Постанова № 12891318, 09.11.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2010 року справа № 2-а-6354/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Балаклицького А.І., при секретарі – Мостовому О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Агротехпроект» до Кагарлицької об’єднаної державної податкової інспекції в Київській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Агротехпроект» (далі - Позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Кагарлицької об’єднаної державної податкової інспекції в Київській області (далі - Відповідач), в якому просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Кагарлицької об’єднаної державної податкової інспекції в Київській області від 01.03.2010 року № 0000732300/0, від 29.03.2010 року № 0000732300/1, від 16.06.2010 року № 0000732300/2 та від 16.06.2010 року № 0002782300/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач дійшов помилкового висновку щодо порушення ТОВ «Група компаній «Агротехпроект» вимог п.п.1.22.1 п. 1.22 ст. 1, п.п.4.1.1, п.п.4.1.6 ст. 4, п.п.5.3.3, п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, а саме щодо заниження скоригованого валового доходу за період з 01.07.2007 року по 30.09.2009 року в розмірі 225 218,48 грн. та в сумі 1 450,00 грн., які визначені при порівнянні обсягів продажу за даними декларації з ПДВ та валових доходів від продажу товарів.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві та просив суд позов задовольнити.

Представник Відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд в задоволенні позову відмовити, оскільки Позивачем в порушення вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» занижено податок на прибуток підприємств.

Як встановлено судом, відповідно до затвердженого плану перевірки та на підставі направлення № 2 від 15.01.2010 року в період з 15.01.2010 року по 11.02.2010 року Кагарлицькою ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «Група компаній «Агротехпроект» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.12.2007 року по 30.09.2009 року.

За результатами проведеної перевірки складено Акт від 18.02.2010 року № 24/23-1/34341129.

Перевіркою було встановлено порушення ТОВ «Група компаній «Агротехпроект» вимог п.п.1.22.1 п. 1.22 ст. 1, п.п.4.1.1, п.п.4.1.6 ст. 4, п.п.5.3.3, п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, чим занижено податок на прибуток на загальну суму 86 979,70 грн., в т.ч. за 2008 рік на суму 75 525,76 грн., 2009 рік на суму 11 453,94 грн.

23.02.2010 року Позивачем до Кагарлицької ОДПІ були подані заперечення та зауваження до Акту перевірки від 18.02.2010 року № 24/23-1/34341129.

На заперечення від 23.02.2010 року Кагарлицькою ОДПІ надано відповідь від 25.02.2010 року № 442, яку було вручено Позивачу 03.03.2010 року.

За результатами розгляду матеріалів перевірки та заперечення до Акту перевірки Кагарлицькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.03.2010 року № 0000732300/0 щодо сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 86 979,70 грн. та застосованих штрафних (фінансових) санкцій в сумі 40 797,02 грн.

За наслідками оскарження в адміністративному порядку Позивачем податкового повідомлення-рішення від 01.03.2010 року № 0000732300/0, скарги були залишені без задоволення та прийняті податкові повідомлення-рішення від 29.03.2010 року № 0000732300/1, від 16.06.2010 року № 0000732300/2 та від 16.06.2010 року № 0002782300/2.

Позивач вважає, що висновки податкового органу щодо заниження об’єкту оподаткування у розмірі 347 918,80 грн., в результаті заниження скоригованого валового доходу на 225 218,48 грн. та завищення валових витрат на 122 700,32 грн., не відповідають вимогам чинного законодавства.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову з таких мотивів.

В ході проведення перевірки встановлено, що підприємством в порушення п.п.4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» не віднесено до складу валових доходів суми поворотної фінансової допомоги за: 4-й квартал 2008 року суму поворотної фінансової допомоги в розмірі 160 216,73 грн., яку одержано від засновника ТОВ «Група компаній «Агротехпроект» - ОСОБА_1; 3-й та 4-й квартали та 2-й та 3-й квартали 2009 року – суми відсотків, умовно нарахованих по наданій поворотній фінансовій допомозі, яку отримано від ТОВ «Інтер-Бізнес» згідно договору про надання поворотної фінансової допомоги № 05-09/08 ФД від 05.09.2008 року, не поверненої на кінець звітного періоду в розмірі 500 000,00 грн. Сума умовно нарахованих відсотків становить 52 643,84 грн.; 2-й квартал 2009 року – суми відсотків, умовно нарахованих по наданій поворотній фінансовій допомозі, яку отримано від ТОВ «Укрбурвибух» згідно договору про надання поворотної фінансової допомоги № 0704/09 від 07.04.2009 року, не поверненої на кінець звітного періоду в розмірі 25 000,00 грн. Сума умовно нарахованих відсотків становить 10 907,91 грн.

