Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 3/34916.12.10 За позовом Київської транспортної прокуратури в інтересах держави в особі 1.Київської міської ради та 2. Комунального підприємства «Київський
метрополітен»
До Фізичної особи підприємця ОСОБА_1
Про розірвання договору та зобовязання звільнити земельну ділянку
Суддя Сівакова В.В.
Представники сторін:
Від прокуратури Кузьміна К.Г. помічник прокурора, посвідчення № 79 від 03.04.2009
Від позивача 1 не зявився
Від позивача 2 ОСОБА_3 по дов. № 1593-Н від 31.12.2009
Від відповідача не зявився
На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 09.12.2010 було оголошено перерву до 16.12.2010.
СУТЬ СПОРУ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Київської транспортної прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради та Комунального підприємства «Київський метрополітен»про :
- розірвання договору на право тимчасового короткострокового користування земельною ділянкою (в тому числі на умовах оренди) від 04.05.2001 укладеного між Мінською районною у місті Києві радою та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1;
- про зобовязання Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку площею 32 кв. м. за адресою АДРЕСА_2
В судовому засіданні 16.12.2010 прокуратурою подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить зобовязати Фізичну особу підприємця ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку площею 32 кв. м. за адресою АДРЕСА_2 та передати її Комунальному підприємству «Київський метрополітен».
Позивач 1 в судове засідання 16.12.2010 після оголошеної в засіданні суду 09.12.2010 перерви не зявився.
Позивач 1 належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою представника ОСОБА_4 від 09.12.2010.
Відповідач у поданому 09.12.2010 відзиві на позов проти позову заперечує, оскільки вважає, що прокуратурою не доведено порушення інтересів держави з боку відповідача. Вважає, що відповідач цілком правомірно користується земельною ділянкою по вул. Озерній, 3 на підставі договору оренди укладеного з Мінською районною у місті Києві радою, який за відсутності жодних повідомлень сторін договору є продовженим до сьогоднішнього моменту та на підставі рішення Мінської районної у місті Києві ради № 21/6 від 03.04.2010. відповідач не порушував жодних вимог законодавства та договору оренди тому відсутні підстави для його розірвання. Зазначає, що розміщена на орендованій земельній ділянці тимчасова споруда належить відповідачу на праві власності, яке є непорушним. Враховуючи викладене просить в позові відмовити повністю.
Відповідач в судове засідання 16.12.2010 після оголошеної в засіданні суду 09.12.2010 перерви не зявився.
Однак, відповідачем 15.12.2010 до відділу діловодства суду подано заяву в якій просить суд в звязку з неможливістю зявитись в судове засідання 16.12.2010 та його представників за довіреністю відкласти розгляд справи.
Розглянувши подане клопотання суд відмовляє в його задоволенні, оскільки відповідач мав можливість скористатись правилами ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України. Крім того, відповідачем навіть не зазначено жодної поважної причини з якої відповідач не може зявитись в судове засідання.
Відповідачем 15.12.2010 до відділу діловодства суду подано клопотання про витребування у позивача 2 в порядку ст. 38 ГПК України витяг з Державного земельного кадастру про право постійного користування спірною земельною ділянкою. Даний витяг на думку відповідача має істотне значення для зясування обставин справи, тому що засвідчить право постійного користування КП «Київський метрополітен»спірною земельною ділянкою.
Розглянувши подане клопотання суд відмовляє в його задоволенні оскільки
Державний земельний кадастр - це сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів міститься в державному земельному кадастрі, призначенням якого є, зокрема, забезпечення необхідною інформацією органів державної влади й органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ та організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин. Основними завданнями ведення державного земельного кадастру є, зокрема, забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки, а також застосування єдиної системи просторових координат та системи ідентифікації земельних ділянок (статті 193 - 195 Земельного кодексу України).
Отже, наявність інформації даних державного земельного кадастру щодо місця розташування спірної земельної ділянки, включаючи застосування просторових координат та кадастрових номерів, встановлених у межах кадастрового зонування не може підтвердити або спростувати обставини які мають значення для правильного вирішення даного господарського спору.
Проте, слід зазначити, що право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом (стаття 126 Земельного кодексу України).
В матеріалах справи наявний державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 16,4762 га за адресою АДРЕСА_2 виданий Комунальному підприємству «Київський метрополітен»17.12.2004.
В судовому засіданні 16.12.2010, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача 2, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані обєкти, які підлягають приватизації,в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Статтею 9 Земельного кодексу України встановлено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування відноситься до повноважень Київської міської ради.
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоровя, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі обєкти, визначені відповідно до закону як обєкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Згідно п. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від імені та в інтересах територіальних громад права субєкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Рішенням Київської міської ради № 164/885 від 08.06.2000 «Про передачу окремих повноважень районнім у місті Києві радам з питань регулювання земельних відносин»(втратило чинність 17.07.2008) районним у місті Києві радам передано повноваження щодо передачі в оренду земельних ділянок для розміщення об'єктів благоустрою і розміщення та експлуатації малих архітектурних форм для проведення підприємницької діяльності.
