Рішення № 12878496, 29.11.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" листопада 2010 р.Справа № 9/68-1603 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом 1)Акціонера відкритого акціонерного товариства "Тернопільське обласне підприємство "Тернопільавтотранс 16100" Сушельницького Богдана Володимировича вул. Зелена, 16/62, м.Тернопіль, 46000

2) Акціонера відкритого акціонерного товариства "Тернопільське обласне підприємство "Тернопільавтотранс 16100", Мицька Ростислава Ігоровича вул. Миколайчука, 16/128, м.Львів, 79000

3) Акціонера відкритого акціонерного товариства "Тернопільське обласне підприємство "Тернопільавтотранс 16100", Наливайчука Михайла Семеновича вул. Рєпіна, 3, м. Тернопіль, 46000

до Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське обласне підприємство "Тернопільавтотранс 16100" вул. Довга, 7, м. Тернопіль, 46000

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Відділення ПАТ "Промінвестбанку" м. Тернопіль, вул. Танцорова,11,

про визнання недійсним рішення спільного засідання Правління та Наглядової ради ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" від 06.05.2010р., що оформлене протоколом №1, в частині продажу акцій.

За участю представників сторін:

          позивача-1: не з'явився.

          позивача-2: не з'явився.

          позивача-3: не з'явився.

          відповідача:          Пшик В.М. –доручення №1/4-1 від 05.01.2010р.

          третьої особи: Нитка Р.О. –довіреність №3809 від 29.06.2010р.

В судовому засіданні учасникам судового процесу роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За клопотанням представника позивача-1 розгляд справи у судових засіданнях 22.11.2010р. та 29.11.2010р. відбувався із проведенням фіксації судового процесу технічними засобами в порядку ст. 81-1 ГПК України. Запис розгляду судової справи № 9/68-1603 здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду”. Для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер 9QA608281003F11.

Суть справи. Позивачі: 1) акціонер відкритого акціонерного товариства "Тернопільське обласне підприємство "Тернопільавтотранс 16100" Сушельницький Богдан Володимирович, вул. Зелена, 16/62, м. Тернопіль (далі по тексту –позивач-1); 2) акціонер відкритого акціонерного товариства "Тернопільське обласне підприємство "Тернопільавтотранс 16100" Мицько Ростислав Ігорович, вул. Миколайчука, 16/128, м. Львів (далі по тексту –позивач-2); 3) акціонер відкритого акціонерного товариства "Тернопільське обласне підприємство "Тернопільавтотранс 16100" Наливайчук Михайло Семенович, вул. Рєпіна, 3, м. Тернопіль (далі по тексту позивач-3) звернулись до господарського суду Тернопільської області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Тернопільське обласне підприємство "Тернопільавтотранс 16100", вул. Довга, 7, м. Тернопіль (далі по тексту-відповідач, або товариство, або ВАТ "Тернопільавтотранс 16100"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Відділення ПАТ "Промінвестбанку" м. Тернопіль, вул. Танцорова,11, (далі по тексту-третя особа) про визнання недійсним рішення спільного засідання Правління та Наглядової ради ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" від 06.05.2010р., що оформлене протоколом №1, в частині продажу акцій товариства громадянам Бутрин Л.В., Бек Я.А., Корчинській М.С., Жукевич С.В., Копцову Є.М., Воловик Б.М.

Ухвалою господарського суду від 01.10.2010 р. порушено провадження у даній справі та її розгляд призначено на 11.10.2010 р. Судове засідання відкладалося в порядку ст. 77 ГПК України на 25.10.2010р., на 01.11.2010р., на 15.11.2010р. на 22.11.2010р. через неподання сторонами необхідних для розгляду справи документів, неявку в судове засідання представників сторін, а також враховуючи клопотання позивача-1 про відкладення розгляду справи від 14.11.2010р. (вх. № 18931(н) від 15.11.2010р.).

В судовому засіданні 22.11.2010р. оголошувалася перерва до 29.11.2010р. до 16 год. 00 хв. з метою розгляду та оцінки додатково поданих суду заперечень на відзив позивачем-1 (заперечення від 22.11.2010р. вх. № 19214(н), позивачем-2 (заперечення від 22.11.2010р. вх. № 19215(н), позивачем-3 (заперечення від 22.11.2010р. вх. № 19216 (н)). При цьому, в силу положень ГПК України після перерви продовжилось те ж судове засідання з тими ж учасниками судового процесу і тим самим складом суду (Пост. ВСУ від 20.07.2004р. № 7/18/46).

Представник позивача-1 в судове засідання 29.11.2010р. не з'явився хоч був присутній у судовому засіданні 22.11.2010р. та з перервою в судовому засіданні був ознайомлений належним чином. Крім того, позивач-1 в порядку ст.ст. 64,77 ГПК України, про дату, час, та місце розгляду справи у попередніх судових засіданнях повідомлявся судом належним чином про що свідчать поштові повідомлення про вручення кореспонденції, які знаходяться в матеріалах справи, присутність представника позивача-1 у судових засіданнях 11.10.2010р., 25.10.2010р., 01.11.2010р., 22.11.2010р. та подання особисто позивачем-1 відповідних письмових клопотань та заперечень на відзив через канцелярію суду, зокрема, серед інших, і заперечення від 22.11.2010р. вх. № 19214(н) поданого позивачем-1 та підтриманого його представником у судовому засіданні 22.11.2010р. При цьому, суд зазначає, що явка представника позивача-1 у судові засідання судом не визнавалась обов’язковою, а тому особиста присутність у судових засіданнях позивача-1 чи його представника є правом сторони, яким вона може скористатися на власний розсуд.

Представник позивача-2 в судові засідання 29.11.2010р. та 22.11.2010р. не з'явився однак, до судового засідання 22.11.2010р. подав заперечення на відзив від 22.11.2010р. вх. № 19215(н), для ознайомлення з яким у судовому засіданні оголошувалась перерва до 29.11.2010р. до 16 год. 00 хв. При цьому, позивач-2 в порядку ст.ст. 64,77 ГПК України, про дату, час, та місце розгляду справи у попередніх судових засіданнях повідомлявся судом належним чином про що свідчать поштові повідомлення про вручення кореспонденції, які знаходяться в матеріалах справи та подання особисто позивачем-2 відповідних письмових клопотань та заперечень на відзив. Зокрема, ним серед інших, подано (наручно) через канцелярію суду клопотання від 10.10.2010р. вх. № 17791(н) від 11.10.2010р. про проведення розгляду справи без його участі. В свою чергу до початку розгляду справи у судових засіданнях 15.11.2010р. та 22.11.2010р. позивачем-2 через канцелярію суду подано (наручно) заперечення на відзив від 15.11.2010р. вх. № 18932(н) від 22.11.2010р. вх. 19215(н) у яких позивач-2 повністю не погоджується з аргументами відповідача та вважає, що відзив слід залишити без розгляду. При цьому, суд зазначає, що явка представника позивача-2 у судові засідання судом не визнавалась обов’язковою, а тому особиста присутність у судових засіданнях позивача-2 чи його представника є правом сторони, яким вона може скористатися на власний розсуд.

