Рішення № 12882252, 13.12.2010, Господарський суд м. Києва

Дата ухвалення
13.12.2010
Номер справи
39/263
Номер документу
12882252
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/26313.12.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство подорожей "Інтурист"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карія Тур Юкрейн"

про стягнення 15 664,00 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

Від позивача: не зявилися

Від відповідача: не зявилися

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агентство подорожей "Інтурист" (позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карія Тур Юкрейн" про стягнення заборгованості в розмірі 15 664,00 грн. на підставі договору № 05281 про реалізацію туристичних послуг від 02.04.2010 р.

Ухвалою суду від 18.11.2010 р. порушено провадження у справі № 39/263 та призначено справу до розгляду на 29.11.2010 р. о 11:30 год.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, 29.11.2010 р. через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання судом задоволено.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, вимоги ухвали суду від 18.11.2010 р. не виконав. Про час та місце розгляду був повідомлений у встановленому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2010р. у звязку з необхідністю витребування доказів до матеріалів справи, розгляд справи було відкладено на 13.12.2010р. о 15.10 год.

09.12.2010р. представник позивача через відділ діловодства суду подав додаткові пояснення по справі. Також, ним було подано документи на виконання вимог ухвали суду від 29.11.2010р. Представник позивача подав клопотання про розгляд справи 39/263 у судовому засідання 13.12.2010р. без його участі. Колопотання судом задоволено.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 13.12.2010 р., повторно не з"явився, відзив на позов з підтверджуючими документами на виконання вимог ухвал суду від 18.11.2010 р. та 29.11.10р. не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 р. № 2453 ) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 39/263 від 18.11.2010 р. та від 29.11.2010 р. були направлені відповідачу за поштовою адресою, вказаною у позовній заяві (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 407), яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Направлення ухвал суду від 18.11.2010 р., та від 29.11.2010 р. відповідачеві підтверджується відповідними відмітками на зворотньому боці ухвал.

Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи № 39/263 відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез”явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 13.12.2010 р. та за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 13.12.2010 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

02.04.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Агентство подорожей "Інтурист" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Карія Тур Юкрейн" (відповідач) був укладений договір № 05281 на реалізацію туристичних послуг.

Відповідно п. 2.1 Договору визначено, що Турагент (позивач) зобов'язувався за дорученням та від імені Туроператора (відповідача), за винагороду здійснювати діяльність по реалізації сформованого Туроператором Турпродукту і укладати договори на туристичне обслуговування з третіми особами (туристами).

Згідно п.1.5 Договору термін Турпродукт, який наведений в даному Договорі, має наступне значення: це розроблений Туроператором комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві послуги. Такими послугами в складі Турпродукту можуть бути: послуги з авіаперевезення, та/або послуги з трансферу автомобілем чи автобусом до готелю та у зворотньому напрямку, та/або готельні послуги, та/або екскурсійні послуги, та/або страхові послуги, та/або додаткові послуги (оренда автомобіля, та/або послуги VIP-залів аеропортів, та/або додаткові екскурсійні послуги, та/або послуги гідів-перекладачів, та/або послуги спортивних інструкторів, та/або послуги провідників та/або інші послуги). Склад Турпродукту визначається Турагентом в Замовленні та підтверджується Туроператором в Підтвердженні замовлення.

Відповідно до п. 3.1.3 Договору сторони узгодили, що Туроператор (відповідач) після направлення Підтвердження Замовлення зобов”язаний забезпечити замовлення усіх видів послуг, що входять до Турпродукту.

Пунктом 3.1.4 Договору передбачено, що відповідно до Замовлення Турагента (позивача), підтвердженого Туроператором (відповідачем), та на підставі забезпеченого замовлення послуг, які входять до складу Турпродукту, Туроператор надає Турпродукт на реалізацію шляхом оформлення та передачі представнику Турагента документів, які необхідні для споживання Турпродукту (авіаквитків, та /або страхових полісів, та/або рахунку-фактури, та/або інших документів, визначених Туроператором залежно від складу Турпродукту).

