Вирок № 12916544, 14.12.2010, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 1-398 10

В И Р О К

І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И

м. Ковель Волинської обл. 14 грудня 2010 р.

Ковельський міськрайсуд Волинської обл. під головуванням судді Логвинюк І.М.,

при секретарі Щесюк Н.Й.,

за участю: прокурора Приступи С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Зоринську Перевальського р-ну Луганської обл., мешканця АДРЕСА_1, не працюючого, з освітою неповною середньою спеціальною, одруженого, має на утриманні інваліда 2 гр., громадянина України, раніше не притягався до кримінальної відповідальності,

за ч.ч.1, 3 ст. 358 КК України ,

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_1 по місцю свого проживання з метою особистого використання та отримання права безкоштовного проїзду на залізничному транспорті приміського сполучення, підробив пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1, що видане управлінням Пенсійного Фонду України у м. Ковелі Волинської обл. 22.10.04 р. на ім»я ОСОБА_2, який помер, та яке у ІНФОРМАЦІЯ_3, перебуваючи у будинку гр - ки ОСОБА_3, побачив, попросив у останньої віддати йому, не пояснюючи цілі, на що погодилась гр.-ка ОСОБА_3, шляхом відклеювання з нього фотокартки ОСОБА_2 та вклеювання у нього своєї фотокартки з відтиском печатки «Ковель - Сільмаш».

Крім того, він же 15.10.10 р. у приміській касі залізничного вокзалу ст. Ковель Львівської залізниці, з метою безкоштовного проїзду, пред»явив квитковому касиру ОСОБА_4 підроблене пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1, що видане управлінням Пенсійного Фонду України у м. Ковелі Волинської обл. 22.10.04 р. на ім»я ОСОБА_2, внаслідок чого отримав безкоштовний квиток на приміський дизель - поїзд № 6320 від ст. Ковель до ст. Луківка.

Будучи допитаним в судовому засіданні, підсудний ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю, суду пояснив, що дійсно, по місцю свого проживання з метою особистого використання та отримання права безкоштовного проїзду на залізничному транспорті приміського сполучення, підробив згадане пенсійне посвідчення на ім»я ОСОБА_2, який помер, та яке у ІНФОРМАЦІЯ_3, перебуваючи у будинку гр - ки ОСОБА_3, побачив, попросив у останньої віддати йому, не пояснюючи цілі, на що ост ання погодилась. У посвідченні відклеїв фото ОСОБА_2 та вклеїв своє фото. А 15.10.10 р. у приміській касі залізничного вокзалу ст. Ковель з метою безкоштовного проїзду, пред»явив квитковому касиру це підроблене пенсійне посвідчення, отримав безкоштовний квиток на приміський дизель - поїзд від ст. Ковель до ст. Луківка, де зараз мешкає. Вказане вчинив з метою економії коштів, так як не працює, доходу не має. У скоєному щиро розкаюється, просить суворо не карати.

Також у судовому засіданні підсудний вказав на істинність та добровільність своєї визнавальної позиції у справі, вважаючи докази його винуватості, що зібрані у справі, достовірними, допустимими і достатніми, зазначив про свою згоду на застосування у справі положень ст. 299 КПК України, вважаючи, що викликати у судове засідання інших учасників процесу, що не з»явились до суду, оголошення всіх доказів, зібраних у справ, необхідності немає, так як він повністю визнає свою винуватість в обсязі пред»явленого обвинувачення, положення ст. 299 КПК України йому роз»яснено та зрозуміло.

Прокурор не заперечує проти застосування у справі положень ст. 299 КПК України.

Крім повного визнання підсудним своєї винуватості у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 358 КК України, його винуватість повністю доводиться письмовими доказами у справі, а саме:

Так, рапортом ст. інспектора ПС ГПС Волинського ЛВ лейтенанта міліції Прокопенка С.В. від 23.10.10 р. (а. с.6), протоколом виявлення та вилучення від 23.10.10 р. (а. с.7), стверджується, що дійсно, 23.10.10 р. на пероні вокзалу ст. Ковель було виявлено та вилучено у підсудного пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1, видане Волинським управлінням ПФУ у м. Ковелі на ім»я ОСОБА_2 з ознаками підробки, безкоштовний квиток НОМЕР_2, виданий 15.10.10 р. на дане посвідчення для проїзду від ст. Ковель до ст. Луківка.

