Рішення № 12882155, 16.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/35816.12.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбуд - ХХІ", м. Київ До                    Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування

                    житлового фонду" Солом’янської районної у м. Києві ради

про                    визнання додаткової угоди до договору оренди недійсною

Суддя Качан Н.І.

Представники :

Від позивача                    Голенков С.Б. –пред. по довір.

Від відповідача                    Малиш В.В. –пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про визнання недійсним п. 2 Додаткової угоди від 25.09.2008р. до Договору оренди № 1 від 01.12.2003р. визнаючи укладений правочин таким, що не відповідає чинному законодавству

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2010р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 02.12.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2010р., розгляд справи було відкладено на 09.12.2010р., а потім оголошено перерву до 16.12.2010р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі, посилаючись на те, що спірний пункт Додаткової угоди суперечить ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Представник відповідача надав суду письмові пояснення, в яких проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що сторони при укладанні додаткової угоди дійшли згоди щодо всіх істотних умов.

В судовому засіданні 16.12.2010р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2003 року між сторонами було укладено Договір оренди цілісного майнового комплексу, відповідно до п. 1.1. якого відповідач, як орендодавець, передав, а позивач, як орендар, прийняв в строкове платне користування цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Щорса, буд. 98, склад і вартість якого визначено до акта оцінки, передавального балансу підприємства, складеного за станом на 30 вересня 2003 року, вартість якого становить 2 310 300 грн., у тому числі: основні фонди за залишковою вартістю 2 310 300 грн.

Відповідно до пункту 2.3. Договору передача підприємства в оренду здійснюється за вартістю, визначеною в акті оцінки, складеному за методикою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 року № 629 зі змінами і доповненнями, та згідно Методики розрахунку і порядку використання орендної плати за користування майном, що належить до комунальної власності територіальної громади Солом'янського району м. Києва, затвердженої Рішенням Солом'янської районної в м. Києві Ради від 26.03.03 року № 114.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що орендна плата визначається згідно Закону України «Про оренду державного та комунального майна»і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (вересень 2003 року, останній місяць по якому є інформація про індекс інфляції) 15 140,17 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Пунктом 3.4. Договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

25.09.2008 року між сторонами була укладена Додаткова угода про внесення змін до Договору оренди цілісного майнового комплексу №1 від 01.12.2003р.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди, пункт 3.1. Договору викладено в такій редакції: «Орендна плата визначається згідно Закону України «Про оренду державного та комунального майна»і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку 25880 846,61х10%:12=215 673,72 грн./міс. Індекс інфляції враховується з 31 серпня 2008 року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством України.».

Позивач вважає, що пункт 2 Додаткової угоди в частині визначення орендної плати в розмірі 215 673,72 грн./міс. не відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Річна орендна плата за користування цілісним майновим комплексом підприємства, його структурним підрозділом не може перевищувати десяти відсотків вартості орендованого майна. Уразі визначення орендаря на конкурсних засадах умовами конкурсу може бути передбачено більший розмір орендної плати.

Оскільки при укладенні Договору оренди конкурсу не проводилось, річна орендна плата за користування цілісним майновим комплексом у відповідності до вищезгаданої статті Закону не може перевищувати десяти відсотків вартості орендованого майна.

Склад і вартість орендованого позивачем майна визначено відповідно до акта оцінки, передавального балансу підприємства, складеного за станом на 30 вересня 2003 року, вартість якого становить 2 310 300,00 грн. і про, що зазначено в пунктах 1.1. та 2.3. Договору.

Відповідно до статті 11 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна»оцінка об'єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Оцінка об'єкту оренди передує укладенню договору оренди.

Таким чином, відповідно до вищезгаданих норм закону річна орендна плата за користування цілісним майновим комплексом, згідно Договору, не може перевищувати 231 030 грн., що складає 19 252,50 грн./міс.

Також необхідно зазначити, що преамбулою оспорюваної Додаткової угоди визначено, що вона складена відповідно до Рішення №218 від 19.12.2007 року ХІУ сесії У скликання Солом'янської районної у місті Києві ради, розпорядження № 2492 від 29.12.2007р., розпорядження № 141 від 01.02.2008 р., розпорядження №812 від 09.07.2003 р., розпоряджень №1364 від 12.08.2008 р. та № 1634 від 25.09.2008 р. Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації.

Згідно частини 1 статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і Законів України.

Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме частиною 5 статті 60 визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону (включаючи і Закон України «Про оренду державного та комунального майна») здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною з (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Оскільки пункт 2 Додаткової угоди, в частині визначення розміру місячної орендної плати за користування об'єктом оренди суперечить статті 19 Закону, статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», частині 1 статті 140 Конституції України, відповідно до частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України суд може визнати такий правочин недійсним.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 140 Конституції України, ст. ст. 203, 215 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договорами сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати недійсним пункт 2 Додаткової угоди від 25.09.2008 року про внесення змін до Договору оренди цілісного майнового комплексу №1 від 01.12.2003 року, яким внесено зміни до пункту 3.1. Договору оренди цілісного майнового комплексу від 01.12.2003 року щодо розміру орендної плати.

3.          Стягнути з Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом'янського районної у м. Києві ради (03186, м. Київ, вул.Соціалістична, 6, код ЄДРПОУ 35756919) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд-XXI» (юридична адреса: 03151, м. Київ, вул. Донецька, 35, адреса для листування: 04123, м. Київ, вул. Червонопільська, буд. 3-а, кв. 20, код ЄДРПОУ 19482349), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 85 (вісімдесят п’ять) грн. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                     Н. І. Качан

Повне рішення складено 17 грудня 2010 року.