Рішення № 12940537, 13.12.2010, Чумаківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Пролетарський районний суд м. Донецька)

№ 2-3773/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2010 року Пролетарський районний суд м. Донецька у складі

головуючого судді Шаптала Є.Ю.

при секретарі Яковченко А.О.

за участю представника позивача Симонян А.В.,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідачів ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 «про стягнення заборгованості» та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» «про визнання недійсним кредитного договору № 11036950000 від 07.09.2006 року»,

ВСТАНОВИВ:

01.06.2010 року позивач ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до Пролетарського районного суду м. Донецька з позовом про стягнення заборгованості до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_4, у якому зазначив, що 07 вересня 2006 року між АТ «УкрСиббанк» і ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №11036950000, згідно з яким позивач надав відповідачу ОСОБА_2 кредит в сумі 23667,00 доларів США, що дорівнює еквіваленту 119518,35 грн. Вказані грошові кошти було надано відповідачу строком до 07 вересня 2016 року, зі сплатою відсотків за використання кредиту у розмірі 11,3 % річних. Кредит було надано для особистих потреб.

Згідно п. п. 1.1., 1.2.2. Кредитного договору відповідач ОСОБА_2 зобов'язався щомісячно сплачувати кредит в терміни, що встановлені графіком погашення кредиту, а також сплачувати відсотки згідно п. п. 1.3.1., 1.3.4. Кредитного Договору.

Відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконує зобов'язання за кредитним договором. Таким чином, загальна сума простроченої заборгованості відповідача ОСОБА_2 за кредитним договором, що підлягає поверненню, станом на 19.04.2010 року складає 3787,01 доларів США, що складає 30015,09 грн., з яких:

- 1946,27 доларів США, що складає 15425,75 грн. - прострочена заборгованість за кредитом;

- 1840,74 доларів США, що складає 14589,34 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Пунктом 7.1. кредитного договору встановлено, що у випадку порушення термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором, зокрема термінів повернення кредиту та/або термінів сплати процентів за кредит, банк має право вимагати від відповідача сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені.

Загальний розмір нарахованої пені за кредитним договором станом на 19.04.2010 року складає 272,13 доларів США, що дорівнює 2156,85 грн., з яких:

- 126,56 доларів США, що складає 1003,08 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом;

- 145,57 доларів США, що складає 1153,77 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.

Частина кредиту, що залишилась до виплати відповідачем ОСОБА_2 за кредитним договором і яку позивач має право вимагати від відповідача ОСОБА_2, відповідно до ч. 2. ст. 1050 ЦКУ, становить 15174,50 доларів США, що складає 120270,05 грн.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 11036950000 від 07.09.2006 року було укладено договір поруки № 40238 з відповідачем ОСОБА_4

Згідно п. 1.3. вищевказаного договору поруки відповідач ОСОБА_4 зобов'язаласьвідповідати перед банком в тому ж обсязі, що і відповідач ОСОБА_2 за кредитним договором, зокрема, за повернення основної суми заборгованості, відсотків за використання кредиту, а також сплати пені та інших штрафних санкцій, встановлених кредитним договором. Пунктом 1.4. договору поруки встановлена солідарна відповідальність відповідача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_4

На підставі викладеного, позивач має право вимагати дострокового повернення всієї заборгованості за кредитним договором, розмір якої станом на 19.04.2010 року складає 19233,64 доларів США, що за курсом НБУ складає 152441,99 грн., з яких:

- 1946,27 доларів США, що складає 15425,75 грн. - прострочена заборгованість за кредитом;

- 1840,74 доларів США, що складає 14589,34 грн. - заборгованість за простроченими відсотками;

- 126,56 доларів США, що складає 1003,08 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом;

- 145,57 доларів США, що складає 1153,77 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом;

- 15174,50 доларів США, що складає 120270,05 грн. - заборгованість за строковим кредитом.

