Ухвала суду № 1294518, 03.12.2007, Харківський апеляційний адміністративний суд

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ДПІ Зміївського району Харківської області, звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним господарське зобов'язання ТОВ “Торговий дім “Вега” та ПП “Райдуга-М” (ПП «Корал і К»), яке виникло на підставі правочину, укладеного згідно з договором № 12/2 від 01.02.06 р., по якому виписані відповідні податкові накладні (перелік наведений на стор. 4 позовної заяви).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.07 р. в задоволенні адміністративного позову ДПІ Зміївського району Харківської області було відмовлено повністю.

Апелянт, ДПІ Зміївського району Харківської області, не погоджується з вказаною постановою та подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що дана постанова є необґрунтованою та винесеною при неповному дослідженні матеріалів справи та невірному застосуванні діючого законодавства.

В обґрунтування апеляційної скарги ДПІ у Зміївському районі Харківської області зазначає, що при проведенні перевірки ТОВ «ТД «Вега» (акт перевірки № 484/23-022/33143708 від 11.04.07 р.) були встановлені взаємовідносини вказаного підприємства з ПП «Корал і К» (ПП «Райдуга-М»), у зв'язку з чим був направлений запит до ДПІ у Голосіївському районі щодо проведення зустрічної перевірки по зазначеним взаємовідносинам.

У відповіді від 05.04.07 р. повідомлено, що згідно наданої підприємством відповіді, а також окремих документів до неї, копії книги продажу товарів, робіт (послуг), реєстрів виданих податкових накладних за 2004 - 2006 роки, ПП «Корал і К» (ПП «Райдуга-М») не мало взаємовідносин з ТОВ «ТД «Вега» за період жовтень-грудень 2005 р., січень-липень 2006 р.

Також апелянт посилається на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11.07.06 р. по справі за позовом ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, яким суд замість ДПІ притягнув до участі у справі у якості належного позивача ОСОБА_1 та визнав ОСОБА_1 непричетною до господарської діяльності ПП «Корал і К», а також будь-яких угод, укладених з використанням втраченої печатки підприємства з моменту втрати печатки, тобто з 28.01.05 р.

Представник ДПА у Харківській області підтримав апеляційну скаргу, вважаючи постанову Харківського окружного адміністративного суду такою, що підлягає скасуванню.

Представник ТОВ «ТД «Вега» апеляцій скаргу не визнав. Вважав, що постанова Харківського окружного адміністративного суду є повністю обґрунтованою та законною, та такаю, що не підлягає скасуванню. Пояснив, що на момент здійснення господарських розрахунків та укладення угод відповідачі по справі перебували в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України а також в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців, були повністю дієздатні, мали можливість укладати господарські угоди, та здійснювати в межах угод господарську діяльність та мати відповідні взаєморозрахунки. Крім того, договір між ними укладений з додержанням вимог діючого цивільного та господарського законодавства, відповідає вимогам Закону.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що між ПП «Корал і К» та ТОВ «ТД «Вега» був укладений договір № 12/02 від 01.02.06 р. Згідно укладеного договору другий відповідач був зобов'язаний поставити, а перший відповідач прийняти та сплатити вартість технічних виробів згідно накладних. Сума, зазначена у договорі, складає 600000,0 грн., в т.ч. ПДВ 100000,0 грн. Фактично накладні по даному договору були виписані на загальну суму 435593,68 грн., в т. ч. ПДВ - 75598,94 грн.

Спірний договір був укладений директором ПП «Корал і К» гр.ОСОБА_2. Але, як наполягає позивач, згідно наявних документів та пояснень єдиного засновника підприємства ОСОБА_1 директором ПП «Корал і К», окрім самої ОСОБА_1, була ОСОБА_3

На підставі вище вказаних фактів позивачем був зроблений висновок стосовно того, що при укладанні даного договору ТОВ «ТД «Вега» (перший відповідач) скористалося втраченою печаткою ПП «Корал і К» та в якості директора вказало вигадану особу, що є підтвердженням фіктивність даного договору.

Посилаючись також на матеріали перевірки, позивач наполягає на тому, що ним було встановлено, що при укладенні оскаржуваної угоди ТОВ «Торговий дім «Вега» мало на меті отримання неконтрольованих державою доходів, яке призводить до ухилення від оподаткування та протиправного зменшення податкових зобов'язань контрагентів такої особи. Угоду було укладено з метою незаконного формування податкового кредиту, про що свідчать факти, які встановлені рішенням Голосіївського районного суду м. Києва.

Колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає необхідним відмітити, що відповідно ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Слід відмітити, що надані до матеріалів справи документи свідчать про те, що твердження позивача стосовно того, що перший відповідач з протиправною метою скористався втраченою печаткою підприємства другого відповідача спростовуються довідкою про ліквідацію печатки, відповідно якої печатка і штамп ПП «Корал і К» були знищені працівниками дозвільної системи УАСМ ГУ МВС України в м. Києві 02.03.06 р. (квитанція про знищення № 1922 від 02.03.06 р.), а тому відомості про те, що ця печатка була втрачена 28.0.05 р. є хибними.

