Рішення № 12878559, 14.12.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" грудня 2010 р. Справа № 15/2083-10

За позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Старокостянтинів

до Дочірнього підприємства „Хмельницький облавтодор” ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України” в особі філії „Старокостянтинівське ДРБУ-71” м. Хмельницький

про стягнення заборгованості в розмірі 22 900,66 грн., з яких сума основного боргу 19 028,09 грн., штраф - 1951,40 грн., пеня - 1921,17 грн.

Суддя М.Є. Муха

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_2 за довіреністю №1641 від 14.05.2010р.

відповідача: Баканова Л.О. за дорученням №01-10 від 27.01.2010р.

Суть спору: Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 22 900,66 грн., з яких сума основного боргу 19 028,09 грн., штраф - 1951,40 грн., пеня - 1921,17 грн. В обгрунтування позовних вимог посилається на ті обставини, що відповідач, в порушення умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №5 від 09.09.2009р., не повністю розрахувався за поставлений товар, в результаті чого утворилась заборгованість. За порушення виконання грошового зобовязання згідно договору позивач нарахував відповідачу пеню та штраф.

В судовому засіданні повноважний представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вони обгрунтовані та підтверджені поданими доказами.

Відповідач у відзиві на позов та його повноважний представник в судовому засіданні позовні вимоги про стягнення заборгованості за поставлений товар за договором купівлі-продажу №5 від 09.09.2009р. в розмірі 19 028,09 грн. визнав.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

09.09.2009р. між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та філією „Старокостянтинівське ДРБУ-71” ДП „Хмельницький облавтодор” ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України” укладено договір купівлі-продажу №5, відповідно до умов якого продавець - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зобовязалася поставити та передати у власність покупця - філії „Старокостянтинівське ДРБУ-71” ДП „Хмельницький облавтодор” ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України” товар (жорства (вапняк вивітрений, тріщинуватий, зруйнований), а покупець зобовязався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. (п. п. 1.1., 1.2.).

Відповідно до п. п. 5.1., 5.2., 10.3. вказаного вище договору ціна за одиницю товару - 32,30 грн. за одну тонну жорстви без ПДВ. Загальна сума за даним договором 64600,00 грн. без ПДВ. Отримання товару, покупець підтверджує підписанням накладної.

Розділом 6 договору №5 сторони визначили порядок розрахунків, а саме: відповідно до п. п. 6.1., 6.2. вид розрахунків - безготівковий. Остаточний термін оплати товару, при поставці і відвантаженні його з подальшою оплатою, складає 30 календарних днів з моменту передачі товару та підписання накладної покупцем.

Договір №5 від 09.09.2009р. набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2009р. при умові його виконання. (п. 11.1.).

На виконання умов договору №5 від 09.09.2009р. фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (позивач у справі) поставила філії „Старокостянтинівське ДРБУ-71” ДП „Хмельницький облавтодор” ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України” (відповідач у справі) товар жорству (вапняк вивітрений, тріщинуватий, зруйнований) - на загальну суму 39028,09 грн., а саме: згідно накладної №5 від 23.09.2009р. на суму 13188,09 грн. через ОСОБА_4 за довіреністю №117 від 10.09.2009р. та згідно накладної №26 від 26.10.2009р. на суму 25840,00 грн. через ОСОБА_4 за довіреністю №147 від 26.10.2009р.

Відповідач - ДП „Хмельницький облавтодор” ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України” в особі філії „Старокостянтинівське ДРБУ-71” - взяті на себе зобовязання згідно договору купівлі-продажу №5 від 09.09.2009р. щодо оплати поставленого товару належним чином не виконав, лише частково розрахувавшись з позивачем в сумі 20000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №18 від 08.12.2009р.

Згідно підписаного між сторонами акту звірки взаєморозрахунків заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар станом на 24.11.2010р. складає 19028,09 грн.

Пунктом 12.2. договору купівлі-продажу №5 від 09.09.2009р. сторони передбачили відповідальність за порушення терміну оплати за договором, а саме: за прострочення строку оплати згідно п. 6.2. даного договору покупець сплачує продавцю штраф в розмірі 5% від суми простроченої оплати, а також 0,5 % пені за кожен день прострочення оплати.

У відповідності до даних умов договору позивач нарахував відповідачу 1951,40 грн. - штрафу та 1921,17 грн. пені за період з 23.10.2009р. по 22.04.2010р.

Таким чином, в зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань, позивач звернувся з позовом до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 22 900,66 грн., з яких сума основного боргу 19 028,09 грн., штраф - 1951,40 грн., пеня - 1921,17 грн.

На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем спірної заборгованості в добровільному порядку.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договору купівлі-продажу №5 від 09.09.2009р., відповідно до умов якого фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зобовязалася поставити та передати у власність філії „Старокостянтинівське ДРБУ-71” ДП „Хмельницький облавтодор” ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України” товар, а покупець зобовязався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

З наявних в матеріалах справи копій накладних №5 від 23.09.2009р. на суму 13188,09 грн. та №26 від 26.10.2009р. на суму 25840,00 грн., оригінали яких було оглянуто в судовому засіданні, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 поставила філії „Старокостянтинівське ДРБУ-71” ДП „Хмельницький облавтодор” ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України” товар на загальну суму 39028,09 грн. Вказані накладні підписані повноважними представниками та скріплені печатками сторін.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 - виконав взяті на себе зобовязання згідно договору купівлі-продажу №5 від 09.09.2009р.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Необхідно зазначити, що в п. 6.2. договору купівлі-продажу №5 від 09.09.2009р. сторони погодили порядок оплати товару, а саме: остаточний термін оплати товару, при поставці і відвантаженні його з подальшою оплатою, складає 30 календарних днів з моменту передачі товару та підписання накладної покупцем.

Отже, строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати за поставлений товар згідно накладної №5 від 23.09.2009р. на суму 13188,09 грн. настав 22.10.2009р., згідно накладної №26 від 26.10.2009р. на суму 25840,00 грн. 24.11.2009р.

Як свідчить наявне в матеріалах справи платіжне доручення №18 від 08.12.2009р. відповідач за поставлений товар розрахувався частково в сумі 20000,00 грн.

Оскільки, відповідач зобовязання щодо оплати поставленого товару згідно договору купівлі-продажу №5 в повному обсязі не виконав, у нього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 19 028,09 грн., яка не заперечується відповідачем і підлягає стягненню.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті поставленого товару в розмірі 19 028,09 грн. є правомірною.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню та штраф. Згідно розрахунку позивача розмір пені, нарахований за період з 23.10.2009р. по 22.04.2010р. і складає 1921,17 грн., розмір штрафу 1951,40 грн.

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зі змісту пункту 12.2. договору купівлі-продажу №5 від 09.09.2009р. вбачається, що сторони передбачили відповідальність за порушення терміну оплати за договором, а саме: за прострочення строку оплати згідно п. 6.2. даного договору покупець сплачує продавцю штраф в розмірі 5% від суми простроченої оплати, а також 0,5 % пені за кожен день прострочення оплати.

Перевіривши правильність нарахування розміру пені з врахуванням положень ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а також штрафу, суд дійшов висновку, що позивач обґрунтовано просить стягнути з відповідача 1951,40 грн. штрафу та 1921,17 грн. пені.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” державне мито сплачене в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством підлягає поверненню.

За таких обставин, підлягає поверненню позивачу із державного бюджету 7,00 грн. зайво сплаченого державного мита.

Керуючись ст. ст. 44, 47, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, СУД

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Старокостянтинів до Дочірнього підприємства „Хмельницький облавтодор” ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України” в особі філії „Старокостянтинівське ДРБУ-71” м. Хмельницький про стягнення заборгованості в розмірі 22 900,66 грн., з яких сума основного боргу 19 028,09 грн., штраф - 1951,40 грн., пеня - 1921,17 грн. задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства „Хмельницький облавтодор” ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України” в особі філії „Старокостянтинівське ДРБУ-71” (м. Хмельницький, вул. Свободи, 77, код ЄДРПОУ 31100492) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 19 028,09 грн. (девятнадцять тисяч двадцять вісім копійок) основного боргу, 1951,40 грн. (одну тисячу девятсот пятдесят одну гривню сорок копійок) штрафу, 1921,17 грн. (одну тисячу девятсот двадцять одну гривню сімнадцять копійок) пені, 229,00 грн. (двісті двадцять девять гривень) - витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Повернути фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 м. Старокостянтинів з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито у розмірі 7,00 грн. (сім гривень), сплачене платіжним дорученням №40 від 22.11.2010р.

Видати довідку.

Суддя

Віддруковано 4 примірника: 1 до справи, 2, 3 позивачу, 3 відповідачу.