Позивач просить стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 заборгованість в сумі 19233,64 доларів США, в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на дату постановлення рішення суду на користь АТ “УкрСиббанк” на рахунок № 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750, а також сплачений судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1524,42 грн. та сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 грн.

У свою чергу, 13.07.2010 року відповідачі за первісним позовом та позивачі за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 та ОСОБА_4 звернулись до Пролетарського районного суду м. Донецька із зустрічною позовною заявою про визнання недійсним кредитного договору № 11036950000 від 07.09.2006 року до позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічною позовною заявою ПАТ «УкрСиббанк», у якому просять визнати частково недійсним кредитний договір №11036950000 від 07 вересня 2006 року, а саме: у частинах вираження зобов'язань договору у доларах США та зобов'язати сторони привести спірний договір до вимог закону у статті 533 ЦК України шляхом визначення сум зобов'язань у гривнях, крім того, визнати зазначений кредитний договір удаваним правочином, а також визнати кредитний договір №11036950000 від 07 вересня 2006 року укладеним в Національній валюті України на умовах, визначених в договорі.

ОСОБА_2 та ОСОБА_4 пояснили, що коли відбулося різке коливання курсу гривні до долару США щомісячний платіж на погашення їх кредиту збільшився на 60 %. За такого підвищення платежу відносно первісних умов договору виникла неможливість виконати кредитний договір за новими умовами. Відповідачі за первісним позовом стверджують, що укладення кредитного договору №11036950000 від 07 вересня 2006 року в іноземній валюті суперечить діючому законодавству України.

Цільове використання кредиту - споживчі цілі можливе тільки за умови видання кредиту у гривні, адже споживачі - резиденти України, не мають права на валютні платежі в Україні. Таким чином, знаючи про цільове використання кредиту, знаючи, що використати кредит можливо тільки у гривні, відповідач, як агент валютного контролю, свідомо порушив валютне законодавств виразивши зобовязання у валюті - доларах США для розрахунку та для використання її для розрахунків між резидентами України на території України без індивідуальної ліцензії НБУ.

ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вважають, що спірний кредитний договір є удаваним, адже вчинений з метою приховання іншого правочину, який сторони вчинили в дійсності, а саме - надання кредиту в національній валюті України.

Позивач за первісним позовом усвідомлював, що вираження зобов'язання у валюті носить формальний характер, а насправді валюта виступає не як засіб платежу, а як еквівалент Національної валюти України, необхідної для використання кредиту за цільовим призначенням, що підтверджується наявними письмовими доказами (договір), в якому вказано - ціль кредитування споживчі потреби.

Таким чином спірний договір укладено з банком в Національний валюті України, що не суперечить законодавству України, але сторони замаскували його під договір кредитування в іноземній валюті, який суперечить законодавству України та, відповідно до ч. 2 ст. 235 ЦК України цей кредитний договір є удаваним правочином.

Відповідачі за первісним позовом просять визнати частково недійсним кредитний договір у частині договору: слова “в іноземній валюті в сумі 23667,00 доларів США», у другому рядку пункту 1.1.1. Розділу 1. «Предмет договору» кредитного договору № 11036950000 від 07 вересня 2006 року, а також у частинах вираження зобов'язань договору у доларах; зобовязати сторони привести спірний договір до вимог Закону у статті 553 ЦК України шляхом визначення сум зобовязань у гривнях; визнати кредитний договір № 11036950800 від 07 вересня 2006 року удаваним правочином; визнати кредитний договір № 11036950800 від 07 вересня 2006 року таким, що укладений в Національній валюті України, а також стягнути з позивача за первісним позовом понесені ОСОБА_2 та ОСОБА_4 судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом ОСОБА_1, що діє від імені та в інтересах позивача на підставі довіреності, позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити у повному обсязі, давши пояснення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві, крім того, не визнала зустрічну позовну заяву та заперечувала проти її задоволення, пояснивши при цьому, що у своєму позові ОСОБА_2 та ОСОБА_4 посилаються на збільшення щомісячного платежу на погашення кредиту, однак даний факт не відповідає дійсності, так як згідно умов кредитного договору, а саме п. п. 1.1., 1.2.2. ОСОБА_2 зобов'язався щомісячно сплачувати кредит "в терміни, що встановлені графіком погашення кредиту (Додаток №1 до Кредитного договору), а також сплачувати відсотки згідно п. п. 1.3.1., 1.3.4. кредитного договору у розмірі 11,3 % річних. З дня укладення кредитного договору до теперішнього часу умови кредитного договору не змінювались. У зустрічній позовній заяві відповідачі наводять розрахунок щомісячного платежу по кредиту у доларах США у порівнянні до національної валюти та посилаються на підвищення курсу долару США до гривні. Однак діючим законодавством не передбачений стабільний курс долара США до національної валюти - гривні.

