Постанова № 12881228, 01.12.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2010                                                                                           № 21/165-10

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Смірнової Л.Г.

суддів:           Алданова С.О.

          Тищенко О.В.

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача – Надірова Р.М. (довіреність № 80/10 від 28.12.2009 р.)

від відповідача – Гречихіна О.О. (довіреність б/н від 01.12.2010 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду м.Києва від 29.09.2010

у справі № 21/165-10 (Ярема В.А. .....)

за позовом                               Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до                                                   Комунальне підприємство Данилівської сільської ради

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 244364,22 грн.

ВСТАНОВИВ:

Дочірня компанія „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства Данилівської сільської ради про стягнення з відповідача 244364,22 грн., з яких: 191775,07 грн. заборгованості за договором №06/08-1833 ТЕ-17 від 29.09.2008 р., 19117,29 грн. пені, 8040,93 грн. 3% річних та 25430,93 грн. інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Київської області від 29.09.2010 р. позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі 3757,51 грн., інфляційні втрати у розмірі 11016,38 грн., 147,73 грн. державного мита та 14,26 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивоване тим, що оскільки позивачем не доведено факту надходження відповідачу від Васильківської районної державної адміністрації 191775,07 грн., за рахунок яких має бути сплачена заборгованість за Договором, то у відповідності до п. 2.6 договору №679/193, на момент винесення рішення судом першої інстанції, у позивача не настало право вимоги погашення заборгованості за Договором. Крім того, оскільки позивачем не доведено обов’язку відповідача сплатити 191775,07 грн. заборгованості за Договором, то вимога позивача про стягнення з відповідача 19117,29 пені, нарахованої позивачем на суму заборгованості за Договором, не відповідає вимогам ст. 230 ГК України. З цих же підстав, судом першої інстанції було здійснено перерахунок розміру інфляційних втрат та 3% річних.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог ДК «Газ України» в частині основного боргу, пені, інфляційних втрат і 3% річних та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не було прийнято до уваги ті обставини, що жодних застережень щодо відсутності претензій по договору на постачання природного газу договір №679/193 не містить, постанова Кабінету Міністрів України №193 не змінює умови договорів на постачання природного газу і не звільняє боржників від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання передбаченого чинним законодавством, а також зазначено, що вказане рішення є таким, що не відповідає дійсним обставинам справи і прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

29.09.2008 р. між ДК “Газ України”(далі-постачальник) та Комунальним підприємством Данилівської сільської ради (далі-покупець) укладено договір поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання №06/08-1833 ТЕ-17 (далі-Договір).

Пунктами 1.1, 4.4, 6.1 та 11.1 Договору передбачено, що постачальник зобов’язується передати у власність покупцю природний газ, за наявності його обсягів, а покупець зобов’язується прийняти від постачальника та оплатити газ в обсязі, встановленому ст. 2 Договору.

Приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. (п. 4.4. Договору).

Остаточний розрахунок за фактично спожиті та транспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу. (п. 6.1. Договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє в частині поставки газу з 01 жовтня 2008 року по 30 квітня 2009 року, а в частині розрахунків за газ –до їх повного здійснення (п. 3 додаткової угоди №2 від 24.12.2008 р. до Договору).

Згідно актів приймання-передачі природного газу від 30.11.2008 р. на суму 29937,98 грн., від 31.12.2008 р. на суму 61408,21 грн., від 31.01.2009 р. на суму 63659,12 грн., від 28.02.2009 р. на суму 69369,74 грн., від 31.03.2009 р. на суму 58746,22 грн., від 30.04.2009 р. на суму 3491,14 грн., копії яких містяться в матеріалах справи, позивач, на виконання умов Договору, поставив, а відповідач прийняв природний газ загальною вартістю 286612,41 грн.

Згідно виписок з поточного рахунку позивача, вказані акти відповідачем оплачені частково, у розмірі 94837,34 грн., внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 191775,07 грн.

Факт часткової оплати вартості поставленого газу відповідачем, у судовому засіданні, не заперечувався.

Відповідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 1.1 Договору, постачальник згідно з цим договором зобов’язується передати у власність покупцю природний газ, за наявності його обсягів, а покупець зобов’язується прийняти від постачальника та оплатити газ в обсязі, зазначеному в ст. 2 Договору.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

16.10.2009 р. між Головним управлінням Державного казначейства України у Київській області (далі-сторона 1), Головним фінансовим управлінням Київської обласної держадміністрації (далі-сторона 2), Васильківською районною державною адміністрацією (далі-сторона 3), Комунальним підприємством Данилівської сільської ради (далі-сторона 4), Дочірньої компанії “Газ України” (далі-сторона 5) та Національною акціонерною компанією “Нафтогаз України” (далі-сторона 6) укладено договір №679/193, предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до ст. 53 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” та постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. №193 “Питання реалізації ст. 53 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”.

