Ухвала суду № 128890610, 15.07.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 липня 2025 року Справа 160/19964/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., перевіривши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬПАРІ РЕАЛ ЕСТЕЙТ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 09.07.2025 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, яка передана 10.07.2025 р., в якій просить:

-визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №10293828/41580537 від 02.01.2024 року, яким було відмовлено в реєстрації податкової накладної №14 від 08.11.2023 р. та №10293829/41580537 від 02.01.2024 року, яким було відмовлено в реєстрації податкової накладної №15 від 08.11.2023 р.;

-зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №14 від 08.11.2023 р. та №15 від 08.11.2023 р. датою їх фактичного отримання.

Одночасно з позовною заявою позивач звернувся із клопотанням про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначив, що у грудні 2023 року в Дніпропетровській області значно побільшало масованих ракетних ударів та атак ворожих дронів-камікадзе типу "Shahed", внаслідок чого збільшилась кількість загиблих та постраждалих осіб, пошкоджених житлових та нежитлових будівель, були запроваджені відключення електричної енергії. Руйнівних та трагічних наслідків зазнав район міста Дніпра, де фактично знаходиться підприємство. Ключові контрагенти або призупинили, або повністю припинили господарську діяльність. Вищевказані обставини призвели до того, що підприємство перебувало у досить критичному стані, внаслідок чого довелось провести кадрові зміни та запровадити простій на підприємстві. Після покращення безпекової ситуації у м.Дніпрі, часткового відновлення роботи з постійними контрагентами та налагодження нових логістичних зв`язків робота підприємства була частково відновлена. При здійсненні бухгалтерського аналізу в електронному кабінеті стало відомо про рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №10293828/41580537, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 14 від 08.11.2023 та №12568990/41580537, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №5 від 20.12.2024 р. Тому, враховуючи економічні складнощі, повномасштабне вторгнення рф, складнощі пов`язані з кадровими змінами, велику кількість інформації та документів, що унеможливили своєчасне складання, підготовку копій документів та подання позову, позивач зміг підготувати їх лише зараз. Таким чином, ТОВ «АЛЬПАРІ РЕАЛ ЕСТЕЙТ» не мало об`єктивної можливості оскаржити рішення у строк, встановлений чинним законодавством, у зв`язку з вищевикладеними обставинами.

Вирішуючи вказане клопотання по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Так, згідно із ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший).

При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналізуючи зміст ст.122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту наведених правових норм також вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв`язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.

Системний аналіз норм митного та податкового законодавства України дає суду підстави для висновку про те, що спеціального строку для звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, відмінного від загальних строків, визначених статтею 122 КАС України, законодавцем не передбачено.

Отже, законодавцем для оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку встановлено загальний строк для звернення до адміністративного суду, передбачений положеннями статті 122 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року у справі №1.380.2019.006119.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні рішення №10293828/41580537 та №10293829/41580537 від 02 січня 2024 року прийняті відповідачем-1 в порядку електронної взаємодії та направлені позивачу електронним повідомленням контролюючого органу в день їх прийняття.

В той же час, з цією позовною заявою позивач звернувся до суду лише 09 липня 2025 року, тобто після закінчення строку встановленого законом.

Суд враховує, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.

У подальшому законами України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та триває і на цей час.

Водночас зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закон України «Про правовий режим воєнного стану».

Діяльність судів, органів та установ системи правосуддя в умовах воєнного стану регламентовано статтею 12-2 цього Закону, за приписами якої в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

За правилами статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд не припиняв роботи у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, безперервно здійснював свою діяльність, забезпечував усім особам, у тому числі й позивачу у цій справі, можливість реалізації права на судовий захист.

Відтак, позивач міг безперешкодно реалізувати своє право на звернення до суду в межах встановленого законом строку звернення як шляхом подання позовної заяви безпосередньо через канцелярію суду, так і шляхом направлення позовної заяви до суду по пошті або через систему «Електронний суд».

В ухвалах від 23.06.2022 року у справі № 520/8674/2020 та у справі № 440/2822/20 Верховний Суд зазначив, що питання поновлення строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо пропуск цього строку відбувся ще до запровадження воєнного стану.

Суд зазначає, що позивачем не додано до позовної заяви доказів на підтвердження неможливості своєчасного звернення до суду з позовом через воєнний стан, а лише посилання на запровадження воєнного стану саме по собі не є достатньою підставою для поновлення пропущеного строку без надання обґрунтування того, яким чином запровадження воєнного стану вплинуло на можливість своєчасного звернення до суду.

Зі змісту клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом не слідує, що позивач мав об`єктивні обмеження для пересування, роботи поштового та електронного зв`язку, тощо, які б унеможливили чи ускладнили звернення його з позовом у встановлений кодексом строк, що вказує на те, що між пропуском строку звернення до суду і введенням воєнного стану відсутній безпосередній та прямий причинний зв`язок.

Суд також зауважує, що питання поновлення строку на звернення до адміністративного суду з причин, пов`язаних із обстрілами будь-якого населеного пункту України, включаючи м.Дніпро, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.

Однак, лише посилання на цей факт не може бути підставою для поновлення строку на звернення до адміністративного суду у всіх абсолютно випадках, оскільки позивач має викласти доводи та надати відповідні докази, що обстріли міста за період січень 2024 року - липень 2024 року безпосередньо вплинули саме на ТОВ «АЛЬПАРІ РЕАЛ ЕСТЕЙТ» для своєчасного звернення до суду, проте таких доводів не викладено, а доказів не надано.

Доказів на підтвердження того, що введення воєнного стану вплинуло на обов`язок позивача своєчасно звернутися до суду з позовом, клопотання про поновлення строку звернення до суду також не містить.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивачем не наведено достатніх та переконливих аргументів та доказів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до суду протягом встановленого кодексом строку.

Таким чином, позивачем пропущений строк звернення до суду, не надано доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску, внаслідок чого суд не вбачає підстав для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та задоволення клопотання позивача про поновлення строку звернення з позовом.

Також, не надано жодних пояснень щодо тієї обставини, що оскаржувані рішення №10293828/41580537 від 02.01.2024 року, рішення №10293829/41580537 від 02.01.2024 року були отримані ТОВ ««АЛЬПАРІ РЕАЛ ЕСТЕЙТ»» в день їх прийняття, але позов не було пред`явлено до суду в межах шестимісячного строку, встановленого законодавством.

Жодних інших належних та допустимих доказів чи пояснень щодо причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутися за судовим захистом, останнім до суду не надано. Відповідно судом не встановлено обставин та поважних причин, що свідчать про наявність об`єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк та пропущення строку звернення до суду.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду, а тому в задоволенні його клопотання про поновлення строку звернення до суду слід відмовити.

Отже, позивачу необхідно надати до суду обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин пропуску строку, а також надати докази на підтвердження такої інформації, в примірниках відповідно до кількості учасників справи.

Згідно із ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху поставляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬПАРІ РЕАЛ ЕСТЕЙТ» про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду по справі №160/19964/25 відмовити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬПАРІ РЕАЛ ЕСТЕЙТ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання до суду:

- обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших причин пропуску строку, а також надати докази на підтвердження такої інформації, в примірниках відповідно до кількості учасників справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К.С. Кучма