Таким чином, податковим органом зроблено висновок, що Позивачем не виконані вимоги п.п.4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року № 283/97-ВР із змінами та доповненнями

Відповідно до п.п.4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону № 334/94-ВР доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов’язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів.

Згідно податкового роз’яснення «Щодо застосування п.п.4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону № 334/94-ВР стосовно відображення в податковому обліку операцій з одержання та повернення сум поворотної фінансової допомоги (позики)» від 24.01.2003 року № 26 відображення в податковому обліку коштів, наданих в позику, здійснюється відповідно до абз. 2 і 3 п.п.7.9.1 п. 7.9 ст. 7 Закону. Цим підпунктом встановлено, що не включається до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти, залучені платником податку, зокрема у зв’язку з отриманням платником податку фінансових кредитів від інших осіб-кредиторів, а також поверненням основної суми фінансових кредитів, наданих платником податку іншим особам – дебіторам, та залученням платником податку коштів або майна в довірче управління, коштів у депозит (вклад), у тому числі шляхом випуску ощадних (депозитних) сертифікатів, або на інші строкові чи довірчі рахунки, в тому числі шляхом емісії (випуску) облігацій, векселів чи інвестиційних сертифікатів, а також поверненням платнику податку коштів або майна з довірчого управління, та основної суми депозиту (вкладу), у тому числі шляхом погашення (викупу) ощадних (депозитних) сертифікатів, або з інших строкових чи довірчих рахунків, відкритих іншими особами на користь такого платника податку, утому числі шляхом погашення облігацій, векселів чи інвестиційних сертифікатів. Оскільки п.п.7.9.1 п. 7.9 ст. 7 Закону не передбачено виключення зі складу валових доходів підприємства – позичальника коштів, залучених у позику, та такі кошти включаються до валового доходу згідно з п. 4.1 ст. 4 зазначеного Закону, а саме п.п.4.1.6 п. 4.1 ст. 4, як доходи від позареалізаційних операцій. Під позареалізаційними операціями слід розуміти діяльність підприємства, що безпосередньо не пов’язана з реалізацією продукції (робіт, послуг) та іншого майна, включаючи основні фонди, нематеріальні активи, продукцію допоміжного і обслуговуючого виробництва.

З моменту набрання чинності Законом України від 24.12.2002 року № 349-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» операції з отримання та повернення сум поворотної фінансової допомоги (позики) оподатковується у порядку, встановленому п. 1.22 ст. 1 та п.п.4.1.6 п. 4.1 ст. 4 цього Закону. Зазначений порядок передбачає, що поворотна фінансова допомога надається на підставі договорів, які передбачають передання платнику податку у користування на визначений строк суми коштів без нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами. Сума (частка суми) поворотної фінансової допомоги, яка не повернута платником податку на кінець звітного періоду особі, що надала таку допомогу, оподатковується наступним чином – платник податку, який отримав таку допомогу від особи, що є платником податку на прибуток підприємств та сплачує податок за ставками, визначеними 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону, і не має пільг із сплати цього податку, включає до валових доходів звітного періоду суму процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги. При цьому сума умовно нарахованих процентів, що були включені в попередньому податковому періоді до складу валового доходу не зменшується (не коригується), при розрахунку податку на прибуток наростаючим підсумком з початку року, у наступному звітному періоді.

Платник податку, який отримав таку допомогу від особи, що не є платником податку на прибуток підприємств (у тому числі нерезидента), або особи, яка згідно із законодавством має пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена п. 7.2 ст. 7 або ст. 10 цього Закону, включає до валових доходів звітного періоду суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду. У разу коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає зазначену вище суму поворотної фінансової допомоги (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує валові витрати на суму такого повернення за наслідками податкового періоду, в кому відбулося таке повернення.

Перевіркою також встановлено, що підприємством порушено п.п.4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, чим занижено скоригований валовий дохід в розмірі 1 450,00 грн., в т.ч. 2008 рік в сумі 249,00 грн., 9-ть міс. 2009 року на суму 1 201,00 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 362,50 грн., в т.ч. за 2008 рік на суму 62,25 грн. та за 2009 рік на суму 300,25 грн.

