Рішення № 12953591, 07.12.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

07.12.2010Справа №2-22/3633-2010 За позовом – ВАТ «Крименерго», м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6

до відповідача – КРП «ВП ВКГ м. Керч», м. Керч, вул. Години, 2-В

про стягнення 4797343,53 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Мартинюк Ю.А., представник, дов від 19.07.2010 року

від відповідача – Вознюк С.А., представник, дов від 07.07.2010 року, Гогуа О.К., представник, дов від 07.07.2010 року

Обставини справи:

Позивач – ВАТ «Крименерго» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - КРП «ВП ВКГ м. Керч», просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію (активну): 3817064,79 грн., заборгованість по розрахункам за компенсацію перетікань реактивної електричної енергії 530366,20 грн., пеню у розмірі 91501,47 грн., 3% річних у розмірі 125256,24 грн., індекс інфляції у розмірі 233154,83 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення умов укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії № 285 від 30.10.2005 року та ПКЕЕ неналежним чином здійснював оплату вартості спожитої електричної енергії, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за спожиту електричну енергію (активну): 3817064,79 грн., заборгованість по розрахункам за компенсацію перетікань реактивної електричної енергії 530366,20 грн.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 23.09.2010 року строк вирішення даного спору продовжено відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

05.10.2010 року до суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог. відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за активну електричну енергію в сумі 3817064,79 грн., пеню за активну електричну енергію – 103511,37 грн., індекс інфляції за активну електричну енергію – 216348,47 грн., 3% річних за активну електричну енергію – 76219,93 грн., заборгованість за реактивну електричну енергію – 530366,20 грн., пеню за реактивну електричну енергію – 11892,48 грн., збитки від інфляції за реактивну електричну енергію – 32606,18 грн., 3% річних за реактивну електричну енергію – 7829,24 грн., всього – 4795838,66 грн.

Вказану заяву позивача про уточнення позовних вимог прийнято судом до розгляду.

Відповідач заперечує проти позовних вимог з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

02.12.2010 року до суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 3817064,79 грн., пеню за активну електричну енергію у розмірі 266860,38 грн., індекс інфляції за активну електричну енергію – 82359,69 грн., 3% річних за активну електричну енергію – 54076,79 грн., заборгованість за реактивну електричну енергію – 530366,20 грн., пеню за реактивну електричну енергію – 34223,25 грн., збитки від інфляції за реактивну електричну енергію – 12084,15 грн., 3% річних за реактивну електричну енергію – 6205,43 грн., всього – 4803240,68 грн.

Вказана заява позивача прийнята судом до розгляду.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

встановив:

Між ВАТ «Крименерго» та КРП «Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Керчі» укладений договір про постачання електричної енергії № 285 від 30 жовтня 2005 року.

Згідно до умов вказаного договору відповідач, як споживач електричної енергії, зобов'язався своєчасно та щомісяця проводити розрахунки за користування електричною енергією та сплачувати інші нарахування, згідно з умовами Договору та відповідно до діючого законодавства України (Розділ 1 Договору № 285 від 30.10.2005 року).

Відповідно з пунктом 2.2.3. договору відповідач зобов'язався сплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії та інші нарахування у відповідності із додатком № 4.2, що є невід'ємною частиною договору.

Разом з цим, п. 2.2.4, встановлено, що відповідач зобов'язаний здійснювати розрахунки за послуги по компенсації перетікань реактивної електричної енергії між електричними мережами постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 5, що є невід'ємною частиною договору.

Так, позивач вказує на те, що систематичне не виконання відповідачем умов Договору № 285 від 30.10.2005 року, призвело до виникнення заборгованості по розрахункам за спожиту електричну енергію та по розрахункам за компенсацію перетікань реактивної електричної енергії.

Отже, позивач вказує на те, що сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 4347430,99 грн., у тому числі: заборгованість по розрахункам за спожиту електричну енергію (активну): 3817064,79 грн. та заборгованість по розрахункам за компенсацію перетікань реактивної електричної енергії станом на 01.06.2010 року - 530366,20 грн.