Представник позивача-3 в судові засідання 29.11.2010р. та 22.11.2010р., не з'явився однак, до судового засідання 22.11.2010р. подав заперечення на відзив від 22.11.2010р. вх. № 19216(н), для ознайомлення з яким у судовому засіданні оголошувалась перерва до 29.11.2010р. до 16 год. 00 хв. При цьому, позивач-3 в порядку ст.ст. 64,77 ГПК України, про дату, час, та місце розгляду справи у попередніх судових засіданнях повідомлявся судом належним чином про що свідчать поштові повідомлення про вручення кореспонденції, які знаходяться в матеріалах справи та подання особисто позивачем-3 відповідних письмових клопотань та заперечень на відзив. Зокрема, ним серед інших, подано (наручно) через канцелярію суду клопотання від 07.10.2010р. вх. № 17770(н) від 11.10.2010р. вх. № 17789(н) у яких він просив суд у зв'язку з його незадовільним станом здоров'я проводити розгляд справи без його участі. В свою чергу до початку розгляду справи у судових засіданнях 15.11.2010р. та 22.11.2010р. позивачем-3 через канцелярію суду подано (наручно) заперечення на відзив від 15.11.2010р. вх. № 18932(н) від 22.11.2010р. вх. № 19216(н) у яких позивач-3 повністю не погоджується з аргументами відповідача та вважає, що відзив слід залишити без розгляду. При цьому, суд зазначає, що явка представника позивача-3 у судові засідання судом не визнавалась обов’язковою, а тому особиста присутність у судових засіданнях позивача-3 чи його представника є правом сторони, яким вона може скористатися на власний розсуд.

У поданих суду позовній заяві та запереченнях на відзив позивач-1, позивач-2, та позивач-3 (далі по тексту-позивачі), зокрема, стверджують що 6 травня 2010 року на спільному засіданні Правління та Наглядової ради ВАТ "Тернопільавтотранс 16100", було прийняте рішення про продаж придбаних власних акцій в кількості 1 064 926 шт., посадовим особам товариства, а саме Бутрин Л.В., Бек Я.А., Корчинській М.С., Жукевич C.B., Копцову Є.М., Воловик Б.М., що оформлене протоколом № 1 від 06.05.2010р. (далі по тексту - рішення спільного засідання Правління та Наглядової ради ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" від 06.05.2010р.) Дане рішення було прийняте на підставі Положення про придбання відкритим акціонерним товариством "Тернопільске обласне підприємство Тернопільавтотранс" власних акцій та їх подальше розміщення, затверджене рішенням загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Тернопільське обласне підприємство "Тернопільавтотранс" протокол № 3 від 11 травня 1999р. (далі по тексту –Положення про придбання власних акцій та їх подальше розміщення ВАТ "Тернопільавтотранс 16100"). Глава 3 вказаного Положення врегульовує порядок розміщення акцій, тобто позивачі вважають, що відповідно до визначення терміну "розміщення акцій" даного в ст. 1 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" розміщення цінних паперів - відчуження цінних паперів емітентом шляхом укладення цивільно-правового договору з першим власником. А тому позивачі вважають, що вищевказана глава врегульовує саме порядок розміщення акцій, а не реалізацію придбаних акціонерним товариством акцій власного випуску.

Позивачі також зазначають, що станом на 1999 рік жодним законодавчим актом не врегульовувалось питання реалізації Товариством раніше викуплених власних акцій. Проте, на час прийняття 06 травня 2010 року на спільному засіданні Правлінням та Спостережною радою товариства рішення, про продаж придбаних власних акцій діяло рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі по тексту – ДКЦПФР) N 954 від 19.09.2006 року (зареєстроване в міністерстві юстиції), яким затверджене Положення про придбання, реалізацію та анулювання акціонерними товариствами акцій власного випуску (далі по тексту - Положення затверджене рішенням ДКЦПФР N 954). А оскільки згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права та відповідно до ч. 1, ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності то процедура щодо розміщення викуплених акцій з 19.09.2006 року повинна проводитись на підставі даного рішення ДКЦПФР N 954 від 19.09.2006 р., зокрема, затвердженого ним Положення про придбання, реалізацію та анулювання акціонерними товариствами акцій власного випуску.

Позивачі вважають, що прийняте у 1999 році Положення про придбання власних акцій та їх подальше розміщення ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" не відповідає вимогам Положення затвердженого рішенням ДКЦПФР N 954. Так, глава 3 Положення затвердженого рішенням ДКЦПФР N 954 встановлює порядок реалізації товариством власних акцій. Згідно п. 3.1. положення реалізація товариством придбаних власних акцій здійснюється шляхом їх перепродажу або розповсюдження серед працівників товариства. В свою чергу, відповідно до п.3.2. Положення, реалізація товариством придбаних власних акцій здійснюється на підставі рішення уповноваженого органу управління товариства (загальних зборів акціонерів або іншого органу управління товариства, до компетенції якого статутом товариства або загальними зборами віднесено питання реалізації власних акцій). У рішенні вповноваженого органу управління про реалізацію власних акцій повинно бути визначено спосіб, порядок та умови реалізації товариством придбаних власних акцій.

При цьому позивачі стверджують, що у ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" уповноваженим органом з реалізації придбаних акцій є виключно загальні збори акціонерів так як останні не делегували таких повноважень іншим органам.

Зокрема, позивачі стверджують , що відповідно до змісту ст.ст. 88, 154 ЦК України, ст.57 ГК України, ст.ст. 4,37,41,46,47 Закону України «Про господарські товариства», акціонерне товариство, створюється і діє на підставі статуту. Установчим документом акціонерного товариства є статут. Статут Товариства приймається установчими зборами Товариства, всі зміни до статуту відповідно до закону, вносяться виключно на підставі рішень загальних зборів акціонерів. У статуті Товариства вказується, крім іншого, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень. Тобто, компетенція Правління та Наглядової ради ВАТ «Тернопільавтотранс 16100»та порядок прийняття ними рішень повинні відображатись та встановлюватись статутом Товариства. Наглядова рада та виконавчий орган (правління) акціонерного товариства діють в межах компетенції, визначеної статутом Товариства.

При цьому, у запереченнях на відзив позивачі зазначають, що Статутом ВАТ «Тернопільське обласне підприємство «Тернопільавтотранс 16100»від 11.06.2008 року, який діє на даний час і діяв в день проведення спільного засідання Правління та Наглядової ради, що оскаржується не передбачено права спостережної ради чи правління приймати рішення, щодо реалізації товариством власних акцій. Зі змісту статуту ВАТ „Тернопільавтотранс" в чинній редакції взагалі не вбачається скликання спільних засідань наглядової ради та правління ВАТ „Тернопільавтотранс" та прийняття ними спільних рішень. Даний факт підтверджено і рішенням по справі № 3/75-1134.

Відповідно до Положення про придбання власних акцій та їх подальше розміщення ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" 1999 року Правлінню та Спостережній раді надається лише право визначати посадових осіб і кількість акцій, які вони можуть отримати або купити за власні кошти.

Разом з цим, в оскаржуваному рішенні визначено спосіб, порядок та умови реалізації товариством придбаних власних акцій, а саме самостійно встановлено ціну відчуження акцій та порядок розрахунку.

Оскільки, вищезгадане право не делеговано зборами акціонерів жодному органу то відповідно до ст. 10, 41 ЗУ "Про господарські товариства" ст. 159 Цивільного кодексу дане право належить загальним зборам акціонерів товариства.

Отже, на думку позивачів, враховуючи те, що визначення способу (перепродажу або розповсюдження серед працівників товариства), порядку та умов реалізації товариством придбаних власних акцій відноситься виключно до компетенції загальних зборів акціонерів товариства, а у зборах акціонерів мають право брати участь усі акціонери, незалежно від кількості та виду акцій, власниками яких вони є, таким чином реалізовуючи своє право на управління шляхом голосування на них за прийняття відповідних рішень, то рішення спільного засідання Правління та Наглядової ради ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" від 06.05.2010р. грубо порушує права та законні інтереси позивачів як акціонерів ВАТ "Тернопільавтотранс 16100".

