Рішення № 12882115, 06.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 56/36906.12.10 Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л. розглянувши матеріали справи

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Електротехнічна компанія «АМПЕР-ХАРКІВ»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Т.М.М.»

простягнення 23071,03 грн.

Представники сторін: від позивачаСахань В.О., дов. № б/н від 03.12.2010 р. від відповідачаУльяненко І.Г., дов. № б/н від 15.03.2010 р. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Електротехнічна компанія «АМПЕР-ХАРКІВ»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Т.М.М.»заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних у розмірі 23071,03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не у повному обсязі виконані зобов’язання щодо оплати поставленого товару згідно видаткових накладних. У зв’язку з наявною заборгованістю відповідача з посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути вказану суму боргу з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних в судовому порядку.

Відповідач відзив на позов не надав, уповноважений представник відповідача з'явився у судове засідання, суму основної заборгованості визнає, проти нарахування штрафних санкцій заперечує.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Клопотання щодо фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно досягнутих між позивачем та відповідачем домовленостей з приводу поставки товару, Товариство з обмеженою відповідальністю «Електротехнічна компанія «АМПЕР-ХАРКІВ»здійснило за період з 27.06.2008 р. по 09.09.2008 р. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Т.М.М.»поставку товарів, на підставі видаткових накладних, копії яких наявні в матеріалах справи на загальну суму 17137,38 грн., які відповідачем не оплачені у повному обсязі.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 статті 180 Господарського кодексу визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Вчинення відповідного правочину підтверджується видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.

Оплата, за отриманий в червні –вересні 2008 р. товар, відповідачем не проведена, заборгованість підприємства станом на час розгляду справи складає 17137,38 грн., що відповідачем не заперечується.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поставка товарів відповідачу та прийняття товару останнім свідчить про виникнення між сторонами відносин які регулюються положеннями закону що виникають з договору поставки, а згідно положень ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Якщо договором встановлений обов‘язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі –продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

В силу положень ч. 4 ст. 538 Цивільного кодексу України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини першої статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Обов’язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт здійснення розрахунків за отриманий товар у повному обсязі.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з вимогою оплатити вартість товару на загальну суму 17137,38 грн., яка була отримана відповідачем 10.02.2009 р. про що свідчить штамп канцелярії відповідача про отримання вимоги.

Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується розмір заборгованості, який позивачем заявлений у позові, оскільки позивачем до матеріалів справи надано копії видаткових накладних, копії довіреностей на отримання матеріальних цінностей, копії податкових накладних та копію вимоги про сплату заборгованості, яка була отримана відповідачем 10.02.2009 р.

Відповідачем не надано жодних доказів в підтвердження здійснення повного розрахунку за поставлений товар, розмір заборгованості не оспорений.

Отже, заборгованість відповідача, яка виникла внаслідок не здійснення розрахунків з позивачем за поставлений товар, становить 17137,38 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення 17137,38 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 4798,47 грн. та 3 % річних у розмірі 1135,18 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат суд визнає його арифметично не вірним.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Так як, відповідач отримав вимогу про оплату заборгованості 10.02.2009 р. тому відповідач повинен був виконати зобов’язання до 17.02.2009 р., отже, строк нарахування інфляційних втрат та 3 % річних починається з 18.02.2009 р.

За підрахунком суду за допомогою Інформаційно-аналітичної системи «Ліга-Закон»програми «Калькулятор»сума інфляційних втрат, що підлягає задоволенню дорівнює 2656,29 грн.

За підрахунком суду за допомогою Інформаційно-аналітичної системи «Ліга-Закон»програми «Калькулятор»сума 3 % річних, що підлягає задоволенню дорівнює 840,91 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Т.М.М.»(03146, м. Київ, вул. Чаадаєва, 2-Б, ідентифікаційний код 14073675) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротехнічна компанія «АМПЕР-ХАРКІВ» (61052, м. Харків, вул. Маршала Конєва, 21, ідентифікаційний код 31942513) суму основної заборгованості у розмірі 17137,38 (сімнадцять тисяч сто тридцять сім) грн. 38 коп., інфляційні втрати у розмірі 2656,29 (дві тисячі шістсот п’ятдесят шість) грн. 29 коп., 3% річних у розмірі 840,91 (вісімсот сорок) грн. 91 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 206,35 (двісті шість) грн. 35 коп. та 211,07 (двісті одинадцять) грн. 07 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішення законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                 В.В. Джарти

Дата підписання повного тексту рішення 13.12.2010 р.