Ухвала суду № 128952708, 14.07.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/27662/25

Провадження № 1-кс/761/18295/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2025 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 420 241 100 000 003 71 від 31.10.2024 за ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 382 КК України про накладення арешту на майно,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва звернувся прокурор Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 з клопотанням у кримінальному провадженні № 420 241 100 000 003 71 від 31.10.2024 про накладення арешту на майно, вилучене 25.06.2025 під час обшуку автомобіля «Toyota Land Cruiser», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

На обґрунтування клопотання зазначено, що СУ ГУНП у Київській області за процесуального керівництва Київської обласної прокуратури проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 420 241 100 000 003 71 від 31.10.2024 за ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 382 КК України.

Встановлено, що 01.08.2015 громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Єнакієве Донецької області, РНОКПП НОМЕР_2 , керуючи транспортним засобом «TOYOTA PRADO», реєстраційний номер НОМЕР_3 , у с. Богородичне Слов`янського району Донецької області, вчинив дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої загинуло троє осіб. Після скоєння кримінального правопорушення, ОСОБА_4 покинув місце події.

За вказаним фактом, 02.08.2015 слідчим управлінням прокуратури Донецької області розпочато кримінальне провадження № 420 150 500 000 003 92 за ч. 2 ст. 286 КК.

У той же день, ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно, ОСОБА_4 утримувався в Артемівському слідчому ізоляторі Управління Державно пенітенціарної служби України у Донецькій області.

Вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 30.05.2018 ОСОБА_4 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК, засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

Крім того, у вказаному провадженні задоволено цивільні позови потерпілих на відшкодування матеріальної, моральної шкоди та витрат на правову допомогу, зокрема, потерпілим ОСОБА_5 у розмірі 1 127 049,44 гривень (виконавче провадження № НОМЕР_8) та ОСОБА_6 у розмірі 574 849,36 гривень (виконавче провадження № НОМЕР_9).

У подальшому, з метою виключення з обліку розшукуваних осіб та відповідних реєстрів МВС України, батьками засудженого ОСОБА_4 та ОСОБА_7 подано заяву до Святошинського районного суду м. Києва щодо узаконення факту смерті їхнього сина, до якої долучено довідку «Енакиевского отдела ЗАГС Донецкой Народной Республики» серії НОМЕР_10, за змістом якої ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Єнакієве Донецької області. Вказану заяву судом задоволено та прийнято відповідне рішення від 22.08.2022 № 2-о/759/1102/22.

На підставі рішення суду від 22.08.2022 № 2-о/759/1102/22 ОСОБА_4 23.08.2023 виключений з обліку розшукуваних осіб та відповідних інформаційних реєстрів МВС України, а оперативно-розшукову справу закрито.

При цьому, ОСОБА_4 отримав підроблений паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий 29.04.2010 Єнакіївським МВ ГУ МВС України в Донецькій області на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Юнокомунарівськ Донецької обл., РНОКПП НОМЕР_5 .

Проте, за наявними даними, громадянин України ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Єнакієве Донецької області.

Внаслідок дій засудженого ОСОБА_4 потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були позбавлені можливості реалізувати своє право на відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Однак, упродовж тривалого часу, а саме з моменту набуття вироку законної сили та по теперішній час, вищевказані потерпілі не змогли одержати присуджені їм суми, що призвело до фактичного позбавлення результатів судового захисту. Поведінка ОСОБА_4 , яка полягала у свідомому переховуванні, унеможливила виконання судового рішення у майновій частині.

Крім того, 24.02.2024 ОСОБА_4 , використовуючи мобільний телефон «iPhone 15 Pro», в ході приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 324143603 АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (ЄДРПОУ 14282829) у режимі онлайн, верифікував власну особу перед зазначеним Товариством шляхом пред`явлення підробленого паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_8 .

У подальшому, ОСОБА_4 , не пізніше 26.07.2024, у зв`язку з начебто втратою сфальсифікованого документа серії ВК № 709346, виданого на ім`я ОСОБА_8 , використовуючи корупційні зв`язки серед службових осіб ДМС, подав завідомо неправдиві документи, визначені Постановою КМУ від 25.03.2015 № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» (далі - Постанова № 302) до територіального підрозділу ДМС у м. Києві та Київський області для оформлення нового паспорта громадянина України.

