача підтримали позовні вимоги до відповідача-2, просили їх задовольнити.

Представник відповідача-2 у судове засідання не з’явився, про причини неявки не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, вимог ухвали не виконав.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Дочірнім підприємством «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦЕРСАНІТ ІНВЕСТ»(покупець) був укладений договір поставки природного газу № 01-02-14-00054 від 15.12.2010 р., відповідно до умов якого постачальник зобов’язується передати у власність покупцю, а покупець зобов’язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, що зазначений у статті 2 цього договору.

Умови зазначених договорів свідчать про те, що за своєю правовою природою вони є договорами поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 2.1. договору поставки природного газу № 01-02-14-00054 від 15.12.2010 р. встановлено, що постачальник передає покупцю протягом періоду з 15 лютого 2010 року до 31 грудня 2010 року включно, газ в обсязі до 520.0 тис. м. куб. за наявності його обсягів.

У відповідності до пункту 6.1 даного договору, оплата за природний газ та послуги з його транспортування проводиться виключно грошовими коштами шляхом 100 % попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за 5 (п’ять) банківських днів до початку місяця поставки. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за місяць передачі газу) до 10 числа місяця, наступного за місяцем передачі газу.

Судом встановлено, що на виконання умов договору поставки природного газу № 01-02-14-00054 від 15.12.2010 р., позивачем платіжним дорученням № 5255 від 23.04.2010 р. на ім’я Житомирської філії Дочірнього підприємства «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»було перераховано 250000,00 грн. попередньої оплати за природний газ, який мав бути поставлений у травні 2010 р.

06.05.2010 р. Дочірнє підприємство «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ»повідомило ТОВ «ЦЕРСАНІТ ІНВЕСТ» про те, що у нього відсутні ліміти обсягів природного газу з ресурсу НАК «Нафтогаз України»для виконання умов договору поставки природного газу № 01-02-14-00054 від 15.12.2010 р.

Листом № 408 від 06.05.2010 р. позивач звернувся до ДП «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ»з претензійною вимогою про повернення сплаченої попередньої оплати в розмірі 250000,00 грн.

Представник позивача пояснив, що Наказом Міністерства палива та енергетики України № 141/1 від 13.04.2010 року прийнято рішення про припинення діяльності Дочірнього підприємства «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ»НАК «Нафтогаз України»шляхом його реорганізації –приєднання до дочірньої компанії «Газ України»НАК «Нафтогаз України».

У зв’язку з невиконанням ДП «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ»вимог претензії, позивачем 12.07.2010 р. на адресу ДК «Газ України»було направлено претензію-вимогу про повернення попередньої оплати. Дана вимога позивача ДК «Газ України»залишена без реагування.

У зв’язку з тим, що ДК «Газ України»є правонаступником прав та обов’язків ДП «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ», то Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦЕРСАНІТ ІНВЕСТ»звернулось до Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»та Дочірнього підприємства «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»про стягнення 250000, 00 грн. основного боргу у зв’язку з неповерненням відповідачем грошових коштів, які були сплачені позивачем на виконання умов договору поставки природного газу № 01-02-14-00054 від 15.02.2010 р. та 3226,03 грн. відсотків за користування чужими коштами.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача до Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»задоволенню не підлягають, а вимоги до Дочірнього підприємства «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Статтею 80 Цивільного кодексу України встановлено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

З наданої довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що у встановленому Законом України «Про реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»не внесено запису в державний реєстр про припинення діяльності ДП «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ».

За таких обставин ДК «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»не набула статусу правонаступника ДП «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ».

Оскільки спірний договір був укладений між ТОВ «ЦЕРСАНІТ ІНВЕСТ»та ДП «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ», а доказів того, що ДК «Газ України»набула статусу правонаступника ДК «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ»позивачем суду не надано, то за таких обставин ДК «Газ України»не може відповідати за зобов’язаннями іншої юридичної особи.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення з Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»стягнення 250000, 00 грн. основного боргу у зв’язку з неповерненням відповідачем грошових коштів, які були сплачені позивачем на виконання умов договору поставки природного газу № 01-02-14-00054 від 15.02.2010 р., та 3226,03 грн. відсотків за користування чужими коштами з підстав, заявлених позивачем, задоволенню не підлягає.

Позовні вимоги ТОВ «ЦЕРСАНІТ ІНВЕСТ»до Дочірнього підприємства «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, тоді як відповідач у визначений договором поставки природного газу № 01-02-14-00054 від 15.02.2010 р. строк не здійснив поставки природного газу та не повернув сплачені грошові кошти.

Таким чином, оскільки наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення суми попередньої оплати у розмірі 250000,00 грн., а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕРСАНІТ ІНВЕСТ»стосовно стягнення з Дочірнього підприємства «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»суми попередньої оплати за договором поставки природного газу № 01-02-14-00054 від 15.02.2010 р. в розмірі 250000,00 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 3226,26 грн. процентів на підставі частини 3 статті 693 Цивільного кодексу України.

Відповідно до умов ч.3 ст. 693 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Дана норма кореспондується з нормою, встановленою в частині 3 статті 198 Господарського кодексу України, відповідно до якої відсотки за грошовими зобов’язаннями учасників господарських відносин застосовується у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або нормою.

Таким чином, відповідно до вищевикладених норм чинного законодавства України, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами у сфері господарювання законом або договором мають бути визначені випадки, розмір та порядок їх застосування.

У договорі поставки природного газу № 01-02-14-00054 від 15.02.2010 р. умова про застосування процентів за користування чужими грошовими коштами відсутня.

Таким чином, враховуючи вищевказані обставини, керуючись статтями 536, 625 Цивільного кодексу України, суд відмовляє в стягненні з Дочірнього підприємства «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»3226,26 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача та відповідача-2 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 34821777) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕРСАНІТ ІНВЕСТ»(11725, Житомирська обл., Новоград-Волинський р-н, с. Чижівка, вул. Чижівська, 4, ідентифікаційний код 33529350) 250000 (двісті п’ятдесят тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 2 500 (дві тисячі п’ятсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 232 (двісті тридцять дві) грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.           Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                 Гавриловська І.О.

Повне рішення складено

10.12.2010 р.