Рішення № 12955928, 01.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/41901.12.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Український Страховий Дім»до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»про стягнення 5246,35 грн. за участю представника позивача Семененка І.А., довіреність №751 від 12.05.2010 року, відповідача не зявився,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Український Страховий Дім»до Відкритого акціонерного товариства національної акціонерної страхової компанії «Оранта»про стягнення 5246,35 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08.12.2008 року в м. Київ по вул. М. Вовчка мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Шкода», д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Форд»д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1.

Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 5246,35 грн.

Цивільну відповідальність винної особи у ДТП - гр. ОСОБА_1. було застраховано ВАТ Національна акціонерна страхова компанія «Оранта».

10.12.2009 року позивач направив відповідачу претензію для отримання суми страхового відшкодування в порядку регресу, проте відповіді на дану претензію не отримав.

У звязку з вищезазначеним, позивач звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.09.2010 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 17.11.2010 року.

У звязку із хворобою судді Чебикіної С.О. судове засіданні призначене на 17.11.2010 року не відбулося і було перенесене на 01.12.2010 року.

Представник відповідача в судове засідання 01.12.2010 року не зявився, проте 17.11.2010 року надав відзив на позовну заяву, в якому визнав позов в частині стягнення 4690,05 грн.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з довідки Відділу ДАІ з обслуговування Оболонського району при УДАІ МВС України вих. № 8242 від 28.01.2009 року та постанови Оболонського районного суду м. Києва у справі №3--44048 від 29.12.2008 року, 08.12.2008 року близько 11 години ОСОБА_4. керуючи автомобілем Форд д.н. НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 в порушення п. 10.1, 10.9, 9.10 ПДР України, перед початком руху заднім ходом не звернувся за допомогою до інших осіб, внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль «Шкода»д.н. НОМЕР_1 та вказані транспортні засоби отримали пошкодження.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва у справі №3-44048 від 29.12.2008 року ОСОБА_1. визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 400,00 грн.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Шкода», д.н. НОМЕР_1.

Пошкоджений автомобіль був застрахований Юхименко Р.М. у позивача на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів НТ-06 №402 від 13.12.2006 року.

Відповідно до звіту №4025 від 05.05.2009 року, матеріальний збиток, який завданий власнику автомобіля «Шкода», д.н. НОМЕР_1 внаслідок його пошкодження при ДТП, становить 5934,17 грн.

Як вбачається з страхового акту №НТ-06/402/Ду1/Кв/2 від 01.10.2009 року позивачем встановлено факт настання страхового випадку та вирішено виплати страхове відшкодування в розмірі 5246,35 грн.

Зазначені кошти позивачем були перераховані, що підтверджується наявним в матеріалах справи видатковим касовим ордером № б/н від 10.12.2009 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 5246,35 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб «Форд», д.н. НОМЕР_2 яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Шкода»д.н. НОМЕР_3, належить ОСОБА_3 що підтверджується довідкою Відділу ДАІ з обслуговування Оболонського району при УДАІ МВС України вих. № 8242 від 28.01.2009 року

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «Форд», д.н. НОМЕР_4 (ОСОБА_4.), та який перебував у її користуванні, встановлена у судовому порядку.

Тому, ОСОБА_4. є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Шкода»д.н. НОМЕР_1 у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом встановлено встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством національної акціонерної страховою компанією «Оранта»та ОСОБА_2 було укладено договір (поліс) № ВВ/8282712 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство національна акціонерна страхова компанія «Оранта»взяло на себе зобовязання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу «Форд», д.н. НОМЕР_4 і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1. Вказаним договором передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 35 000,00 грн., франшиза 0 грн.

Заявою про виплату страхового відшкодування вих. №536 від 16.03.2010 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про виплату страхового відшкодування в розмірі 5246,35 грн. До вказаної заяви були додані усі необхідні документи для здійснення такої виплати. Дана заява була отримана відповідачем 17.03.2010 року, що підтверджується відміткою відповідача про реєстрацію вхідною кореспонденції № б/н від 17.03.2010 року.

Проте, відповідач у місячний строк з дня отримання вказаної претензії з доданими до неї документами суми страхового відшкодування не виплатив.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідач у відзиві поданому 17.11.2010 року через канцелярію суду визнав позов в частині стягнення основного боргу в сумі 4945,14 грн.

Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не порушує прав третіх осіб і не суперечить законодавству.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу «Шкода», д.н. НОМЕР_1 було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується, виходячи із вартості матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, ліміту відповідальності та за вирахуванням суми франшизи, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають задоволенню в розмірі 5246,35 грн.

Державне мито у сумі 102.00 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 78, 8285 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства національної акціонерної страхової компанії «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, код 00034186) на користь Закритого акціонерного товариства «Український Страховий Дім»(01023, м. Київ, пл. Спортивна, буд. 3, код 32556540) 5 246 (пять тисяч двісті сорок шість) грн. 35 коп. боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

СуддяС. Чебикіна