Рішення № 12953724, 09.12.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

09.12.2010 р. Справа № 19/82

За позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний комплекс „Хуст”, м. Хуст

про стягнення 44 088 грн. 81 коп., в тому числі 37 705 грн. 94 коп. основного боргу за поставлений товар та 6 382 грн. 87 коп. пені (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог),

Суддя господарського суду Пригара Л.І.

представники:

Позивача ОСОБА_2., довіреність № 1514 від 09.11.2010 року

ОСОБА_3., адвокат, угода б/н від 04.11.2010 року

Відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ: Приватним підприємцем ОСОБА_1, АДРЕСА_1 заявлено позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний комплекс „Хуст”, м. Хуст про стягнення 46 638 грн. 33 коп., в тому числі 40 053 грн. основного боргу за поставлений товар та 6 584 грн. 33 коп. пені. Представником позивача 18.11.2010 року через канцелярію суду подано заяву б/н від 17.11.2010 року в порядку ст. 22 ГПК України про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 44 088 грн. 81 коп., в тому числі 37 705 грн. 94 коп. основного боргу за поставлений товар та 6 382 грн. 87 коп. пені, а також судові витрати та витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 1000 грн.

Представники позивача просять задоволити позов з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджують, що відповідач своєчасно не виконав умови договору поставки № 36/01 від 26.11.2009 року, а саме повністю не оплатив за поставлений товар в розмірі 37 705 грн. 94 коп.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвали суду від 22.10.2010 року та 04.11.2010 року надіслані відповідачу рекомендованим листом з повідомленням; повідомлення судова повістка б/н від 27.10.2010 року та повідомлення судова повістка б/н від 09.11.2010 року; ухвала суду від 19.11.2010 року, яка була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням на адресу: м. Хуст, вул. Зарічна, 23/2, повернута у звязку із закінченням терміну зберігання. Водночас до повноважень господарських судів не віднесено зясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб підприємців учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу), у судові засідання 04.11.2010 року, 19.11.2010 року та 09.12.2010 року явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами суду документи не подав, тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача,

суд встановив:

26 листопада 2009 року між Приватним підприємцем ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельний комплекс „Хуст”, м. Хуст (покупець) укладено договір поставки № 36/01. Згідно умов даного договору постачальник (позивач) взяв на себе зобовязання передати у власність покупця (відповідача) товар партіями у відповідності до замовлень покупця (відповідача), а покупець (відповідач) зобовязався проводити оплату за товар та приймати його на умовах даного договору. Відповідно до п. 1.2. договору купівля-продаж товару здійснюється на підставі накладної, яка є невідємною частиною даного договору.

Відповідно до розділу 2 договору сторони встановили, що зобовязання сторін по поставці товару виникають на підставі погодженого сторонами замовлення покупця (відповідача). Покупець (відповідач) передає постачальнику (позивачу) замовлення в якому зазначає кількість, асортимент товару. Замовлення передається постачальнику (позивачу) в будь-якій зрозумілій сторонами формі (шляхом заповнення бланку замовлення, електронною поштою, факсимільним, телефонним звязком, усно тощо). Асортимент, кількість товару погоджуються сторонами в замовленні і зазначаються в накладних.

Розділом 4 договору сторони передбачили, що постачальник (позивач) зобовязується здійснити доставку на умовах DDP (Інкотермс 2 000). Сторони погодили, що місце доставки товару рампа торгового обєкту (складу) покупця (відповідача). Передача товару постачальником (відповідачем) і його отримання покупцем (відповідачем) по назві, асортименту, кількості і ціні здійснюється на підставі відповідної накладної.

Згідно розділу 5 договору зазначено, що оплата за поставлений товар, сум у розмірах, понад ліміт, встановлений п. 5.4. даного договору, здійснюється покупцем (відповідачем) протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання ним даного товару, шляхом безготівкового перерахунку на розрахунковий рахунок постачальника (позивача) (п. 5.3. договору). Днем здійснення платежу, а, отже, днем виконання свого платіжного зобовязання покупцем (відповідачем), вважається день, в який сума що підлягає оплаті, списується з банківського рахунку покупця (відповідача) на користь постачальника (позивача) (п. 5.5. договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново господарськими визнаються цивільно правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Крім того, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати

майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього,

якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до договору поставки № 36/01 від 26.11.2009 року, накладних № 0249 від 12.01.2010 року, № 0228 від 12.01.2010 року, № 0525 від 20.01.2010 року, № 0858 від 29.01.2010 року, № 1152 від 05.02.2010 року, № 1147 від 05.02.2010 року, № 1609 від 17.02.2010 року, № 1605 від 17.02.2010 року, № 1948 від 25.02.2010 року, № 1950 від 25.02.2010 року, № 2310 від 06.03.2010 року, № 2312 від 06.03.2010 року, № 2505 від 10.03.2010 року, № 2508 від 10.03.2010 року, № 3034 від 23.03.2010 року, № 3110 від 23.03.2010 року, № 3328 від 27.03.2010 року, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 96 651 грн. 02 коп. Однак, покупець (відповідач) провів лише часткову оплату за отриманий товар у розмірі 43 000 грн., що підтверджено наявним в матеріалах справи списком поступлень коштів ПП Бокоч І.М. від ТОВ „Торгівельний комплекс „Хуст”, затвердженим установою банку (арк. спр. № 147).

