Ухвала суду № 128890609, 16.07.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

16 липня 2025 року Справа 160/20239/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., перевіривши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід-Агро Плюс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 10.07.2025 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, яка передана 11.07.2025 р., в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №12115632/45293481 від 28.11.2024 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №2 від 22.10.2024 року;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну №2 від 22.10.2024 року подану ТОВ «Схід-Агро Плюс» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання;

-визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 12115631/45293481 від 28.11.2024 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №3 від 23.10.2024 року;

-зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну №3 від 23.10.2024 року подану ТОВ «Схід-Агро Плюс» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання.

Одночасно з позовною заявою позивач звернувся із клопотанням про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначив, що у період з 06.03.2025 р. по 10.07.2025 р. у м.Дніпрі та Дніпропетровській області зафіксовано понад 280 повітряних тривог, що в середньому становило 2-3 тривоги на добу тривалістю від 45 хвилин до 3 годин кожна. Ці тривоги супроводжувалися обов`язковою евакуацією до укриттів, що унеможливлювало ведення нормальної господарської та процесуальної діяльності. Крім того, у вказаний період було зафіксовано 12 ракетних ударів по критичній інфраструктурі Дніпропетровської області, включаючи об`єкти енергетики та промислові зони. Ці удари призводили до тривалих відключень електроенергії (деякі тривали до 18 годин), порушень інтернет зв`язку та мобільного зв`язку, що критично впливало на можливість ведення документообігу, комунікації з представниками та здійснення процесуальних дій. У березні та квітні 2025 року інтенсивність обстрілів досягла піку у березні зафіксовано 95 повітряних тривог, а у квітні 78. У ці місяці підприємство було вимушене припиняти роботу на тривалий період, а працівники не могли фізично перебувати в офісних приміщеннях через постійну загрозу життю. Постійні повітряні тривоги та ракетні удари створювали наступні об`єктивні перешкоди для дотримання процесуальних строків: неможливість забезпечення безперервної роботи - працівники були вимушені регулярно переривати роботу та евакуюватися до укриттів, що унеможливлювало систематичну підготовку процесуальних документів. Критичні порушення зв`язку та доступу до електронних систем - регулярні відключення електроенергії та інтернету унеможливлювали доступ до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, електронної пошти та інших засобів комунікації, необхідних для здійснення процесуальних дій. Обмеження фізичного доступу до офісних приміщень - у дні масованих обстрілів та тривалих повітряних тривог працівники не могли фізично перебувати в офісі для виконання службових обов`язків. Також зазначено, що незважаючи на об`єктивні труднощі, ТОВ "Схід-Агро Плюс" вживало всіх можливих заходів для мінімізації наслідків воєнного стану. Зокрема, було організовано дистанційну роботу там, де це було технічно можливо, налагоджено резервні канали зв`язку, однак це не могло повністю компенсувати об`єктивні перешкоди, створені воєнними діями. Отже, пропуск строку на подання позову був зумовлений виключно об`єктивними та поважними причинами, які є наслідком воєнного стану та воєнних дій на території України.

Вирішуючи вказане клопотання по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Так, згідно із ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший).

При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналізуючи зміст ст.122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту наведених правових норм також вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв`язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.

Системний аналіз норм митного та податкового законодавства України дає суду підстави для висновку про те, що спеціального строку для звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, відмінного від загальних строків, визначених статтею 122 КАС України, законодавцем не передбачено.

Отже, законодавцем для оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку встановлено загальний строк для звернення до адміністративного суду, передбачений положеннями статті 122 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року у справі №1.380.2019.006119.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні рішення №12115632/45293481 та №12115631/45293481 від 28 листопада 2024 року прийняті відповідачем-1 в порядку електронної взаємодії та направлені позивачу електронним повідомленням контролюючого органу в день їх прийняття.

В той же час, з цією позовною заявою позивач звернувся до суду лише 10 липня 2025 року, тобто після закінчення строку встановленого законом.

Суд враховує, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.

У подальшому законами України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та триває і на цей час.

Водночас зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закон України «Про правовий режим воєнного стану».