Як встановлено судом, дане порушення встановлено відповідно наданих до перевірки первинних документів, а саме видаткових накладних, податкових накладних по реалізації товарів, реєстрів виданих податкових накладних, податкових декларацій з податку на прибуток та податкових декларацій з податку на додану вартість. Розбіжність між обсягом реалізації згідно з деклараціями по ПДВ та деклараціями по податку на прибуток підприємства за період з 01.12.2007 року по 30.09.2009 року становить 1 450,00 грн.

Перевіркою також встановлено, що підприємством порушено п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, а саме, віднесено до складу валових витрат, витрати на придбання сировини, матеріалів, послуг на загальну суму 91 095,00 грн., які не підтверджені первинними документами. Згідно журналу-ордера і відомості по рахунку валові витрати за І пів. 2008 року до валових витрат віднесено суму 310 055,00 грн., а в декларації з податку на прибуток підприємств за І пів. 2008 року по ряд. 04.1 включена сума валових витрат 401 150,00 грн. Різниця валових витрат складає 91 095,00 грн., яка не підтверджена первинними документами.

Сума валових витрат в розмірі 29 005,32 грн., в т.ч. сума 8 793,00 грн. від 13.02.2008 року та сума 20 212,32 грн. від 25.02.2008 року не підтверджена первинними документами (накладна на придбання товарів процесора, принтера та інше), які отримано від ТОВ «Інформаційний ренесанс», згідно податкових накладних від 13.02.2008 року № 4 та від 25.02.2008 року № 3. в бухгалтерському обліку операція відображена кореспонденцією рахунків Д-т 201 К-т 631 на суму 20 212,32 грн.

Таким чином, підприємством занижено податок на прибуток за 2008 рік на суму 30 025,08 грн.

Відповідно до п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Також перевіркою було встановлено, що ТОВ «Група компаній «Агротехпроект» порушено п.п.5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, а саме – за І пів. 2008 року придбання борошна із ПДВ від ДП Кагарлицької ВК-115 (платник податку на загальних підставах) згідно накладної від 20.03.2008 року № 329 на суму 15 600,00 грн., в т.ч. ПДВ 2 600,00 грн. Суму ПДВ підприємством віднесено до складу валових витрат, в результаті чого занижено податок на прибуток в розмірі 650,00 грн.

Згідно п.п.5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону від 22.05.1997 року № 283/97-ВР не включаються до складу валових витрат витрати на сплату податку на прибуток підприємств, податку на нерухомість, а також податків, установлених пунктами 7.8, 10.2 і статтею 13 цього Закону; сплату податку на додану вартість, включеного до ціни товарів (робіт, послуг), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, сплату податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються за рахунок сум виплат таких доходів згідно із законом України про оподаткування доходів фізичних осіб.

Для платників податку на прибуток підприємств, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість, до складу валових витрат виробництва (обігу) входять суми податків на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких належить до валових витрат такого платника податку.

В ході адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 01.03.2010 року № 0000732300/0, рішенням ДПА в Київській області від 10.06.2010 року № 1216/10/25-017/87-514 про результати розгляду повторної скарги ТОВ «Група компаній «Агротехпроект» збільшено оскаржуване податкове повідомлення-рішення з податку на прибуток в частині застосованої штрафної санкції на суму 2 692,83 грн. та прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.06.2010 року № 0002782300/2.

Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення Кагарлицької ОДПІ щодо сплати Позивачем податкового зобов’язання з податку на прибуток є правомірними та прийнятими відповідно до норм чинного законодавства.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проаналізувавши вищенаведені положення нормативних правових актів та доводів наданих сторонами, суд приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд вважає, що позивач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування своїх позовних вимог, і не довів неправомірність прийнятих Кагарлицькою ОДПІ податкових повідомлень-рішень.

Враховуючі викладені норми чинного законодавства, всебічно розглянувши матеріали адміністративної справи та заслухавши думку представників сторін, суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог і, відповідно, суд відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Агротехпроект» – відмовити .

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складання постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні – протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно

Суддя А.І. Балаклицький

Повний текст постанови складено та підписано 12 листопада 2010 року.

Постанова станом на 12 листопада 2010 року законної сили не набрала.