Рішення № 12955921, 07.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 43/79-57/11107.12.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторсько-консалтингова група "ФінІнКом"

до          Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолідер Україна"

про          стягнення 24 000,00 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача:                    Гладченко О.О. (Дов.), Остапенко Ю.Ю. (Дов.)

Від відповідача:          Потєхіна А.С. (Дов.)

У судовому засіданні 07.12.2010р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аудиторсько-консалтингова група "ФінІнКом" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолідер України" про стягнення 24000,00 грн. заборгованості за договором надання консалтингових послуг № 2 від 03.09.2008р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2009р. у справі № 43/79 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2009р. у справі № 43/79 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторсько- консалтингова група "ФінІнКом" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 10.07.2010 р. у справі № 43/79 - без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.03.2010 р. у справі № 43/79 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторсько-консалтингова група "ФінІнКом" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2009р. у справі № 43/79 повернуто без розгляду.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.08.2010 р. у справі № 43/79 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторсько-консалтингова група "ФінІнКом" задоволено частково, рішення Господарського суду м. Києва від 10.07.2010р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2009р. у справі № 43/79 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Згідно з резолюцією Заступника Голови Господарського суду міста Києва Іванової Л.Б. від 17.09.2010 р. справу № 43/79 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторсько-консалтингова група "ФінІнКом" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолідер України" про стягнення 24000,00 грн. передано на новий розгляд судді Гулевець О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2010р. суддею Гулевець О.В. прийнято справу № 43/79 до свого провадження, присвоєно справі № 43/79-57/111 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 12.10.2010р.

12.10.2010р. у судовому засіданні, на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 27.09.2010р. по справі № 43/79-57/111, представник Позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторсько-консалтингова група "ФінІнКом" надав суду письмові пояснення з урахуванням вказівок, наведених у постанові Вищого господарського суду України від 30.08.2010 р. № 43/79.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2010р. відкладено розгляд справи № 43/79-57/111 на 26.10.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2010р. відкладено розгляд справи № 43/79-57/111 на 16.11.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2010р. продовжено строк вирішення спору у справі № 43/79-57/111.

16.11.2010р. у судовому засіданні представник Позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторсько-консалтингова група "ФінІнКом" підтримав вимоги, викладені в заяві про збільшення позовних вимог та просив їх задовольнити.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати наданих Позивачем послуг відповідно до договору № 2 надання консалтингових послуг від 03.09.2008р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2010р. відкладено розгляд справи № 43/79-57/111 на 07.12.2010р.

03.12.2010р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

07.12.2010р. у судовому засіданні представник Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолідер Україна" подав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на неналежне виконання Позивачем умов договору № 2 надання консалтингових послуг від 03.09.2008р.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

03 вересня 2008 року між Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Аудиторсько-консалтингова група "ФінІнКом" та Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Автолідер Україна"було укладено договір № 2 надання консалтингових послуг (далі - Договір).

За умовами Договору Відповідач замовляє та оплачує, а Позивач зобов’язується надати консалтингові послуги з питання аналізу та вдосконалення структури ведення бізнесу Відповідача, а саме здійснити:

- моніторинг та аналіз нормативних актів, що регулюють діяльність Відповідача;

- розробку письмових рекомендацій по вдосконаленню структури ведення бізнесу Відповідачем з урахуванням механізмів зменшення правових ризиків та пропозицій по вибору системи оподаткування;

- розробку проектів договірної документації до запропонованої структури побудови бізнесу Замовника (Відповідача).

Відповідно п. 4.1 Договору передача виконаних робіт здійснюється шляхом підписання акту наданих послуг з одночасною передачею письмових рекомендацій.

Ціна Договору становить 24000,00 грн. (п. 5.2. Договору), яку Відповідач зобов’язувався сплатити протягом 7 банківських днів з моменту підписання акту наданих послуг (п. 5.4. Договору).

29.10.2008р. між сторонами було підписано акт № 1 наданих послуг до Договору, з якого вбачається, що Позивач (Виконавець) передав, а Відповідач (Замовник) прийняв письмовий Рекомендаційний висновок на 24 арк.

Відповідач - ТОВ "Автолідер Україна" взяті на себе зобов'язання по оплаті послуг не виконав.

У зв’язку з наведеним, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 24000,00 грн. - основного боргу за договором № 2 надання консалтингових послуг від 03.09.2008р.

У Відзиві на позовну заяву Відповідач - ТОВ "Автолідер Україна" позовні вимоги не визнає мотивуючи це тим, що Позивачем не виконані зобов’язання за Договором, а саме: не розроблено проектів документів, не проаналізовано законодавчі норми, не надані рекомендації щодо вдосконалення структури ведення бізнесу. Таким чином, оскільки консалтингові послуги Позивачем надані не були, у Відповідача відсутній обов’язок щодо їх оплати.

Крім того, Відповідач - ТОВ "Автолідер Україна" стверджує, що наданий Позивачем рекомендаційний висновок не відповідає умовам Договору, а надані рекомендації щодо вдосконалення моделі бізнесу носять суперечливий характер та містять велику кількість протиріч і невідповідностей вимогам діючого законодавства.