Діяльність судів, органів та установ системи правосуддя в умовах воєнного стану регламентовано статтею 12-2 цього Закону, за приписами якої в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

За правилами статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд не припиняв роботи у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, безперервно здійснював свою діяльність, забезпечував усім особам, у тому числі й позивачу у цій справі, можливість реалізації права на судовий захист.

Відтак, позивач міг безперешкодно реалізувати своє право на звернення до суду в межах встановленого законом строку звернення як шляхом подання позовної заяви безпосередньо через канцелярію суду, так і шляхом направлення позовної заяви до суду по пошті або через систему «Електронний суд».

В ухвалах від 23.06.2022 року у справі № 520/8674/2020 та у справі № 440/2822/20 Верховний Суд зазначив, що питання поновлення строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо пропуск цього строку відбувся ще до запровадження воєнного стану.

Суд зазначає, що позивачем не додано до позовної заяви доказів на підтвердження неможливості своєчасного звернення до суду з позовом через воєнний стан, а лише посилання на запровадження воєнного стану саме по собі не є достатньою підставою для поновлення пропущеного строку без надання обґрунтування того, яким чином запровадження воєнного стану вплинуло на можливість своєчасного звернення до суду.

Зі змісту заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом не слідує, що позивач мав об`єктивні обмеження для пересування, роботи поштового та електронного зв`язку, тощо, які б унеможливили чи ускладнили звернення його з позовом у встановлений кодексом строк, що вказує на те, що між пропуском строку звернення до суду і введенням воєнного стану відсутній безпосередній та прямий причинний зв`язок.

Доказів на підтвердження того, що введення воєнного стану вплинуло на обов`язок позивача своєчасно звернутися до суду з позовом, заява про поновлення строку звернення до суду також не містить.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивачем не наведено достатніх та переконливих аргументів та доказів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до суду протягом встановленого кодексом строку.

Таким чином, позивачем пропущений строк звернення до суду, не надано доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску, внаслідок чого суд не вбачає підстав для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та задоволення клопотання позивача про поновлення строку звернення з позовом.

Також, не надано жодних пояснень щодо тієї обставини, що оскаржувані рішення №12115632/45293481 та № 12115631/45293481 від 28.11.2024 року були отримані ТОВ «СХІД АГРО ПЛЮС» в день їх прийняття, але позов не було пред`явлено до суду в межах шестимісячного строку, встановленого законодавством.

Суд також враховує, що 14.04.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВ «Схід-Агро Плюс», в якій позивач просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №12115632/45293481 віл 28.11.2024 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №2 від 22.10.2024 року;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну №2 від 22.10.2024 року подану ТОВ «Схід-Агро Плюс» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №12115631/45293481 від 28.11.2024 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №3 від 23.10.2024 року;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну зареєструвати податкову накладну № 3 від 23.10.2024 року подану ТОВ «Схід-Агро Плюс» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 року у задоволенні заяви представника позивача адвоката Алєксєєнко Р.Ю. про поновлення строку звернення на адміністративне оскарження - відмовлено. Позовну заяву ТОВ «Схід-Агро Плюс» до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - повернуто позивачу.

Вказана ухвала суду в апеляційному порядку не оскаржувалась та набрала законної сили.

Жодних інших належних та допустимих доказів чи пояснень щодо причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутися за судовим захистом, останнім до суду не надано. Відповідно судом не встановлено обставин та поважних причин, що свідчать про наявність об`єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк та пропущення строку звернення до суду.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду, а тому в задоволенні його клопотання про поновлення строку звернення до суду слід відмовити.

Отже, позивачу необхідно надати до суду обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин пропуску строку, а також надати докази на підтвердження такої інформації, в примірниках відповідно до кількості учасників справи.

Згідно із ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху поставляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід-Агро Плюс» про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду по справі №160/20239/25 відмовити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід-Агро Плюс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання до суду:

- обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших причин пропуску строку, а також надати докази на підтвердження такої інформації, в примірниках відповідно до кількості учасників справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К.С. Кучма