Постанова № 12882432, 13.12.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"13" грудня 2010 р.Справа № 34-13-23/217-05-6588А "13" грудня 2010р. об 14год.40хв. господарський суд Одеської області

у складі судді Фаєр Ю.Г.

при секретарі судового засідання Жовта М.І.

за участю представників від позивача: не з’явилися; від відповідача: Недялкова О.О., діюча на підставі довіреності №4393/н/10-117 від 01.02.10р.;

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань господарського суду Одеської області №5 в м.Одесі адміністративну справу №34-13-23/217-05-6588А

за позовом Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство"

до відповідача Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Державна судноплавна компанія „Чорноморське морське пароплавство”, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення СДПІ у Приморському районі м. Одеси №0005972301/0 від 30.06.05р. про визначення податкового зобов’язання по застосованим штрафним санкціям по дивідендам у державний бюджет на суму 687100грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.07.05р. порушено провадження у справі №23/217-05-6588.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.09.2005р. провадження у справі №23/217-05-6588 зупинено до вирішення пов’язаної з нею справи №23/207-05-6473.

Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області №73-р від 17.03.2006р. справу №23/217-05-6588А передано на розгляд судді Панченко О.Л., яка прийняла справу до свого провадження з присвоєнням №13-23/217-05-6588А.

Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області №136-р від 27.02.2007р., зупинену провадженням справу №13-23/217-05-6588А передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Фаєр Ю.Г., яка ухвалою від 28.02.2007р. прийняла справу до свого провадження з присвоєнням №34-13-23/217-05-6588А.

Приймаючи до уваги надання відповідачем клопотання №75263/9/10-117 від 29.09.10р. (вх№26101 від 30.09.10р.) про поновлення провадження у справі у зв’язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі, ухвалою господарського суду Одеської області від 14.10.2010р. провадження у справі №34-13-23/217-05-6588А поновлено.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.11.2010р. здійснено процесуальне правонаступництво, замінено Спеціалізовану державну податкову інспекцію у Приморському районі м.Одеси на державну податкову інспекцію у Приморському районі м.Одеси.

Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у запереченні на позов від 27.07.05р. вих№24114/9/10-0117 (вх№13124 від 28.07.05р.) та від 10.12.2010р. №96039/9/10-117 (вх№33608 від 13.12.10р.).

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Спеціалізованою державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси проведена комплексна планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивача з врахуванням вимог п.2 Указу Президента України від 23.07.1998р. №817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" з питань дотримання вимог податкового і валютного законодавства позивачем за період з 01.01.2001р. по 01.01.04р., за результатами якої складено акт перевірки №6657/23-10/01125614 від 24.11.2004р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.4.1.5, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.6 ст.5, п.п.7.3.6 п.7.3 ст.7, п.п.8.1.4 п.8.1, п.п.8.2.2 п.8.2, п.п.8.3.1 п.8.3, п.п.8.4.4 п.8.4 ст.8, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11, п.п.12.3.1 п.12.3 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції від 22.05.97р. (із змінами та доп.), що зумовило заниження податку на прибуток на суму 82420300грн.

На підставі зазначеного акту перевірки СДПІ у Приморському районі м. Одеси прийняла податкове повідомлення-рішення від 26.11.2004р. №0015262301/0 про донарахування дивідендів у Державний бюджет на суму 1374200грн., отримане позивачем 30.11.04р. (вх№5081), про що свідчить штамп на корінці податкового повідомлення-рішення.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до СДПІ у Приморському районі м. Одеси зі скаргою №ЧМ-2586 від 09.12.04р., за результатами розгляду якої остання прийняла рішення від 25.01.05р. за №2300/10/23-1041 про результати розгляду скарги, яким залишила без змін податкове повідомлення-рішення №0015262301/0 від 26.11.04р. за результатами акту перевірки від 24.11.04р. №6657/23-10/01125614, а скаргу позивача - без задоволення.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до ДПА в Одеській області зі скаргою №ЧМ-294 від 04.02.05р., за результатами розгляду якої остання прийняла рішення про результати розгляду скарги від 31.03.05р. №5628/25-0007, яким залишила без змін податкове повідомлення-рішення №0015262301/0 від 26.11.04р. за результатами акту перевірки від 24.11.04р. №6657/23-10/01125614, а скаргу позивача - без задоволення.

На підставі рішення ДПА в Одеській області від 31.03.05р., СДПІ у Приморському районі м. Одеси прийняла податкове повідомлення-рішення від 04.04.05р. №0015262301/2.

За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №0015262301/0 від 26.11.04р. до ДПА України, остання прийняла рішення про результати розгляду повторних скарг від 15.06.2005р. за №11918/7/25-1015 (направлене позивачу №5570/6/25-1015) яким, зокрема, залишено без змін податкове повідомлення-рішення СДПІ у Приморському районі м. Одеси від 26.11.2004р. №0015262301/0 та застосовано штрафну санкцію по донарахованій сумі дивідендів відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст17 названого закону.

З врахуванням вимог Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.01р. №253 (зареєстр. в Міністерстві юстиції України 11.06.2003р. за №467/7788) (із змінами та доп.) відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від 04.04.05р. №0015262301/3, яке отримане ДСК „ЧМП” 01.07.2005р. (вх№2609), про що свідчить штамп на корінці податкового повідомлення-рішення та на підставі рішення ДПА України від 15.06.05р. прийняте нове податкове повідомлення-рішення від 30.06.05р. №0005972301/0 про визначення податкового зобов’язання із сплати штрафних санкцій на суму 687100грн. нарахованих на суму податкового зобов’язання зі сплати дивідендів, яке отримане ДСК „ЧМП” 01.07.2005р. (вх№2605), про що свідчить штамп на корінці податкового повідомлення-рішення.

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями №0005972301/0 від 30.06.2005р. про визначення податкового зобов’язання із сплати штрафних санкцій на суму 687100грн. нарахованих на суму податкового зобов’язання зі сплати дивідендів, позивач звернувся до господарського суду про визнання його недійсним.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення присутніх представників відповідача та давши їм оцінку в сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановою господарського суду Одеської області від 04.06.2010р. у справі №34-13-23/207-05-6473А за позовом Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" до відповідача Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень СДПІ у Приморському районі м.Одеси №0015262301/0 від 26.11.2004р. та №0015262301/3 від 30.06.2005р. про визначення податкового зобов’язання по дивідендам на суму 1374200грн., у задоволенні позовних вимог Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство" відмовлено повністю.

Даною постановою було встановлено порушення ДСК "Чорноморське морське пароплавство" п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.2003р. №557 „Про норматив і порядок відрахувань до спеціального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) державними некорпоратизованими, казенними підприємствами та їх об’єднаннями” та ст.52 Закону України від 26.12.2002р. №380-ІV „Про Державний бюджет України на 2003рік” за результатами фінансово-господарської діяльності у 2002 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2003році внаслідок не здійснення розрахунку суми дивідендів, яка підлягає відрахуванню до спеціального фонду державного бюджету у розмірі 15 відсотків прибутку (доходу), що залишається в їх розпорядженні, розрахованого згідно з правилами бухгалтерського обліку, а також порушення пп.7.8.2 п.7.8 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” оскільки не вносило авансовий внесок з податку на прибуток на суму дидідендів до бюджету та не включало у рядок 20 декларації з податку на прибуток.

Так, статтею 52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" 26.12.2002р. встановлено, що згідно із статтею 18 Закону України "Про підприємства в Україні" державні некорпоратизовані та корпоратизовані, казенні підприємства та їх об'єднання сплачують за результатами фінансово-господарської діяльності у 2002 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2003 році до загального фонду Державного бюджету України частину прибутку (доходу).

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.2003р. №557 "Про норматив і порядок відрахувань до спеціального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) державними не корпоратизованими, казенними підприємствами та їх об'єднаннями" встановлено норматив відрахування частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2002 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2003 році (далі - дивіденди) до спеціального фонду державного бюджету державними не корпоратизованими, казенними підприємствами та їх об'єднаннями у розмірі 15 відсотків обсягу чистого прибутку.

Відповідно до п.2 зазначеної Постанови державні некорпоратизовані, казенні підприємства та їх об'єднання: розраховують дивіденди виходячи з установленого цією постановою нормативу та подають відповідні відомості органам державної податкової служби у порядку та за формою, визначеними Державною податковою адміністрацією, іншим центральним органам виконавчої влади, до сфери управління яких вони належать, одночасно з декларацією з податку на прибуток підприємства за звітний період. Відомості про розрахунок частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2002 році подаються одночасно з декларацією з податку на прибуток підприємства за І квартал 2003 року: сплачують частину прибутку (доходу) за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2003 році в строки, встановлені для сплати податку на прибуток підприємств, а за результатами фінансово-господарської діяльності у 2002 році одночасно із податком на прибуток підприємств за І квартал 2003 року.

Відповідно до п.1.9 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" дивіденд - платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. До дивідендів прирівнюється також платіж, який здійснюється державним некорпоратизованим, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв'язку з розподілом частини прибутку такого підприємства. При цьому, наявність чи відсутність прибутку, розрахованого згідно з правилами податкового обліку, не може впливати на прийняття чи неприйняття рішення щодо нарахування дивідендів.

Підпунктом 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 зазначеного Закону визначено, що у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, провадить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав пропорційно частці його в статутному фонді підприємства-емітента таких корпоративних прав незалежно від того, чи була діяльність такого підприємства-емітента прибутковою протягом звітного періоду при наявності інших власних джерел для виплати дивідендів, а також від того, чи є наявним прибуток, розрахований за правилами податкового обліку, чині.

Згідно п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.2003р. №557 "Про норматив і порядок відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) державними некорпоратизованими та корпоратизованими, казенними підприємствами та їх об'єднаннями" із змінами та доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 10.09.03р. №1437, від 24.12.03р. №2001, від 29.12.03р. №2061 та ст.52 Закону України "Про державний бюджет на 2003 рік" від 26.12.02р. №380-ІV, вказаними підприємствами за результатами фінансово-господарської діяльності у 2002 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2003 році здійснюється розрахунок суми дивідендів, яка підлягає відрахуванню до спеціального фонду державного бюджету у розмірі 15 відсотків прибутку (доходу), що залишається в їх розпорядженні, розрахованого згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.1.11 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами " від 26.12.00р. (із змінами та доповненнями), податкова декларація - це документ, що надається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, і на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

У відповідності до п.3 ст.14 закону України „Про систему оподаткування” від 25.06.91р. (із змінами та доповненнями), зазначені дивіденди належать до загальнодержавних податків і зборів і фактично є видом податку на прибуток, які розраховуються у розмірі 15% від обсягу чистого прибутку, відображеного у формі №2 „Звіт про фінансові результати” (рядок 220).

Згідно п.п.7.8.2 п.7.8 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. (із змінами та доповненнями), авансовий внесок з податку на прибуток на суму дивідендів вноситься до бюджету одночасно з виплатою дивідендів, тобто зазначеними підприємствами сплачується авансовий внесок з податку на на прибуток з подальшим його відображенням у рядку 20 декларації та в рядку 13.7 Додатку К6 до декларації

Натомість позивач в порушення приписів вказаних норм, частину прибутку (дивіденди) не нарахував та до спеціального фонду державного бюджету не сплатив. Тоді як відповідач встановив, з поданих позивачем органів статистики Звітів про фінансові результати за 2002р. (рядок 220 (форма №2), 1-3 кв. 2003р. наявність у позивача чистого прибутку за результатами фінансового-господарської діяльності: за 2002 рік - 5826,4тис.грн.; за 1 квартал 2003р. - 873,8тис.грн.; за 2 квартал 2003р. - збиток (-) 2841,5тис.грн.; за 3 квартал 2003р. - 289,5тис.грн.; за 4 квартал 2003р. - 2172,2тис.грн., а також заниження позивачем прибутку у періодах, які були предметом перевірки.

Зазначене порушення зумовило визначення відповідачем позивачу податкового зобов’язання по дивідендам на суму 1374200грн., тобто у розмірі 15% від обсягу чистого прибутку, відображеного у рядку 220 вказаного „Звіту про фінансові результати” (форма №2), поданого позивачем до органів статистики, а саме: за 2002р. у сумі 874тис.грн. (5826,4тис.грн.*15%), за перший квартал 2003р. –131,1тис.грн (873,8тис.грн.*15%), за третій квартал 2003р. –43,4тис.грн. (289,5тис.грн.*15%), і за четвертий квартал 2003р. –325,7тис.грн. (2172,2тис.грн.*15%), з правомірністю визначення якого погодився суд, прийнявши постанову від 04.06.2010р. у справі №34-13-23/207-05-6473А про відмову у визнанні недійсними податкових повідомлень-рішень №0015262301/0 від 26.11.04р. та №0015262301/3 від 30.06.05р. про визначення податкового зобов’язання по дивідендам на суму 1374200грн.

При цьому, як було зазначено вище, за наслідками адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №0015262301/0 від 26.11.04р. про визначення податкового зобов’язання по дивідендам на суму 1374200грн., ДПА України було прийнято рішення від 15.06.05р. про результати розгляду скарги, а відповідачем було прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 30.06.05р. №0005972301/0 про визначення податкового зобов’язання із сплати штрафних санкцій на суму 687100грн. нарахованих на суму податкового зобов’язання зі сплати дивідендів

У відповідності до п.п. а), б) п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно з п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Враховуючи вищевикладене, зазначені приписи норм матеріального права, здійснене відповідачем позивачу визначення податкового зобов’язання по дивідендам на суму 1374200грн., про що прийнято відповідне податкове повідомлення-рішення, прийняття судом постанови від 04.06.2010р. у справі №34-13-23/207-05-6473А, перевірив правильність здійсненого відповідачем нарахування позивачу податкового зобов’язання із сплати штрафних санкцій на суму 687100грн. нарахованих на суму податкового зобов’язання зі сплати дивідендів, суд дійшов висновку, що здійснене відповідачем нарахування податкового зобов’язання зі сплати штрафних санкцій на суму 687100грн., а також, що прийняте податкове повідомлення-рішення та підстави його прийняття відповідають вимогам, викладеним в п.п.1, 3-8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв’язку з чим слід відмовити Державній судноплавній компанії „Чорноморське морське пароплавство" у задоволенні позовних вимог повністю.

Посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на ухвалу господарського суду Одеської області по справі №32/136-03-5080 від 11.07.2003р. про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів ДСК "ЧМП" з зазначенням, що розмір податкового боргу за таких обставин визначається без суми пені та штрафних санкцій, не заслуговує на увагу суду з наступних підстав.

Відповідно до ст.12 Закону України від 14.05.1992р. "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків та зборів (обов’язкових платежів).

У період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів пеня та штраф за порушення строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань, передбачені ст.16 та п.п.17.1.7.п.17.1. ст.17 цього Закону, не застосовується.

Інші штрафні санкції за порушення правил оподаткування, передбачені Законом України від 21.12.00р. "Про порядок погашення зобов'язань платників податків і перед бюджетами та державними цільовими фондами" із змінами і доповненнями, у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів застосовуються на загальних підставах.

Викладене вище спростовує твердження позивача, викладені у позові. Інших доводів в обґрунтування неправомірності, на думку позивача, здійсненого відповідачем визначення штрафних санкцій по дивідендам у державний бюджет на суму 687100грн., суду не надано.

Керуючись ст.ст.71, 72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні позовних вимог Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство" відмовити повністю.

Постанова господарського суду набирає законної сили в порядку ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 КАСУ, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Фаєр Ю.Г.

Повний текст постанови складено 17.12.2010р.