Рішення № 12882147, 02.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/40302.12.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Прінт»;

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрут Майстер Комерс»;

Про                    стягнення 46613,95 грн.;

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          не з’явились;

Від відповідача:           не з’явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 44845,73 грн. (39546,50 грн. основного боргу + 5299,23 грн. інфляційних втрат), 1768,22 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 466,14 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судових засіданнях представники позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити у повному обсязі.

Сторони повноважних представників сторін у судове засідання не направили, відповідач відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Господарський суд, керуючись статтею 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними в матеріалах справи документами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до видаткової накладної №Іф-0000369 від 02.10.2008 р. ТОВ «Ізофол»поставив відповідачеві продукцію на суму 43335,24 грн.

Факт одержання продукції відповідачем підтверджується довіреністю останнього на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯПВ №928347 від 01.10.2008 р.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Частиною 2 статті 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як визначено частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Вищезазначені документи свідчать про те, що між ТОВ «Ізофол»та відповідачем була укладена угода.

Відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання за угодою, поставлену ТОВ «Ізофол»продукцію оплатив частково.

ТОВ «Ізофол»на адресу відповідача була направлена претензія вих. №10/27 від 27.04.2009 р. з вимогою погасити заборгованість у розмірі 39546,50 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 29.04.2009 р. та поштовим фіскальним чеком №6149 від 28.04.2009 р.

08.06.2009 р. між ТОВ «Ізофол»та позивачем укладений договір про відступлення права вимоги №1, за умовами якого ТОВ «Ізофол»відступив позивачеві, а останній прийняв право вимоги від відповідача сплати заборгованості у розмірі 39546,50 грн. за видатковою накладною №Іф-0000369 від 02.10.2008 р.

Пунктом 1.4. договору про відступлення права вимоги передбачено, що до позивач переходить право на стягнення штрафних санкцій та інших компенсаційних платежів.

Позивачем на адресу відповідача 21.08.2010 р. було направлене повідомлення вих. №16/08 від 16.08.2010 р. про відступлення права вимоги та про зобов’язання відповідача сплатити на користь позивача заборгованість у розмірі 39546,50 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 21.08.2010 р. та поштовим фіскальним чеком №6067 від 21.08.2010 р.

Відповідач не виконав свої зобов’язання за угодами, станом на день слухання справи у судовому засіданні сума боргу відповідача перед позивачем складає 39546,50 грн.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За прострочку виконання зобов’язань позивачем нарахована сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 44845,73 грн. (39546,50 грн. основного боргу + 5299,23 грн. інфляційних втрат) та 1768,22 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрут Майстер Комерс»(інд. 01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 20; інд. 03057, м. Київ, вул. Металістів, 22; код ЄДРПОУ 34478543) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Прінт»(інд. 04073, м. Київ, пров. Куренівський, 17, код ЄДРПОУ 34839276) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 44845 (сорок чотири тисячі вісімсот сорок п’ять) грн. 73 коп., 1768 (одну тисячу сімсот шістдесят вісім) грн. 22 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 466 (чотириста шістдесят шість) грн. 14 коп. витрат по сплаті держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.В. Мандриченко

Дата складання повного тексту рішення 09.12.2010 р.