Однак, відповідач заперечує проти нарахованої суми заборгованості, посилаючись на те, що ним 24.02.2009 року платіжним дорученням № 174 помилково було перераховано грошові кошти у розмірі 200000,00 грн. за реактивну електричну енергію, відпущену у лютому 2008 року за договором № 285 від 30.09.2005 року. Крім того, відповідач вказує що факсограмою ним було направлено на адресу позивача повідомлення про допущену помилку у призначенні платежу, з проханням віднести здійснений платіж за активну електричну енергію, відпущену у лютому 2009 року, в той час як позивачем вказана сума віднесена за реактивну електричну енергію за лютий 2009 року.

Однак, суд не може прийняти до уваги вказані твердження відповідача у зв’язку з тим, що в акті звірки за реактивну електричну енергію за період з 01.02.20019 року по 01.06.2010 року з боку відповідача вказана сума заборгованості у розмірі 730366,20 грн., з боку позивача – дебіторська заборгованість в сумі 530366,20 грн., різниця – 200000,00 грн.; в акті звірки за активну електричну енергію за період з 01.02.2009 року по 01.06.2010 року з боку відповідача кредит складає 3617064,79 грн., дебіторська заборгованість на користь позивача – 3817064,79 грн., різниця - 200000,00 грн. Так, згідно банківської виписки на рахунок позивача надійшли грошові кошти у розмірі 200000,00 грн. з призначенням платежу «за реактивну електричну енергію, відпущену у лютому 2009 року за договором № 285 від 30.09.2005 року».

Більш того, лише за 03.03.2009 року відповідач звернувся до позивача з питанням щодо віднесення перерахованої суми у розмірі 200000,00 грн. як оплати за активну електричну енергію, відпущену у лютому 2009 року за договором № 285, тобто, після здійснення фактичного зарахування позивачем перерахованої суми за призначенням платежу, вказаним самим відповідачем.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 4347430,99 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за активну електричну енергію у розмірі 266860,38 грн., індекс інфляції за активну електричну енергію – 82359,69 грн., 3% річних за активну електричну енергію – 54076,79 грн., пеню за реактивну електричну енергію – 34223,25 грн., збитки від інфляції за реактивну електричну енергію – 12084,15 грн., 3% річних за реактивну електричну енергію – 6205,43 грн.

Згідно п. 8. додатку № 4.2. «Порядок розрахунків» встановлено, що у випадку несвоєчасної сплати обумовлених даним порядком платежів, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, включаючи день фактичної сплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла на період, за який здійснюється нарахування; 3% річних від простроченої суми. При цьому, сума боргу за спожиту електричну енергію повинна бути сплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги, з урахуванням уточнень позовних вимог, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з КРП «ВП ВКГ м. Керч» (м. Керч, вул. Години, 2-В, рахунок № 26006301393928 ПІБ м. Керч, МФО 324548, ЄДРПОУ 19195199) на користь ВАТ «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, п/р 260323051142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 524805, ЄДРПОУ 00131400) заборгованість за активну електричну енергію в сумі 3817064,79 грн.

3.          Стягнути з КРП «ВП ВКГ м. Керч» (м. Керч, вул. Години, 2-В, рахунок № 26006301393928 ПІБ м. Керч, МФО 324548, ЄДРПОУ 19195199) на користь ВАТ «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, рахунок № 260073013142, МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400, філія КРУ ВАТ «Ощадбанк») пеню за активну електричну енергію у розмірі 266860,38 грн., індекс інфляції за активну електричну енергію – 82359,69 грн., 3% річних за активну електричну енергію – 54076,79 грн., заборгованість за реактивну електричну енергію – 530366,20 грн., пеню за реактивну електричну енергію – 34223,25 грн., збитки від інфляції за реактивну електричну енергію – 12084,15 грн., 3% річних за реактивну електричну енергію – 6205,43 грн.

4.          Стягнути з КРП «ВП ВКГ м. Керч» (м. Керч, вул. Години, 2-В, рахунок № 26006301393928 ПІБ м. Керч, МФО 324548, ЄДРПОУ 19195199) на користь ВАТ «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, п/р 260323051142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 524805, ЄДРПОУ 00131400) 25500,00 грн. державного мита.

5.          Стягнути з КРП «ВП ВКГ м. Керч» (м. Керч, вул. Години, 2-В, рахунок № 26006301393928 ПІБ м. Керч, МФО 324548, ЄДРПОУ 19195199) на користь ВАТ «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, п/р 260323051142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 524805, ЄДРПОУ 00131400) 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

6.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.12.2010 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.