Відповідно до ст. 36 Закону України "Про Національний банк України", офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінетів Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", валютні курси встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Поряд с цим, Положенням про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного Банку України № 496 від 12.11.2003 року, визначається, що офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долара США установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют станом на останню дату. З наведеного можливо зробити висновок, що стабільність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.

Факт девальвації гривні по відношенню до світових валют загальновідомий факт і постійно відбувався на протязі всього часу з моменту проголошення незалежності України.

Так, банк надав позичальнику кредит в іноземній валюті (доларах США) в 2006 року з остаточною датою повернення кредиту у 2016 році, тобто строком на 10 років.

Очевидним є факт того, що протягом 10 років можливе коливання курсів валют, а нехтування цим фактом є необачною поведінкою з боку ОСОБА_2

Тенденція до зростання курсу валют підтверджується показниками середнього курсу валют за останні десять років:

1. 1) у 1996 році курс долара США по відношенню до гривні становив 1,8295;

2. 2) у 2006 рік курс долара США по відношенню до гривні становив 5,05,

тобто протягом десяти років курс доларів США зріс більше ніж у 2,8 рази.

Таким чином, ОСОБА_2 міг та повинен був розумно передбачити під час укладення договору ймовірну зміну та коливання курсу валют.

Обґрунтовуючи висновок про неправомірність вираження зобов'язанні кредитному договорі в іноземній валюті, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 посилаються на положення ст. 524 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що зобов'язання має бути виражене з грошовій одиниці України - гривні.

Зазначений висновок спростовується наступним.

28 жовтня 1991 року Національним банком України видано АТ «УкрСиббанк» банківську ліцензію № 75 на право здійснювати банківські операції, в тому числі щодо розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, та письмовій Дозвіл № 75-3 на право здійснювати операції з валютними цінностями.

Таким чином, Банк має право здійснювати операції з іноземною валютою, у тому числі операції з надання кредитів в іноземній валюті на підставі отриманої від Національного банку банківської ліцензії та дозволу на здійснення валютних операцій, а тому вираження в іноземній валюті грошового зобов'язання за кредитним договором відповідає вимогам законодавства.

Крім того, представник позивача за первісним позовом зазначила, що твердження ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про те, що договір про надання споживчого кредиту № 11036950000 від 07.09.2006 року є удаваний у розумінні ч. 2 ст. 235 ЦК України не підтверджується жодним доказом та дане ствердження є нікчемним.

На підставі викладеного, представник позивача ПАТ «УкрСиббанк» просила відмовити в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у повному обсязі.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 та представник відповідачів ОСОБА_3 в судовому засіданні не визнали первісний позов та заперечували проти його задоволення, крім того, підтримали зустрічні позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі, давши пояснення аналогічні тим, що викладені в зустрічній позовній заяві про визнання недійсним кредитного договору № 11036950000 від 07.09.2006 року.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_4 в судове засідання не прибула, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила, в звязку з чим суд визнає її неявку неповажною та вважає можливим розглянути справу у її відсутність.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу та перевіривши матеріали справи, вважає, що первісний позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини, які регулюються Цивільним Кодексом України.

