Рішення № 12954696, 06.12.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2010 р. Справа № 60/299-10

вх. № 9883/1-60

Суддя господарського суду Чистякова І.О.

при секретарі судового засідання Холодна Д.С.

за участю представників сторін:

позивача - Новікова К.О., довіреність б/н від 25.10.2010р.

1-го відповідача - Мирошник Т.Ю., довіреність б/н від 01.11.2010р.

2-го відповідача - не з`явився

розглянувши справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Компанія СЕСА", смт. Васищеве

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сеса - Трейд", с. Васищеве

2. Приватного підприємства "ТОТАЛ - ТРЕЙД", м. Коростень

про визнання договору недійсним та повернення майна

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Компанія СЕСА" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сеса - Трейд" (1-ий відповідач) та Приватного підприємства "ТОТАЛ - ТРЕЙД" (2-ий відповідач) про визнання недійсним договору суборенди обладнання №32/06-Х від 01.11.2006р., укладеного між 1-м та 2-м відповідачами та зобов`язання 2-го відповідача повернути 4 холодильні вітрини моделі D 372 SCM 5 C з заводськими номерами: 415468100034, 415468100077, 415668100003, 415468100130, загальна вартість яких складає 9313,32 грн. позивачу.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між позивачем та 1-м відповідачем було укладено договір оренди обладнання №01/11-И на строк до 31 грудня 2009 року, за яким позивачем передано 1-му відповідачу в строкове платне користування обладнання: холодильники (холодильні вітрини) D 372 SCM 5 C у кількості 1026 шт., які є власністю позивача. Після спливу строку дії договору оренди на звернення позивача з вимогою про повернення обладнання 1-м відповідачем було надано відповідь про неможливість повернення майна в повному обсязі, оскільки між 1-м відповідачем та 2-м відповідачем було укладено договір суборенди обладнання №32/06-Х від 01.11.2006р., за яким 1-ий відповідач передав у суборенду 2-ому відповідачу 4 холодильні вітрини моделі D 372 SCM 5 C з заводськими номерами: 415468100034, 415468100077, 415668100003, 415468100130, що належать позивачу. Враховуючи те, що позивач не надавав згоди на передачу в суборенду зазначені холодильні вітрини, то на думку позивача спірний договір суборенди не відповідає вимогам ч.1 ст. 774 Цивільного кодексу України, а також укладений в порушення п.1.5. договору оренди обладнання №01/11-И від 01.11.2006 року, тому наявні підстави для визнання його недійсним згідно ст. 215 Цивільного кодексу України. Крім того, відповідно до положень ст.ст. 216, 387, 391 Цивільного кодексу України позивач вважає, що наявні правові підстави для повернення 2-им відповідачем вищенаведених холодильних вітрин.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 листопада 2010 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 06 грудня 2010 року о 10:00 годині.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить суд їх задовольнити на підставах, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях (вх. №26380 від 03 грудня 2010 року), відповідно до яких позивач зазначає про отримання у власність холодильних вітрин, в тому числі спірних вітрин за контрактом поставки №9/06 від 07.09.2006р. та зазначає про набуття права власності на дані вітрини 24 жовтня 2006 року згідно календарного штампу Магістральної митниці на товарно - транспортних накладних та на ВМД.

До пояснень позивачем додано копію контракту поставки №9/06 від 07.09.2006р., копію додаткової угоди до контракту поставки №9/06 від 07.09.2006р. від 08 вересня 2006 року, копію вантажно - митної декларації, копію наказу №15 від 10.10.2006р., копію акту приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, копії інвентарних карток обліку основних засобів, копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на позивача та відповідачів та копію довіреності від 25.10.2010р.

Суд долучає до матеріалів справи надані пояснення з додатками.

Представник 1-го відповідача у судовому засіданні визнає позовні вимоги позивача, з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву (вх. №26379 від 03 грудня 2010 року), а саме зазначає про неможливість повернення спірних холодильних вітрин, оскільки вони знаходяться у 2-го відповідача та відсутність інформації щодо отримання чи неотримання згоди позивача на передачу в суборенду холодильних вітрин.

До відзиву на позовну заяву 1-й відповідача надав копію довіреності від 01.11.2010р., довідку про юридичну адресу та банківські реквізити 1-го відповідача, копію договору №32/06-Х суборенди обладнання від 01.11.2006р., копію акту прийому - передачі обладнання до договору суборенди обладнання №32 від 01.11.2006р., копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на 1-го відповідача та копію свідоцтва про державну реєстрацію 1-го відповідача.

Суд надані документи долучає до матеріалів справи.

2-й відповідач у судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не представив.

