Постанова № 12891313, 09.11.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2010 року справа № 2-а-7639/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Балаклицького А.І., при секретарі – Мостовому О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу

за позовом Згурівського комбінату комунальних підприємств до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Згурівський комбінат комунальних підприємств (далі - Позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області (далі - Відповідач) та з урахуванням із збільшенням позовних вимог просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області за порушення строку сплати узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, а саме: № 0000261660/0 від 13.04.2010 року, № 0000261660/1 від 06.05.2010 року, № 0000261660/2 від 15.07.2010 року, № 0000261660/3 від 04.10.2010 року про сплату штрафу в розмірі 12 940,01 грн.; № 0000291660/0 від 07.05.2010 року, № 0000291660/1 від 03.06.2010 року про сплату штрафу в розмірі 23 689,42 грн.; № 0000351660/0 від 10.06.2010 року, № 0000351660/1 від 05.07.2010 року, № 0000351660/2 від 06.09.2010 року про сплату штрафу в розмірі 14 102,00 грн.; № 0000421660/0 від 15.07.2010 року, № 0000421660/1 від 10.08.2010 року про сплату штрафу в розмірі 2 729,09 грн.; № 0000601660/2 від 22.10.2010 року про сплату штрафу в розмірі 2 458,00 грн.; № 0000461660/0 від 06.09.2010 року про сплату штрафу в розмірі 10 681,77 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковий орган безпідставно нарахував штрафні санкції за порушення граничного строку сплати узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, оскільки податкові зобов’язання з податку на додану вартість були сплачені Позивачем в повному обсязі та своєчасно. Також зазначив, що податковий орган не мав правових підстав зараховувати суми, перераховані Позивачем на погашення податкових зобов’язань, на погашення минулого податкового боргу.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві та просив суд позов задовольнити.

Представник Відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд в задоволенні відмовити, в обґрунтування своїх заперечень зазначив, що Позивачем узгоджені суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість були погашені із порушенням граничних строків сплати, у зв’язку з чим Яготинською МДПІ застосовано до Позивача штрафні санкції на підставі п.п.17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а отже оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову з таких мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.04.2010 року, 07.05.2010 року, 10.06.2010 року, 15.07.2010 року та 06.09.2010 року сектором оподаткування юридичних осіб Згурівського відділення Яготинської МДПІ Київської області проведено невиїзні документальні перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість Згурівським комбінатом комунальних підприємств.

За результатами проведених перевірок складені відповідні Акти перевірок від 13.04.2010 року № 245/1600-05392074 (а.с. 15-16), від 07.05.2010 року № 269/1600-05392074 (а.с. 61-62), від 10.06.2010 року № 334/1600-05392074 (а.с. 106-107), від 15.07.2010 року № 380/1600-05392074 (а.с. 134-135) та від 06.09.2010 року № 446/1600-05392074 (а.с. 160-161).

Перевірками були встановлені порушення Згурівським комбінатом комунальних підприємств вимог п.п.5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме – встановлені порушення строків сплати податкових зобов’язань по податку на додану вартість.

На підставі висновків Актів перевірок (а.с. 15-16, 61-62, 106-107, 134-135, 160-161) Яготинською МДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000261660/0 від 13.04.2010 року про сплату штрафу в розмірі 12 940,01 грн. (а.с. 12);

- № 0000291660/0 від 07.05.2010 року про сплату штрафу в розмірі 23 689,42 грн. (а.с. 59);

- № 0000351660/0 від 10.06.2010 року про сплату штрафу в розмірі 14 102,00 грн. (а.с.103);

- № 0000421660/0 від 15.07.2010 року про сплату штрафу в розмірі 2 729,09 грн. (а.с. 132);

- № 0000461660/0 від 06.09.2010 року про сплату штрафу в розмірі 10 681,77 грн. (а.с.159).

За наслідками оскарження в адміністративному порядку Позивачем зазначених податкових повідомлень-рішень, скарги були залишені без задоволення та прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000261660/1 від 06.05.2010 року (а.с. 13), № 0000261660/2 від 15.07.2010 року (а.с. 14), № 0000261660/3 від 04.10.2010 року (а.с. 213) про сплату штрафу в розмірі 12 940,01 грн.; № 0000291660/1 від 03.06.2010 року (а.с.60) про сплату штрафу в розмірі 23 689,42 грн.; № 0000351660/1 від 05.07.2010 року (а.с. 104), № 0000351660/2 від 06.09.2010 року (а.с. 105) про сплату штрафу в розмірі 14 102,00 грн.; № 0000421660/1 від 10.08.2010 року (а.с. 133) про сплату штрафу в розмірі 2 729,09 грн.; № 0000601660/2 від 22.10.2010 року (а.с. 218) про сплату штрафу в розмірі 2 458,00 грн.

Позивач вважає, що висновки податкового органу щодо порушення Позивачем строків сплати податкових зобов’язань по податку на додану вартість є безпідставними, оскільки узгоджені суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість були сплачені своєчасно та в повному обсязі. Також в обґрунтування своєї позиції зазначив, що відповідач безпідставно списав суми сплачених податкових зобов’язань Позивача з ПДВ конкретних періодів в рахунок податкового боргу на підставі ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки фактично це є зміною органом податкової служби в односторонньому порядку призначень платежу, зазначених в платіжних дорученнях Позивача.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 № 1251-ХІІ, під податком і збором (обов’язковим платежем) до бюджетів та державних цільових фондів слід розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платником у порядок і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Згідно статті 4 зазначеного Закону, платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі).

Платник податків, відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.20.2000 року № 2181-ІІІ (далі – Закон № 2181), самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону № 2181 податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до підпункту 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181 платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків (п.п.5.4.1 п. 5.4 статті 5 Закону № 2181).

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 передбачено, якщо у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі п’ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як встановлено судом під час судового засідання, Позивач несвоєчасно сплачував узгоджені суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість, які були задекларовані в поданих деклараціях, у зв’язку з чим за підприємством утворилась заборгованість.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пункт 1.3. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.20.2000 р. № 2181-ІІІ визначає, що податковий борг (недоїмка) – податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Пунктом 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ визначено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції у випадках, порядках та розмірах, встановлених законами України.

А тому суд приходить до висновку, що застосування до Згурівського комбінату комунальних підприємств за результатами проведених перевірок штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань по податку на додану вартість є правомірним та застосованим відповідно до вимог чинного законодавства.

Щодо твердження позивача, що податковий орган не мав права списувати суми сплачених коштів в рахунок податкового боргу суд зазначає наступне, що згідно вимог п. 7.7 ст. 7 Закону № 2181 податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проаналізувавши доводи наданих сторонами, суд приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд вважає, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Враховуючі викладені норми чинного законодавства, всебічно розглянувши матеріали адміністративної справи та заслухавши думку представників сторін, суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог і, відповідно, суд відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову Згурівського комбінату комунальних підприємств – відмовити .

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складання постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні – протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно

Суддя А.І. Балаклицький

Повний текст постанови складено та підписано 12 листопада 2010 року.

Постанова станом на 12 листопада 2010 року законної сили не набрала.