Рішення № 12956137, 13.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/40113.12.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Блажівської О.Є.,

розглянувши справу№ 14/401

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Чаплинський маслосирзавод»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Український центр міжнародного співробітництва»

простягнення 25000 грн.

за участю представників сторін: від позивача- не з’явився від відповідача- не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Чаплинський маслосирзавод»(надалі –ВАТ «Чаплинський маслосирзавод») звернулось в Господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр міжнародного співробітництва»(надалі - «Український центр міжнародного співробітництва») про стягнення 25000 грн.

В обґрунтування пред’явлених вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства України не повернув йому суму попередньої оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2010р. (суддя Нарольський М.М.) порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 13.09.2010 р. в судовому засіданні, викликано для участі представників сторін, яких зобов’язано виконати певні дії визначені ухвалою.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва № 22 від 22.09.2010 р. справу № 14/401 передано для розгляду судді Блажівській О.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2010 р. справу прийнято до свого провадження, призначено розгляд справи на 20.10.2010 р. з викликом представників сторін, яких зобов’язано виконати певні дії.

Враховуючи перебування судді на лікарняному, розгляд справи, призначений на 20.10.2010 р., не відбувся. За вказаних обставин суд ухвалою від 25.10.2010 р. призначив судове засідання на 10.11.2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2010 р. суд відклав розгляд справи на 26.11.2010 р. відповідно до ст. 77 ГПК України.

Враховуючи перебування судді на лікарняному, розгляд справи, призначений на 26.11.2010 р., не відбувся. За вказаних обставин суд ухвалою від 06.12.2010 р. призначив судове засідання на 13.12.2010 р.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, яка вказана в позовній заяві та адресу, зазначену в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За вказаних обставин відповідач вважається належним чином повідомленим господарським судом про час і місце її розгляду справи.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 13.12.2010 р. відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника, всебічно та повно з’ясувавши обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 03 листопада 2008 року між ВАТ «Чаплинський маслосирзавод»(довіритель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український центр міжнародного співробітництва»(повірений) укладено Договір доручення № 1015-ВЗ (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору повірений зобов’язується від імені та за рахунок довірителя виконати наступні юридичні дії: надати інформаційне та консультаційно-довідкове обслуговування з питань: побудова системи фінансового планування на підприємстві 07-14.12.2008 р. у Великобританії відповідно до Додатку № 1 до даного Договору.

Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень Господарського кодексу України, як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері, зокрема, ст. 286 ГК України орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцеві незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до статті 762 ЦК України за користування майном справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На виконання вказаного договору позивачем була здійснена попередня оплата в сумі 25000 грн. згідно рахунку-фактури № 1133 від 03.11.2008 р. щодо планової поїздки керівника у Великобританію (платіжне доручення № 725 від 05.11.2008 р.).

Як стверджує позивач, поїздка не відбулась у зв’язку з чим між сторонами була укладена угода від 24.11.2008 р. про розірвання договору доручення від 03.11.2008 р. № 1015-ВЗ, відповідно до якої відповідач взяв на себе зобов’язання повернути позивачу суму попередньої оплати –25000 грн.

Однак, відповідач не виконав свої зобов’язання, не повернув позивачу суму попередньої оплати в розмірі 25000 грн.

Позивач неодноразово надсилав на адресу відповідача претензії щодо повернення суми попередньої оплати (містяться в матеріалах справи).

Відповіддю на претензію № 2-20/11/08 від 80.109.2098 р. відповідач зобов’язався повернути перераховані позивачем грошові кошти в розмірі 25000 грн.

Крім того, обов’язок повернути отримані кошти в сумі 25000 грн. закріплено у Угоді про розірвання договору доручення від 24.11.2008 р.

Однак, в порушення вищевказаних вимог відповідач не повернув позивачу 25000 грн.

Таким чином, факт існування заборгованості в сумі 25000 грн. належним чином доведений, відповідачем не спростований, а тому визнається судом обґрунтованим.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в установленому порядку заявлених до нього вимог не спростував.

Враховуючи викладені обставини, суд задовольняє позов в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр міжнародного співробітництва»(04119, м. Київ, вул. Сім’ї Хохлових, 15, код 3374 ) на користь Відкритого акціонерного товариства «Чаплинський маслосирзавод»(75200, Херсонська обл., Чаплинський район, смт. Чаплина, вул. Бєлінського, буд. 2, код 00447617) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 25000 грн. боргу, 250 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.Є. Блажівська Повне рішення складено: 17.12.2010 р.