Рішення № 12903002, 08.12.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" грудня 2010 р. Справа № 02/145-44 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Перша Західно-Українська Лізингова Компанія”, м. Київ до державного підприємства “Луцький комбінат хлібопродуктів №2”Державного комітету України з державного матеріального резерву, м. Луцьк

про повернення майна - автомобіля ІЖ –27175-036 залишковою вартістю 15680,28 грн. та стягнення неустойки та пені в розмірі 44016,73 грн.

          Суддя С.В. Костюк

за участю представників:

від позивача: Тустановська Т.М. (довіреність № 17-08/09 від 17.08.2009р.),

від відповідача: Семенов С.В. –юрисконсульт (довіреність №41 від 15.07.2010р.)

В судовому засіданні 07.12.2010р. оголошено перерву до 08.12.2010р.

Права та обов’язки учасникам судового процесу роз’яснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступило.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення, відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суть спору: Позивач - ТзОВ “Перша Західно-Українська Лізингова Компанія” ставив вимогу зобов’язати відповідача ДП “Луцький комбінат хлібопродуктів №2” Державного комітету України з державного матеріального резерву повернути автомобіль ІЖ –27175-036 залишковою вартістю 15680,28 грн. та стягнути 75504,48 грн., з них: 45600 грн. пені згідно п. 12.2. договору та 29904,48 грн. неустойки згідно ч. 2 ст. 785 ЦК України.

Обгрунтовуючи заявлену вимогу вказує, що господарські зобов’язання між сторонами виникли на підставі договору оперативного лізингу № 071224/ОЛ-01159 від 29.10.2007р., предметом лізингу є автомобіль ІЖ –27175-036 вартістю 40000 грн., згідно п. 2.1. договору строк лізингу становить 24 місяці з моменту підписання акту приймання-передачі предмету лізингу і закінчився 08.02.2010р.; вимога позивача повернути предмет лізингу залишена відповідачем без задоволення, згідно п. 12.2.2 договору передбачена відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,5 % від вартості предмета лізингу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ до остаточного повернення. Згідно розрахунку розмір пені становить 45600 грн.; за неповернення предмету лізингу нарахована неустойка в розмірі 29904,48 грн. згідно п. 2 ст. 785 ЦК України.

При обґрунтуванні заявленої вимоги посилається на положення ст. 174 ГК України, ст.ст. 321, 387, 610, 624, 785, 1213 ЦК України.

Відповідач в клопотанні від 08.11.2010р. № 81 вимоги позивача заперечує з тих підстав, що пеня нарахована більше ніж за 6 місяців, нарахування пені та штрафних санкцій здійснюється не з вартості заставного майна, а з залишкової вартості; позивачем неправильно застосовані норми матеріального права щодо нарахування штрафних санкцій.

Заявою про уточнення позовних вимог від 06.12.2010р. № 06-12/10 позивач зменшив позовні вимоги в частині стягнення пені та просить зобов’язати повернути автомобіль ІЖ –27175-036 залишковою вартістю 15680,28 грн. та стягнути 44016,73 грн., з них: 29904, 48 грн. неустойки згідно ч. 2 ст. 785 ЦК України та 14112,25 грн. пені, виходячи з балансової вартості предмета лізингу.

В судовому засіданні представник позивача підтримав уточнену позовну вимогу, представник відповідача заперечує позов.

          З наданих суду матеріалів, пояснень представників сторін, вбачається наступне:

29.10.2007р. між ТзОВ “Перша Західно-Українська Лізингова Компанія” та ДП “Луцький комбінат хлібопродуктів №2” Державного комітету України з державного матеріального резерву було укладено договір оперативного лізингу № 071224/ОЛ-01159, відповідно до якого лізингодавець надає в користування лізингоодержувачу майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (виробника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Предметом лізингу за договором є транспортний засіб, а саме: автомобіль ІЖ-27175- 036 вартістю 40000 грн. з урахуванням ІІДВ.

На виконання умов договору оперативного лізингу позивач передав відповідачу автомобіль ІЖ-27175- 036 вартістю 40000 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 07.02.2008р. та довіреністю серії ЯОЛ № 802885 від 07.02.2008р.(а.с. 20-21).

Пунктом 3.3. договору передбачено, що загальна сума лізингової плати, строки та порядок сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцеві встановлюється в "Графіку сплати лізингових платежів" (Додаток №2 до договору), який є невід’ємною частиною договору. Сплата лізингових платежів здійснюється лізингоодержувачем шляхом перерахування належної суми на розрахунковий рахунок лізингодавця.

