Рішення № 12882254, 13.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/25513.12.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Білоцерківська книжкова фабрика"

до Державного підприємства - державного спеціалізованого видавництва "Техніка"

про про стягнення заборгованості за виконані роботи

Суддя Гумега О.В.

Представники :

Від позивача Михайлюк Н.О.

Від відповідача не з"явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Відкрите акціонерне товариство «Білоцерківська книжкова фабрика» (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства Державне спеціалізоване видавництво «Техніка»(відповідач) про стягнення заборгованості за виконані роботи в сумі 13377,44 грн. на підставі договорів № 376 від 16.10.2008 р. та № 68 від 27.04.2009 р.

Зазначена сума включає в себе: суму основного боргу в розмірі 11660,00 грн., та суму індексу інфляції в розмірі 1717,44 грн. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, повязані з розглядом цієї справи.

Ухвалою суду від 08.11.2010 р. порушено провадження у справі № 39/255 та призначено справу до розгляду на 22.11.2010 р. о 11:40 год.

Представник позивача в судовому засіданні подав письмове пояснення на виконання вимог ухвали суду.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, вимоги ухвали суду від 08.11.2010 р. не виконав, відзив на позов з підтверджуючими документами не подав і не надіслав, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку.

В ході розгляду справи виникла необхідність витребування додаткових доказів до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 22.11.10р. розгляд справи № 39/255 було відкладено на 13.12.2010 р. о 10:40 год.

Представник відповідача в судове засідання 13.12.2010 р. не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомленийі належним чином, вимоги ухвали суду від 22.11.2010 р. не виконав.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва № 39/255 від 08.11.2010 р. було направлене відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві, а саме: 04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 25.

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі № 39/255 від 08.11.2010 р. вручені відповідачу належним чином.

За таких обставин, про час, дату та місце судового розгляду справи № 39/255 відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 22.11.2010 р. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі незявлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 13.12.2010 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

16.10.2008р. та 27.05.2009р. між Відкритим акціонерним товариством «Білоцерківська книжкова фабрика» (далі позивач) та Державним підприємством Державне спеціалізоване видавництво «Техніка»(далі відповідач) укладено договори № 376 від 16.10.2008р. та № 68 від 27.05.2009р. на поліграфічні роботи.

За умовами договору № 376 від 16.10.2008р. Сторони приймають на себе зобовязання про виготовлення книги ОСОБА_2. «ІНФОРМАЦІЯ_2»тиражем 3000 примірників (п.1.1 Договору). Відповідно до п.2.1., ціна замовлення 50 550 грн. Оплата буде здійснена в два етапи: 25000 грн. протягом 10 днів після підписання договору, решта - після підписання сигнальних примірників (п.2.2 Договору).

Відповідно до п.3.4, Термін виконання тиражу- 30 календарних днів з дня підписання договору. До виготовлення повного тиражу, виконавець (позивач) бере на себе обовязок виготовити 10 сигнальних примірників (п.3.5).

Відповідно до видаткових накладних № КФ 01096 від 06.11.2008р, № КФ 01146 від 19.11.2008р, № КФ 01220 від 11.12.2008р, № КФ 0000065 від 11.02.2009р та № КФ 0000070 від 12.02.2008р, Позивач повністю виконав свої зобовзання за договором, передавши відповідачу встановлену в договорі кількість примірників.

Відповідач свої зобовязання щодо оплати за надану продукцію виконав частково, перерахувавши на рахунок позивача 41550,00 грн., що підтверджується платіними дорученнями № 516 від 30.10.2008р., № 609 від 14.01.2009р., №38 від 11.02.2009р., №63 від 17.04.2009р., №320 від 14.09.2009., №337 від 08.10.2009р.

На момент подання заяви позивачем заборгованість за договором № 376 від 27.04.2008р. становила 9000 грн.

За умовами договору № 68 від 27.04.2009р. Сторони прийняли на себе зобовязання про виготовлення книги ОСОБА_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1»тиражем 500 примірників (п.1.1 Договору). Відповідно до п.2.1., ціна замовлення 8260 грн. Оплата буде здійснена в два етапи: аванс 70% (5700 грн.)протягом 5 банвіських днів після підписання договору, решта - після виготовлення тиражу (п.2.2 Договору).

Відповідно до п.3.4, Термін виконання тиражу - 30 календарних днів з дня підписання договору. До виготовлення повного тиражу, виконавець (позивач) бере на себе обовязок виготовити 10 сигнальних примірників (п.3.5).

Позивач свої зобовзання за договором виконав повністю та належним чином.

Відповідно до видаткових накладних № 221, 222 від 25.05.2009р, відповідач отримав замовлену ним продукцію частково, в кількості 325 примірників.

Відповідач свої зобовязання щодо оплати за надану продукцію виконав частково, перерахувавши на рахунок позивача 5600,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 150 від 12.05.2009.

На момент подання заяви позивачем заборгованість за договором № 68 від 27.04.2009р. становить 2660,00 грн.

Отже, станом на час вирішення спору сума заборгованості за договорами № 376 від 16.10.2008 р. та № 68 від 27.04.2009 р. становить 11660,00 грн.

Позивач 01.10.2009р. та 23.03.2010р. направляв відповідачу листи у яких просив сплатити існуючу заборгованість, проте відповіді на них не отримав.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі з огляду на наступне.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

По матеріалам справи встановлено, що між сторонами по справі фактично укладений договір про надання послуг, а тому саме він та відповідні положення статей глави 63 Цивільного кодексу України визначають права та обов`язки сторін зі здійснення передбачених договором послуг та їх оплати. Вищезазначені договори відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 ЦК України є підставою виникнення між сторонами цивільних прав та обов”язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 903 ЦК України встановлює обовязок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З урахуванням зазначеного, строк виконання зобовязання щодо оплати наданих позивачем послуг станом на час вирішення спору є таким, що настав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 11660,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача суму інфляційних збитків в розмірі 1717,44 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вказану норму ЦК України та здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків інфляційних нарахувань, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 1717,44 грн. індексу інфляції обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов`язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За таких обставин, на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита в розмірі 133,77 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 44, 49, 78, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства - державне спеціалізоване видавництво "Техніка" (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 25; код ЄДРПОУ № 02473145; р/р № 26001026432141 в Печерському відділенні Київської філії АКБ УСБ, МФО 322012), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Відкритого акціонерного товариства «Білоцерківська книжкова фабрика»(09117, м. Біла Церква, вул. Л.Курбаса, 4; код ЄДРПОУ № 02466961; р/р № 26006309169 в Ощадбанку №211 м.Біла Церква, МФО 320047) 11660,00 грн. (одинадцять тисяч шістсот шістдесят гривень 00 коп.) основного боргу, 1717,44 грн. (тисячу сімсот сімнадцять гривень 44 коп.) індексу інфляції, 133,77 грн. (сто тридцять три гривні 77 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Гумега О.В.

Дата підписання

повного рішення: 15.12.2010 р.