Рішення № 12880413, 06.12.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

06.12.2010Справа №2-29/5303-2010 За позовом – Приватного підприємства «Захід» (54000, м. Миколаїв, пер. Першотравневий, 25/2)

До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Адора-1» (95040, м. Сімферополь, вул. Елеваторна, буд 4; 99011, м. Севастополь, вул. Генерала Петрова, 20)

Про стягнення 41525,94 грн.

Суддя Башилашвілі О.І.

Представники:

Від позивача – Мальцева Г.В., представник, довіреність від 15.11.2010 р.

Від відповідача – не з’явився

Сутність спору: Приватне підприємство «Захід» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Адора-1» про стягнення заборгованості у розмірі 38988,00 грн. та пені у розмірі 2537,94 грн.

Крім того, позивач просить покласти судові витрати, зі сплати державного мита та інформаційно – технічного забезпечення судового процесу, на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови договору поставки товару від 27.05.2010р., в частині своєчасності та повноти оплати отриманого за товарно – транспортними накладними товару, в зв'язку з чим за Товариством з обмеженою відповідальністю «Адора-1» склалася заборгованість в розмірі 38988,00 грн., яку останнє самостійно не погашає, що і стало причиною звернення позивача до суду.

Також, позивач вважає, що у зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати товару, у нього виникло право на нарахування суми пені, яка і заявляються ним до стягнення.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 03 листопада позов Приватного підприємства «Захід» прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

У судовому засіданні 18 листопада 2010р. брав участь повноважний представник позивача.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на задоволенні останніх.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, відзиву бо заперечень на позовну заяву суду не надав, вимоги ухвал господарського суду від 03.11.2010р. та від 18.11.2010 р. не виконав, про причини невиконання суд не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, рекомендованою кореспонденцією за юридичною адресою, що зазначена у позові – 95040, м. Сімферополь, вул. Елеваторна, буд 4, а також за зазначеною поштовою адресою – 99011, м. Севастополь, вул. Генерала Петрова, 20.

Однак, до суду повернути відправлені ухвали з відміткою пошти про причини невручення адресату – за зазначеною адресою не проживає.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем у позові вказана юридична адреса відповідача: м. Сімферополь, вул. Елеваторна, 4, яка є адресою його державної реєстрації. Згідно свідоцтва про державну реєстрації юридичної особи серії А 01 № 145151 від 25.06.2008р. (а.с. 19) відповідач значиться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організації України як юридична особа за цією ж юридичною адресою.

Також позивач в судовому засіданні надав довідку про включення відповідача до ЄДРПО України, яку суд долучив до матеріалів справи.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається за місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до роз’яснень Вищого господарського суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (із змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Отже, відповідач вважається повідомленим про час і місце судового розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, суд -

встановив:

27.05.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Адора-1» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ростбудінвест» було укладено договір поставки, згідно п.1.1 якого Постачальник (відповідач) зобов’язується поставити і передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов’язується прийняти та своєчасно здійснити оплату.

Відповідно до п. 3.1 договору поставка здійснюється упродовж 10 календарних днів з моменту отримання авансового платежу у розмірі 50% від суми постачаємого товару на розрахунковий рахунок Постачальника.

Відповідно до п. 4.1. договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється шляхом авансових платежів у розмірі 50% від сум постачаємого товару упродовж трьох банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури Постачальником і 50% при отриманні товару.

Договір вступає в силу з моменту підписання сторонами і діє до 31 грудня 2010 р. (п.5.1. договору).

Згідно рахунку-фактури № СФ-0000068 від 25.05.2010 р. на суму 77976,00 грн., платіжним дорученням № 28 від 27.05.2010 р. на поточний рахунок відповідача Товариством з обмеженою відповідальністю «Ростбудінвест» направлено платіж у розмірі 38988,00 грн. ( а.с. 9-10).

Як вбачається з матеріалів справи, листом вих. № 19/10 від 23.06.2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Адора-1» повідомило про призупинення зобов’язань за договором у зв’язку із необхідністю отримання офіційної відповіді по встановленню митної вартості товару. ( а.с. 11).

Проте порушуючи умови договору відповідач не здійснив поставку товару.

22.09.2010 р. між Приватним підприємством «Захід» (Новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ростбудінвест» (Первісний кредитор) був укладений договір уступки права вимоги, відповідно до п. 1.1 якого Первісний кредитор передає належне йому право вимоги згідно з договором поставки товару б/н від 27 травня 2010 р., укладеного між ТОВ «Адора-1» та ТОВ «Ростбудінвест», а Новий кредитор приймає право вимоги, що належне Первісному кредитору за основним договором та здійснює оплату за уступку права вимоги.

Відповідно до п. 2.1 договору за передане право вимоги до боржника за основним договором Новий кредитор сплачує Первісному кредитору суму у розмірі 38988,00 грн., що складає суму здійсненої Первісним кредитором попередньої оплати на користь боржника на підставі платіжного доручення № 28 від 27 травня 2010 року.

Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за цим договором. (п. 5.1 договору).

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином суд приходить до висновку, що на дату розгляду справи за відповідачем міститься заборгованість за непоставлений товар у сумі 38988,00 грн.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі у сумі 38988,00 грн.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

          Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

          Відповідно до частини 1 статті 231 цього Кодексу законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Приписами пункту 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо іншій розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

          Договірні відносини між платниками та одержувачами грошових зобов’язань регулюються Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», статтями 1,3 якого встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.2 договору поставки товару від 27.05.2010 р. за несвоєчасну поставку або недопоставку товару, постачальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої за весь період прострочення, від суми недопоставленого товару за кожний день прострочки по день виконання основного зобов’язання включно.

За період прострочки відповідачем виконання своїх зобов’язань по договору поставки від 27.05.2010 р. (з 07.06.2010 р. по 27.10.2010 р.) позивачем, відповідно п.6.2. договору, нарахована пеня, яка складає 2537,94 грн.

          Матеріалами справи підтверджується несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором поставки від 27.05.2010 р., а відтак окрім суми основного боргу він повинний сплатити й вказану суму пені у розмірі 2537,94 грн.

Відповідач не скористався правами наданими йому як стороні у справі положеннями Господарського процесуального кодексу України, відзиву або заперечень на позов з документальним їх обґрунтуванням суду не надав, явку свого представника в судові засідання не забезпечив. Відповідачем також не надано суду і доказів належного виконання прийнятих на себе зобов’язань за договором поставки від 27.05.2010р. щодо своєчасної поставки товару.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства «Захід» в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 38988,00 грн. та пені у сумі 2537,94 грн. обґрунтовані, правомірні та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача в порядку ст.49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адора-1» (95040, м. Сімферополь, вул. Елеваторна, буд 4; 99011, м. Севастополь, вул. Генерала Петрова, 20, код ЄДРПО України 35983197) на користь Приватного підприємства «Захід» (54000, м. Миколаїв, пер. Першотравневий, 25/2, код ЄДРПО України 32333300) 38988,00 грн. заборгованості; 2537,94 грн. пені; витрат по сплаті державного мита у сумі 415,26 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено – 07.12.2010р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Башилашвілі О.І.