Крім того, позивачі повідомляють суд, що з приводу законності прийняття спільного рішення Правління та Наглядової ради ВАТ "Тернопільавтотранс 16100", щодо відчуження товариством придбаних товариством власних акцій фізичній особі по справі № 3/75-1134 прийнято рішення господарським судом Тернопільської області від 09.10.2009р. яке підтверджене Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.11.09р. № 3/75-1134, де визнано недійсним рішення спільних засідань правління та спостережної ради ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" від 08.11.2000р., що оформлене протоколом № 20; від 03.12.2002р., що оформлене протоколом № 28; від 14.12.2004р., що оформлене протоколом №37, в частині продажу акцій товариства фізичній особі як такі, що грубо порушують Положення про придбання власних акцій та їх подальше розміщення ВАТ "Тернопільавтотранс 16100", права юридичної особи та Статут товариства, а також законні права та інтереси акціонерів Товариства.

При цьому, позивачі вказують на те, що в подальшому, а саме 02.03.2010р. Вищим господарським судом України по справі № 3/75-1134 винесена постанова якою постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.11.09р. по справі № 3/75-1134 залишено без змін. Відповідно до вимог ст. 35 ГПК України, даний факт має для суду преюдиціальний характер і не потребує доведення знову при вирішенні інших спорі, оскільки спір на думку позивачів вирішений між тими ж самими сторонами, що й по даній справі.

Позивачі також зазначають що, відповідачем по справі №9/68-1603, в підтвердження своєї позиції не доведено вчинення дій, у відповідності до ст.ст.30, 38 Закону України "Про господарські товариства" та п.10 Положення про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного фонду акціонерного товариства, затвердженого рішенням ДКЦПФР №158 від 16.10.2000р., спрямованих на реалізацію переважного права на придбання акцій, та не підтверджено їх належним доказами.

Що стосується легітимності Правління та Наглядової ради товариства, які приймали рішення від 06.05.2010 р. в наступному складі: Голова наглядової ради: Юрковська Г.А.; члени наглядової ради: Білоус О.Ф., Корнійчук Ю.К., Ляхович B.C., Жукевич С.В., то позивачі звертають увагу суду на те, що на позачергових загальних зборах ВАТ «Тернопільавтотранс 16100», протокол № 13 від 21.10.2009 року, наглядова рада в складі: Голова ради: Юрковська Г.А.; члени ради: Білоус О.Ф., Корнійчук Ю.К., Ляхович B.C., Жукевич С.В. були відкликані, та обрано новий склад наглядової ради товариства в складі: Голова ради: Олійник О.М.; члени ради: Шкільний М.М., Марків М.П., Ляхович B.C., Жукевич С.В. А тому, наглядова рада в складі - Голова наглядової ради: Юрковська Г.А.; члени наглядової ради: Білоус О.Ф., Корнійчук Ю.К., Ляхович B.C., Жукевич С.В., станом 06.05.2010 р. була нелегітимна.

Також на думку позивачів, в оспорюваному рішенні спільного засідання Правління та Наглядової ради ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" від 06.05.2010р. органи управління вийшли за межі наданих їм повноважень та спільним рішенням, окрім визначення осіб з числа правління товариства та кількості акцій, які вони можуть придбати, також прийняли інші рішення, що виходять за межі компетенції правління та наглядової ради, а саме про продаж Товариством раніше викуплених власних акцій особам, які не є членами правління Товариства, а саме: Копцову Є.М., Воловику Б.М., Жукевичу С.В.; визначили ціну, по якій повинні продаватись Товариством раніше викуплені власні акції (згідно рішення по номінальній вартості, що становить 0,25 грн.) та порядок оплати, а саме 10 відсотків від вартості акцій у місячний термін; крім того, спільним рішенням, визначено спосіб реалізації акцій, а саме, що власні придбанні акції товариства продаються визначеним акціонерам за їх власні кошти, хоча згідно положення є альтернатива реалізації, а саме: отримати при розподілі або купити за власні кошти.

Враховуючи вищезазначене, позивачі просять суд визнати недійсним спільне рішення від 06.05.2010р. Наглядової ради та Правління як такі, що прийняті з порушенням вимог ГК України, ЦК України, Закону України "Про господарські товариства", Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", Положення затвердженого рішенням ДКЦПФР N 954, Статуту та Положення про придбання власних акцій та їх подальше розміщення ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" та порушили права та законні інтереси позивачів, як акціонерів ВАТ "Тернопільавтотранс 16100".

Під час розгляду справи, позивачами неодноразово подавались суду заяви про забезпечення позову. Зокрема, така заява була викладена позивачами у позовній заяві від 28.09.2010р. вх. № 1738 та в подальшому підтримана представником позивача 1 усно у судовому засіданні 11.10.2010р. Також, повторно у судовому засіданні, що відбулось 01.11.2010р. представник позивача - 1 усно клопотав суд про забезпечення позову, а також після завершення судового засідання 01.11.2010р. (13 год. 10 хв.) позивачем-1 та позивачем-2 було подано (наручно) через канцелярію суду (вх. № 18462 (н) від 01.11.2010р., 14 год. 00 хв.) письмову заяву про забезпечення позову. Відповідно до зазначених заяв позивачі просили суд забезпечити даний позов, шляхом:

- накладення арешту на 1 064 926 шт. акцій, які знаходяться на особовому рахунку №342419 ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" (код ЄДРПУО 03118908);

- заборони ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" (код. 03118908) відчужувати власні придбані акції в кількості 1 064 926 шт., які знаходяться на особовому рахунку ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" №342419 на підставі рішення спільного засідання Правління та Наглядової ради ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" від 06.05.2010 року, що оформлене протоколом №1, до прийняття відповідного рішення по їх реалізації уповноваженим органом Товариства;

- заборонити ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" (код. 03119808) відчужувати власні придбані акції в кількості 1 064 926 шт., які знаходяться на особовому рахунку ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" №342419 на підставі рішень правління та спостережної ради ВАТ "Тернопільавтотранс 16100";

- заборонити правлінню та спостережній раді ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" приймати рішення щодо реалізації 1 064 926 шт. акцій, які знаходяться на особовому рахунку №342419 ВАТ "Тернопільавтотранс 16100";

- заборонити реєстратору Публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" вносити зміни в систему реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" та проводити списання акцій з рахунку ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" на підставі правочинів укладених відповідно до спільних чи окремих рішень Спостережної ради та Правління ВАТ "Тернопільавтотранс 16100".

Розглянувши зазначені заяви суд відмовив у їх задоволенні з огляду на наступне.

Із змісту статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь–якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення (п. 3 Роз'яснення ВГСУ від 23.08.1994 р. № 02-5/611).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів (Ін.л. ВГСУ № 01-8/2776 від 12.12.2006 р.).

Відтак, сторона повинна обґрунтувати підстави для вжиття заходів до забезпечення позову шляхом подання відповідних доказів з урахуванням зазначених вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, яким суд, в свою чергу, у відповідності ст. 43 цього Кодексу повинен надати оцінку.

Позивачі в обґрунтування заяви про забезпечення позову, викладеної у позовній заяві від 28.09.2010р. вх. № 1738 та в подальшому підтриманої представником позивача-1 усно у судовому засіданні 11.10.2010р., зазначили, що особи яким згідно рішення спільного засідання Правління та Наглядової ради ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" від 06.05.2010р. було реалізовано акції, звертались до реєстратора, який здійснює ведення реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" з вимогою внести запис в систему реєстру та перереєструвати акції на нових власників.

Разом з тим, як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем не надано доказів, які б давали підстави вважати, що відповідачем чи іншими особами вчиняються будь-які дії, які б свідчили про неможливе виконання рішення у справі.

Крім того, твердження Позивача спростовуються інформацією третьої особи –реєстратором, який здійснює ведення реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" –в особі представника Відділення "Промінвестбанку" наданої ним в судовому засіданні 11.10.2010р., який зазначив, що ним у вказаному випадку було відмовлено у внесенні змін у систему реєстру та перереєстрації акцій на нових власників з підстав передбачених законодавством. Його відмова була оскаржена в суді і на даний час триває спір. При цьому, інших звернень від вказаних осіб до реєстратора на даний час не надходило.

А відтак, суд вважав, що забезпечення позову на даній стадії розгляду справи є передчасним та ухвалою від 11.10.2010р. відмовив позивачам у задоволені їх заяви про забезпечення позову.

В свою чергу, позивачі в обґрунтування заяви про забезпечення позову від 01.11.2010р. вх. № 18462 (н) зазначають, що на підставі оспорюваного рішення спільного засідання Правління та Наглядової ради "Тернопільавтотранс 16100" від 06.05.2010 року, що оформлене протоколом №1, відповідачем, "Тернопільавтотранс 16100", листами від 03.06.2010р. №1/4-231, від 04.06.2010р. №1/4-240, від 09.06.2010р. №1/4-242 скеровано реєстратору Публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" відповідні пакети документів (для перереєстрації акцій) з вимогою: списати з особового рахунку №342419 ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" 412816 штук іменних цінних паперів та зарахувати їх на особових рахунок Корчинської М.С., Копцову Є.М., Жукевич С.В., Воловик Б.М., Бек Я.А., Бутрин Л.В.

Окрім цього, зазначили, що з метою зобов’язати реєстратора Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" списати з особового рахунку №342419 ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" 412816 штук іменних паперів та зарахувати їх на особовий рахунок Корчинської М.С., Копцову Є.М., Жукевич С.В., Воловик Б.М., Бек Я.А., Бутрин Л.В., ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" подано позов в господарський суд м. Києва до реєстратора з вищезазначеними позовними вимогами справа №6/398.

Разом з цим, як вбачається із заяви про забезпечення позову (вх. №18462 (н) від 01.11.2010р. о 14 год. 00 хв. (згідно печатки канцелярії суду), доданих до неї документів та інших матеріалів справи, позивачем не надано суду належних доказів, які б підтверджували факти викладені позивачами у заяві.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналах або в належним чином засвідчених копіях.

Позивачами до заяви про забезпечення позову додано ксерокопію позовної заяви про зобов’язання вчинення дій, проте, зазначена ксерокопія документа не завірена належним чином, будь - яких відміток про це не містить. Крім того, зазначена ксерокопія виготовлена технічно неякісно, що не дає суду можливості ознайомитись із її змістом повністю, в тому числі визначити коло осіб, зазначених у вказаній заяві та вимоги, які нею заявлялись.

Також, слід відмітити, що представниками позивача до заяви не подано будь-яких доказів про те, що зазначена позовна заява прийнята до розгляду судом, та у вказаній справі прийнято рішення, зокрема, не надано суду належним чином оформлених копій процесуальних документів, прийнятих у зазначеній справі.

Суд, також, враховує те, що твердження позивачів, зазначені у заяві про забезпечення позову, спростовуються листом від 15.11.2010р. №09/270, наданим третьою особою –реєстратором, який здійснює ведення реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" –в особі представника Відділення "Промінвестбанку" наданим суду, у якому реєстратор повідомляє, що ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" в травні 2010 року зверталося до філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Тернопіль" з вимогою про розподіл акцій, що їй належать. У виконанні її вимог було відмовлено у зв’язку з відсутністю необхідних документів. Інших звернень ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" щодо розпорядження своїми акціями, станом на 15.11.2010 року не було.

А відтак, суд вважав, що забезпечення позову на даній стадії розгляду справи є передчасним та ухвалою від 15.11.2010р. відмовив позивачам у задоволенні їх заяви про забезпечення позову.

Представник відповідача в судові засідання 29.11.2010р. та 22.11.2010р. прибув. При цьому, зазначив, що ознайомився із запереченнями на відзив поданих позивачами-1-2-3 22.11.2010р. вважає їх безпідставними, а тому проти позовних вимог заперечує повністю, зокрема, підтримав надані ним попередньо заперечення у відзиві на позовну заяву від 22.10.2010р. №4/385 (вх. №18472 (н) від 01.11.2010р.)). Будь-яких, додаткових клопотань чи документів у судовому засіданні 29.11.2010р. відповідачем суду не надано.

Разом з цим, у відзиві на позов відповідач заперечуючи проти позовних вимог зазначає, що згідно із Законом України "Про господарські товариства" вищим органом товариства є загальні збори акціонерів, що також передбачено Статутом товариства ВАТ "Тернопільавтотранс 16100". 11.05.1999р. відбулися чергові збори акціонерів товариства, протокол №3, на яких було затверджено Положення про придбання власних акцій та їх подальше розміщення ВАТ "Тернопільавтотранс 16100". На підставі вказаного Положення 06.05.2010р. відбулося спільне засідання Правління та Наглядової ради товариства, на якому і був розподілений продаж акцій товариства акціонерам.

При цьому, відповідач стверджує, що вказане Положення є законним і діє в товаристві по теперішній час. Його законність перевірена господарським судом Тернопільської області, Львівським апеляційним господарським судом, Вищим господарським судом України. Оскільки вказане Положення затверджено на загальних зборах акціонерів товариства, то окремого рішення зборів акціонерів про делегування Правлінню чи Наглядовій раді права реалізації власних акцій –не потрібно.

При таких обставинах права позивачів аж ніяк не порушені, оскільки акціонери Сушельницький Б. В., Наливайчук М.С. були присутні на зборах товариства, голосували за вказане Положення про придбання власних акцій та їх подальше розміщення ВАТ "Тернопільавтотранс 16100", більш того, позивач-1 Сушельницький Б.В. був ініціатором цього Положення. Що стосується акціонера Мицька Р.І., то останній є взагалі неналежний акціонер товариства і не може бути позивачем по справі, оскільки його сертифікат про придбання акцій головою товариства не підписаний і печаткою не завірений, а самі акції придбані ним всупереч Статуту. Що стосується легітимності Правління та Наглядової ради товариства, які прийняли рішення 06.05.2010р. про продаж акцій товариства, то останні є легітимними, оскільки рішення позачергових зборів акціонерів від 21.10.2009р. в частині обрання нового складу Правління та Наглядової ради товариства визнані господарським судом Тернопільської області та Львівським апеляційним господарським судом –незаконними. Постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2010р. вказані рішення залишені без змін. На підставі наведеного відповідач просить в позові відмовити.

В обґрунтування своїх заперечень відповідачем надано суду протокол № 1 від 06.05.2010р. спільного засідання Правління та Наглядової ради ВАТ "Тернопільавтотранс 16100", Статут ВАТ "Тернопільавтотранс 16100", Положення про наглядову раду ВАТ "Тернопільавтотранс 16100"; Положення про придбання відкритим акціонерним товариством "Тернопільске обласне підприємство Тернопільавтотранс" власних акцій та їх подальше розміщення, затверджене рішенням загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Тернопільське обласне підприємство "Тернопільавтотранс" протокол № 3 від 11 травня 1999р.; Протокол загальних зборів акціонерів № 3 від 11.05.1999р.; протокол №12 від 19.03.2008р. про вибори Правління та Наглядової ради товариства; виписки з реєстру власників іменних акцій; копії наказів про прийом на роботу акціонерів; протокол №3 від 11.05.1999р. загальних зборів акціонерів товариства, постанови ЛАГС та ВГСУ та інші документи.

Представник третьої особи в судові засідання 29.11.2010р. та 22.11.2010р., прибув. Будь-яких додаткових пояснень, заперечень, клопотань та документів суду не надав. Разом з ци, в попередніх судових засіданнях надав суду відповідні довідки, які підтверджують, що станом на 28.09.2010р. (дату подання позовної заяви) фізичні особи, які є позивачами у справі являлись акціонерами ВАТ "Тернопільавтотранс 16100". А також довідки, які підтверджують, відомості про те, з якого моменту набули статусу акціонерів ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" фізичні особи, що є позивачами у справі.

Крім того, в судовому засіданні 15.11.2010р. подав довідку від 11.11.2010р. №3230 про те, що станом на 06.05.2010р. Корчинська М.С., Бек Я.А., Копцов Є.М., Воловик Б.М., Жукевич С.В., Бутрин Л.В. являлися акціонерами Відкритого акціонерного товариства "Тернопільавтотранс 16100". Окрім цього, надав лист від 15.11.2010р. №09/270 відповідно до якого третя особа повідомляє, що ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" в травні 2010 року зверталося до філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Тернопіль" з вимогою про розподіл акцій, що йому належать. У виконанні його вимог було відмовлено у зв’язку з відсутністю необхідних документів. Інших звернень ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" щодо розпорядження своїми акціями, станом на 15.11.2010 року не було.

Розглянувши зазначені вище обставини, беручи до уваги те, що двохмісячний строк розгляду спору передбачений ч. 1. ст. 69 ГПК України у даній справі закінчився 29.11.2010р. при цьому клопотань про продовження строку розгляду спору чи відкладення його розгляду від сторін суду не поступило, також враховуючи, що явка представників сторін не визнавалась судом обов’язковою, брати участь у судовому засіданні подавати докази, пояснення та заперечення є правом сторін, передбаченим ст. 22 ГПК України, при цьому як позивачі так і відповідач та третя особа скористались цим правом, зокрема, подали суду відповідні, докази, заяви, відзиви, пояснення, клопотання та заперечення, суд розглядає спір за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, так як доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, пояснення та заперечення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, дослідивши норми чинного законодавства, які врегульовують правовідносини що виникли між сторонами, оцінивши подані учасниками судового процесу докази, які мають значення для об’єктивного розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, з огляду на наступне

Відповідно до статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Пунктом 4 частини першої статті 12 ГПК України передбачено що господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

В свою чергу відповідно до ст. 16 ГПК України справи у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарського товариства, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням господарського товариства згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Усі спори між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов'язані зі здійсненням ними корпоративних прав та виконанням обов'язків учасника господарського товариства, на підставі пункту 4 частини першої статті 12 ГПК підвідомчі (підсудні) господарським судам незалежно від суб'єктного складу учасників спору (п.6 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 N 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Як вбачається із позовної заяви та матеріалів справи, позов до господарського суду подано фізичними особами Сушельницьким Богданом Володимировичем, Мицько Ростиславом Ігоровичем, Наливайчуком Михайло Семеновичем, які стверджують про порушення з боку відповідача ВАТ "Тернопільавтотранс 16100", вул. Довга, 7, м. Тернопіль їх прав як акціонерів останнього.

При цьому позивачами надано суду належні докази, які підтверджують те, що станом на 28.09.2010р. (дату подання позовної заяви) фізичні особи, які є позивачами у справі являються акціонерами ВАТ "Тернопільавтотранс 16100". Вказаний факт підтверджується також і відповідними довідками від 11.10.2010р. № 2732,2733,2734 третьої особи по справі –Відділення ПАТ "Промінвестбанку" м. Тернопіль, яке здійснює ведення реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" і відповідно облік прав на акції ВАТ „Тернопільавтотранс 16100” на підставі укладеного з ним Договору на ведення реєстру власників іменних цінних паперів від 30.06.2009р. № 12 (договір знаходиться у матеріалах справи).

Крім того, як вбачається із позовної заяви Позивачі звернулись у суд з позовними вимогами про визнання недійсним рішення спільного засідання Правління та Наглядової ради ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" від 06.05.2010р., що оформлене протоколом №1, в частині продажу акцій, так як вважають його таким, що порушує їх права як акціонерів (корпоративні права).

При цьому, суд має за необхідне зазначити, що акціонери товариства які вважають, що їх права та законні інтереси порушено рішенням наглядової ради чи виконавчого органу товариства, вправі оскаржити до суду відповідні рішення як акти, оскільки наглядова рада та виконавчий орган товариства є його органами управління, що приймають обов'язкові для виконання рішення. Це відповідає також нормі статті 55 Конституції України (п.38 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 N 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Враховуючи зазначене, суд вважає, що позивачі звернулись у господарський суд з дотриманням правил підвідомчості та підсудності розгляду судами справ визначених ГПК Україн, так як спір у зазначеній справі виник із корпоративних відносин.

Слід відмітити, що корпоративні відносини регулюються Цивільним кодексом України (далі –ЦК України), Господарським кодексом України (далі –ГК України), Законами України від 19 вересня 1991 р. N 1576-XII "Про господарські товариства" (далі - Закон України "Про господарські товариства"), від 23 лютого 2006 р. N 5241 "Про цінні папери та фондовий ринок", від 10 грудня 1997 р. N 710/97-ВР "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", від 15 травня 2003 р. N 871-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", іншими нормативно-правовими актами. При цьому, положення законодавчих актів, які діяли до набрання чинності ЦК України, застосовуються в частині, в якій вони не суперечать цьому Кодексу(п.1 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 N 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Разом з цим, 17.09.2008р. був прийнятий Закон України "Про акціонерні товариства".

Відповідно до частин першої та другої Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про акціонерні товариства" цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім другого речення частини другої статті 20, яке набирає чинності через два роки після опублікування цього Закону. Вказаний Закон опублікований в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур'єр" N 202 від 29.10.2008 року, а тому у більшості своїх положень набрав чинності 30.04.2009 року.

Разом з цим, частиною другою розділу XVII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що через два роки з дня набрання чинності цим Законом (тобто з 30.04.2011 року) втрачають чинність статті 1-49 Закону України "Про господарські товариства" у частині, що стосується акціонерних товариств.

За вимогами частини п'ятої Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про акціонерні товариства" статути та інші внутрішні документи акціонерних товариств, створених до набрання чинності Законом України "Про акціонерні товариства", підлягають приведенню у відповідність з нормами цього Закону не пізніше, ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Дія статей 1 - 49 Закону України "Про господарські товариства" протягом двох років відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про акціонерні товариства" надає цим нормам статусу складової положень Закону України "Про акціонерні товариства".

Таким чином, до акціонерних товариств, створених до набрання чинності Законом України "Про акціонерні товариства", застосовуються положення статей 1 - 49 Закону України "Про господарські товариства" до втрати ними чинності або до моменту приведення статутів акціонерних товариств у відповідність до Закону України "Про акціонерні товариства" (п.7 Рек. ВГСУ від 28.12.2007р. "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин").

Як вбачається із Статуту ВАТ „Тернопільавтотранс16100” затвердженого 19 березня 2008 року загальними зборами акціонерів ВАТ „Тернопільавтотранс 16100” протокол № 12 (нова редакція) зареєстрованого в реєстрі №16461050005001346 від 11.06.2008 року (далі по тексту –Статут) відкрите акціонерне товариство „Тернопільське обласне підприємств „Тернопільавтотранс 16100” засновано відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області №806 від 25 червня 1996 року шляхом перетворення Державного підприємства „Тернопільське обласне підприємство автобусних станцій 16199” у Відкрите акціонерне товариство згідно постанови Кабінету Міністрів України від 07.12.1992 року №686” Про затвердження порядку перетворення в процесі приватизації державних підприємств у Відкриті акціонерні товариства та на виконання Указу Президента України від 19 березня 1996 року №194/96.

Зазначена редакція Статуту ВАТ „Тернопільавтотранс 16100” була чинна на момент прийняття спірного рішення спільного засідання Правління та Наглядової ради ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" від 06.05.2010р є чинна на даний час і будь-яких змін, в тому числі, щодо приведення її у відповідність з вимогами Закону України "Про акціонерні товариства" ВАТ „Тернопільавтотранс 16100” не здійснювалось.

Даний факт підтверджено і представником відповідача у судовому засіданні та не заперечується і позивачами, які зокрема у своїй позовній заяві посилаються серед іншого, також, і на вимоги Закону України "Про господарські товариства".

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що до корпоративних відносин, які виникають за участю ВАТ „Тернопільавтотранс 16100” застосовуються положення статей 1 - 49 Закону України "Про господарські товариства" з врахуванням змін затверджених ЦК України.

Крім того, як вірно зазначили позивачі у позовній заяві товариство у своїй діяльності, також, керується і відповідними нормативно-правовим актами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка в силу ст. 7 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" здійснює державне регулювання та контроль за випуском і обігом цінних паперів, методологічне забезпечення запровадження та розвиток принципів корпоративного управління відповідно до законодавства і наділена відповідними нормотворчими функціями у цих галузях.

Зокрема корпоративні відносини та обіг цінних паперів регулюються Положенням про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17 жовтня 2006 р. N 1000, Положенням про депозитарну діяльність, затвердженим рішенням ДКЦПФР від 17 жовтня 2006 р. N 999, Положенням про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства, затвердженим рішенням ДКЦПФР від 22 лютого 2007 р. N 387, Положення про придбання, реалізацію та анулювання акціонерними товариствами акцій власного випуску, затверджене рішенням ДКЦПФР від 19 вересня 2006 року N 954, та ін. Усі вказані рішення ДКЦПФР зареєстровані в Міністерстві юстиції України, як це передбачено чинним законодавством України.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 6 травня 2010 року на спільному засіданні Правління та Наглядової ради акціонерного товариства ВАТ "Тернопільавтотранс 16100", вказаними органами було прийнято рішення про дозвіл продати акції ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" за власні кошти по номінальній вартості наступним акціонерам: Корчинській М.С. –412816шт.; Бек Я.А.-127884шт. Копцову Є.М., Воловику Б.М. і Жукевичу С.В. по 63942шт.; Бутрин Л.В. –332400шт. з оплатою 10 відсотків вартості акцій у місячний термін. Зазначене рішення оформлене протоколом № 1 від 06.05.2010р.

Позивачі у позовній заяві та в подальшому у запереченнях на відзив та представник позивача-1 у судовому засіданні, обґрунтовуючи порушення своїх корпоративних прав з боку відповідача стверджують що зазначене рішення спільного засідання Правління та Наглядової ради ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" від 06.05.2010р прийняте Правлінням та Наглядовою радою товариства з порушенням вимог чинного законодавства, внутрішніх документів товариства, які визначають правила та порядок розміщення акцій викуплених товариством, та яким грубо порушено права позивачів як акціонерів.

Розглянувши обґрунтування вимог позивачів суд оцінює їх критично та вважає їх безпідставними з огляду на наступне.

Зокрема, суд відхиляє посилання позивача на те, що з приводу законності прийняття спільного рішення Правління та Наглядової ради ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" щодо відчуження товариством придбаних товариством власних акцій фізичній особі по справі № 3/75-1134 прийнято рішення господарським судом Тернопільської області від 09.10.2009р. яке підтверджене Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.11.09р. № 3/75-,опільавтотранс 16100" від 08.11.2000р., що оформлене протоколом № 20; від 03.12.2002р., що оформлене протоколом № 28; від 14.12.2004р., що оформлене протоколом №37, в частині продажу акцій товариства фізичній особі, як такі, що грубо порушують Положення про придбання власних акцій та їх подальше розміщення ВАТ "Тернопільавтотранс 16100", права юридичної особи та Статут товариства, а також законні права та інтереси акціонерів Товариства. При цьому позивачі вказують на те, що в подальшому, а саме 02.03.2010р. Вищим господарським судом України по справі № 3/75-1134 винесена постанова якою постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.11.09р. по справі № 3/75-1134 залишено без змін.

Відповідно до ч. 2 статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

А тому, на думку позивачів відповідно до вимог ст. 35 ГПК України, даний факт має для суду преюдиціальний характер і не потребує доведення знову при вирішенні інших спорів оскільки спір вирішений між тими ж самими сторонами, що й по даній справі.

Проте, суд має за необхідне зазначити, що із змісту статті 21 ГПК України сторонами в судовому процесі є позивачі і відповідачі. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. В свою чергу відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Як вбачається і процесуальних документів наданих позивачами, а саме - рішень та постанов по справі № 3/75-1134 позивачами у зазначеній справі являлись: позивач 1. Галанчак Василь Петровича, с. Ягільниця, вул. Салівська, 33, Чортківського району, Тернопільської області; позивач 2. Гавронський Богдан Іванович, м. Тернопіль, вул. Тютюнника, 6; позивач 3 - Острівка Орест Йосипович, м. Тернопіль, вул. Симоненка, 2/56.

Разом з цим, як уже зазначалось судом позивачами у даній справі № 9/68-1603 являються позивач-1 - акціонер ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" Сушельницький Богдан Володимирович, вул. Зелена, 16/62, м. Тернопіль; позивач-2 акціонер ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" Мицько Ростислав Ігорович, вул. Миколайчука, 16/128, м. Львів; позивач-3 акціонер ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" Наливайчук Михайло Семенович, вул. Рєпіна, 3, м. Тернопіль.

Також, і відповідачі по справі № 3/75-1134 Сушельницький Богдана Володимировича, м. Тернопіль, вул. Зелена, 16, кв. 62 та Ябчанка Надія Миколаївна, м. Тернопіль, вул. Коновальця, 4, кв. 1, не являються відповідачами у даній справі № 9/68-1603, що розглядається господарським судом.

Враховуючи зазначене суд вважає, що вказані спори у справах № 3/75-1134 та № 9/68-1603 розглядались у складі різних сторін - різних позивачів та відповідачів і з іншим предметом спору (рішення що оскаржувались), а тому у суду немає підстав застосовувати ч. 2 статті 35 ГПК України у даному випадку і факти встановлені рішеннями у справі № 3/75-1134 не є обов’язковими для суду при розгляді даної справи.

Також, суд критично оцінює твердженням позивачів щодо невідповідності умов Положення про придбання власних акцій та їх подальше розміщення ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" нормам чинного законодавства.

Зокрема в частині того, що станом на 1999 рік коли відповідачем затверджувалось Положення про придбання власних акцій та їх подальше розміщення ВАТ "Тернопільавтотранс" жодним законодавчим актом не врегульовувалось питання реалізації Товариством раніше викуплених власних акцій.

Так як встановлено судом станом на 1999р. діяли положення статті 32 Закону України від 19.09.1991 № 1576-XII "Про господарське товариство" відповідно до якої передбачено, що акціонерне товариство має право викупити у акціонера оплачені ним акції тільки за рахунок сум, що перевищують статутний (складений) капітал, для їх наступного перепродажу, розповсюдження серед своїх працівників або анулювання. Вказані акції повинні бути реалізовані або анульовані у строк не більше одного року. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму на загальних зборах акціонерів провадиться без урахування придбаних акціонерним товариством власних акцій.

