Рішення № 12955403, 07.12.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

07.12.2010

Справа №2-7/5512-2010

За позовом Державного підприємства "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій" (03680, м. Київ, вул. Івана Клименка, 5/2, ідентифікаційний код 02495431)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Консоль ЛТД" (95022, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 15, ідентифікаційний код 20676633)

Про стягнення 88 258,33 грн.

Суддя І. І. Дворний

представники:

Від позивача – Лихошва В. І. – предст., дов. №255-37 від 12.01.2010р.

Від відповідача – Надьярова С. В. – предст., дов. №687 від 30.09.2010р.

Суть справи: Державне підприємство "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій" звернулося до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Консоль ЛТД", в якій просить суд стягнути з відповідача 66 224,60 грн. заборгованості, 17 880,64 грн. інфляційних нарахувань, 3 % річних в сумі 4 153,09 грн., всього – 88 258,33 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх обов’язків за договором на створення та передачу науково-технічної продукції №1520 (4349/241-623) від 22.10.2007 р. в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості виконаних позивачем робіт, у зв’язку з чим заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Консоль ЛТД" перед Державним підприємством "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій" складає 66224,60 грн. та в добровільному порядку не погашена. Крім того, у зв’язку з порушенням відповідачем грошового зобов’язання, позивач також просить стягнути 3% річних та інфляційні втрати, обчислені ним на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

30.11.2010 р. до ГС АР Крим від Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Консоль ЛТД" надійшла заява, в якій відповідач просить відмовити в позові в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат у зв’язку з пропуском строку позовної давності. Вказана заява була прийнята судом до розгляду.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

22.10.2007 р. між Державним науково-дослідним інститутом будівельних конструкцій, правонаступником якого є Державне підприємство "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій" (Виконавець-1, Позивач), Одеською державною академією будівництва та архітектури (Виконавець-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірми "Консоль ЛТД" (Замовник) був укладений договір №1520 (4349/241-623) на створення та передачу науково-технічної продукції, пунктом 1.1 якого передбачено, що Замовник доручає, а Виконавець-1 та Виконавець-2 беруть на себе виконання робіт та створення науково-технічної продукції за темою:

«Науково-технічний супровід проектування 14-поверхового будинку з вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями з паркінгом по Миколаївській дорозі мкр. Лузановка в м. Одеса».

Відповідно до пункту 1.3 Договору зміст та обсяг робіт в цілому, склад і терміни виконання етапів робіт визначаються календарним планом, що є невід’ємною частиною цього договору.

Згідно з пунктом 2.1 Договору за створену науково-технічну продукцію згідно з договором «Замовник» перераховує «Виконавцям» відповідно до протоколу про договірну ціну

- 108950,00 грн., ПДВ 20% - 21790,00 грн., всього – 130 740,00 грн.

Договірна ціна за створення науково-технічної продукції розподіляється між Виконавцями наступним чином:

- Виконавцю-1 – 98715,00 грн., ПДВ – 19743,00 грн., всього – 118 458,00 грн.;

- Виконавцю-2 – 10235,00 грн., ПДВ – 2047,00 грн., всього – 12282,00 грн.

В пункті 2.2 Договору сторони передбачили, що після підписання договору Замовник зобов’язаний протягом 5 банківських днів перерахувати на рахунок Виконавця-1 аванс у розмірі 30% вартості робіт на суму 29614,50 грн., ПДВ – 5922,90 грн., всього – 35537,40 грн.; на рахунок Виконавця-2 – 3070,50 грн., ПДВ – 614,10 грн., всього – 3684,60 грн.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що оплата проводиться поетапно, відповідно до календарного плану, й оформлюється у вигляді актів здавання-приймання виконаних робіт.

Остаточна оплата проводиться по закінченню роботи на підставі акта здавання-приймання робіт (п. 2.4 Договору).

Відповідно до пункту 3.1 Договору після завершення робіт (етапів) Виконавець-1 та Виконавець-2 надають Замовнику акт здавання-приймання продукції в трьох примірниках та продукцію, що передбачена умовами договору.

Згідно з пунктом 3.2 Договору Замовник протягом 10 днів з дня одержання актів здавання-приймання робіт та звітних матеріалів, зазначених календарним планом цього договору, зобов’язаний направити Виконавцям підписані відповідно акти здавання-приймання продукції і оплатити його протягом 20 днів з моменту їх одержання.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами договору також був підписаний протокол погодження договірної ціни на науково-технічну продукцію (Додаток 1 до Договору), календарний план на виконання робіт (Додаток 2 до Договору), Технічне завдання на створення науково-технічної продукції (Додаток 3 до Договору) та Кошторис на виконання робіт (Додаток 4 до Договору).

Платіжним дорученням №30672 від 21.11.2007 р. Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Консоль ЛТД" сплатила позивачеві аванс у розмірі 35 537,40 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були належним чином виконані свої договірні обов’язки та створена науково-технічна продукція, що підтверджується актами здавання-приймання продукції №1/1520-19 від 24.01.2008 р., №2/1520-408 від 24.04.2008 р. та №3/1520/1017 від 16.09.2008 р.

Продукція була прийнята відповідачем, про що свідчать підписи працівника ТОВ фірми "Консоль ЛТД" у вищевказаних актах.

Однак, вартість виконаних робіт відповідачем в повному обсязі сплачена не була, що стало підставою для звернення до суду з позовом у цій справі.

Так, окрім перерахованого авансу, відповідачем також платіжним дорученням №45 від 29.01.2009 р. була сплачена сума у розмірі 16 696,00 грн., у зв’язку з чим заборгованість складає 66 224,60 грн. (118 458,00 грн. (договірна ціна) - 35 537,40 грн. – 16 696,00 грн.)

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували плату заборгованості у сумі 66 224,60 грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення фактів такого роду.

З урахуванням цього, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору на створення та передачу науково-технічної продукції №1520 (4349/241-623) від 22.10.2007 р. в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості виконаних позивачем робіт, у зв’язку з чим вимоги Державного підприємства "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій" про примусове стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Консоль ЛТД" 66 224,60 грн. заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 17 880,64 грн. інфляційних нарахувань та 3 % річних в сумі 4 153,09 грн.

Так, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Посилання відповідача на необхідність застосування щодо стягнення вказаних сум скороченого строку позовної давності не можуть бути прийняті до уваги.

Так, відповідно до статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), однак інфляційні втрати та річні за своєю правовою природою не є неустойкою, оскільки носять компенсаційний характер за прострочення виконання грошового зобов’язання, у зв’язку з чим на вимогу про їх стягнення застосовується загальний строк позовної давності у три роки.

Перевіривши правильність нарахованих позивачем сум річних та інфляційних втрат, суд погоджується з обґрунтованістю розрахунку та вважає, що стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Консоль ЛТД" на користь Державного підприємства "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій" також підлягають 17 880,64 грн. інфляційних втрат та 3% річних в сумі 4 153,09 грн.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати суд покладає на відповідача згідно з положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Консоль ЛТД" (95022, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 15, ідентифікаційний код 20676633) на користь Державного підприємства "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій" (03680, м. Київ, вул. Івана Клименка, 5/2, ідентифікаційний код 02495431) 66 224,60 грн. заборгованості, 17 880,64 грн. інфляційних втрат, 3% річних в сумі 4 153,09 грн.,882,58 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя господарського суду

Автономної Республіки Крим (підпис) І. І. Дворний

Рішення підписано 09.12.2010 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Дворний І.І.