Рішення № 12880419, 30.11.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

30.11.2010Справа №2-23/5543-2010 За позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (61037, м. Харків, вул. Доброхотова, буд. 11)

До відповідача Приватного підприємства «Сервісна компанія «Комфорт» (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бородіна, буд. 16)

про стягнення 29754,94 грн.

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Гроссу Г.В., представ. за довір. №38-1870 від 28.05.2010р.

Від відповідача – Жукова Ю.М., представ. за довір. №7 від 05.01.2010р.

          Суть спору: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Сервісна компанія «Комфорт» заборгованості у розмірі 29754,94 грн., в тому числі: 28357,40 грн. основної заборгованості, 559,33 грн. 3% річних, 838,21 грн. інфляційних втрат. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

          Позовні вимоги мотивовані виникненням заборгованості перед КП «Харківські теплові мережі» в результаті невиконання Приватним підприємством «Сервісна компанія «Комфорт» взятих на себе зобов’язань в частині оплати за спожиту теплову енергію за договором про постачання теплової енергії №10748 від 01.10.2006 р., укладеного між сторонами.

          Представник позивача у судове засідання з’явився, позов підтримав, надав правове обґрунтування позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання з’явився, надав відзив на позов, в якому просить в частині стягнення суми основного боргу надати розстрочку виконання рішення строком на 3 місяця, а в частині позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних витрат відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

01.10.2006р. між Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» (Енергопостачальна організація) та Приватним підприємством «Сервісна компанія «Комфорт» (Споживач) був укладений тимчасовий договір №10748 про постачання теплової енергії.

Згідно з пунктом 1.1 договору Енергопостачальна організація бере на себе зобов’язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до пункту 6.3 договору Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації вартість зазначеної у додатку 1 до договору кількості теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт звірки відпустки-отримання теплової енергії та розрахунків за її використання.

Згідно п.10.1 договору, він набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2007р.

Відповідно до п.10.4 договору він вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню на підставі наступного.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Так, позивачем надавалися послуги з теплопостачання у відповідності до умов договору, що підтверджується доданими до матеріалів актами на включення та відключення опалення.

Проте, відповідач не погасив заборгованість за надані йому послуги за договором №10748 про постачання теплової енергії від 01.10.2006р., у зв’язку із чим станом на 30.10.2010р. за ним числиться заборгованість за період з березня 2010р. по квітень 2010р. у сумі 28357,40грн., що підтверджується відзивом на позов, в якому відповідач фактично визнав суму основного боргу та просив надати розстрочку виконання рішення.

Таким чином, основна заборгованість підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню.

Пунктом 2 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України №02-5/333 від 12.09.1996р. передбачено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів не вимагається, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Як вбачається з матеріалів справи, причиною виникнення вказаної суми заборгованості є несплата послуг теплопостачання кінцевими споживачами – власниками квартир багатоповерхового житлового будинку по вул. Барабашова, 32 у м.Харків.

Приймаючи до уваги, що не надання відповідачу розстрочки виконання рішення становить його у складний фінансовий стан, суд дійшов висновку, що вказані обставини є винятковими, роблять негайне виконання рішення відповідачем неможливим, тому суд вважає можливим надати Приватному підприємству «Сервісна компанія «Комфорт» розстрочку виконання рішення на суму 28357,40 грн. основної заборгованості, згідно графіку: грудень 2010р. – 9452,47грн., січень 2011р.- 9452,47грн. та лютий 2011р.- 9452,46грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нараховані позивачем згідно розрахунку (а.с.8) 559,33 грн. 3% річних та 838,21грн. інфляційних витрат є обґрунтованими та вказані суми підлягають стягненню з відповідача.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

          В судовому засіданні 30.11.2010р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 06.11.2010р.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу Україні, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Сервісна компанія «Комфорт» (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бородіна, буд. 16, р/р 26001830631240, ХОД АКБСР УСБ, МФО 351016, код ЄДРПОУ 30270840) на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (61037, м. Харків, вул. Доброхотова, буд. 11, р/р 26003301968 у першій філії АКБ «Базис», МФО 351599, код ЄДРПОУ 31557119) 28357,40 грн. основної заборгованості, 559,33 грн. 3% річних, 838,21 грн. інфляційних витрат, 297,55грн. державного мита та 236,00грн. витрат за інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Надати Приватному підприємству «Сервісна компанія «Комфорт» (95022, АР Крим, м.Сімферополь, вул. Бородіна, буд. 16, р/р 26001830631240, ХОД АКБСР УСБ, МФО 351016, код ЄДРПОУ 30270840) розстрочку виконання рішення в частині стягнення 28357,40грн. основної заборгованості згідно графіку: грудень 2010р. – 9452,47грн., січень 2011р.- 9452,47грн. та лютий 2011р.- 9452,46грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Доброрез І.О.