Відповідно до відмітки на наявної в матеріалах справи ухвали господарського суду Харківської області від 11 листопада 2010 року, оформленої відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), копії даної ухвали надіслано сторонам 11 листопада 2010 року за вих. № 029106.

Вищезазначену ухвалу було надіслано 2-му відповідачу на адресу, вказану позивачем у позовній заяві та довідки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 02 грудня 2010 року: 11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Красіна, 4.

Згідно п.п. 4.1.3 п. 4.1. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №1149 від 12.12.2007р. нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Відповідно до п.4.2. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №1149 від 12.12.2007р. при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення 2-го відповідача про час та місце розгляду справи, в той час як 2-ий відповідач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував, про причини неможливості направити у судове засідання свого представника не повідомив, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника 2-го відповідача за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та 1-го відповідача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між позивачем та 1-м відповідачем 01 листопада 2006 року було укладено договір оренди обладнання №01/11-И.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до умов договору, а саме п.1.1., в порядку та на умовах, визначених даним договором, Орендодавець (позивач) передає, а Орендар (1-й відповідач) приймає у строкове платне користування обладнання, вказане в п.1.2. Договору, яке буде використовуватись у господарській діяльності, за цільовим призначенням обладнання, статутною діяльністю 1-го відповідача.

Згідно п.1.2. Договору найменування та кількість обладнання, що передається в оренду, з урахуванням його загальної відновлювальної вартості, вказані у переліку переданого в оренду обладнання, яке є невід`ємною частиною даного договору (Додаток №1). При цьому відновлювальна вартість обладнання прирівняна до балансової вартості обладнання, яка встановлюється за даними бухгалтерського обліку на перше число календарного місяця, в якому укладений договір.

Відповідно до п.1.4. Договору обладнання, яке передане 1-му відповідачу в оренду, є власністю позивача та впродовж строку договору вважається власністю 1-го відповідача.

Згідно п.2.1 Договору цей договір укладено строком на три роки та два місяця та діє до 31 грудня 2009 року.

За актом прийому - передачі №1 до договору оренди №01/11-И від 01.11.2006р. від 01 листопада 2006 року позивачем було передано 1-му відповідачу у строкове платне користування холодильники (холодильні вітрини) D 372 SCM 5 C, виробник: KLIMASAN KLIMA SANAYI VE TICARET ANONIM SIRKETI UNVANI A.O.S.B. (Турція) в кількості 535 од., загальною вартістю 1 245 656,55 грн. До цього переліку увійшло в тому числі й спірне майно, а саме п.135 - заводський №415468100034, п. 136 - заводський №415468100077, п.137 - заводський №415668100003 та п.138 - заводський №415468100130.

Спірне майно належить позивачу на праві власності, що підтверджується наданим контрактом поставки №9/06 від 07 вересня 2006 року, вантажно - митною декларацією №802000001/6/202392 від 24 жовтня 2006 року, актами приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів та інвентарними картками обліку основних засобів, залученими судом до матеріалів справи (№№ 1825, 1826, 1827, 1828).

Судом встановлено, що 01 листопада 2006 року між 1-м та 2-м відповідачами було укладено договір суборенди обладнання №32/06-Х.

Згідно п.1.1. даного Договору 1-й відповідач передає 2-му відповідачу у строкове платне користування холодильні вітрини D 372 SCM 5 C, а 2-й відповідач зобов`язується використовувати дане обладнання за цільовим призначенням та сплачувати плату за суборенду у порядку та на умовах даного договору.

Згідно акту прийому - передачі обладнання до договору суборенди обладнання від 01 листопада 2006 року 1-й відповідач передав 2-му відповідачу в строкове платне користування обладнання, а саме холодильні вітрини моделі/марки D 372 SCM 5 C заводські номери №415468100034 вартістю 2328,33 грн., №415468100077 вартістю 2328,33 грн., № 415668100003 вартістю 2328,33 грн., №415468100130 вартістю 2328,33 грн., всього загальною вартістю 9313,32 грн.

Відповідно до п.6.1. Договору суборенди цей договір укладено на строк до 31 грудня 2007 року. За відсутністю заяв однієї із сторін про припинення або зміну умов договору впродовж одного місяця після спливу строку дії договору він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які передбачені договором.

Відповідно до п.1.5. Договору оренди обладнання може бути передано в суборенду третім особам тільки після отримання 1-м відповідачем попередньої письмової згоди від позивача. При цьому, строк дії договорів суборенди не можуть перевищувати строк дії даного договору. Договори суборенди припиняють свою дію з моменту припинення дії даного договору.