Та обставина, що підсудний не перебуває на обліку в управлінні ПФ України у м. Ковелі, стверджується довідкою № 430/02-10-28 від 26.10.10 р., виданою управлінням ПФ України у м. Ковелі, (а. с.14), у якій зазначено також, що ОСОБА_2 дійсно був отримувачем пенсії у управління та знятий з обліку у зв»язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_4.

Висновком експерта № 788 від 04.11.10 р. з фототаблицями стверджується, що бланк пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1, виданого на ім»я ОСОБА_2, виготовлений з використанням поліграфічного обладнання комбінованим способом друку та у ньому має місце внесення змін у першопочаткові реквізити, а саме: переклейка фотокартки, дописування змісту на другій сторінці бланку документа у графі «Номер пенсійної справи» шляхом виправлення з «1450 5 1» на «1450 8 1» (а. с.43-53).

Протоколом огляду речових доказів від 12.11.10 р. з фототаблицями, згідно з яким оглянуто пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1, видане 22.10.04 р. на ім»я ОСОБА_2, 1949 р. н.

Суд, повно, всесторонньо, об”єктивно аналізуючи зібрані у справі докази, приходить до висновку, що злочинні дії підсудного вірно кваліфіковано органами досудового слідства.

Дії підсудного, що полягають у підробці з метою особистого використання та отримання права безкоштовного проїзду на залізничному транспорті приміського сполучення пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1, що видане управлінням Пенсійного Фонду України у м. Ковелі Волинської обл. 22.10.04 р. на ім»я ОСОБА_2, вірно кваліфіковано органами досудового слідства за ч. 1 ст. 358 КК України.

Своїми умисними діями, що виразились у використанні завідомо підробленого документа - пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1, що видане управлінням Пенсійного Фонду України у м. Ковелі Волинської обл. 22.10.04 р. на ім»я ОСОБА_2 - підсудний вчинив злочин, передбачений ч.3 ст. 358 КК України.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів та особу винного у їх сукупності.

Так. суд враховує, що підсудним вчинено два злочини невеликої тяжкості.

До обставин, що пом”якшують покарання підсудного, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжували б покарання підсудного, суд не вбачає.

Судом також враховується те, що підсудний позитивно характеризуються по місцю фактичного проживання; раніше не притягався до кримінальної відповідальності, працездатний, але не працює, має на утриманні непрацездатну дружину інваліда 2 грн., являється хронічним алкоголіком.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції його від суспільства.

Оскільки підсудний не працює, має утриманця, є працездатним, однак, разом з тим, є хронічним алкоголіком, суд вважає, що достатнім та необхідним для його виправлення буде призначення такого виду покарання як обмеження волі, а також, доцільно застосувати щодо нього іспитовий строк.

Судові витрати підлягають стягненню з підсудного на доход держави.

Речовий доказ слід залишити при матеріалах справи.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, призначивши покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 6 місяців.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, призначивши покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов”язків:

- періодично з”являтись в органи кримінально - виконавчої системи для реєстрації, - повідомляти органи кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання, навчання або роботи.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_1 залишити попередній підписку про невиїзд з місця проживання.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на доход держави 860 (вісімсот шістдесят) грн. судових витрат у справі на рахунок НДЕКЦ з обслуговування ЛУ на Львівській залізниці при УМВС України на залізничному транспорті ГУДКУ у Львівській області, код. ЄДРПОУ: 25576416, МФО 825014, р./р. 31253272210394 за проведення судової техніко - криміналістичної експертизи документів № 788 від 04.11.10 р. (а. с. 43).

Речовий доказ у справі пенсійне посвідчення (а.с.70) - залишити при матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Волинської обл. через Ковельський міськрайсуд Волинської обл. на протязі 15 діб з наступного дня після його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ: