Рішення № 12882518, 13.12.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2010 року                                                            Справа №08/2408

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:

від позивача –Бабіцький Я.В. - представник за довіреністю,

від відповідача –представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивача           приватного підприємства «Прем’єрпродукт-Центр»

до

відповідача приватного підприємства «Щедрий дім»

про                     стягнення 181181,76 грн.,

ВСТАНОВИВ:

          Приватне підприємство «Прем’єрпродукт - Центр»звернулось до суду з позовом про стягнення з приватного підприємства «Щедрий дім»181181,76 грн. в тому числі: 179890 грн. заборгованості за поставлений товар, 1 081,50 грн. пені, 209,30 грн. річних, та відшкодування у зв’язку з цим державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          В судовому засіданні 13.12.2010 представник позивача подав заяву, в якій просить припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу. Позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 1081,50 грн. та 209,30 грн. річних залишені без змін оскільки, заборгованість Відповідачем сплачена після подачі позову до суду.

          Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення пені та річних підтримав.

Відповідач явку повноважного представника не забезпечив, відзиву та витребуваних судом документів не подав.

          Із поданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємцівсудом встановлено, що відповідач по справі, приватне підприємство «Щедрий дім», включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як юридична особа, ідентифікаційний код якої 36391137, місцезнаходженням відповідача за даними ЄДР є адреса: 18021, м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, буд. 47, кв. 101, тобто за адресою, яка вказана позивачем у позовній заяві і на яку господарським судом надсилалась ухвала від 02.12.2010 про порушення провадження у справі.

          З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином і своєчасно повідомлявся судом про дату судового засідання по справі, час і місце їх проведення.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 13.12.2010 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

21.12.2009 між ПП «Прем’єрпродукт –Центр»в особі директора Щур Геннадія Петровича, що діє на підставі Статуту, надалі «Постачальник», з одного боку та ПП «Щедрий дім», в особі директора Швець Лариси Василівни, що діє на підставі Статут, надалі «Покупець»було укладено договір поставки №21/ХІІ-09 (Далі –Договір), за умовами якого Продавець зобов’язується поставляти Покупцю продукти харчування (надалі Товар), партіями у відповідності з письмовими заявками останнього, а Покупець зобов’язаний прийняти Товар і оплачувати його за умовами Договору.

Асортимент, ціна, кількість товару вказується в накладних. Ціни на товар є договірними. Вони вказуються в Специфікації, які є невід’ємною частиною до Договору і підписується сторонами одночасно з підписанням Договору.

Оплата за товар здійснюється протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару. Розрахунок вважається здійсненим з моменту надходження грошових коштів на рахунок або в касу Постачальника.

В період з 21.10.2010 по 04.11.2010 позивач поставив відповідачу товару на суму 179 890, 96 грн. за видатковими накладними № ПК-14039 від 21.10.2010; №ПК-14454 від 28.10.2010; №ПК-14868 від 04.11.2010, розрахунок за якими Покупець не здійснив.

Невиконання Відповідачем взятих на себе зобов’язань стало підставою для звернення до суду.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Всупереч вимогам діючого законодавства та п.3.2.1 Договору, згідно до якого Покупець зобов’язувався здійснювати оплату за Товар в строки, які вказані в Договорі, останній оплату товару не здійснив.

Позивачем у судовому засіданні підтверджено, що після подання позовної заяви до господарського суду, відповідач сплатив суму основного боргу за договором в сумі 179890,96 грн.

З огляду на викладене, в частині вимоги про стягнення 179890,96 грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України в зв’язку з відсутністю предмету спору в цій частині позовних вимог.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідачем не надано відповідних доказів та не доведено, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року №543/96-ВР (далі –ЗУ №543).

Статтями 1, 3 зазначеного Закону встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Тому, відповідно до п. 9.3 Договору позивач нарахував відповідачу пеню за прострочення виконання грошового зобов’язання в сумі 1081,50 грн. у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення трьох відсотків річних у розмірі 209,30 грн. підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов Договору, розрахунку з позивачем за поставлений товар, тому вимоги про стягнення 1081,50 грн. пені та трьох відсотків річних у розмірі 209,30 грн. підлягають до задоволення.

При подачі позову до суду позивачем зайво сплачено 303,18 грн. державного мита, яке підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати: державне мито в сумі 1811,82 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Припинити провадження у справі в частині вимоги про стягнення 179890,96 грн. боргу.

          Стягнути з приватного підприємства «Щедрий дім», (м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, буд. 47, кв.101, код 36391137) на користь приватного підприємства «Прем’єрпродукт-Центр», (м. Київ, вул. Лугова, буд. 9П, код 36630879) –1081,50 грн. пені, 209,30 грн. річних, 1 811,81 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати позивачу довідку на повернення 303,18 грн. зайво сплаченого державного мита.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Кучеренко

Повне рішення складено 16.12.2010