Рішення № 12903000, 08.12.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" грудня 2010 р. Справа № 07/142-40 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нововолинська торгова компанія», Іваничівський район, с.Осмиловичі

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріф», м.Нововолинськ

про стягнення 447981,83грн.

Суддя Сур’як О.Г.

Представники :

від позивача: Давидюк О.Ф., довіреність №89 від 20.05.2010р.

від відповідача: Калашніков Ю.В.- директор товариства

Суть спору: Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Нововолинська торгова компанія» звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріф» 447981,83грн. збитків, що виникли у зв’язку з невиконанням договору про передачу продукції на реалізацію №1 від 03.09.2007р.

          Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем були порушені умови договору про передачу продукції на реалізацію №1 від 03.09.2007р.

          Відповідачем товар не реалізовано та не повернуто позивачу ні товару, ні коштів.

          Оскільки, переданий згідно договору та актів приймання-передачі товар у відповідача відсутній, позивач просить стягнути з відповідача заподіяні ним збитки у розмірі 447981,83грн., що складає суму товару на момент передачі його відповідачу згідно специфікацій до договору.

Представник позивача підтримав свої позовні вимоги у повному об’ємі.

          Відповідач в судовому засіданні та у відзиві від 19.10.2010р. №12 позовні вимоги визнав повністю. Пояснив, що на даний час відшкодувати суму боргу не має можливості через важкий фінансовий стан товариства.

          Пояснив, що на підставі п.п.1.1, 1.2 та 2.2.2. договору про передачу продукції на реалізацію №1 від 03.09.2007р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріф» уклало 01.10.2007р. договори комісії на продаж продукції №1 і №2 з ТзОВ «Бікаран-2005» та ТзОВ «Ріо», яким і передало, як субкомісіонерам, товар отриманий від Товариства з обмеженою відповідальністю «Нововолинська торгова компанія». ТзОВ «Бікаран-2005» та ТзОВ «Ріо» порушили умови договору та не повернули ні товар ні кошти.           

          На претензії №11 та №12 від 15.05.2008р., які направлялися ТзОВ «Бікаран-2005» та ТзОВ «Ріо» товариство відповіді не отримало.

          Товариство намагалося відшукати товар чи стягнути кошти за його реалізацію, повернути його, але через відсутність звітів про реалізацію товару від ТзОВ «Бікаран-2005» та ТзОВ «Ріо» згідно договорів комісії №2 та №2 від 01.10.2007р. та погіршенням фінансового становища товариства не мало змоги це робити ефективніше і розшукати товар і контрагентів. Після закінчення терміну дії договору від 03.09.2007р. та отримавши претензію від Товариства з обмеженою відповідальністю «Нововолинська торгова компанія», для розшуку товару товариство звернулося до Державного реєстратора, який сформував витяги з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якого вбачається, що ТзОВ «Ріо» 16.11.2009р. ліквідовано, але знайти його ліквідаційну комісію не змогли, щодо ТзОВ «Бікаран-2005», то згідно даних довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців встановлено відсутність вказаної юридичної особи за вказаною адресою, а 13.05.2009р. внесено судове рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов’язано з банкрутством.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне:

03.09.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нововолинська торгова компанія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріф» був укладений договір про передачу продукції на реалізацію №1.

Відповідно до п.1.1 договору у порядку і на умовах, передбачених цим договором, Товариство з обмеженою відповідальністю «Нововолинська торгова компанія» (Власник) доручає Товариству з обмеженою відповідальністю «Ріф» (Реалі затору), а Реалізатор зобов’язується за плату (винагороду) вчинити право чини (угоди) з реалізації продукції, названої в Специфікаціях №1, №2 до цього договору, що є його невід’ємною частиною.

Згідно п.2.1.1 Реалізатор зобов’язувався прийняти у Власника призначений для продажу товар по цінах та кількості, встановлених у Специфікаціях, а також зберігати його в належних умовах до моменту реалізації (передачі) третім особам або до повернення Власнику.

На підставі договору представником комісіонера (реалізатора) Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріф» - директором Ю.В.Калашніковим по актам прийому – передачі товару на реалізацію від 03.09.2007р. №1 та №2, зі складу Комітента (власника товару) Товариства з обмеженою відповідальністю «Нововолинська торгова компанія» були отримані товари на загальну суму 447981,83грн., які вказані в специфікаціях №1 та №2 до договору.

Згідно п.2.1.4 договору Реалізатор зобов’язується відповідно до умов договору і на найбільш вигідних умовах для Власника умовах реалізувати товар третім особам.

Протягом дії договору, на підставі п.п.2.1.5, 2.2.2. Комісіонер уклав самостійно на свій ризик договори комісії №1 та №2 від 01.10.2007р. на продаж продукції, отриманої в позивача по договору №1 від 03.09.2007р., з ТзОВ «Бікаран-2005» та ТзОВ «Ріо» з м.Дніпропетровська та передав їм це майно для продажу.

Відповідно до п.7.3 договору у випадку, якщо сторонами не буде досягнуто згоди щодо пролонгації договору, Реалізатор зобов’язується повернути Власнику протягом п’ятнадцяти днів по закінченні строку цього договору нереалізований товар, все отримане Реалізатором за цим договором і що належить передачі Власнику (за винятком сум, утриманих на підставі п.п.4.2 і 5.4 цього договору), а також надати йому звіт за останній місяць.

Згідно п.7.1 договір діє з моменту його підписання сторонами і до 31.07.2010р.

Проте, відповідач порушив умови договору та після закінчення терміну дії договору звіту не надав, кошти за отримані на реалізацію товари на рахунок позивача не перерахував, товар позивачу не повернув.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), і у разі порушення настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків (п.4 ч.1 ст.611 ЦК України). Особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), та боржник відповідає за порушення зобов’язання іншими особами, на яких було покладено його виконання (статті 528, 618 ЦК України).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами, тому на підставі ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, розмір яких визначено з урахуванням ринкових цін. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч.4 ст.631 ЦК України).

          Відповідно до ч.1 ст.1021 ЦК України Комісіонер відповідає перед комітентом за втрату, недостачу або пошкодження майна комітента. У даному випадку наступила юридична подія – втрата Комісіонером майна – товару його власником Товариством з обмеженою відповідальністю «Нововолинська торгова компанія», як Комітента, чим заподіяно позивачу збитки в розмірі 447981,83грн. (сума специфікацій).

В силу ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язань – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

На момент розгляду спору по суті заборгованість відповідача перед позивачем складає 447981,83грн., не погашена, визнана відповідачем, підтверджена матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Оскільки спір до розгляду в суді доведений з вини відповідача, судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Враховуючи зазначене та керуючись, ст.193 ГК України, ст.ст.ст. 528, 610, 611, 618, 623, 629, 631, 1021 ЦК України, ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, –

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріф» (м.Нововолинськ, вул. Нововолинська, 51/1, код ЄДРПОУ 30911945, р/р 26005302310 в Ново волинському відділенні ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 303321) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нововолинська торгова компанія» (Волинська область, Іваничівський район. с.Осмиловичі, вул. Львівська, 35, код ЄДРПОУ 32055270, р/р. 2600792789 в ПуАТ «Укргазбанк» м.Київ, МФО 320478) 447981грн. 83коп. збитків, а також 4479грн.82коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                   Сур'як О. Г.