Вказана редакція статті 32 закону була чинна і на момент прийняття спірного рішення спільного засідання Правління та Наглядової ради ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" від 06.05.2010р.

Крім того, позивачі зазначають, що відповідно до Глави 3 Положення про придбання відкритим акціонерним товариством "Тернопільське обласне підприємство Тернопільавтотранс" власних акцій та їх подальше розміщення, затверджене рішенням загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Тернопільське обласне підприємство "Тернопільавтотранс" протокол № 3 від 11 травня 1999р. врегульовує порядок розміщення акцій, тобто позивачі вважають, що відповідно до визначення терміну "розміщення акцій" даного в ст. 1 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" вищевказана глава врегульовує саме порядок розміщення акцій а не реалізацію придбаних акціонерним товариством акцій власного випуску.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" розміщення цінних паперів - відчуження цінних паперів емітентом шляхом укладення цивільно-правового договору з першим власником.

Разом з цим як уже зазначалось судом, стаття 32 Закону України "Про господарське товариство" передбачає, що акціонерне товариство має право викупити у акціонера оплачені ним акції тільки за рахунок сум, що перевищують статутний (складений) капітал, для їх наступного перепродажу, розповсюдження серед своїх працівників або анулювання.

При цьому як вбачається із змісту розділу ІІІ Положення про придбання власних акцій та їх подальше розміщення ВАТ "Тернопільавтотранс" п.п. 3.1. передбачено, що викуплені товариством акції підлягають розміщенню в термін не більше одного року з часу придбання шляхом: - розподілу серед акціонерів товариства або викупу акціонерами за власні кошти.

При цьому, на думку суду, способи, передбачені Положенням про придбання власних акцій та їх подальше розміщення ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" не суперечать в цілому тим, які визначені ст. 32 Закону України "Про господарські товариства", зокрема, розподіл –розповсюдженню а перепродаж –викупу. Крім того, такий спосіб як викуп акцій акціонером не суперечить і визначенню поняття "розміщення цінних паперів" так як за своєю правовою природою передбачає відчуження акцій (цінних паперів ) на користь іншого власника.

Слід відмітити також, що відповідачем надано суду як докази і укладені за результатами прийняття рішення спільного засідання Правління та Наглядової ради ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" від 06.05.2010р договори купівлі продажу акцій від 06.05.2010р. (знаходяться в матеріалах справи).

Щодо відповідності рішення спільного засідання Правління та Наглядової ради ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" від 06.05.2010р Положенню затвердженого рішенням ДКЦПФР N 954, то суд має за необхідне відмітити, наступне.

Відповідно до глави 3 Положення затвердженого рішенням ДКЦПФР N 954 встановлено порядок реалізації товариством власних акцій. Зокрема згідно п. 3.1. Положення реалізація товариством придбаних власних акцій здійснюється шляхом їх перепродажу або розповсюдження серед працівників товариства.

При цьому як вбачається із оскаржуваного рішення спільного засідання Правління та Наглядової ради ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" від 06.05.2010р то ним прийнято рішення дати дозвіл на викуп акцій в результаті чого здійснено перепродаж акцій, що в цій частині на думку суду відповідає вимогам Положення затверджене рішенням ДКЦПФР N 954.

В свою чергу, відповідно до п.3.2. Положення ДКЦПФР, реалізація товариством придбаних власних акцій здійснюється на підставі рішення уповноваженого органу управління товариства (загальних зборів акціонерів або іншого органу управління товариства, до компетенції якого статутом товариства або загальними зборами віднесено питання реалізації власних акцій). У рішенні вповноваженого органу управління про реалізацію власних акцій повинно бути визначено спосіб, порядок та умови реалізації товариством придбаних власних акцій.

При цьому позивачі стверджують, що у ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" уповноваженим органом з реалізації придбаних акцій є виключно загальні збори акціонерів так як останні не делегували таких повноважень іншим органам. Зокрема, позивачі стверджують, що такі повноваження не передбачені Статутом товариства як головним установчим документом акціонерного товариства. Зі змісту Статуту ВАТ „Тернопільавтотранс16100" в чинній редакції взагалі не вбачається скликання спільних засідань спостережної ради та правління ВАТ „Тернопільавтотранс" та прийняття ними спільних рішень. Отже, на думку позивачів, враховуючи те, що вищезгадане право не делеговано зборами акціонерів жодному органу то відповідно до ст. 10, 41 ЗУ "Про господарські товариства" ст. 159 Цивільного кодексу дане право належить загальним зборам акціонерів товариства. А тому позивачі стверджують, що визначення способу (перепродажу або розповсюдження серед працівників товариства), порядку та умов реалізації товариством придбаних власних акцій відноситься виключно до компетенції загальних зборів акціонерів товариства, а у зборах акціонерів мають право брати участь усі акціонери, незалежно від кількості та виду акцій, власниками яких вони є таким чином реалізовуючи своє право на управління шляхом голосування на них за прийняття відповідних рішень то рішення спільного засідання Правління та Наглядової ради ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" від 06.05.2010р грубо порушує права та законні інтереси позивачів як акціонерів ВАТ "Тернопільавтотранс 16100".

Проте, суд критично оцінює зазначене твердження позивачів та вважає, що позивачі невірно трактують положення чинного корпоративного законодавства з огляду на наступне.

Зокрема при аналізі зазначеного питання суд враховував, що одним із Конституційних принципів в Україні є принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України), який передбачає, що громадяни здійснюють свої права за принципом "дозволено все, що прямо не заборонено законом".

В свою чергу прийняття іншими органами товариства рішень з питань, віднесених до виключної компетенції загальних зборів (статті 145, 159 ЦК, стаття 41 Закону про господарські товариства, є перевищенням їхньої компетенції, а тому ці рішення можуть бути визнаними в судовому порядку недійсними (п.38 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 N 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Стаття 159 ЦК України визначає перелік повноважень, що належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів. Одночасно у частині другій цієї статті передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів статутом товариства і законом може бути віднесене вирішення й інших питань. Господарським судам слід виходити з того, що коли законом, в тому числі статтею 41 Закону України "Про господарські товариства" та частиною другою статті 9 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", передбачено прийняття рішення з того чи іншого питання виключно загальними зборами, ці повноваження не можуть відповідно до статуту акціонерного товариства бути надані або делеговані іншим органам товариства (п. 2.8. Рек. ВГСУ від 28.12.2007р. "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин").

При цьому, відповідно до ст. 159 ЦК України до виключної компетенції загальних зборів акціонерів належить: 1) внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу; 2) утворення та ліквідація наглядової ради та інших органів товариства, обрання та відкликання членів наглядової ради; 3) затвердження річного звіту товариства; 4) рішення про ліквідацію товариства. До виключної компетенції загальних зборів статутом товариства і законом може бути також віднесене вирішення інших питань. Питання, віднесені законом до виключної компетенції загальних зборів акціонерів, не можуть бути передані ними для вирішення іншим органам товариства.

Також, і статтею 41 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів акціонерів належить:- внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу; - обрання і відкликання членів наглядової ради; - утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства; - затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) з урахуванням вимог, передбачених цим Законом та іншими законами, визначення порядку покриття збитків; створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень; прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу; прийняття рішення про обрання уповноваженої особи акціонерів для представлення інтересів акціонерів у випадках, передбачених законом. Зазначені питання відповідно до ч. 5 статті 41 Закону також належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів і не можуть бути передані іншим органам товариства. Проте відповідно до ч. 6 статті 41 Закону Статутом товариства до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені й інші питання.

В свою чергу положення ст. 9 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" стосуються питання ведення реєстру власників іменних цінних паперів.

