Постанова № 12881227, 09.12.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2010                                                                                           № 26/442

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Моторного О.А.

суддів:           Кошіль В.В.

          Шапран В.В.

при секретарі:           Парубець А.В.

За участю представників:

від позивача – не з’явився,

від відповідача –Бистрова Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Хмельницької філії ВАТ „Укртелеком” Центру електрозв’язку № 2

на рішення Господарського суду м.Києва від 21.01.2010 (підписано 01.02.2010)

у справі № 26/442 (Пінчук В.І. .....)

за позовом                               Закритого акціонерного товариства "Тепловоденергія"

до                                                   Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Хмельницької філії ВАТ „Укртелеком” Центру електрозв’язку № 2

про                                                   стягнення 19881,42 грн.

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство „Тепловодоенергія” (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Хмельницької філії ВАТ „Укртелеком” Центру електрозв’язку № 2 (відповідач) про стягнення 19881, 42 грн., з яких 9778, 46 грн. основного боргу, 9778, 46 грн. пені, 98, 62 грн. 3% річних та 225, 88 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.01.2010 позов ЗАТ „Тепловодоенергія” задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 9778, 46 грн. основного боргу, 740, 61 грн. пені, 98, 62 грн. 3% річних, 225, 88 грн. збитків від інфляції, 108, 44 грн. державного мита та 128, 72 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення від 21.01.2010 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Апелянт вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2010 апеляційну скаргу прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 15.04.2010.

У зв’язку з заявленим представником відповідача клопотанням про зупинення провадження, ухвалою суду від 15.04.2010 зупинено провадження по справі № 26/442 до розгляду Камянець-Подільським міськрайонним судом Хмельницької області справи, пов’язаної з нею, за позовом ВАТ„Укртелеком” в особі Хмельницької філії до Виконавчого комітету Камянець-Подільської міської Ради, третя особа на стороні відповідача ЗАТ „Тепловодоенергія” про визнання частково недійсним рішення Виконавчого комітету Камянець-Подільської міської Ради від 12.02.2009 № 292 „Про затвердження тарифів на послуги з теплопостачання та гарячого водовідведення для організацій бюджетної сфери та інших споживачів”.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2010 поновлено провадження по справі, розгляд справи призначено на 25.11.2010.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 25.11.2010 було оголошено перерву до 09.12.2010.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Неявка зазначеного представника, на думку колегії суддів, не тягне перенесення розгляду справи на інші строки, в зв’язку з чим колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представника позивача, який був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа (ухвала суду від 15.11.2010).

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив рішення суду першої інстанції скасувати, відмовивши позивачу у задоволенні позовних вимог.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника відповідача, встановив наступне.

ЗАТ „Тепловодоенергія” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення 19881, 42 грн., з яких 9778, 46 грн. основного боргу, 9778, 46 грн. пені, 98, 62 грн. 3% річних та 225, 88 грн. інфляційних втрат. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 01.10.2004 року між позивачем та відповідачем були укладені договори № 204/351, № 328/351, № 486/351, №706/388 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (а.с.9-16 т.І), за умовами яких позивач зобов’язався забезпечувати відповідача тепловою енергію у вигляді гарячої води для потреб опалення і вентиляції та гарячого водопостачання, а відповідач зобов’язався своєчасно оплачувати надані постачальником послуги.

Згідно з п. 2.1.1 вказаних договорів позивач зобов’язався забезпечити споживача тепловою енергією на опалення:

- за договором № 204/351 площі 37,9 кв.м. з максимальним тепловим навантаженням 0,00299 Гкал./год;

- за договором № 328/351 об’єму 21503,7 куб.м. максимальним тепловим навантаженням 0,5012 Гкал./год”;

- за договором № 486/351 площі 63, 6 кв. м. з максимальним тепловим навантаженням 0,0076 Гкал./год;

- за договором № 706/388 площі 66,47+181+17,13 кв.м. з максимальним тепловим навантаженням 0,0049+0,0133 + 0,00127 Гкал./год.

У відповідності до 5.4 договорів № 204/351, № 328/351,№ 486/351, №706/388, оплата за спожиту теплову енергію проводиться в розмірі: 30% - передоплата (розраховується від планової оплати) і вноситься не пізніше 15 числа попереднього місяця; 70 % - не пізніше 10 числа наступного за розрахунковим місяцем.

