Рішення № 12954492, 16.11.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.10                                                                                           Справа№ 5/100

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Профі-Прес”, м.Макіївка Донецька область.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Фабрика латексних виробів „Перфект”, м.Новояворівськ Яворівський район Львівська область.

Про стягнення 63 319,45 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Гуренко М.Г. –спеціаліст-юрисконсульт (довіреність вих. №320/1 від 29.10.2010р.).

Від відповідача: не з’явився.

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „Профі-Прес”, м.Макіївка Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фабрика латексних виробів „Перфект”, м.Новояворівськ Яворівський район Львівська область про стягнення 82 319,45 грн. з яких 63 466,75 грн. основний борг, 6 816,81 грн. інфляційні нарахування, 2 196,64 грн. три проценти річних та 9 839,25 грн. пені. Згідно заяви про уточнення позовних вимог до стягнення заявлено 63 319,45 грн. з яких 44 466,75 грн. основний борг, 6 816,81 грн. інфляційні нарахування, 2 196,64 грн. три відсотки річних та 9 839,25 грн. пені.

Ухвалою суду від 16.07.2010р. прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 02.08.2010р. Ухвалою суду від 02.08.2010р. розгляд справи відкладено на 01.10.2010р. з підстав вказаних в даній ухвалі.

Згідно розпорядження голови господарського суду Львівської області від 28.09.2010р. у зв’язку із обранням Петрика І.Й. суддею Київського апеляційного адміністративного суду справу №5/100 передано на розгляд судді Сухович Ю.О. Ухвалою суду від 01.10.2010р. розгляд справи було відкладено на 19.10.2010р. з підстав вказаних в даній ухвалі.

Згідно розпорядження голови господарського суду Львівської області від 19.10.2010р. справу №5/100 передано на розгляд судді Гоменюк З.П. Ухвалою суду від 19.10.2010р. розгляд справи відкладено на 16.11.2010р. з підстав вказаних в даній ухвалі.

Згідно розпорядження голови господарського суду Львівської області від 25.10.2010р. справу №5/100 передано для подальшого розгляду судді Сухович Ю.О.

Представник позивача в судовому засіданні позовні згідно заяви про уточнення позовних вимог підтримав повністю, просив позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, причин неявки не повідомив. Попередньо відповідачем було подано відзив вх.№ 28646 від 01.10.2010р. в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову, на тій підставі, що він базується на недостовірних даних, сума позову належним чином не обрахована. Крім того, відповідачем

було подано відзив вх. № 20120 від 19.10.2010р. в якому він визнає, що станом на 19.10.2010р. заборгованість складає 44466,75 грн. та просить розстрочити виконання боргового зобов»язання на 6 місяців згідно графіку наведеного у відзиві (повне погашення до 19.04.2010р.), до відзиву долучено баланс станом на 30.09.2010р. та накази про тимчасові зупинки на виробництві протягом 2010 року.

Станом на 16.11.2010р. від відповідача заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача по наявних у ній матеріалах, яких достатньо для встановлення обставин справи та вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача господарський суд,-

встановив:

05.03.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Профі-Прес” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фабрика латексних виробів „Перфект” (покупець) було укладено договір №13652 на виготовлення поліграфічної продукції (далі по тексту –договір), відповідно до якого постачальник зобов’язувався виготовити й передати у власність покупця поліграфічну продукцію (надалі –продукція) згідно специфікацій, що є невід'ємною частиною договору, що й не суперечить вимогам ГОСТ 12301-81 (коробки), ГОСТ 12303-8/0 (пачки) –(для етикеточної продукції ОСТ 29.1-2001), а покупець зобов’язувався прийняти й вчасно оплатити на умовах, передбачених даним договором.

Згідно п.2.1. договору передача продукції здійснюється потягом 20 календарних днів з моменту письмового узгодження сторонами партії продукції, підписання специфікацій, кольоропроби і оригінал-макета.

До договору було підписано специфікації № 1 та № 2 від 13.03.2009р.; № 3 від 13.05.2010р.; № 4 від 14.05.2009р., № 5 від 31.07.2009р.; № 6 від 31.07.2009р. та № 7 від 31.07.2009р., які є його невід»ємною частиною.

За умовами п.3.3. та 3.4. договору покупець робить оплату на умовах: - протягом 30-ти календарних днів з моменту прийняття продукції в місці розвантаження, вказаному в цьому договорі та з моменту підписання сторонами розрахункової накладної. Оплата проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Позивач на виконання умов договору виготовив та поставив, а відповідач прийняв поліграфічну продукцію на загальну суму 236 019,49 грн. та штанцформи і послуги дизайнера на суму 9 921,60 грн., всього на загальну суму 245 941,09 грн. згідно видаткових накладних та акту приймання виконаних робіт (дизайнерських послуг).

Позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями про погашення заборгованості, а саме: вих. №519 від 30.11.2009р.; вих. №17 від 19.01.2010р.; вих. №36 від 03.02.2010р.

20.05.2010р. відповідач направив позивачу лист-відповідь вих. №105, в якому визнав суму боргу, яка станом на 05.05.2010р. становить 81 466,75 грн. та зобов’язався її погасити згідно наступного графіку: до 30.05.2010р. –20 000,00 грн.; до 31.06.2010р. –30 000,00 грн.; до 31.07.2010р. –31 466,75 грн.

Після порушення провадження у справі відповідач сплатив частково борг, відповідно станом на 01.10.2010р. основний борг становить 44466,75 грн., який визнаний відповідачем.

Позивач керуючись умовами п.5.4. договору, у зв’язку із неповною оплатою продукції, в обумовлений договором термін, нарахував відповідачу пеню, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченої продукції за кожний день прострочення, яка згідно поданого ним розрахунку становить 9 839,25 грн.

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 6 816,81 грн. інфляційних втрат та 2 196,64 грн. три проценти річних.

Відтак, загальна сума заборгованості становить 63 319,45 грн. з яких 44 466,75 грн. основний борг, 6 816,81 грн. інфляційні нарахування, 2 196,64 грн. три проценти річних та 9 839,25 грн. пені.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

Факт виконання позивачем зобов’язань по договору підтверджується видатковими накладними за період з 05.03.2009р. по 10.11.2010р., актом № 3037 прийому-передачі послуг дизайнера, на загальну суму 245941,09 грн. (оригінали оглянуто в судовому засіданні, копії знаходяться в матеріалах справи).

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк виконання зобов»язання визначено сторонами в п.3.3. та 3.4. договору.

Факт здійснення відповідачем часткових проплат підтверджується платіжними дорученнями, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач визнав борг в сумі 44 466,75 грн., який існує станом на 19.10.2010р., про що вказано у відзиві (вх. №20120 від 19.10.2010р.).

Щодо нарахованих позивачем пені, інфляційних втрат та 3% річних слід зазначити наступне:

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пнктом 5.4. договору сторони передбачили, що у випадку несплати або неповної оплати продукції, у обумовлений договором термін, покупець оплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченої продукції за кожний день прострочення.

При нарахуванні пені, інфляційних втрат та 3% річних позивач дотримався вищевказаних вимог законодавства відтак, з відповідача підлягає стягненню згідно поданого позивачем розрахунку 6 816,81 грн. інфляційних нарахувань, 2 196,64 грн. три проценти річних та 9 839,25 грн. пені.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення, дослідивши докази надані в підтвердження важкого фінансового становища, яке покладено в обґрунтування необхідності застосування судом розстрочки, враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, для надання товариству можливості функціонувати і здійснювати поступове погашення боргу, прийшов до висновку, в порядку п.6 ст. 83 ГПК України, розстрочити виконання рішення на 4 місяці, шляхом стягнення суми боргу рівними частинами.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За умовами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи і підлягають до задоволення, а саме: 44 466,75 грн. основний борг, 6 816,81 грн. інфляційні нарахування, 2 196,64 грн. три відсотки річних та 9 839,25 грн. пеня.

Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями №025 від 01.07.2010р. – 824,00 грн. держмита і №024 від 01.07.2010р. - 236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, повністю, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 530, 611, 612, 625, 712 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 43 , 32-34, 43, 49, п.6 ст. 83, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов, з врахуванням уточнення позовних вимог, задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фабрика латексних виробів „Перфект” (81053, Львівська область, Яворівський район, м.Новояворівськ вул.Зелена, 24-А; п/р 26003130000194 в ЛФ ВАТ "Ві Ей Бі Банк" м.Львів; МФО 380537; код ЄДРПОУ 31803336) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Профі-Прес” (юр. адреса: 86125, Донецька область, м.Макіївка, вул.Леніна, 95; поштова адреса: 86123, Донецька область, м.Макіївка, вул.Тайожна,1 п/р 26004301530167 в Філії ЦМВ ПАТ "Промінвестбанк" м.Макіївки; МФО 334516; код ЄДРПОУ 32698336) 44 466,75 грн. основного боргу, 6 816,81 грн. інфляційні нарахування, 2 196,64 грн. три відсотки річних та 9 839,25 грн. пені, держмито в сумі 824,00 грн. та 236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, з розстрочкою виконання на 4 місяці, шляхом стягнення заборгованості щомісячно рівними частинами.

3. Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України, після набрання судовим рішенням в законної сили.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя