Постанова № 12878822, 07.12.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2010                                                                                           № 24/76

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Кондратової І.Д.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Лабутіна О.А.- пред. за дов. № 13/1-1-2390 від 23.11.2010 р.,

від відповідача -Принципал О.С.- пред. за дов. № 4 від 01.04.2010 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Київській області

на рішення Господарського суду м.Києва від 16.09.2010

у справі № 24/76 ( )

за позовом                               Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Київській області

до                                                   ТОВ "Фруктовий замок"

про                                                   стягнення 12 060,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2010 року Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий замок" про стягнення заборгованості за договором № 2283/08 від 12.09.2008р. у розмірі 12060,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань з оплати наданих йому охоронних послуг з 01.06.2009 р. по 07.08.2009 р. згідно укладеного між ними договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.09.2010 р. в задоволенні позову відмовлено повністю з огляду на те, що позивач не довів факт надання належним чином послуг охорони у червні – серпні 2009 р., в свою чергу, матеріалами справи доведено, що позивач виконував свої зобов’язання за договором неналежним чином, що підтверджується вироком по справи № 1-307/10. Крім того, суд першої інстанції відзначив, що довідкою зустрічної звірки взаєморозрахунків Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області за період з 05.06.2007 р. по 01.11.2009 р. № 15-27/64 від 23.11.2009 р. підтверджується відсутність кредиторської заборгованості відповідача станом на 01.11.2009р.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2010 р. у справі № 24/76 скасувати та прийняти нове рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2010 р. апеляційну скаргу Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 23.11.2010 р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2010 р. № 01-23/1/6 у зв'язку з перебуванням судді Ропій Л.М. у відпустці, внесено зміни до складу суду та доручено здійснити розгляд апеляційної скарги у справі № 24/76 колегії суддів в наступному складі: головуючий суддя – Кондратова І.Д., судді: Григорович О.М., Попікова О.В.

05.11.2010 р. заявник апеляційної скарги на виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2010 р. надав належним чином завірені копії рахунків – фактур № 001506 від 01.06.2009 р., № 001979 від 01.07.2009 р., № 002246 від 01.08.2009 р., а також пояснення, в яких зазначив, що позивача від відповідача повідомлення про припинення дії договору № 2283/08 від 12.09.2008 р. не отримував.

19.11.2010 р. представник відповідача через загальний відділ документального забезпечення подав відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 16.09.2010 р. у справі № 24/76 як таке, що прийняте з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2010 р. розгляд апеляційної скарги Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області було відкладено у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

30.11.2010 р. представник позивача на виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2010 р. надав належним чином завірені копії актів прийому здачі виконаних робіт № 005323 за червень 2009 р., № 006211 за липень 2009 р., № 007226 за серпень 2009 р., які були надіслані відповідачу з претензією № 13/1-1-4262 від 26.11.2009 р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2010 р. № 01-23/1/6 у зв'язку з виходом судді Григорович О.М. у відставку, внесено зміни до складу суду та доручено здійснити розгляд апеляційної скарги у справі № 24/76 колегії суддів в наступному складі: головуючий суддя – Кондратова І.Д., судді: Калатай Н.Ф., Попікова О.В.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 07.12.2010 року представник Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 07.12.2010 року просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 16.09.2010 р. у справі № 24/76 як таке, що прийняте з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги господарського судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає вищезазначеним вимогам, а апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі укладеного договору № 2283/08 від 12.09.2008 р. на охорону ТОВ "Фруктовий замок" постом фізичної охорони Києво-Святошинського ВДСО УДСО при ГУ МВС України в Київській області (надалі –договір охорони), який, виходячи із положень статті 978 Цивільного кодексу України, за своєю правовою природою є договором охорони та є підставою для виникнення сторін прав та обов'язків, визначених цим договором.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно статті 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Відповідно до статей 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України договір є підставою для виникнення зобов'язання, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк, відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до умов договору охорони відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фруктовий замок", як замовник передав, а позивач - Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області, як охоронець, прийняв під охорону "об’єкт" згідно дислокації (додаток № 1 до договору) і позначені у план-схемі "об’єкт", що охороняється. Згідно дислокації –розрахунку (додатку №1 до договору на охорону) адреса об’єкту – с. Білогородка, вул. Щорса, 94, межі поста –територія об’єкту, під охорону були взяті –матеріальні цінності на об’єкті.

Факт виставлення охорони на об’єкті підтверджується актом від 01.09.2008р., відповідно до якого сторони погодили, що 01.09.2008 р. о 18-00 на об’єкті був виставлений пост цивільної охорони Києво-Святошинського ВДСО УДСО при ГУ МВС України в Київській області.

За умовами договору позивач взяв на себе зобов’язання щодо контролю за цілісністю об’єкту та схоронністю майна, що на ньому зберігається, здійснення на об’єкті запровадженого відповідачем внутрішнього об’єктового розпорядку, в тому числі не допускати проникнення сторонніх осіб на об’єкт, а також несанкціонованого відповідачем перебування його працівників на об’єкті у невизначений відповідачем час, припинення шляхом здійснення заходів оперативного реагування на безпосереднє правопорушення проти майна відповідача на об’єкті та інші (пункт 1 розділу 3 договору), а відповідач, в свою чергу, зобов'язувався своєчасно вносити плату за послуги охоронця (пункт 16 розділу 3.2 договору).

Згідно пункту 2 розділу 2 договору на охорону оплата за охорону здійснюється щомісяця, але не пізніше 5 числа поточного місяця в порядку передплати згідно виставлених позивачем рахунків-фактур. В кінці місяця сторони проводять звірку розрахунків на підставі наданих позивачем актів виконаних робіт.

Сума оплати за одну годину охорони за цим договором визначається на підставі узгодженої протоколом сторін договірної ціни (додаток № 4 до договору) відповідно до розрахунку (додаток № 2 договору).

Відповідно до протоколу узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони (а.с. 17, т. 1) сторони погодили, що з 01.03.2009 р. договірна ціна становить 15,00 грн. за одну годину охорони кожним працівником цивільної охорони. Відповідно довідки дислокації (а.с. 15, т. 1) вартість охоронних послуг за травень становить 5580,00 грн., за червень – 5400,00 грн., за липень – 5580,00 грн., серпень – 5580,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Колегією суддів встановлено, що сторонами погоджений момент виникнення грошового зобов'язання у відповідача оплатити вартість наданих послуг, а саме – не пізніше 5 числа поточного місяця в порядку передплати згідно виставлених позивачем рахунків-фактур, тобто строк оплати охоронних послуг не залежить від підписання чи непідписання актів виконаних робіт.

Місцевий господарський суд відзначив, що позивач не надав в матеріали справи докази направлення в строки передбачені договором на охорону послуг рахунки –фактури на сплату послуг та акти виконаних робіт.

Разом з тим, як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем виставлялись рахунки – фактури на оплату послуг, а саме : рахунки-фактури № 001506 від 01.06.2009 р. на суму 5400,00 грн. (а.с. 141, т. 1), № 001979 від 01.07.2009 р. на суму 5580,00 грн. (а.с.142, т. 1) та № 002246 від 01.08.2009 р. на суму 1080,00 грн. (а.с. 143, т. 1). Зазначені рахунки були надіслані на адресу відповідача з претензією № 13/1-1-4262 від 26.11.2009 р. (а.с. 19а, т.1), яку відповідач отримав 12.12.2009 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 19, т. 1).

При цьому, колегією суддів враховано, що рахунок-фактура є бухгалтерським документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти. Ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України, оскільки не є обумовленою сторонами обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні, а отже в будь-якому випадку невиставлення рахунку-фактури не можна вважати простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України.

Крім того, згідно пункту 2 розділу 2 договору строк оплати прив’язаний до конкретної дати звітного періоду (не пізніше 5 числа поточного місяця), а не до строку, що минув після надання (надсилання) рахунків-фактури відповідачу.

Частиною другою статті 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 "Послуги. Загальні Положення" можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. За змістом статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Отже, наведена норма пов'язує обов'язок з оплати послуги замовником з обов'язковим фактичним наданням йому такої послуги (послуг).

Колегією суддів встановлено, що до 07.08.2009 р. договір виконувався позивачем та ним відповідно до умов договору надавались охоронні послуги відповідачу. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач інформував відповідача про надані охоронні послуги шляхом відправлення для підписання акти прийому-здачі виконаних робіт № 005323 за червень 2009 р., № 006211 за липень 2009 р., № 007226 за серпень 2009 р. Зазначені акти були надіслані на адресу відповідача з претензією № 13/1-1-4262 від 26.11.2009 р. (а.с. 19а, т.1), яку відповідач отримав 12.12.2009 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 19, т. 1). Відповідач зазначені акти отримав, на адресу позивача не повернув, доказів надсилання на адресу позивача мотивованої відмови від підписання актів суду апеляційної інстанції не надав. Разом з тим, матеріалами справи підтверджується факт охорони об’єкта позивачем з 01.06.2009 р. по 07.08.2009 р., а саме : наказ ГУМВС України в Київській області № 3019 від 02.08.2009 р. "Про зняття з-під цивільної охорони Києво-Святошинського ВДСО ТОВ "Фруктовий Замок" (а.с. 119, т. 1), табелі обліку робочого часу (а.с. 123-127, 130-135, 137-140, т. 1). Довідка Контрольно-ревізійного управління в Київській області № 15-27/64 від 23.11.2009 р., на яку посилається відповідача, не визнається колегією суддів як належний доказ, що підтверджує відсутність заборгованості у відповідача за договором, оскільки дана довідка не має обов'язкового характеру та заздалегідь встановленої сили, а тому підлягає оцінці за правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Колегією суддів встановлено, що зустрічна звірка взаєморозрахунків проводилась лише на підставі підписаних актів, акти прийому-здачі виконаних робіт № 005323 за червень 2009 р., № 006211 за липень 2009 р., № 007226 за серпень 2009 р. (які як встановлено судом апеляційної інстанції безпідставно непідписні відповідачем) контролерем-ревізором не враховувались, в зв’язку з чим останній дійшов помилкового висновку щодо відсутності кредиторської заборгованості.

Посилання відповідача на те, що договір є розірваним з 10.06.2009р. шляхом направлення повідомлення № 12 від 10.05.2009 р. (а.с. 56, т.) та № 18 від 10.06.2009 р. (а.с. 57, т. 1) колегією суддів відхиляються, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази направлення відповідних повідомлень на адресу позивача.

Доводи відповідача щодо неналежного виконання позивачем взятих на себе зобов'язань за договором також не можуть підставою для прийняття рішення про відмову у позові, оскільки, по-перше, як вбачається з вироку Києво-Святошинського районного суду Київської області № 1-307/10 від 06.05.2010р. факт крадіжки майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий замок" мав місце з 11.05.2009 р. по 10.06.2009 р., а предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за надані послуги в червені – серпні 2009р.

Крім того, враховуючи те, що договір охорони у відповідності до статті 978 Цивільного кодексу України, § 3 глави 66 Цивільного кодексу України є спеціальним видом договору зберігання, відповідач за наявності правових підстав не позбавлений права в окремому провадженні вимагати відшкодування збитків, пов’язаних з втратою (крадіжкою) майна, але не звільняється від обов’язку оплатити послуги охорони, які були надані за договором охорони в інший період.

За таких обставин, враховуючи те, що матеріалами справи доведений факт надання послуг охорони послуг з 01.06.2009 р. по 07.08.2009 р. за договором охорони на суму 12060,00 грн. а також враховуючи ту обставину, що відповідачем не доведено, а матеріали справи не містять доказів сплати останнім вартості наданих послуг, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 12060,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

В свою чергу, колегія суддів апеляційної інстанції відзначає, висновки суду першої інстанції відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача 12060,00 грн. суми основного боргу згідно договору № 2283/08 не відповідають в повній мірі обставинам справи, а також зроблені при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та неправильному застосуванні норм матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, та є підставою для його скасування з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

У відповідності до вимог пункту 10 частини 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 2 ч. 1 ст. 103, ч. 1 ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області задовольнити.

2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2010 року у справі № 24/76 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий замок" (03035, м. Київ, вул. Кавказька, 13, код 35159767) на користь Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області (01033, м. Київ, вул. Гайдара, 8, код 08596914) 12060,00 грн. основного боргу, 120,60 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий замок" (03035, м. Київ, вул. Кавказька, 13, код 35159767) на користь Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області (01033, м. Київ, вул. Гайдара, 8, код 08596914) 60,30 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

5.          Доручити Господарському суду міста Києва видати накази на виконання зазначеної постанови суду.

6.          Матеріали справи № 24/76 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

10.12.10 (відправлено)