Позивач у позовній заяві зазначає, що будь - якої згоди на передачу в суборенду спірного обладнання не надавалось 1-му відповідачу. 1-й відповідач у відзиві на позовну заяву також зазначає про відсутність документів на підтвердження наявності згоди позивача на передачу обладнання в суборенди.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним у позовній заяві обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Відповідно до ч.1 ст. 774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розглядаючи питання недійсності договору, суд досліджує всі обставини, з якими закон пов’язує визнання угоди недійсною, оскільки недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі — невідповідність волі та волевиявлення.

Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

За приписами ч.ч. 1–3, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, укладаючи договір суборенди обладнання 2-й відповідач повинен був пересвідчитись в тому, що власник майна (позивач) надав згоду 1-му відповідачу на передачу майна в суборенду згідно п.1.5. Договору оренди та положень ст. 774 Цивільного кодексу України. Проте, як свідчать матеріали справи та не спростовано відповідачами згоду на передачу спірного майна в суборенду за оспорюваним договором суборенди позивач не надавав, тому договір суборенди суперечить ст. 774 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині визнання недійсним договору суборенди обладнання №32/06-Х від 01.11.2006р. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачами, тому підлягає задоволенню.

Згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Згідно ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до приписів ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно ч. 1 ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. При цьому відповідно до ст.ст. 16, 20 Цивільного кодексу України власник майна на свій розсуд здійснює своє право на захист, у тому числі обирає спосіб захисту свого права користування та розпоряджання належним йому майном.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З урахуванням вищевикладеного позовна вимога позивача щодо зобов`язання 2-го відповідача повернути чотири холодильні вітрини моделі D 372 SCM 5 C з заводськими номерами: 415468100034, 415468100077, 415668100003, 415468100130, загальна вартість яких складає 9313,32 грн. позивачу також підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 85 грн. за немайнових спір (визнання недійсним договору суборенди) слід покласти на відповідачів в рівних частках, стягнувши з кожного відповідача по 42,50 грн. на користь позивача, державне мито за вимогу майнового характеру, що становить - 102 грн. слід покласти на 2-го відповідача та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідачів рівними частками, стягнувши по 118 грн. на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 16, 20, 203, 215, 216, 321, 387, 391, 759, 761, 774, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати договір суборенди обладнання №32/06-Х від 01.11.2006р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕСА - ТРЕЙД" (62495, Харківська область, сел. Васищеве, вул. Промислова, буд. 12, ідентифікаційний код 32680664) та Приватним підприємством "ТОТАЛ - ТРЕЙД" (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Красіна, буд. 4, ідентифікаційний код 33013624) недійсним.

Зобов`язати Приватне підприємство "ТОТАЛ - ТРЕЙД" (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Красіна, буд. 4, р/с №26003055901706 в ЖФКБ "Приватбанк", м. Харків, МФО 311744, ідентифікаційний код 33013624) повернути чотири холодильні вітрини моделі D 372 SCM 5 C з заводськими номерами: 415468100034, 415468100077, 415668100003, 415468100130, загальна вартість яких складає 9313,32 грн. Закритому акціонерному товариству "Компанія СЕСА" (62495, Харківська область, Харківський район, сел. Васищеве, вул. Промислова, буд. 12, п/р №26003000122686 в ФВАТ "Укрексімбанк", м. Харків, МФО 351618, ідентифікаційний код 31609947).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕСА - ТРЕЙД" (62495, Харківська область, сел. Васищеве, вул. Промислова, буд. 12, п/р №26003000122192 ФВАТ "Укрексімбанк", м. Харків, МФО 351618, ідентифікаційний код 32680664) на користь Закритого акціонерного товариства "Компанія СЕСА" (62495, Харківська область, сел. Васищеве, вул. Промислова, буд. 12, п/р №26003000122686 в ФВАТ "Укрексімбанк", м. Харків, МФО 351618, ідентифікаційний код 31609947) витрати по сплаті державного мита у розмірі 42,50 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Приватного підприємства "ТОТАЛ - ТРЕЙД" (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Красіна, буд. 4, р/с №26003055901706 в ЖФКБ "Приватбанк", м. Харків, МФО 311744, ідентифікаційний код 33013624) на користь Закритого акціонерного товариства "Компанія СЕСА" (62495, Харківська область, сел. Васищеве, вул. Промислова, буд. 12, п/р №26003000122686 в ФВАТ "Укрексімбанк", м. Харків, МФО 351618, ідентифікаційний код 31609947) витрати по сплаті державного мита у розмірі 144,50 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Чистякова І.О.

Повний текст рішення по справі №60/299-10 підписано 13 грудня 2010 року.