Постанова № 12881221, 07.12.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2010                                                                                           № 11/119-10

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Попікової О.В.

суддів:           Калатай Н.Ф.

          Кондратова І.Д.

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Лепень О.В. - представник, дов. № 303/25-626 від 15.03.2010р.;

від відповідача - Зінченко П.Л. - представник, дов. № б/н від 04.01.2010р.;

від прокуратури -не з’явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належно;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державне підприємство Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг"

на рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2010

у справі № 11/119-10 (Мальована Л. Я. )

за позовом                               Заступника військового прокурора Київського гарнізонув інтересах держави в особі Київського

квартирно-експлуатаційного управління

Міністерства оборони України

до                                                   Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг"

про                                                   стягнення 6267,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заступник військового прокурора звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України про стягнення з Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» шкоди завданої державі згідно договору № 103 від 01.10.208 року в сумі 6 267 грн. 50 коп.

Рішенням Господарського суду Київської області від 08.09.2010 року у справі № 11/119-10 позов задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» на користь Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України 5 356,29 грн. заборгованості, 526,47 грн. пені, а також в доход державного бюджету України 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Державне підприємство Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» не погоджуючись із рішенням Господарського суду Київської області від 08.09.2010 року у справі № 11/119-10 звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційне скарга обґрунтована наступним:

- заявник апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не було з’ясовано, чи були в дійсності допущені порушення відповідачем, які зачіпають інтереси позивача;

- апелянт звертає увагу на тому, що місцевим господарським судом при вирішенні спору по суті не було взято до уваги посилання відповідача на те, що приміщення фактично не передавалися та відсутність у сторін актів приймання-передачі даного приміщення;

- при цьому, апелянт наголошує на тому, що акт перевірки використання наданих нежитлових приміщень від 06.09.2010 року не може бути належним доказом на підтвердження факту використання нежитлового приміщення в період з 01.10.20008 року до 31.12.2008 року.

- на думку заявника апеляційної скарги, за згаданих обставин, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в стягненні пені.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2010 року було прийнято апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» до провадження та призначено до розгляду на 23.11.2010 року.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/19 від 22.11.2010 року у зв’язку з відпусткою судді Ропій Л.М. було змінено склад колегії суддів .

У судовому засіданні 23.11.2010 року прокурор усно заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції просив залишити без змін з мотивів у ньому викладених.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2010 року розгляд апеляційної скарги відкладався на підставі 77 Господарського процесуального кодексу України на 07.12.2010 року.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/8 від 07.12.2010 року у зв’язку з виходом судді Григоровича О.М. у відставку було змінено склад колегії суддів.

У судове засідання 07.12.2010 року з'явилися представник позивача та відповідача, прокурор в судове засідання не з'явився про час і місце розгляду справи повідомлений належно, заяв чи клопотань до канцелярії суду не надходило.

У судовому засіданні 07.12.2010 року представник відповідача усно просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2010 року у справі № 11/119-10 скасувати з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача усно заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з мотивів у ньому викладених.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а також приймаючи до уваги те, що прокурор був присутній в попередньому судовому засіданні та надавав усні пояснення по суті апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі прокурора.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне:

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Як було встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між Київським квартирно-експлуатаційним управленням Міністерства оборони України (виконавець, далі - позивач) та Державним підприємством Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» (замовник, далі - відповідач) було укладено договір №103 від 01.10.2008 року, відповідно до якого виконавець надає нежитлові приміщення загальною площею 93,0 кв.м., за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с. Семиполки, в військовому містечку №1, інвентарний №123, для розміщення солдатської чайної на території військового містечка.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 договору позивач зобов’язався передати приміщення в технічно справному стані, яке відповідає умовам для зберігання товарно-матеріальних цінностей, та протипожежним і санітарним нормам, а також організувати належним чином охорону об’єктів переданих під зберігання товарно-матеріальних цінностей.

В свою чергу, відповідач зобов’язався прийняти вказані приміщення для зберігання товарно-матеріальних цінностей та сплачувати позивачу плату за надані послуги на підставі розрахунку, що додається (пункти 2.3, 2.4 договору).

Згідно пункту 3.1 договору платником за даним договором є Державне підприємство Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг», яке розраховується за надані послуги, згідно виставлених рахунків. Оплата вартості наданих послуг здійснюється на підставі розрахунків (пункт 3.2 договору).

Пунктом 3.3 договору сторони обумовили, що відповідач за фактично надані послуги сплачує позивачу 1 785,43 грн. в місяць (в т.ч. ПДВ 297,57 грн.).

При цьому, відповідно до пункту 9.1 договору, сторонни погодили строк дії договору з моменту його підписання і до 31 грудня 2008 року.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Дані норми кореспондуються з нормами статті 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме довідки-розрахунку, яка була додана позивачем до позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 5 356,29 грн. за період з жовтня 2008 року по грудень 2008 року.