Додатком № 2 від 24.12.2007р. до договору № 071224/ОЛ-01159 від 29.10.2007 року погоджено графік сплати лізингових платежів (а.с. 19).

Згідно пункту 2.1 договору строк лізингу становить 24 місяці з дня підписання акту приймання-передачі предмета лізингу, тобто строк дії договору закінчився 08.02.2010 року.

Пунктом 1.5 договору передбачено, що предмет лізингу є власністю лізингодавця протягом усього строку дії цього договору і після його закінчення підлягає поверненню лізингодавцю.

У пункті 13.1 договору вказано, що після закінчення строку дії даного договору лізингоодержувач повертає предмет лізингу лізингодавцеві у задовільному стані з урахуванням звичайного зносу, за адресою вказаною лізингодавцем.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Пунктом 1 статті 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням, нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

04.03.2010р. позивач направив відповідачу лист-вимогу №1897 щодо повернення предмета лізингу, проте відповідач не повернув автомобіль.

З огляду на викладене, вимога позивача про повернення предмету лізингу, а саме автомобіля ІЖ –27175-036 залишковою вартістю 15680,28 грн., підставна та підлягає до задоволення.

Факт існування між сторонами форвардного договору на продаж транспортного засобу від 08.02.2008р., на що посилається відповідач в запереченні від 29.11.2010р., не змінює зобов’язань між сторонами по договору оперативного лізингу. При цьому відповідачем не представлено доказів, що підтверджують факт купівлі-продажу предмету лізингу, як це передбачено п. 3 форвардного контракту.

Відповідно до п.2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Розмір неустойки, нарахованої позивачем за 228 прострочених днів неповернення предмету лізингу складає 29904,48 грн.

Згідно п.п. 12.2.2. договору оперативного лізингу у випадку якщо лізингоодержувач не повернув предмет лізингу або повернув його невчасно, то він сплачує лізингодавцеві пеню в розмірі 0,5 відсотків від вартості предмета лізингу за кожний день затримки повернення предмету лізингу, але не більше подвійної ставки НБУ, до остаточного повернення.

Враховуючи те, що відповідач не повернув предмет лізингу, позивачем нараховано (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 06.12.2010р.) 14112,25 грн. пені, виходячи із балансової вартості предмету лізингу.

Водночас пунктом 12.2.2. договору обмежено пеню подвійною обліковою ставкою НБУ, що не враховано позивачем при проведенні розрахунку пені по уточненій вимозі.

Згідно розрахунку суду розмір пені нарахованої з балансової вартості предмету лізингу з врахуванням подвійної облікової ставки НБУ, як це передбачено п. 12.2.2. договору, за період з 31.10.2009р. по 23.09.2010р. складає 2721,46 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

          Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, то згідно із ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача слід стягнути судові витрати по справі відповідно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 785, 806 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд, -

в и р і ш и в:

1.          Позов задоволити частково.

2. Зобов’язати Державне підприємство “Луцький комбінат хлібопродуктів №2” Державного комітету України з державного матеріального резерву (43022, м. Луцьк, вул. Молодогвардійська, 11, п/р 26005015923 в КБ «Західінкомбанк», МФО 303486, код ЄДРПОУ 00953065) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Перша Західно-Українська Лізингова Компанія” (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, підїзд 7, поверх 6; адреса для листування: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал 4-а, 2 підїзд, 4 поверх, п/р 260013092841 в АБ «Діамантбанк», МФО 320854, код ЄДРПОУ 31362539) автомобіль ІЖ –27175-036 залишковою вартістю 15680,28 грн.

3.          Стягнути з Державного підприємства “Луцький комбінат хлібопродуктів №2” Державного комітету України з державного матеріального резерву (43022, м. Луцьк, вул. Молодогвардійська, 11, п/р 26005015923 в КБ «Західінкомбанк», МФО 303486, код ЄДРПОУ 00953065) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Перша Західно-Українська Лізингова Компанія” (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, підїзд 7, поверх 6; адреса для листування: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал 4-а, 2 підїзд, 4 поверх, п/р 260013092841 в АБ «Діамантбанк», МФО 320854, код ЄДРПОУ 31362539) 32625,94 грн., з них: 29904, 48 грн. неустойки, 2721,46 грн. пені, а також 483,06 грн. витрат по сплаті державного мита та 101,98 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В позові про стягнення 11390,79 грн. відмовити.

5.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України.

Суддя                                                                                           С.В. Костюк

“Повне рішення складено” 13.12.2010р.