Ухвала суду № 129044108, 23.07.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/8936/24

Провадження № 2/752/1194/25

У Х В А Л А

Іменем України

23 липня 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Слободянюк А.В.,

за участю секретаря - Білас С.В.,

прокурора - Биховцової О.А.,

представника відповідача - ОСОБА_1 - адвоката Железняк К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі: Київської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гаврилова Ольга Василівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мамай Ірина Володимирівна, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Головне управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного та водного фондів, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебуває вищевказаний позов, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, позивач Київська міська рада просить:

- усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:90:402:0038 за адресою: АДРЕСА_1 шляхом скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай Ірини Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 73107303 від 14.05.2024 та здійснену 13.05.2024 на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта 2935075280000, номер запису про право власності 54992353), з одночасним припиненням права власності ОСОБА_2 на нього;

- усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:90:402:0038 за адресою: АДРЕСА_1 шляхом скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай Ірини Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 73146028 від 15.05.2024 та здійснену 14.05.2024 на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта 2935075280000, номер запису про право власності 55026352), з одночасним припиненням права власності ОСОБА_3 на нього;

- усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:90:402:0038 за адресою: АДРЕСА_1 шляхом скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай Ірини Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 73167400 від 16.05.2024 та здійснену 16.05.2024 на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта 2935075280000, номер запису про право власності 55044560), з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на нього;

- усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:90:402:0038 за адресою: АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 0,1905 га з кадастровим номером 8000000000:90:402:0038 за адресою: АДРЕСА_2 територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради;

- усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (ЄДРПОУ 22883141, вул. Хрещатик, 36, м. Київ) у користуванні та розпорядженні об`єктом природно-заповідного та водного фондів шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:402:0038 площею 0,1905 та за адресою: АДРЕСА_1 з одночасним припиненням усіх зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень;

- стягнути з відповідачів на користь Київської міської прокуратури судовий збір в сумі 15 140 грн, сплачений за подання позовної заяви.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 05 лютого 2025 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

20 травня 2025 року від представника відповідача ОСОБА_1 (далі - відповідач-3) - адвоката Желізняка К.О. надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху з підстав невнесення прокурором на депозитний рахунок суду грошових коштів, які дорівнюють вартості спірного майна, а також відсутності експертно-грошової оцінки спірної ділянки. Клопотання обґрунтовує тим, що Законом України №4292-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12 березня 2025 року були внесені зміни до норм ЦК та ЦПК України, відповідно до яких спори щодо усунення перешкод у здійсненні власниками - органами місцевого самоврядування права користування та розпоряджання своїм майном повинні вирішуватись на підставі статей 387 і 388 ЦК України. Також згідно з доповненнями до ст. 390 ЦК України суд одночасно із задоволенням позову органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь територіальної громади повинен вирішити питання про здійснення органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Та відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, у разі подання органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь територіальної громади, до позову повинні додаватись документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна та оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки), чого прокурором не було здійснено, що, на думку представника відповідача, є підставою для залишення позовної заяви без руху.

11 липня 2025 року від заступника керівника Київської міської прокуратури надійшли письмові заперечення на клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху, у яких вказується на безпідставність заявленого клопотання. Посилаючись на положення ст. 58 Конституції України, вказує на незворотності дії в часі абз. 2 ч. 4 ст. 177 ЦПК України, оскільки ч. 4 ст. 177 ЦПК України набрала чинності 09 квітня 2025 року, а позовна заява була подана прокурором 23 квітня 2024 року та на момент її направлення відповідала вимогам ст. 177 ЦПК України. Не погоджується також що до спірних правовідносин застосовуються положення Закону України №4292-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12 березня 2025 року, оскільки введений механізм компенсації вартості майна, яке незаконно вибуло з володіння держави чи територіальної громади, застосовується виключно у разі, якщо відповідачем є добросовісний відповідач. Однак відповідачі, за обставинами справи, при купівлі спірних земельних ділянок діяли недобросовісно, зважаючи на їх правовий статус як земель водного і природно-заповідного фондів, а також на поведінку відповідачів після відкриття провадження у справі - спірні земельні ділянки були спочатку об`єднані, а потім були двічі відчужені з інтервалом в 1 день. Також, на думку прокурора, невнесення ним вартості спірного майна на депозитний рахунок виключає можливість постановлення рішення про витребування майна від добросовісного набувача, але не виключає можливість розгляду справи та ухвалення судом рішення про витребування майна у недобросовісного набувача.

У судове засідання з`явився прокурор Биховцова О.А. та представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Желізняк К.О.

Всі інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про судовий розгляд повідомлялись у спосіб, передбачений ст. 128 ЦПК України.

Для відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання яких невідоме, на офіційному веб-сайті судової влади України судом розміщено текст оголошення про судовий розгляд справи.

У судовому засіданні представник відповідача-3 підтримав заявлене клопотання про залишення позову без руху з підстав, викладених у клопотанні.

Прокурор у судовому засіданні заперечувала проти залишення позову без руху з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали позовної заяви, суд зазначає дійшов наступного висновку.

Законом України № 4292-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12 березня 2025 року, який набув чинності 09 квітня 2025 року, було внесено зміни, зокрема, до ст. ст. 261, 388, 390 і 391 ЦК України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 391 ЦК України, якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб`єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу.

Згідно ч. 5 ст. 390 ЦК України суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.

Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.

Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об`єктів приватизації, визначених Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду".

Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

Згідно п. 2 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 4292-ІХ, положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо:

- нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом;

- нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.

Відповідно до чинної ч. 4 ст. 177 ЦПК України, у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

Оскільки вказаний закон має зворотну силу, а провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 ЦПК України), коли судом може бути застосована лише та процесуальна норма, яка є чинною на момент проведення тієї чи іншої процесуальної дії та/або прийняття процесуального рішення, а відтак, вирішуючи питання про відповідність позовної заяви вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, судом встановлено, що позовна заява вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України не відповідає.