Відповідно до п.3.2.3 Договору Турагент (позивач) зобовязаний здійснювати переказ Туроператору (відповідачу) вартості Турпродукту в порядку та в строк, що встановлені п.5.1 Договору, та незалежно від розміру, строку фактичного одержання Турагентом такої вартості від туриста чи іншої особи та незалежно від факту реалізації Турагентом Турпродукту.

Пунктом 5.1 Договору передбачено порядок розрахунків, а саме: Турагент (позивач) здійснює повну оплату замовленого Турпродукту за відрахуванням винагороди Турагента, передбаченої пунктом 5.3 Договору, відповідно до виставленого Туроператором (відповідачем) рахунку-фактури чи повідомлення Туроператора протягом трьох банківських днів з дня їх отримання Турагентом.

11.06.2010р. на виконання умов договору позивачем був укладений договір на туристичне обслуговування № 1095462 з громадянкою ОСОБА_1

Предметом даного договуру, було надання комплексу туристичних послуг по організації туристичної поїздки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в м.Кемер, Туреччина, в період з 21.08.2010р. по 28.08.2010р.

11.06.2010р.Відповідач надіслав Позивачу лист про підтвердження заявки за №1095462, та виставив рахунок- фактуру № СФт-009389. Позивач здійснив оплату виставленого рахунку в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 2163 від 16.06.2010р. та № 2166 від 16.06.2010р., на загальну суму 15 664 грн.

Позивач надіслав на адресу Відповідача Прохання про анулювання резервації № 1095462, та 01.07.2010р. отримав підтвердження від Відповідача, що заявка № 1095462 для туристів ОСОБА_1., та ОСОБА_2. є анульованою.

05.07.2010р. ОСОБА_1 надіслала на адресу Позивача заяву про повернення грошових коштів в сумі 15664 грн. у звязку з ануляцією туру.

09.08.2010р. Відповідач на адресу Позивача надіслав лист, у якому повідомивє про неможливість задоволення вимог Позивача щодо виплати суми заборгованості у звязку з недостатністю грошових коштів, що обліковуються на рахунку Відповідача.

20.08.2010р.Позивач направив Відповідачу вимогу у якій просив повернути суму заборгованості в сумі 15664 грн. Факт отримання вимоги Відповідачем підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 25.08.2010р., копія якого міститься в матеріалах справи. Відповідь на вимогу Відповідач не надав.

Пункт 7.3 Договору від 02.04.2010р. містить норму, відповідно до якої, у випадку відмови або зміни Турагентом раніше поданого Замовлення Турагент зобовязаний на вимогу Туроператора сплатити останньому штрафні санкції в розмірі 5$ у гривневому еквіваленті за кожного туриста, зазначеного в замовленні, якщо відмова відбулась у строк більше 14 днів до початку поїздки.

У матеріалах справи відсутні відомості про предявлення Відповідачем вимоги стосовно сплати вищенаведених санкцій.

З огляду на те, що Відповідач в судові засідання не зявлявся, вимоги ухвал суду від 18.11.2010 р. та 29.11.2010р. не виконував, відзив на позовну заяву не надав, суд вирішує справу за наявними у ній доказами.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч.3 статті 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобовязання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 15 664,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов`язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 156,64 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карія Тур Юкрейн" (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 407, код ЄДРПОУ № 36387940; р/р 26005571185350 в «Райффайзен Банк Аваль»м.Київ, МФО 322904), а у разі відсутності грошових коштів з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство подорожей «Інтурист» (69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна,135, код ЄДРПОУ № 32292185; р/р 26001319139901 в ДОФ АКБ «УКРСОЦБАНК», МФО 334011) 15 664,00 грн. (пятнадцять тисяч шістсот шістдесят чотири гривні 00 коп.) основного боргу, 156, 64 грн. (сто пятдесят шість гривень 64 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Гумега О.В.

Дата підписання

повного рішення 15.12.2010р.

Попередній документ : 12882251
Наступний документ : 12882269