Крім того, ОСОБА_1 в березні 2006 р. отримала дублікат печатки, а постановою Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві від 01.02.05 р. було відмовлено в порушенні кримінальної справи по факту втрати печатки, а за заявою ОСОБА_1 актом від 05.09.06 р. було анульоване свідоцтво платника ПДВ, яке видавалося ПП «Райдуга-М».

Таким чином твердження позивача про те, що перший відповідач скористався втраченою печаткою підприємства другого відповідача не відповідає дійсності і робиться на перекручуванні фактичних обставин.

Також слід відмітити, що до повноважень органів ДПС не включено право визнавати договори (правочини) фіктивними і встановлювати наявність у їх учасників протиправної мети при їх укладанні.

На момент укладення спірного договору між відповідачами ПП «Корал і К» (ПП «Райдуга-М») перебувало в Єдиному державному реєстрі, про що свідчить довідка Головного управління статистики у м. Києві № 13-451 від 16.07.07 р. про те, що ПП «Райдуга М» станом на 16.07.07 р. значиться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, а також довідка з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців від 19.10.07 р. про те, що станом на 19.10.07 р. підприємство перебуває Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців.

Як встановлено судом і це не спростовано позивачем, на момент укладення оскарженого договору та виконання господарських зобов'язань по ньому підприємство ПП «Райдуга-М» («Корал і К») та ТОВ ТД «ВЕГА» мали цивільну правоздатність в розумінні ч. 4 ст. 91 ЦК України, яким встановлено, що юридична особа має цивільну правоздатність яка виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Також слід відмітити, що судовим рішення від 11.07.06 р., на яке посилається позивач як на доказ наявності у першого відповідача мети, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, визнана такою, що непричетна до господарської діяльності ОСОБА_1 і в цьому рішенні відсутні будь-які висновки щодо умислу при укладанні оскарженого договору (правочину, господарського зобов'язання).

Крім того, від імені підприємства другого відповідача договір від 01.02.06 р. підписував гр. ОСОБА_2, а не ОСОБА_1, тому твердження позивача про відсутність у гр. ОСОБА_2 права на укладання господарських угод є недоведеним, оскільки його повноваження на момент укладання договору не з'ясовувалися.

Також є безпідставним твердження позивача про ухилення другого відповідача від сплати податків, оскільки у відповіді ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо проведення зустрічної перевірки ПП «Корал і К» від 05.04.07 р. по зазначеним взаємовідносинам з ТОВ «ТБ «Вега» не йде мова про ухилення від сплати податків з боку вказаних підприємств. Тобто дані твердження ґрунтуються лише на довільному трактуванні інформації та на припущеннях про наявність певних обставин.

Позивач у позові та поясненнях представника в судовому засіданні вказує на те, що у відповідності по п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.78р. № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» (із змінами внесеними відповідно постановами Пленуму Верховного Суду України №13 від 25.12.92р. та №15 від 25.05.98р.) до угод, які укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, тобто порушують основні принципи існуючого суспільного ладу, зокрема належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами доходів від оподаткування.

При цьому відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки» від 25.07.2002р. № 1056 доказами спрямованості умислу суб'єкта оспорюваних угод на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, зокрема, надані податковими органами відомості про відсутність підприємства, організації (сторони угоди) за юридичною та фактичною адресою, про визнання недійсними в установленому чинним законодавством порядку установчих (статутних) документів про неподання податкової звітності до органів державної податкової служби та інше.

Позивач наполягає на тому, що про наявність протиправного умислу у ПП «Корал і К» свідчить те, що укладаючи угоду дане підприємство мало намір приховувати прибутки, а посадові особи прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків у вигляді ненадходження до бюджету сум податків.

Проте жодних доказів того, що у встановленому чинним законодавством порядку був встановлений у осіб, що укладали договір, наміру приховувати прибутки та прагнення або усвідомленого допущення настання протиправних наслідків, позивачем не надано. Таким чином дані твердження ґрунтуються лише на припущеннях та довільному трактуванні прав та обов'язків органу ДПС.

 Згідно з ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржений договір купівлі-продажу № 12/02 від 01.01.06 р. не суперечить вимогам чинного законодавства, на товари, які є предметом цього договору, не існує обмежень або застережень, на їх реалізацію не передбачені спеціальні дозволи. Учасники договору (правочину) були наділені відповідною господарською компетенцією. Доказів наявності протиправної мети у обох учасників договору або одного з них позивачем не надано.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Зважаючи на вище наведені обставини, колегія суддів встановила, що зміст спірного договору не суперечить актам цивільного законодавства, відсутні факти, які б свідчили про те, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін і що ці наміри спрямованні на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору, а тому підстав для скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.07 р. по справі № 2а-567/07 не виявлено.

Керуючись ст. ст. 160, 164, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ДПІ у Зміївському районі Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2007 року по справі № 2а-567/07 - залишити без задоволення.