Відповідач - ТОВ "Автолідер Україна" у Відзиві також зазначає, що Акт № 1 наданих послуг від 29.10.2008р. не є достатнім доказом надання послуг Позивачем, оскільки в ньому не відображений перелік всіх наданих послуг; дата складання акту не відповідає вимогам п. 3.4. Договору; з боку Відповідача акт підписано не уповноваженою особою.

Проте, суд не погоджується з зазначеними твердженнями Відповідача, з огляду на наступне.

Умовами п. 4.1. Договору передбачено, що передача виконаних робіт Замовнику (Відповідачу) здійснюється шляхом підписання акту наданих послуг з одночасною передачею письмових рекомендацій.

Тобто, умовами Договору не було передбачено передачу Позивачем (Виконавцем) будь-яких інших документів (проектів договірної документації до запропонованої структури побудови бізнесу) при підписанні сторонами акту наданих послуг.

29.10.2008р. між сторонами було підписано акт № 1 наданих послуг до Договору, з якого вбачається, що Позивач (Виконавець) передав, а Відповідач (Замовник) прийняв письмовий Рекомендаційний висновок на 24 арк.

01.12.2008 року Відповідач звернувся до Позивача з листом вих. № 44 від 28.11.2008р., в якому просив надати відповіді на питання, які виникли при вивченні рекомендаційного висновку.

Вищевказаний лист підтверджує факт отримання Відповідачем рекомендаційного висновку.

Зауваження Відповідача про те, що вищевказаний акт з його боку підписаний не уповноваженою особою не приймаються судом до уваги, оскільки даний акт скріплений круглими печатками підприємств; факт передачі рекомендаційного висновку Відповідачу підтверджується матеріалами справи та не заперечується Відповідачем.

Згідно з п. 4.2. Договору Замовник (Відповідач) ознайомлюється з письмовими рекомендаціями протягом 5 робочих днів.

Відповідно до умов п. 4.4. Договору у випадку незгоди Замовника (Відповідача) з наданими рекомендаціями і відмови від їх реалізації, останній зобов’язаний у вказаний у п. 4.2 строк надати письмові обґрунтування такої незгоди.

Проте, Відповідач - ТОВ "Автолідер Україна" у встановлений Договором строк не надав Позивачу письмового обґрунтування незгоди з наданими рекомендаціями та не відмовився від їх реалізації.

Твердження Відповідача про те, що він неодноразово звертався до Позивача відносно неналежного виконання останнім своїх зобов’язань в зв’язку з тим, що наданий Позивачем рекомендаційний висновок був недопрацьований, також не приймається судом до уваги, оскільки Відповідач не надав жодних доказів таких звернень.

На підставі вищевикладеного, враховуючи те, що умовами Договору при передачі виконаної роботи сторонами була передбачена передача лише письмових рекомендацій та те, що Відповідач, відповідно до умов п. 4.4. Договору, не відмовився від наданих Позивачем послуг, суд приходить до висновку, що Позивач виконав свої зобов’язання за Договором в повному обсязі та належним чином.

Згідно із ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що зобов’язання щодо оплати заборгованості у розмірі 24000,00 грн. Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Автолідер Україна" у встановлений Договором строк не виконав.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено умови Договору, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Таким чином, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості по договору надання консалтингових послуг № 2 від 03.09.2008р. в розмірі 24000,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Крім того, згідно із заявою від 27.05.2009р. про збільшення позовних вимог, за порушення виконання грошового зобов’язання Позивач просив стягнути з Відповідача 3744,00 грн. пені та 2352,00 грн. збитків від інфляції.

Розглянувши заяву про збільшення позовних вимог від 27.05.2009р., суд встановив наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, в позовній заяві Позивач просив суд стягнути лише суму основного боргу, а в подальшому подав заяву про збільшення позовних вимог.

Статтею 22 ГПК України передбачено серед іншого право позивача збільшити розмір позовних вимог, а також змінити підставу або предмет позову.

Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог розуміється зміна кількісних показників, в яких виражається позовна вимога (збільшення чи зменшення кількості товару тощо). Під зміною розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Така дія кваліфікується як зміна предмету позову.

Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.

Зазначена позиція підтверджена практикою Вищого господарського суду України, зокрема постановою ВГСУ від 16.11.2010р. по справі № 46/141.

Оскільки заявою від 27.05.2009р. Позивачем заявлено додаткові вимоги (про стягнення пені та збитків від інфляції), що є порушенням ст. 22 ГПК України, суд залишає їх без розгляду.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в розмірі 240,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолідер Україна" (юридична адреса: 04123, м. Київ, вул. Бестужева, буд. 36, кв. 9; ідентифікаційний код 35094113; р/р 260000113 у ВАТ "Піреус банк МКБ", МФО 300568; або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторсько-консалтингова група "ФінІнКом" (01135, м. Київ, вул. Глібова, буд. 7; ідентифікаційний код 36051463; р/р 26001172913 у КРД "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805) 24000 (двадцять чотири тисячі) грн. 00 коп. основного боргу, 240 (двісті сорок) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторсько-консалтингова група "ФінІнКом" щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолідер Україна" 3744,00 грн. пені та 2352,00 грн. збитків від інфляції залишити без розгляду.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суддя                               О.В. Гулевець

Дата підписання рішення: 13.12.2010р.