Надалі, невстановлені службові особи ДМС, всупереч вимогам передбаченим Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», а також Постановою КМУ від 18.10.2017 № 784 та Постановою № 302, не здійснили належну ідентифікацію, тобто не виконали комплекс заходів, що надають змогу виконати пошук за принципом «один до багатьох», зіставляючи дані (параметри) особи, у тому числі біометричні, з інформацією Єдиного державного демографічного реєстрі (далі - ЄДДР), та верифікацію, тобто не здійснили порівняння даних (параметрів), у тому числі біометричних, для встановлення тотожності особи документам або інформації з ЄДДР для підтвердження їх ідентичності, особи ОСОБА_8 та підготували висновок за результатом начебто проведення процедури встановлення останнього.

Як наслідок, 26.07.2024 ОСОБА_4 отримано новий документ, що посвідчує особу ОСОБА_8 , - паспорт громадянина України (у формі ID-картки) № НОМЕР_6 , виданий відділом оформлення документів № 4 Управління оформлення документів, що підтверджують громадянство України Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київський області (далі - ВОД № 4 ЦМУ ДМС у м. Києві).

Надалі, 05.08.2024 ОСОБА_4 в аналогічний спосіб отримав інший документ, що посвідчує особу ОСОБА_8 , а саме паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_7 .

У подальшому, ОСОБА_4 28.08.2024, використовуючи документи ОСОБА_8 , одружився на громадянці України ОСОБА_9 , та взяв після одруження її прізвище.

Таким чином, ОСОБА_4 здійснив дії, спрямовані на забезпечення легалізації «нової» особистості, шляхом обривання зв`язків з особою ОСОБА_8 , та отримання нового прізвища - ОСОБА_10 .

У зв`язку з викладеним, на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва 25.06.2025 за місцем мешкання ОСОБА_4 , в автомобілі «Toyota Land Cruiser», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_11 , за адресою - АДРЕСА_1 , проведений обшук, під час якого вилучено флеш-накопичувач «micro SD 4 GB».

Вилучене майно рішенням слідчого від 25.06.2025 визнане речовим доказом у кримінальному провадженні.

Керуючись наведеним, прокурор просив з метою забезпечення збереження таких доказів накласти арешт.

У судове засідання прокурор не з`явився, просив розглянути клопотання за його відсутності.

Власник тимчасово вилученого майна, будучи повідомленим завчасно та належним чином, у судове засідання також не з`явився.

У зв`язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК фіксація за допомогою технічних засобів кримінального провадження у суді не здійснювалась.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про таке.

Статтею 131 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.

Досліджуючи існування на момент розгляду клопотання про накладення арешту зазначених складових, слідчий суддя відмічає, що наданими прокурором матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність факту вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 382 КК.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом вчинення кримінального правопорушення.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

У силу ч. 2 ст. 170 КПК арешт майна допускається серед іншого з метою збереження речових доказів.

Для реалізації встановленої законом мети відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, якщо воно відповідає зазначеним у ст. 98 КПК критеріям.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди його вчинення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, набуті кримінально протиправним шляхом.

Прокурором та матеріалами клопотання доведено, що вилучене у ході проведення обшуку майно зберегло на собі сліди його вчинення, містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є доказом у цьому кримінальному провадженні.

Приймаючи до уваги наведене, враховуючи правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, за фактом вчинення яких здійснюється розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні підстави для задоволення ініційованого прокурором клопотання.

Керуючись ст. 131, 132, 167, 168, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

Клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 задовольнити.

Накласти у кримінальному провадженні № 420 241 100 000 003 71 від 31.10.2024 арешт на майно, вилучене 25.06.2025 під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , в автомобілі «Toyota Land Cruiser», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_11 , за адресою - АДРЕСА_1 , а саме:

-флеш-накопичувач «micro SD 4 GB».

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду упродовж п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований за клопотанням власника або володільця майна, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна.

Слідчий суддя ОСОБА_1