Згідно ч. 2 ст. 185 ЦПК України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок позивача внести відповідну грошову суму.

Таким чином, зважаючи на те, що предметом даного спору є серед іншого вимога про повернення земельної ділянки від відповідача ОСОБА_1 , положення Закону №4292-ІХ щодо зворотної дії в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна підлягають застосуванню у даній справі, в якій судом на момент набрання ним чинності не ухвалене відповідне рішення.

Прокурором при зверненні до суду сплачено судовий збір за заявлену вимогу про повернення спірної земельної ділянки, однак експертно-грошова оцінка земельної ділянки, яка є предметом позову в цій справі, чинна на дату подання позовної заяви, у матеріалах справи відсутня.

Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177цьогоКодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Із урахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що позов заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради, слід залишити без руху, надавши стороні позивача строк, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху для усунення вищевказаних недоліків, а саме:

- долучення експертно-грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером: 8000000000:90:402:0038, чинної на дату подання заяви про зміну предмета позову;

- внесення на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва прокурором або Київською міською радою, в інтересах якої поданий даний позов, грошових коштів у розмірі вартості спірної земельної ділянки.

Щодо доводів прокурора про незворотності дії в часі абз. 2 ч. 4 ст. 177 ЦПК України.

Законом України №4292-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12 березня 2025 року ч. 4 ст. 177 ЦПК України доповнено абз. 2 такого змісту: «У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».

Статтю 265 ЦПК України доповнено частиною 14 такого змісту: «14. У разі відмови у задоволенні позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду суд вирішує питання про повернення позивачу внесених ним на депозитний рахунок суду грошових коштів як компенсації вартості майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, а у разі задоволення позову - про перерахування грошових коштів на користь добросовісного набувача».

Аналізуючи вищенаведені норми, суд зауважує, що положення п. 2 р. ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 4292-ІХ, поширюється не тільки на конкретно визначенні статті, а загалом на положення цього Закону в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом.

У зв`язку з чим, доводи прокурора про те, що абз. 2 ч. 4 ст. 177 ЦПК України не має зворотної дії в часі, спростовуються наведеним вище.

Щодо доводу прокурора про невідповідність положень Закону № 4292-ІХ від 12 березня 2025 року статті 58 Конституції України та статті 3 ЦПК України щодо його зворотності дії в часі слід зазначити наступне.

В статті 58 Основного Закону України закріплено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Частиною 4 статті 3 ЦПК України передбачено, що Закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Своє розуміння зворотної дії закону в часі Конституційний Суд України виклав у Рішенні від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, зазначивши, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Крім того, Конституційний Суд України вважає, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування (рішення КСУ від 12 липня 2019 року № 5-р(I)/2019).

Правовідносини щодо розгляду в суді поданого Київською міською прокуратурою позову справді виникли до набрання чинності положеннями Закону № 4292-ІХ від 12 березня 2025 року, однак вони продовжують існувати і після його ухвалення, тому повинні бути приведені у відповідність із новим юридичним регулюванням.

При цьому, вимога про необхідність додавання до позову документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, не є встановленням нового обов`язку для учасника судового процесу, а є однією з процесуальних вимог до позовної заяви органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову.

Обов`язковість врахування положень Закону України від 12 березня 2025 року № 4292-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» також відображено у постановах ВС, зокрема у постановах від 30 квітня 2025 року у справі № 686/14711/21, 07 травня 2025 року у справі № 128/680/21, від 21 травня 2025 року у справі № 678/1280/21.

Щодо посилання представника Київської міської прокуратури на те, що необхідно врахувати, що відповідачі, купуючи земельні ділянки, мали усвідомлювати про статус земель як земель прибережної захисної смуги та ландшафтного заказника місцевого значення «Острів Жуків», а також врахувати подальшу поведінку відповідачів після відкриття провадження у даній справі - земельні ділянки були спочатку об`єднані відповідачем ОСОБА_2 , а потім двічі відчужені з інтервалом в 1 день спочатку ОСОБА_3 , а потім ОСОБА_1 , що свідчить про їх недобросовісність у спірних правовідносинах, що, у свою чергу, звільняє позивача від обов`язку, передбаченого ч. 4 ст. 177 ЦПК України, то таке на увагу не заслуговує, виходячи з наступного.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19 виснувала, зокрема, що перевірка добросовісності набувача цього майна здійснюється саме при вирішенні питання про витребування/повернення майна.

Добросовісність чи недобросовісність особи це правовий висновок, який робиться судом на підставі встановлених обставин справи, які можуть про це свідчити. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/20528/21.

Згідно ч. 5 ст. 12 Цивільного кодексу України добросовісність набувача презюмується, тобто, незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі про те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача й є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна (постанова ВП ВС від 20 листопада 2018 року у справі № 907/50/16).

Отже, обставини добросовісності або недобросовісності набувачів (відповідачів) досліджуються та встановлюються судом безпосередньо під час розгляду справи по суті, а не на стадії відкриття провадження. При цьому, факт недобросовісності набувача встановлюється судом на основі наданих сторонами та досліджених в ході судового розгляду доказів під час ухвалення судом рішення по суті спору, а не виключно через вказівку позивача про його недобросовісність у поданому позові.

Оскільки, згідно вказаної презумпції відповідачі є добросовісними набувачами спірної земельної ділянки, то суд приходить до висновку про поширення вимог Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» на даний спір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175,177,185,258-261,353 ЦПК України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі: Київської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гаврилова Ольга Василівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мамай Ірина Володимирівна, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Головне управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного та водного фондів - залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Слободянюк А.В.