Рішення № 12903542, 14.12.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" грудня 2010 р.Справа № 20/1970-10 за позовом Хмельницької обласної фірми „Фармація” м. Хмельницький

до Комунального підприємства „Білогірська центральна районна аптека №33” смт. Білогір’я

про стягнення 7270,51 грн.

Суддя С.В. Гладій

Представники сторін:

позивача: Думановський Р.А. –за дорученням від 12.01.09р.

відповідача: не з’явився

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 7270,51 грн. основного боргу за отриманий товар відповідно до договору купівлі –продажу №96 від 17.02.2009р.

Ухвалою суду від 10.10.2010 р. порушено провадження у справі №20/1970-10 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 29.11.2010 р., явку повноважних представників сторін визнано обов'язковою.

Розгляд справи відкладався через неявку в засідання представників сторін.

В судовому засіданні 14 грудня 2010 р. повноважний представник позивача позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні, обґрунтовуючи останні обставинами викладеними у позовній заяві та доданих до неї документах.

Уповноважений представник відповідача в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, витребуваних документів, в тому числі письмовий відзив на позов, не надав.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Неявка в судове засідання господарського суду уповноваженого представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача, суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Суд оцінивши подані сторонами по справі документи, оглянувши оригінали документів наданих позивачем в судовому засіданні, рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

17 лютого 2009 року між Хмельницькою обласною фірмою „Фармація” м. Хмельницький (Постачальник) та КП Білогірською центральною районною аптекою №33 смт. Білогір’я (Покупець) укладено договір купівлі –продажу №96, у відповідності до умов якого Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов’язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Згідно п. 6 договору, покупець зобов’язався проводити оплату вартості лікарських засобів в термін до п’яти банківських днів.

На виконання умов даного договору позивачем передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 7270,51грн., підтвердженням чого є видаткові накладні №№ 111/7 від 19.11.08р., 1696 від 23.04.2009р., 186/2 від 19.11.2008р., 170/3 від 19.11.2008р.

Свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару відповідач не виконав.

Позивач 02.03.2010р. надіслав на адресу відповідача претензію №2/979 на суму боргу згідно Договору в розмірі 7270,51 грн., яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

На момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача перед позивачем склала 7270,51 грн..

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за Договором позивач звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості в розмірі 7270,51 грн.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

17.02.2009 року між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі –продажу №96.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається за винятком випадків, передбачених законодавством.

На виконання умов даних договорів позивачем передано, а відповідачем прийнято за видатковими накладними №№111/7 від 19.11.08р., 1696 від 23.04.2009р., 186/2 від 19.11.2008р., 170/3 від 19.11.2008р. товар на загальну суму 7270,51грн..

У відповідності до ст. 538 Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов’язання сторони повинні виконувати свої обов’язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Якщо зустрічне виконання обов’язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов’язку, друга сторона повинна виконати свій обов’язок.

Свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару відповідач виконав частково, підтвердженням чого є виписками банку з особового рахунку позивача, і станом на момент звернення до суду за ним рахувалася заборгованість в сумі 7270,51грн..

На момент винесення рішення сума боргу не змінилася.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню, з віднесенням судових витрат згідно ст. 49 ГПК України, на рахунок відповідача.

Необхідно повернути позивачу з Державного бюджету України зайво сплачене згідно платіжного доручення №ПН106 від 04.11.2010р. витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в розмірі 218,00 грн. (двісті вісімнадцять гривень), про що видати довідку.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Хмельницької обласної фірми „Фармація” м. Хмельницький до Комунального підприємства „Білогірська центральна районна аптека №33” смт. Білогір’я про стягнення 7270,51 грн. задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства „Білогірська центральна районна аптека №33” (смт. Білогір’я, Хмельницької області, вул. Шевченка,52, код 01980176) на користь Хмельницької обласної фірми „Фармація” (м. Хмельницький, вул. Львівське шосе,12, код 01980130) –7270,51 грн. (сім тисяч двісті сімдесят гривень 51 коп.) заборгованості, 102грн. (сто дві гривни 00 коп.) витрати по оплаті державного мита та 236грн. (двісті тридцять шість грн.) витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Видати позивачу Хмельницькій обласній фірмі „Фармація” (м. Хмельницький, вул. Львівське шосе,12, код 01980130) довідку на повернення з державного бюджету зайво сплачених витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, сплаченого платіжним дорученням №ПН106 від 04.11.2010р. на суму 218 грн. (двісті вісімнадцять гривень).

                              Суддя