Позивач зазначив, що за період з січня 2009 року по квітень 2009 року відповідачу надано теплової енергії на суму 355024,34 грн., з якої останнім оплачено 345245,88 грн., а тому борг відповідача складає 9778, 46 грн. Також, позивач просив стягнути з відповідача 9778, 46 грн. пені, 98, 62 грн. 3% річних та 225, 88 грн. інфляційних втрат.

Суд першої інстанції, дійшов висновку про підставність й обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 9778, 46 грн. В частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат позов задовольнив частково, а саме стягнув 740, 61 грн. пені, 98, 62 грн. 3% річних, 225, 88 грн. збитків від інфляції.

Однак, колегія суддів, переглядаючи оскаржуване рішення в апеляційному порядку, не може погодитись із вищенаведеними висновками суду першої інстанції, беручи до уваги наступне.

В обґрунтування апеляційних вимог відповідач посилається на те, що позивач не зазначив у позові фактичних обставин, за яких виник даний спір, а саме, що позовні вимоги складаються із різниці в оплаті за послуги теплопостачання, за період з 01.02.2009 по 12.02.2009, яка виникла внаслідок застосування позивачем в розрахунках з 01.02.2009 тарифів, затверджених органом місцевого самоврядування лише 12.02.2009.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради від 12.02.2009 № 292 „Про затвердження тарифів на послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання для організацій бюджетної сфери та інших споживачів” (а.с.24 т.І), зокрема, введено в дію 01.02.2009 нові тарифи на послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання для організацій бюджетної сфери та інших споживачів.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Згідно рішення Конституційного Суду України №1-зп від 13.05.1997 вищевказане положення означає, що правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини , які виникли після набуття законами чи іншими нормативно - правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин.

В розумінні ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування” рішення нормативно - правового характеру виконавчого комітету набирають чинності з дня офіційного оприлюднення.

Слід зазначити, що рішення виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради від 12.02.2009 № 292 було опубліковано лише 27.02.2009 року в газеті „Кам’янець-Подільський вісник”.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч. 10 ЗУ „Про місцеве самоврядування”).

Наведене вище, також, встановлено постановою Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області, якою рішення виконавчого комітету Кам’янець-Подільської міської ради від 12.02.2009 №292 „Про затвердження тарифів на послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання для організацій бюджетної сфери та інших споживачів” визнано частково недійсним в частині введення його в дію з 01.02.2009 року.

У відповідності до ч. 5 ст. 32 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, у разі зміни вартості житлово-комунальних послуг виконавець/виробник не пізніше ніж за 30 днів повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обґрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів.

Отже, збільшуючи розмір плати за житлово-комунальні послуги з 01.02.2009, позивач зобов'язаний був повідомити про це відповідача не пізніше ніж 01.01.2009, що ним виконано не було.

Частиною першою ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору…

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, як встановлено колегією суддів, позивач належним чином не виконав зобов'язання щодо попередження відповідача про введення нової плати за послуги в строк за 30 днів до введення нових цін, покладене на нього ст. 32 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, чим порушив ст. 526 ЦК України.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідач не міг порушити зобов'язання щодо оплати послуг теплопостачання за новими підвищеними тарифами з 01.02.2009, оскільки у нього такого зобов'язання фактично не було. Отже, відповідач не зобов’язаний сплачувати пеню. В даному випадку відсутні, також, підстави для стягнення інфляційних втрат та річних, які стягуються з боржника лише у випадку прострочення ним виконання грошового зобов'язання (ст. 625 Цивільного кодексу України), тоді, як відповідач не порушував даного зобов'язання.

За наведених обставин, апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Хмельницької філії ВАТ „Укртелеком” Центру електрозв’язку № 2 підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2010 у справі №26/442 - скасуванню.

Відповідно до статті 49 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, судові витрати, пов’язані зі сплатою відповідачем (апелянтом) державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 54,22 грн. відшкодовуються за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст.49, 101, п.2 ст.103, п.1-2, 4 ч.1 ст.104, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Хмельницької філії ВАТ „Укртелеком” Центру електрозв’язку № 2 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2010 року скасувати. В позові відмовити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Тепловодоенергія” (32300, м. Кам’янець –Подільський, вул. Тімірязєва, 123, код 32844038) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Хмельницької філії ВАТ „Укртелеком” Центру електрозв’язку № 2 (32300, м. Кам’янець –Подільської, вул. Соборна, 9, код 01182500) 54,22 грн. (п’ятдесят чотири гривні 22 коп.) витрат по сплаті державного мита.

Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

Матеріали справи №26/442 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      Моторний О.А.

Судді                                                                                          Кошіль В.В.

                                                                                          Шапран В.В.