Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.12.10 Справа № 11/292/10
Господарський суд Запорізької області у складі:
головуючий –суддя Гончаренко С.А.,
при секретарі судового засідання –Вака В.С.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” (вул.Каховська, буд. 26, м. Запоріжжя, 69096)
до відповідача: Казене підприємство “Запорізький титано-магнієвий комбінат” (вул. Теплична, буд. 18, м. Запоріжжя, 69600)
у присутності представників:
позивача: Білич Н.С. –дов. № 135 від 13.05.2010р.;
відповідача: Архипова В.В. –дов. № 81 від 24.11.2010р.
про: стягнення 21666707,06 грн., -
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” про стягнення з Казеного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат” 21666707,06 грн., які складаються з 20219490,13 грн. основного боргу, 721254,14 грн. пені, 586365,21 грн. втрат від інфляції та 139597,58 3% річних. Разом з цим, позивач просить судові витрати, пов’язані із розглядом справи, покласти на відповідача.17.11.2010 року порушено провадження по справі призначені дата і час судового засідання.
17.11.2010 року порушено провадження по справі призначені дата і час судового засідання.
Позивач уточнив (збільшив) розмір позовних вимог в частині нарахування пені, втрат від інфляції та 3% річних: просить стягнути з відповідача 884394,96 грн. пені, 687462,66 грн. втрат від інфляції та 171173,22 грн. 3% річних. Позовні вимоги в частині стягнення основного боргу залишилися без змін.
Заява позивача про збільшення позовних вимог відповідає вимогам діючого законодавства, зокрема ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не порушує прав та охоронюваних інтересів сторін та інших осіб, тому судом приймається до розгляду.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань за договором на користування електричною енергією № 76/199 від 01.07.2000р. в частині повної та своєчасної оплати вартості спожитої електричної енергії. Невиконання умов договору обумовило нарахування пені на підставі додаткової угоди до договору та втрат від інфляції та 3% річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, виникнення заборгованості пояснив скрутним фінансовим становищем. Вважає, що розмір нарахованої позивачем непомірно великий, і просить зменшити його на 884394,96 грн. Крім цього, просить розстрочити виконання рішення на три роки рівними частинами.
Позивач проти зменшення розміру пені та наданні розстрочки виконання рішення заперечує, при цьому вважає, що при вирішенні цих питань необхідно враховувати фінансовий стан не тільки відповідача, а й позивача.
Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступні обставини:
Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.
Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.
01.07.2000р. між Відкритим акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” та Казеним підприємством “Запорізький титано-магнієвий комбінат” було укладено договір на користування електричною енергією № 76/199. В подальшому сторонами в договір вносилися зміни та доповнення.
Відповідно до умов договору (із змінами та доповненнями) позивач (енергопостачальна організація) зобов’язався продавати відповідачу (споживачу) електричну енергію, а останній, в свою чергу, зобов’язався оплачувати вартість спожитої електричної енергії.
Відповідно до п. 1 додаткової угоди б/н від 01.01.2005р. до договору відповідач зобов’язаний оплачувати вартість спожитої активної електричної енергії та послуги по компенсації перетікання реактивної електричної енергії.
Згідно п. 2 додаткової угоди б/н від 01.04.2006р. до договору передбачено, що оплата спожитої за розрахунковий період активної електричної енергії та послуг з компенсації перетікання пеактивної електричної енергії здійснюється споживачем по рахункам або платіжним вимогам – дорученням, що виставляються йому енергопостачальною організацією, які направляються рекомендованим листом або нарочно. Також п. 3 даної додаткової угоди встановлено, що споживач зобов’язаний у термін 5-ти операційних днів після дати отримання рахунків здійснити їх оплату.
Відповідно до акту про спожиту активну електричну енергію у липня 2010 року відповідачем спожито 28335124 кВт/год. на суму 20219490,13 грн. За для отримання оплати за спожиту електричну енергію позивачем була виставлена платіжна вимога-доручення № 6333 від 09.08.2010р.
Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Взяті на себе зобов’язання щодо оплати вартості спожитої протягом липня 2010 року електричної енергії відповідач належним чином (своєчасно та у повному обсязі) не виконав, у зв’язку з чим на час розгляду справи за ним рахується заборгованість за поставлений товар в сумі 20219490,13 грн.
Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України божник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За прострочення виконання грошового зобов’язання позивач за період з 20.08.2010р. по 30.11.2010р. нарахував відповідачу суму втрат від інфляції – 687462,66 грн. та 3 % річних в сумі 171173,22 грн.
Розрахунок сум 3% річних та суми втрат від інфляції ретельно перевірений у судовому засіданні. Позовні вимоги в частині стягнення 20219490,13 грн. основного боргу, 687462,66 грн. втрат від інфляції та 3 % річних в сумі 171173,22 грн. заявлені позивачем правомірно, підтверджені зібраними у справі доказами, тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Відповідно до п. 4.7 додаткової угоди б/н від 01.04.2001р. до договору, передбачено, що за недотримання термінів сплати активної електричної енергії, споживач сплачує постачальникові електричної енергії пеню за весь період часую, протягом якого невиконане зобов’язання по сплаті, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені.
Оскільки відповідач порушив строки оплати, передбачені п. 4.5 Договору (в редакції додаткової угоди б/н від 01.04.2001р.) позивач нарахував йому за період з 20.08.2010р. по 30.11.2010р. пеню в сумі 884394,96 грн.
Відповідно до п. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно п.1 ст.233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.
Пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду при прийнятті рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.
Виходячи з об’єктивної оцінки обставин справи, великого розміру штрафних санкцій (пені) наслідкам порушення господарського зобов’язання господарський суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення штрафу задовольнити частково, в сумі 442197,48 грн., що дорівнює 50% від заявленої до стягнення суми пені.
Враховуючи той факт, що відповідача віднесено до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, є єдиним в Україні підприємством з виробництва титану губчастого та єдино разове стягнення всієї суми заборгованості унеможливить виплати заробітної плати відрахування до державного бюджету України податків і зборів (обов’язкових платежів), що неминуче спричинить скорочення робочих місць, та робочого часу, що в сою чергу, призведе до зниження виробничих потужностей та обсягів виробництва, суд вважає за можливе клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення задовольнити частково, на 6 (шість) місяців.
Судові витрати віднести на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 46, 47-1, 49, 82-85, 121 Господарського процесуального Кодексу України, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Казеного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат” (вул. Теплична, буд. 18, м. Запоріжжя, 69600, ЄДРПОУ 00194731) на користь відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (вул.Каховська, буд. 26, м. Запоріжжя, 69096, ЄДРПОУ 00130926) 20219490,13 грн. основного боргу, 442197,48 грн. пені, 687462,66 грн. втрат від інфляції, 171173,22 грн. 3 % річних, 25500,00 грн. державного мита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.
Розстрочити виконання рішення на 6 (шість) місяців з виплатами
- до 07.01.2011р. –3 591 009,91 грн.;
- до 07.02.2011р. –3 591 009,91 грн.;
- до 07.03.2011р. –3 591 009,91 грн.;
- до 07.04.2011р. –3 591 009,92 грн.;
- до 07.05.2011р. –3 591 009,92 грн.;
- до 07.06.2011р. –3 591 009,92 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя С.А.Гончаренко
В судовому засіданні 07.12.2009р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 13.12.2010р.
Судове рішення № 12953772, Господарський суд Запорізької області було прийнято 07.12.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 11/292/10. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: