Рішення № 12880417, 06.12.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 201

РІШЕННЯ

Іменем України

06.12.2010Справа №2-26/5377-2010 За позовом Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора (95034, м. Сімферополь, вул. Дзержинського, 6) в інтересах держави в особі Малоріченської селищної ради (98500, м. Алушта, с. Малореченське, вул. Фруктова, 1А)

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Суддя О.Л. Медведчук

Представники:

від позивача не зявився,

від відповідача не зявився,

прокурор Куртбединова Л.Х., посвідчення №10169.

Обставини справи: Сімферопольський міжрайонний природоохоронний прокурор, діючи в інтересах держави в особі Малоріченської селищної ради, звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою про зобовязання відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0150 га, розташовану у АДРЕСА_2, шляхом зносу бетонного майданчика з огорожею.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на положення ст. 125, 126, 152, 212 Земельного кодексу України, та тим, що відповідач використовує земельну ділянку без державної реєстрації та відповідних правовстановлюючих документів. Також зазначається про невиконання припису про усунення порушення земельного законодавства та притягнення відповідача до адміністративної відповідальності.

Розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні, яке відбулося 06.12.2010р., прокурор підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали господарського суду АРК від 22.11.2010р. не виконав, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач явку свого представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, про причини неявки суд не повідомляв, відзиву або заперечень на позовну заяву суду не надав, вимоги ухвал господарського суду від 05.11.2010р. та від 22.11.2010р. не виконав, про причини невиконання суд не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за юридичною адресою, що зазначена у позові.

Відповідно до розяснень Вищого господарського суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (із змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Отже, відповідач вважається повідомленим про час і місце судового розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористувався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

У звязку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву та доказів на позов, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ:

В результаті проведеної Управлінням державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим 02.06.2010р. перевірки з питань дотримання вимог земельного законодавства було встановлено, що Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 самовільно зайнято земельну ділянку площею 0,0150 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 під розміщення комерційного обєкту кафе з літнім майданчиком, що є порушенням ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України. На момент перевірки у відповідача правовстановлюючі документи на зайняту земельну ділянку були відсутні. За результатами перевірки складено відповідний акт від 02.06.2010р. (а. с. 7), а також акт обстеження земельної ділянки б/н від 02.06.2010р. (а. с. 15). Зазначені акти отримані відповідачем.

Відносно ОСОБА_1 державним інспектором Управління державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим було складено протокол про адміністративне правопорушення №000744 від 02.06.2010р. (а. с. 8) та винесено припис №001134 від 02.06.2010р. (а. с. 9) про усунення порушень земельного законодавства у встановлений законом строк.

02.06.2010. Управлінням державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим винесено постанову за №000601 (а. с. 10) про накладення адміністративного стягнення, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 170,00грн.

В ході повторної перевірки, проведеної 12.08.2010р., було встановлено, що вказані порушення земельного законодавства не усунуто, вимоги припису №001134 від 02.06.2010р. не виконано. За результатами перевірки державним інспектором Управління державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим відносно відповідача складено відповідний акт від 12.01.2010р. (а. с. 11), протокол про адміністративне правопорушення №001399 від 12.01.2010р. (а. с. 12) та винесено припис №001940 від 12.01.2010р. (а. с. 13) про усунення порушень земельного законодавства у встановлений законом строк.

Постановою Управління державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим №001405 від 13.08.2010. про накладення адміністративного стягнення (а. с. 14) ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 170,00 грн.

Згідно розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, розмір шкоди склав 662,58 грн. Вказану суму шкоди відповідачем сплачено добровільно.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних обставинах.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів щодо наявності у фізичної особи підприємця ОСОБА_1 державного акту на право власності на земельну ділянку або право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди на спірну земельну ділянку або інших підстав придбання прав на спірну земельну ділянку, що передбачені законодавством України, суду не подавались, як і доказів щодо звільнення земельної ділянки та оскарження постанов від 02.06.2010р. та 13.08.2010р.

Наведене надає підстави стверджувати про самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки.

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

У звязку з наведеним, вимоги щодо зобовязання відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0150 га, розташовану у АДРЕСА_2, шляхом зносу бетонного майданчика з огорожею, підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобовязати Фізичну особу підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0150 га, розташовану у АДРЕСА_2, шляхом зносу бетонного майданчика з огорожею

3. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у дохід державного бюджету (р/р 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200, в банку одержувачу: ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь) державне мито у розмірі 85,00 грн.

4. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у дохід державного бюджету (р/р 31214264700002; отримувач: Державний бюджет м. Сімферополь; код платежу: 22050003; ЄДРПОУ - 34740405; банк одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлене та підписане 07.12.2010р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримМедведчук О.Л.