Як вбачається з копії договору про надання споживчого кредиту №11036950000 від 07 вересня 2006 року (а. с. 8-12) між АТ «УкрСиббанк» і ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, згідно з яким позивач надав відповідачу ОСОБА_2 кредит в сумі 23667,00 доларів США, що дорівнює еквіваленту 119518,35 грн. Вказані грошові кошти було надано відповідачу строком до 07 вересня 2016 року, зі сплатою відсотків за використання кредиту у розмірі 11,3 % річних. Кредит було надано для особистих потреб.

Згідно п. п. 1.1., 1.2.2. Кредитного договору відповідач ОСОБА_2 зобов'язався щомісячно сплачувати кредит в терміни, що встановлені графіком погашення кредиту (а. с. 13-14), а також сплачувати відсотки згідно п .п. 1.3.1., 1.3.4. Кредитного Договору.

Відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконує зобов'язання за кредитним договором. Таким чином, згідно з довідкою розрахунком заборгованості за кредитним договором (а. с. 16-21) загальна сума простроченої заборгованості відповідача ОСОБА_2 за кредитним договором, що підлягає поверненню, станом на 19.04.2010 року складає 3787,01 доларів США, що складає 30015,09 грн., з яких:

- 1946,27 доларів США, що складає 15425,75 грн. - прострочена заборгованість за кредитом;

- 1840,74 доларів США, що складає 14589,34 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Пунктом 7.1. кредитного договору встановлено, що у випадку порушення термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором, зокрема термінів повернення кредиту та/або термінів сплати процентів за кредит, банк має право вимагати від відповідача сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені.

Загальний розмір нарахованої пені за кредитним договором станом на 19.04.2010 року складає 272,13 доларів США, що дорівнює 2156,85 грн., з яких:

- 126,56 доларів США, що складає 1003,08 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом;

- 145,57 доларів США, що складає 1153,77 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом .

До теперішнього часу зазначену заборгованість і пеню відповідачем ОСОБА_2 не сплачено. Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів. Частина кредиту, що залишилась до виплати відповідачем ОСОБА_2 за кредитним договором і яку позивач має право вимагати від відповідача ОСОБА_2, відповідно до ч. 2. ст. 1050 ЦКУ, становить 15174,50 доларів США, що складає 120270,05 грн.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 07 вересня 2006 року було укладено договір поруки № 40238 з відповідачем ОСОБА_4 (а. с. 15).

Згідно п. 1.3. вищевказаного договору поруки відповідач ОСОБА_4 зобов'язався відповідати перед банком в тому ж обсязі, що і відповідач ОСОБА_2 за кредитним договором, зокрема, за повернення основної суми заборгованості, відсотків за використання кредиту, а також сплати пені та інших штрафних санкцій, встановлених кредитним договором. Статтею 554 ЦКУ встановлено, що у випадку порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед боржником солідарно, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Пунктом 1.4. договору поруки встановлена солідарна відповідальність відповідача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_4 Відповідно до положень ст. 553 ЦКУ поручитель (Відповідач 2) відповідає перед кредитором (Позивач) за порушення зобов'язання боржником (Відповідач 1).

За змістом положень частини першої ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

На підставі викладеного, позивач має право вимагати дострокового повернення всієї заборгованості за кредитним договором, розмір якої станом на 19.04.2010 року складає 19233,64 доларів США, що за курсом НБУ складає 152441,99 грн., з яких:

- 1946,27 доларів США, що складає 15425,75 грн. - прострочена заборгованість за кредитом;

- 1840,74 доларів США, що складає 14589,34 грн. - заборгованість за простроченими відсотками;

- 126,56 доларів США, що складає 1003,08 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом;

- 145,57 доларів США, що складає 1153,77 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом;

15174,50 доларів США, що складає 120270,05 грн. - заборгованість за строковим кредитом

Згідно інформації, наданої Національним Банком України станом на 19.04.2010 року офіційний курс долару відносно гривні складає: 100 доларів дорівнює 792,58 грн.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 суму заборгованості за кредитним договором про надання споживчого кредиту № 11036950000 від 07 вересня 2006 року у розмірі 19233,64 доларів США, що за курсом НБУ станом на 19.04.2010 року складає 152441,99 грн.