Виходячи зі змісту договору, прав та правовідносин сторін за договором, колегією суддів встановлено, що даний договір відповідно до норм статті 628 Цивільного кодексу України є змішаним договором, який містить елементи договору найму (оренди) та договору про надання послуг. За таких обставин до правовідносин сторін за даним договором підлягають застосуванню відповідні положення законодавства, які регулюють правовідносини щодо найму (оренди) та надання послуг.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Стаття 795 Цивільного кодексу України передбачає, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Позов у даній справі складає вимоги прокуратури про стягнення з відповідача 6 267,50 грн. збитків завданих відповідачем у зв’язку з неналежним виконанням договору № 103 від 01.10.2008 року, з яких 5356,29 грн. складає заборгованості за даним договором та 911,21 грн. пені.

Суд першої інстанції задовольняючи позов про стягнення з відповідача 5 356,29 грн. заборгованості, визнав доведеним факт невиконання з боку відповідача зобов’язання щодо оплати наданих послуг.

Однак, апеляційна інстанція не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Обов'язок відповідача щодо оплати (як це передбачено пунктом 3.3 договору № 103 від 01.10.2008 року) пов'язаний саме з фактом надання послуг позивачем (а саме: пункт 2.1 договору № 103 від 01.10.2008 року передати приміщення та пункт 2.2 даного договору організувати охорону об’єктів переданих під зберігання товарно-матеріальних цінностей).

Частиною 2 статті 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 «Послуги. Загальні Положення» можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В частині 1 статті 903 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тобто, з вказаної норми вбачається, що оплаті підлягають послуги які були надані.

В матеріалах справи відсутні жодні докази на підтвердження передачі позивачем приміщення за договором № 103 від 01.10.2008 року та його прийняття відповідачем.

Відповідно до статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Залучений до матеріалів справи акт перевірки використання наданих нежитлових приміщень від 06.09.2010 року, яким було встановлено, що відповідач здійснює торгівельно-побутове обслуговування працівників та військовослужбовців військової частини А 0231 та інших підрозділів ЗСУ, що дислокуються на території військового містечка № 161, на думку позивача, є доказом передання приміщення відповідачеві.

Дослідивши зазначений акт, колегія суддів зазначає, що за даним актом здійснювалася перевірка нежитлових приміщень, що надані відповідачеві в оренду за договором № 106 від 01.10.2008 року, в той час, коли предметом даного спору є стягнення заборгованості за договором № 103 від 01.10.2008 року та за період з 01.10.2008 року до 31.12.2008 року, тому акт від 06.09.2010 року не може прийматися судом, як належний доказ, оскільки не може підтверджувати факт передання приміщення відповідачеві в оспорюваний період саме за договором № 103.

Разом з тим, матеріали справи не містять будь-яких належних доказів, які б підтверджували факт надання послуг відповідачеві за договором № 103 від 01.10.2008 року, зокрема, за період з жовтня по грудень 2008 року.

Крім того, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду зазначає, що рахунки фактури № 138/4/10, № 138/4/11, № 138/4/12, які містяться в матеріалах справи (а.с.11,12), не є належними доказами, які підтверджували б факт надання послуг та передання приміщення в оренду, оскільки є лише бухгалтерським документом, складений в односторонньому порядку, без дати та посилання на договір. При цьому, докази надсилання позивачем та одержання виставлених рахунків-фактури відповідачем в матеріалах справи також відсутні.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, в порушення вимог статті 34 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не було доведено належними доказами факт реалізації договору № 103 від 01.10.2008 року, не надано суду належних доказів в підтвердження позовних вимог.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Враховуючи факт відсутності заборгованості за договором № 103 від 01.10.2008 року, а також те, що вимоги про стягнення пені є похідними від вимог, щодо стягнення суми заборгованості, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність правових підстав задоволення позовних вимог про стягненні пені.

Зважаючи на викладені обставини та враховуючи приписи чинного законодавства, рішення суду першої інстанції є помилковим, оскільки місцевий господарський суд дійшов неправильних висновків про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості за договором № 103 від 01.10.2008 року, укладеного між Київським квартирно-експлуатаційним управленням Міністерства оборони України та Державним підприємством Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг», у зв’язку з чим рішення господарського суду Київської області від 08.09.2010 року підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції на підставі частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 33, 34, 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» задовольнити повністю.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2010 року у справі №11/119-10 скасувати. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Заступника військового прокурора в інтересах держави в особі Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України відмовити повністю.

3. Стягнути з Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (м. Київ – 03186, а/с 37, вул. Ав. Антонова 2/32, корп. 97, код ЄДРПОУ 22991617) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Матросова, 17, ЄДРПОУ 08358735) 51 грн. 00 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.

5. Справу №11/009-10 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя                                                                      Попікова О.В.

Судді                                                                                          Калатай Н.Ф.

                                                                                          Кондратова І.Д.