Рішення № 128847823, 15.07.2025, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/704/25

Провадження № 2/177/621/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15 липня 2025 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Березюк М. В.

за участі: секретаря Дятел К. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, в порядкуспрощеного провадження, цивільнусправу запозовною заявоюАКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № А33QCT155101083427 в загальному розмірі 18554,80 грн, з яких заборгованість за наданим кредитом 12416,27 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом 6138,53 грн, а також просив вирішити питання про розподіл судових витрат.

В обґрунтування позову вказано, що 08.02.2021 відповідач уклала договір кредиту № А33QCT155101083427, за умовами яркого отримала кредит 20000 грн на строк 29 місяців, зі сплатою процентів на користування кредитом у розмірі 50 % річних. Банк надав кредит ОСОБА_1 , а остання умови договору порушувала, погашала заборгованість періодично та не в повному обсязі, у зв`язку з чим сформувалася заборгованість у розмірі 18554,80 грн, яку представник позивача просив стягнути з відповідача.

Представник позивача АТ «А-БАНК» в судове засідання не з`явився, але надав клопотання в якому просив справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 15.07.2025 не прибула, через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності, просила суд при ухваленні рішення врахувати доводи викладені у відзиві та поданих документах.

У відзиві відповідач вказала на стягнення з неї заборгованості за кредитом у іншій справі. Заперечуючи позов частково, вказала про непогодження розміру відсотків за користування кредитом, не заперечувала факту отримання кредиту, але звертала увагу на те, що за умовами договору отримала кредит на строк 24 місяці, а не 29 місяців, як вказано у позові. Крім цього, вказала на факт часткової сплати кредиту на суму 16052,54 грн, а тому вважала можливим стягнення з неї лише 3947,46 грн, як різниці між тіло кредиту та сумами на погашення кредиту (а.с. 48-49). Також надала суду документи на підтвердження належності її чоловіка до складу ЗСУ, дані щодо матеріального стану (а.с. 56-70).

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження за правилами глави 10 розділу ІІІ ЦПК України.

В зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлено, що 11.07.2018 року відповідач ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, а 08.02.2021 підписала анкету заяву № А33QCT155101083427 за якою просила надати їй кредит за послугою «Швидка готівка», а саме надати 20000 грн кредитних коштів на строк 24 місяці, з процентною ставкою 50 %. Договір підписано простим електронним підписом (а.с. 15). Зміст кредитного договору спростовує доводи відповідача в частині не погодження сторонами відсоткової ставки за користування кредитом, яка чітко та недвозначно зафіксована у договорі 50 % річних (15)

Відповідач факт укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів не заперечила.

Факт видачі ОСОБА_1 кредитних коштів за цим договором підтверджено меморіальним ордером від 08.02.2021 № TR.16645579.18147/69635, на суму 20000 грн (а.с. 20).

На підтвердження факту користування кредитом, часткового його погашення, позивачем суду надано виписку по кредиту (а.с. 21-23), яка повністю узгоджується з даними щодо погашення кредиту наданими відповідачем (а.с. 66-67).

Відповідно до вказаних виписок, відповідач припинила вносити кошти на погашення кредиту з лютого 2022 року (а.с. 21-23, 67-68), а її заборгованість станом на дату закінчення строку кредитування 08.02.2023 склала 17833,35 грн, з яких заборгованість за відсотками за користування кредитом 5417,08 грн, тіло кредиту 12416,27 грн (основне тіло 5737,54 грн та прострочене тіло 6678,73 грн), що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 17-19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, суд виснував, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказана судова практика є сталою.

Оскільки умовами договору кредиту визначено строк кредитування 24 місяці, на що слушно звертала увагу відповідач (а.с. 15), а не 29 місяців як зазначив у позові представник банку, то відсотки за погодженою сторонами в договорі ставкою могли нараховуватися саме до вказаної дати. Відповідно, нарахування відсотків за користування кредитом поза межами строку кредитування суперечить умовам договору та актам цивільного законодавства. Після закінчення строку кредитування, позивач мав право здійснювати нарахування на підставі ст. 625 ЦК України, за виключенням обмежень встановлених на період воєнного стану, але з такими вимогами позивач до суду не звертався, відповідно суд їх не розглядає, керуючись принципом диспозитивності.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 статті 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Беручи до уваги викладене, а саме доведення перед судом факту неналежного виконання ОСОБА_1 обов`язків позичальника за кредитним договором № А33QCT155101083427 від 08.02.2021, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково, а саме стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором кредиту в загальному розмірі 17833,35 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 12416,27 грн та заборгованість по відсоткам за користування кредитом у розмірі 5417,08 грн.

В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, як безпідставні, адже нарахування відсотків у розмірі 50 % річних поза межами строку кредитування безпідставне.

Суд критично оцінює доводи відповідача щодо наявності в неї заборгованості лише в розмірі 3947,46 грн, адже при здійсненні свого розрахунку, позивач не враховує суми нарахованих їй відсотків за користування кредитом, віднімаючи від тіла кредиту - 20000 грн суми сплачених нею коштів у рахунок погашення тіла та процентів, що не узгоджується з нормами законодавства та умовами договору, де сторони погодили розмір відсотків за користування кредитом, тобто плату за користування відповідачем кредитними коштами.

Доводи відповідача щодо наявності в неї чоловіка, що мобілізований до лав ЗСУ, суд приймає до уваги, однак вказана обставина не може бути врахована судом при вирішенні питання щодо нарахування відсотків за кредитом, адже суд стягує відсотки за період до 08.02.2023, в той час як законодавча норма, що передбачає звільнення дружин військовослужбовців від сплати відсотків за користування кредитом набула чинності 18.05.2024 (ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»), що унеможливлює її застосування до спірних правовідносин, адже відсотки за користування кредитом не є мірою цивільної відповідальності, відповідно норми законодавства щодо умов їх нарахування/не нарахування, не мають зворотної дії у часі.

Доводи відповідача про недостатній рівень доходів для погашення заборгованості, суд приймає до уваги, однак, в силу ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, відповідно рівень доходів відповідача не може бути підставою для звільнення від виконання обов`язку за кредитним договором повернути кредит та сплати відсотки за користування ним.

Суд критично оцінює доводи відповідача в частині того, що суму боргу за договором стягнута з неї в рамках іншої справи, адже зі змісту рішення суду від 12.05.2025 по справі № 177/702/25 слідує, що предметом того спору була заборгованість за іншим кредитним договором № АВН0СТ155101612771837064, з іншими умовами кредитування та сумою боргу (а.с. 55-56, 64-65), отже предмет спору є іншим.

Таким чином, на підставі наведеного, виходячи із принципів змагальності, диспозитивності, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом у сумі 17833,35 гривень.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (а.с. 11). Оскільки позовні вимоги позивача задоволено частково, суд керуючись ст. 141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2328,17 грн у рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (17833,35 грн х 100 %/18554,80 грн = 96,11 % задоволених вимог; 2422,40 грн х 96,11 %/100 % = 2328,17 грн).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК», (юридична адреса: м. Дніпро, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ 14360080), заборгованість за договором № А33QCT155101083427 від 08.02.2021, в загальному розмірі 17833 (сімнадцять тисяч вісімсот тридцять три) гривні 35 копійок, яка складається з 12416 (дванадцять тисяч чотириста шістнадцять) гривень 27 копійок заборгованості за кредитом та 5417 (п`ять тисяч чотириста сімнадцять) гривень 08 копійок заборгованості за відсотками за користування кредитом, в межах строку кредитування.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК», (юридична адреса: м. Дніпро, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ 14360080) 2328 (дві тисячі триста двадцять вісім) гривень17 копійок у рахунок відшкодування витрат на сплату судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання суддею.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання суддею.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.В. Березюк