Накладними на повернення товару № 0057 від 08.03.2010 року, № 0001 від 14.01.2010 року, № 0014 від 06.02.2010 року, № 0063 від 11.03.2010 року, № 0096 від 29.03.2010 року, № 0097 від 29.03.2010 року, № 0152, № 0153, № 0150, № 0148, № 0147, № 0146, № 0145, № 0151, № 0149 від 01.06.2010 року, № 0221 від 26.08.2010 року, № 0222 від 26.08.2010 року, відповідач повернув позивачу товар на загальну суму 15 945 грн. 08 коп.

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 року № 996-ХІУ з наступними змінами та доповненнями підтвердження здійснення господарської операції відбувається на підставі первинних документів, які містять у собі відомості про господарську операцію.

У звязку з частковим погашенням боргу за поставлену продукцію та поверненням частини поставленого товару за відповідачем за даними позивача, існує заборгованість перед позивачем у розмірі 37705 грн. 94 коп., що підтверджується також актом звірки розрахунків від 01.11.2010 року (арк. спр. 78 79), підписаним обома сторонами та скріпленим печатками, а також довідкою Приватного підприємця ОСОБА_1 б/н, б/д про стан заборгованості ТОВ „Торгівельний комплекс „Хуст” перед позивачем станом на 09.12.2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежно виконав взяті на себе зобовязання, не оплатив повну вартість поставленого йому товару в розмірі 37 705 грн. 94 коп. Позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості за поставлений товар в розмірі 37 705 грн. 94 коп. доведені доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем не спростовані.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобовязання за цими договорамимають виконуватися належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV, ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь суми 37 705 грн. 94 коп. заборгованості за поставлений товар.

Позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача пені у розмірі 6 382 грн. 87 коп.

Відповідно до п. 8.2.1. договору за порушення термінів розрахунків, передбачених п. 5.3. даного договору, покупець (відповідач) сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобовязання нарахована пеня, яка визначена з врахуванням обмеження її розміру подвійною обліковою ставкою НБУ відповідно до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР складає 6 382 грн. 87 коп., підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1 000 грн. витрат на послуги адвоката.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та адвокатом ОСОБА_3 (копія свідоцтва адвоката знаходиться в матеріалах справи), укладені угода б/н від 14.10.2010 року та угода б/н від 04.11.2010 року, відповідно до якої адвокат бере на себе зобовязання в порядку, передбаченому Законом, здійснювати захист (представництво) прав та законних інтересів клієнта (позивача), надавати йому юридичну допомогу, підготувати позовні матеріали і скласти позовну заяву до господарського суду про стягнення з ТОВ „Торгівельний комплекс „Хуст” 46638 грн. 33 коп. боргу і пені та вести в господарському суді справу за його позовом до ТОВ „Торгівельний комплекс „Хуст” про стягнення суми. На виконання вказаних угод квитанціями до прибуткового касового ордеру № 22 від 14.10.2010 року позивач оплатив послуги ОСОБА_3., який є адвокатом на суму 500 грн. та № 25 від 04.11.2010 року на суму 500 грн., що разом складає 1 000 грн.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про наявність всіх підстав для задоволення витрат на послуги адвоката в розмірі 1 000 грн.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач документальних доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 440 грн. 86 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу та 1000 грн. витрат на послуги адвоката.

Керуючись ст. ст. 204, 526, 549, 629, 655, ч. 1 ст. 692, ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 175, ст. ст. 193, 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний комплекс „Хуст”, м. Хуст, вул. Зарічна, 23/2 (код ЄДРПОУ 36648137) на користь Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму 44 088 (Сорок чотири тисячі вісімдесят вісім гривень) грн. 81 коп., в тому числі 37 705 (Тридцять сім тисяч сімсот пять гривень) грн. 94 коп. заборгованості за поставлений товар та 6 382 (Шість тисяч триста вісімдесят дві гривень) грн. 87 коп. пені, а також суму 440 (Чотириста сорок гривень) грн. 86 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита, суму 236 Двісті тридцять шість гривень) грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу та суму 1 000 (Одна тисяча гривень) грн. витрат на оплату послуг адвоката.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Пригара Л.І.