Пунктом 1.1.1. даного рішення визначено, що загальна площа земельної ділянки, що передається у короткострокову оренду на підставі рішення районної у м. Києві ради, не повинна перевищувати 42 кв. м, зокрема площа для малих архітектурних форм не повинна перевищувати 20 кв. м.
03.04.2001 Мінська районна у місті Києві рада прийняла рішення № 21/6 «Про надання земельних ділянок в тимчасове короткострокове користування»яким ОСОБА_1 надано земельну ділянку по вул. Озерній, 3 для встановлення та експлуатації кіоску по продажу автозапчастин та шиномонтажу.
04.05.2001 між Мінською районною у м. Києві радою та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір на право тимчасового короткострокового користування земельною ділянкою (в тому числі на умовах оренди) (далі - договір).
За умовами цього договору Мінська районна у м. Києві рада на підставі рішення від 03.04.2001 № 21/6 надає, а Фізична особа підприємець ОСОБА_1 приймає в тимчасове короткострокове користування земельну ділянку загальною площею 32 кв. м. за рахунок земель Київського метрополітену строком на 3 роки, тобто до 04.05.2004, для встановлення та експлуатації кіоску по продажу автозапчастин та шиномонтажу на вул. Озерній, 3 у Мінському районі м. Києва (п. 1.1, 1.2. договору).
Поряд з цим, на підставі рішення Київської міської ради № 59/1269 Комунальному підприємству «Київський метрополітен»видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою на вул. Озерній, 3 в Оболонському районі м. Києва площею 16,4762 га.
Згідно п. 1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності без встановлення строку.
Відповідно до статті 93 Земельного кодексу України орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.
Комунальне підприємство «Київський метрополітен»належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і в своїй діяльності керується рішеннями Київської міської ради і розпорядженнями Київської міської державної адміністрації.
Відповідно до п. 5.2 Статуту КП «Київський метрополітен»майно комунального підприємства «Київський метрополітен»є комунальною власністю територіальної громади міста Києва і закріплене за ним на праві господарського відання.
Пунктом 3 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що у випадках, коли земельні ділянки надані в оренду до введення в дію цього Кодексу (25.10.2001) органами, повноваження яких з надання земельних ділянок з прийняттям цього Кодексу змінені, продовження строку оренди земельних ділянок здійснюється органами, що мають право надання вказаних земель за цим Кодексом.
Розпорядження землями територіальної громади міста Києва та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України належить до повноважень Київської міської ради.
Так, враховуючи, що договір тимчасового користування земельною ділянкою укладено 04.05.2001 термін його дії закінчився 04.05.2004, тому він не міг бути продовжений між тими ж сторонами, оскільки із введенням в дію Земельного кодексу України, районні в м. Києві ради вже не були наділені відповідними повноваженнями.
Стаття 116 Земельного кодексу України встановлює, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень...
Згідно із ст. 125 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ст. 126 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Згідно з ст. 4 Закону України «Про оренду землі»орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.
Відповідно до ст.ст. 92, 93 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).
Згідно ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.
З наведених норм права вбачається, що розпоряджатись земельними ділянками, в тому числі надавати їх в оренду, користування мають права власники цих земельних ділянок, користувачі земельних ділянок можуть володіти та використовувати надані їм земельні ділянки з дня одержання відповідного правовстановлюючого документа, але не можуть без дозволу власника передавати ці земельні ділянки іншим особам.
Як встановлено судом, інші документи, ніж договір оренди дія якого припинилась ще 04.05.2004, що посвідчують право користування земельною ділянкою у АДРЕСА_2 загальною площею 32 кв. м. у відповідача відсутні.
Пункт 2 ст. 152 Земельного кодексу України передбачає, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Враховуючи те, що землекористувачем земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 є Комунальне підприємство «Київський метрополітен», суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог прокуратури про зобовязання відповідача звільнити земельну ділянку площею 32 кв. м. та передати її саме Комунальному підприємству «Київський метрополітен».
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідачі доказів на спростування обставин, повідомлених прокуратурою та позивачем, не надали.
Поданий відповідачем дозвіл, виданий йому Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища на розміщення тимчасової споруди за адресою АДРЕСА_2 не приймається судом до уваги, оскільки не є документом, що надає право користування земельною ділянкою.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Київської транспортної прокуратури обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідачів порівну в доход Державного бюджету України.
Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобовязати Фізичну особу підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) звільнити земельну ділянку площею 32 кв. м. за адресою АДРЕСА_2 та передати її Комунальному підприємству «Київський метрополітен»(м. Київ, пр.-т Перемоги, 35, код ЄДРПОУ 03328913).
3. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) до Державного бюджету України державне мито в сумі 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
СуддяВ.В. Сівакова Рішення підписано 20.12.2010.
Судове рішення № 12954152, Господарський суд м. Києва було прийнято 16.12.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 3/349. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: