Рішення № 12954697, 01.12.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2010 р. Справа № 07/245-10

вх. № 9096/5-07

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Клюєв С.Б., дов. № 25 від 27.09.10 р.; Педешко О.С., дов. № 26 від 27.09.10 р.; 3-ї особи

відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом ТОВ "Грот", м. Донецьк

до ТОВ "Основа-А", м. Харків

про стягнення 588759,03 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Грот" просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-А" 482060,40 грн. основного боргу, 82412,22 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 24286,41 грн. та судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги невиконанням відповідачем його зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару за договором № 09/12-08 від 29.12.08 р.

Через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про призначення у даній справі судової економічної експертизи. Вказане клопотання мотивоване невірним розрахунком позивачем 3% річних та інфляційних нарахувань, що потребують перерахунку та, на думку відповідача, спеціальних знань.

Суд звертає увагу відповідача на те, що перевірка судом нарахування позивачем 3% річних та інфляційних нарахувань не потребує спеціальних знань і здійснюється судом самостійно.

Враховуючи викладене, суд визнає клопотання відповідача безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов та документи в його обґрунтування не надав, заборгованість не спростував, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір № 09/12-08 від 29.12.08 р. (а.с. 19-21), відповідно до умов якого продавець (позивач) зобов'язався поставити у власність покупця (відповідача) продукцію виробничо - технічного призначення в асортименті, кількості, по цінах та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в специфікаціях, що є додатками до даного договору.

Позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав належним чином та у період з 03.01.09 р. по 29.01.09 р. поставив відповідачу товар на загальну суму 482060,40 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ РН-0000006 від 03.01.09 р., РН-0000007 від 09.01.09 р., РН-0000008 від 10.01.09 р., РН-0000009 від 11.01.09 р., РН-0000011 від 19.01.09 р., РН-0000014 від 25.01.09 та РН-0000015 від 26.01.09 р. (а.с. 25-31).

Відповідно до п. 4.2 вказаного договору, оплата за отриману продукцію здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця протягом 10 календарних днів з моменту відвантаження товару. Датою відвантаження товару вважати дату, вказану на календарному штемпелі залізничних накладних станції відправника.

Проте, відповідач своє зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару не виконав, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем склала 482000,40 грн.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 482000,40 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за договором № 09/12-08 від 29.12.08 р., за накладною № РН-0000006 від 03.01.09 р. - з 14.01.09 р., за накладною № РН-0000007 від 09.01.09 р. - з 20.01.09 р., за накладною № РН-0000008 від 10.01.09 р. - з 21.01.09 р., за накладною № РН-0000009 від 11.01.09 р. - з 22.01.09 р., за накладною № РН-0000011 від 19.01.09 р. - з 30.01.09 р., за накладною № РН-0000014 від 25.01.09 р. - з 05.02.09 р., за накладною № РН-0000015 від 26.01.09 р. - з 06.02.09 р. та за накладною № РН-0000017 від 29.01.09 р. - з 08.02.09 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 482000,40 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивачем 3% річних, суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 24286,41 грн., правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до листа Верховного суду України від 03.04.97 р. № N 62-97р „Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ”, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума, за період з 1-го по 15-те число відповідного місяця, наприклад січня, індексується за період з урахуванням січня, а сума за період з 16-го по 31-е число вираховується з наступного місяця.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги дати, з яких відповідача визнано таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати товару за окремим накладними, перевіривши нарахування інфляційних позивачем, суд вважає за необхідне вимогу про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань такою, що підлягає частковому задоволенню в сумі 67475,82 грн.

Згідно з вимогами ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. cт. 525, 526, ч.1 ст. 530, ч.1 ст. 612, ч.1 ст. 625, ст. 629, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання відповідача про призначення у даній справі судової економічної експертизи відмовити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-А" (вул. Червоноармійська, 11, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 32868310, п/р 260070138474 в ПАТ "Інпромбанк", м. Харків, МФО 351878) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грот" (вул. Жмури, 1, м. Донецьк, 83007, код ЄДРПОУ 31832147, п/р 26003150108401 в ПАТ "Укрсоцбанк" м. Донецьк, МФО 334011) 482060,40 грн. основного боргу, 67475,82 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 24286,41 грн., 5738,23 грн. державного мита та 230,01 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача 14936,40 грн. інфляційних нарахувань в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення складено 06 грудня 2010 року.