Пунктами 2.2-2.7, 3.1 даного договору №679/193 передбачено, що Державне казначейство України перераховує кошти, залучені з єдиного казначейського рахунку стороні 1 у сумі 191775,09 грн. на підставі рішення Мінфіну. Зазначену суму коштів із відповідним цільовим призначенням сторона 1 перераховує стороні 2, яка їх перераховує стороні 3, яка в свою чергу перераховує їх стороні 4 (відповідачу).

Сторона 4 перераховує стороні 5 (позивачу) 191775,09 грн. для погашення заборгованості за газ згідно Договору за 2009 рік.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сторони досягли згоди щодо моменту настання у покупця обов’язку по сплаті наявної заборгованості за Договором у сумі 191775,09 грн., а саме за умови надходження останньому грошей від Васильківської районної державної адміністрації (сторони 3 за договором №679/193) і на момент винесення рішення судом першої інстанції, у позивача не настало право вимоги погашення заборгованості за Договором, враховуючи наступне.

Відповідно до п.6.1. Договору на постачання природного газу №06/08-1833-ТЕ-17, остаточний розрахунок за спожитий природний газ здійснюється на підставі акта приймання - передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, даний пункт Договору сторонами не змінювався, додаткових угод, щодо зміни порядку розрахунків між сторонами не укладалось.

Згідно змісту Постанови КМ України від 05.03.2009 р. №193 «Про реалізацію статті 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», даний нормативний акт визначає лише механізм перерахування у 2009 році, субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.

Крім того, дана Постанова регулює бюджетні відносини та відносини пов'язані з погашенням заборгованості з різниці в тарифах та передбачає лише один із засобів погашення заборгованості за спожитий природний газ, яка утворилася внаслідок затвердження економічно необґрунтованих тарифів на комунальні послуги.

З огляду на вищезазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по сплаті вартості поставленого газу за Договором №06/08-1833-ТЕ-17 в розмірі 191775,07 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов’язку за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого газу, позивач звернувся до суду першої інстанції з вимогою про стягнення з відповідача 19117,29 грн. пені, нарахованої за період з 16.01.2010 р. по 15.07.2010 р. на 191775,07 грн. заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений Договором або законом. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, всупереч висновків суду першої інстанції, вимога позивача про стягнення пені з відповідача у розмірі 19117,29 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути на свою користь інфляційні втрати в розмірі 25430,93 грн. та 3% річних в розмірі 8040,93 грн..

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання відповідача з оплати спожитого природного газу не виконано.

Колегія суддів, перевіривши обгрунтованість розрахунку інфляційних втрат та 3% річних наданого позивачем, погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення даної позовної вимоги та стягнення 3% річних та інфляційних втрат у розмірі заявленному позивачем, а саме з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 25430,93 грн. та 3% річних в розмірі 8040,93 грн..

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду Київської області від 29.09.2010 р. у справі №21/165-10 не відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, а тому повинно бути скасоване з прийняттям нового рішення, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” на рішення Господарського суду м. Києва від 29.09.2010 р. у справі №21/165-10 задовольнити повністю.

Рішення Господарського суду м. Києва від 29.09.2010 р. у справі №21/165-10 скасувати.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства Данилівської сільської ради (08621, Київська область, Васильківський район, с. Данилівка, в/м 21, буд. 6, кв. 1А, п/р №2600700110199 к АКБ «Правекс – банк», МФО 321983 код ЄДРПОУ 33532756), а у випадку відсутності коштів, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, р/р №26008301970 в ГОУ ВАТ «Ощадбанк» України МФО 300012, код ЄДРПОУ 31301827) заборгованості у розмірі 191775 (сто дев’яносто одна тисяча сімсот сімдесят п’ять) грн. 07 коп., 19117 (дев’ятнадцять тисяч сто сімнадцять) грн.. 29 коп. пені, 8040 (вісім тисяч сорок) грн. 93 коп. 3% річних, 25430 (двадцять п’ять тисяч чотириста тридцять) грн. 93 коп. інфляційних втрат.

Стягнути з Комунального підприємства Данилівської сільської ради (08621, Київська область, Васильківський район, с. Данилівка, в/м 21, буд. 6, кв. 1А, п/р №2600700110199 к АКБ «Правекс – банк», МФО 321983 код ЄДРПОУ 33532756), а у випадку відсутності коштів, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, р. №26008301970 в ГОУ ВАТ «Ощадбанк» України МФО 300012, код ЄДРПОУ 31301827) 2243 (дві тисячі двісті сорок три) грн. 64 коп. витрат по оплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Комунального підприємства Данилівської сільської ради (08621, Київська область, Васильківський район, с. Данилівка, в/м 21, буд. 6, кв. 1А, п/р №2600700110199 к АКБ «Правекс – банк», МФО 321983 код ЄДРПОУ 33532756), а у випадку відсутності коштів, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, р. №26008301970 в ГОУ ВАТ «Ощадбанк» України МФО 300012, код ЄДРПОУ 31301827) 1121 (тисяча сто двадцять одна) грн. 82 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

Наказ на виконання даної постанови доручити видати Господарському суду Київської області.

Матеріали справи повернути Господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      Смірнова Л.Г.

Судді                                                                                          Алданова С.О.

                                                                                          Тищенко О.В.