Крім того, з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у солідарному порядку на користь ПАТ «УкрСиббанк» необхідно стягнути у відповідності зі ст. 88 ЦПК України понесені ним судові витрати у вигляді сплати судового збору у доход держави у розмірі 1524,42 грн. та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу та перевіривши матеріали справи, вважає, що у задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про банки і банківську діяльність” кошти гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Згідно п. 1, п. 2, ст. 47 Закону України „Про банки і банківську діяльність” банк, має право здійснювати такі операції та угоди: операції з валютними цінностями.

Відповідно до ст. 1 Декрету КМУ „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” до валютних цінностей відноситься: валюта України, платіжні документи та інші цінні папери, іноземна валюта.

Відповідно до ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів у іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Згідно роз'яснень п. 3, п. 14 Постанови від 18.12.2009 року № 14 Пленуму Верховного суду України суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 192 ЦК України, ч. 3 ст. 533 ЦК України; Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”).

Відповідно до ст. 2 Декрету КМУ „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” до валютних операцій відноситься: операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України.

Відповідно до п. п. «в». п. 4, ст. 5 Декрету КМУ „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

Індивідуальної ліцензії потребують такі операції: надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, але на сьогодні законодавцем не визначено межі термінів і сум надання/одержання кредитів в іноземній валюті.

Також відповідно до п. 6 ст. 5 Декрету КМУ „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” порядок і терміни видачі ліцензій, перелік документів, необхідних для одержання ліцензій, а також підстави для відмови у видачі ліцензій визначаються Національним банком України.

Згідно п. 1.5. Положення від 14.10.2004 року № 483 „Про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу” використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії (індивідуальної) дозволяється: якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

Тобто для здійснення валютної операції відповідачу не потрібно індивідуальних ліцензій, а потрібно лише банківська ліцензія та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями яка видана Національним банком України які додаються до заяви.

Відповідно до ч. 1. ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

На підставі викладеного, зустрічний позовОСОБА_2 та ОСОБА_4 “про визнання недійсним кредитного договору № 11036950000 від 07.09.2006 року” не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 203, 215, 525, 526, 530, 554, 611, 612, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 213, 215,218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 «про стягнення суми заборгованості» - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», яке розташоване за адресою: 83050, м. Донецьк, пр. Шевченко, 4, на р/р 29090000000113 в ПАД «УкрСиббанк», МФО № 351005, ЕДРПОУ 09807750 заборгованість за кредитним договором № 11036950000 від 07 вересня 2006 року у розмірі 19233,64 доларів США, що за курсом НБУ станом на 19.04.2010 року складає 152441,99 грн., а також судовий збір у розмірі 1524,42 грн. та витрати на інформаційне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн., а разом 154086,33 грн.

У задоволенні позовних вимог за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2, ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» “про визнання частково недійсним кредитного договору № 11036950000 від 07.09.2006 року у частині договору: слова “в іноземній валюті в сумі 23667,00 доларів США», у другому рядку пункту 1.1.1. Розділу 1. «Предмет договору» кредитного договору № 11036950000 від 07.09.2006 року, а також у частинах вираження зобов'язань договору у доларах США; зобовязанні сторони привести спірний договір до вимог Закону у статті 553 ЦК України шляхом визначення сум зобовязань у гривнях; визнанні кредитного договору № 11036950800 від 07.09.2006 року удаваним правочином; визнанні кредитного договору № 11036950800 від 07.09.2006 року укладеним в Національній валюті України, стягненні судових витрат” відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд м. Донецька. Апеляційна скарга на рішення суду подається у письмовій формі протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Є.Ю. Шаптала