Отже, як вбачається з аналізу змісту чинного корпоративного законодавства ним на момент прийняття рішення спільного засідання Правління та Наглядової ради ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" від 06.05.2010р. не віднесено до виключної компетенції загальних зборів акціонерів питання про викуп та подальше розповсюдження акціонерним товариством викуплених акцій власного випуску. І не встановлено прямої заборони передавати такі повноваження іншим органам товариства.

Відповідно до ст. 154 ЦК України установчим документом акціонерного товариства є його статут. У Статуті товариства серед іншого, зокрема містяться відомості і про склад і компетенцію органів управління товариством та про порядок ухвалення ними рішень.

При цьому, суд здійснивши аналізу змісту Статуту ВАТ „Тернопільавтотранс 16100” в частині компетенції загальних зборів акціонерів (п.п. 8.2. Статуту) встановив, що і Статутом ВАТ „Тернопільавтотранс 16100” до виключної компетенції загальних зборів акціонерів не віднесено питань щодо перепродажу (викупу) чи розповсюдження (розподілу) чи розміщення серед своїх працівників або анулювання акцій власного випуску товариства, які викуплені попередньо товариством, тощо. Вказаним Статутом ВАТ „Тернопільавтотранс 16100” зазначене питання взагалі не врегульовано.

А тому суд вважає, що вказані повноваження можуть бути делеговані загальними зборами іншим органам товариства, як це передбачено і Положенням затвердженим рішенням ДКЦПФР N 954.

Одночасно, слід відмітити, що на думку суду, чинне законодавство не містить категоричного припису (вимоги) про те, що делегування зборами акціонерів своїх повноважень іншим органам повинно відбуватись виключно шляхом викладення повноважень таких органів в Статуті товариства. Ставиться тільки вимога, що таке делегування повинно бути закріплене рішенням загальних зборів акціонерів.

З аналізу чинного корпоративного законодавства, останнє також не містить заборони про те, що якщо певні питання діяльності акціонерного товариства не врегульовані Статутом акціонерного товариства то вони не можуть бути врегульовані іншими внутрішніми корпоративними актами акціонерного товариства (внутрішні положення, порядки, тощо).

При цьому, якщо внутрішні корпоративні акти затверджуються рішенням вищого органу управління товариства - загальними зборами акціонерів вони є обов’язковими для виконання іншими органами управління товариства. В свою чергу, акціонери, голосуючи на загальних зборах акціонерів за затвердження Статуту чи інших внутрішніх корпоративних актів (внутрішні положення, порядки, тощо) товариства таким чином і реалізують своє корпоративне право на участь в управління товариством.

Прийняття акціонерними товариствами таких корпоративних актів є одним із засобів подолання прогалин у праві та втілює волевиявлення суб’єктів, спрямоване на встановлення конкретного способу регулювання відносин.

Як вбачається із п.п. 3.2. Положення про придбання власних акцій та їх подальше розміщення ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" посадові особи (голова та члени Правління товариства АТ) і кількість акцій які вони можуть отримати при розподілі, або купити за власні кошти визначаються спільним рішенням Правління та Спостережної ради акціонерного товариства. При цьому як уже зазначалось судом вказане Положення про придбання власних акцій та їх подальше розміщення ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" затверджене рішенням загальних зборів акціонерів товариства від 11 травні 1999р. (протокол № 3). А відповідно до заперечень відповідача прийняття вказаного Положення було ініційовано безпосередньо акціонером відкритого акціонерного товариства "Тернопільське обласне підприємство "Тернопільавтотранс 16100" Сушельницький Богдан Володимирович - позивачем-1, який був присутній на зборах та голосував за нього. Чинність зазначеного положення не заперечується і представником позивача-1 у судових засіданнях.

А тому, на думку суду, приймаючи рішення про затвердження Положення про придбання власних акцій та їх подальше розміщення ВАТ "Тернопільавтотранс 16100", загальні збори акціонерів таким способом делегували повноваження з розміщення викуплених акцій Правлінню та Наглядовій раді, передбачивши, що такі рішення приймаються на їх спільних засіданнях.

Враховуючи зазначене суд відхиляє також і твердження позивачів, що Статутом товариства не передбачено спільних засідань Правління та Наглядової ради. При цьому, суд має за необхідне зазначити, що чинне законодавство не містить заборони проводити спільні засідання органами управління акціонерного товариства. А тому дане питання врегульовується безпосередньо внутрішніми актами та рішеннями органів управління акціонерного товариства, зокрема, в даному випадку проведення спільних засідань Правління та Наглядової ради товариства передбачено Положенням про придбання власних акцій та їх подальше розміщення ВАТ "Тернопільавтотранс 16100", яке затверджене рішенням загальних зборів акціонерів товариства від 11 травні 1999р. (протокол № 3).

Щодо твердження позивача про нелегітимність складу Наглядової ради товариства то суд відхиляє його з огляду на наступне.

Позивачі стверджують, що Правління та Наглядової ради товариства, які приймали рішення від 06.05.2010 р. в наступному складі: Голова наглядової ради: Юрковська Г.А.; члени наглядової ради: Білоус О.Ф., Корнійчук Ю.К., Ляхович B.C., Жукевич С.В. були переобрані на позачергових загальних зборах акціонерного ВАТ «Тернопільавтотранс 16100», протокол № 13 від 21.10.2009 року. Зокрема наглядова рада в складі: Голова наглядової ради: Юрковська Г.А.; члени наглядової ради: Білоус О.Ф., Корнійчук Ю.К., Ляхович B.C., Жукевич С.В. були відкликані, та обрано новий склад наглядової ради товариства в складі: Голова наглядової ради: Олійник О.М.; члени спостережної ради: Шкільний М.М., Марів М.П., Ляхович B.C., Жукевич С.В. А тому, наглядова рада в складі - Голова ради: Юрковська Г.А.; члени наглядової ради: Білоус О.Ф., Корнійчук Ю.К., Ляхович B.C., Жукевич С.В., станом 06.05.2010 р. була нелегітимна.

Разом з цим як вбачається із поданих відповідачем суду постанови Львівського господарського суду від 28.07.2010р. № 14/135-2183 у справі за позовом Юрковської Г.А., Білоуса О.Ф., Острівки О.Й. до відповідачів –ВАТ ”Тернопільавтотранс 16100”, Сушельницького Б.В., Ябчанки Н.М., третя особа без самостійних вимог - Відділення Промінвестбанку у м. Тернопіль про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів акціонерів, апеляційним судом рішення господарського суду Тернопільської області від 31.05.10 у справі № 14/135-2183 скасовано частково. Прийнято нове рішення. Позов Юрковської Г.А., Білоуса О.Ф., Острівки О.Й. задоволено повністю. Визнано повністю недійсними з моменту прийняття рішення позачергових зборів акціонерів ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" від 21 жовтня 2009 року, оформлених протоколом № 13. Постановою ВГСУ від 19.10.2010р. № 14/135-2183 постанову ЛАГСУ від 28.07.2010р. у справі № 14/135-2183 залишено без змін.

При цьому, суд розглянувши заперечення позивачів щодо того, що вказаними рішеннями судів рішення зборів скасоване після того як відбулось спільне засідання Правління та Наглядової ради ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" від 06.05.2010р, має за необхідне зазначити, що як вбачається із постанови ЛАГСУ, яка залишена без змін ВГСУ вказане рішення позачергових зборів акціонерів ВАТ „Тернопільавтотранс 16100” від 21.10.2009р. протокол № 13 визнано повністю недійсним з дня його прийняття. (резолютивна частина постанови ЛАГС від 28.07.2010р. № 14/135-2183).

Суд також критично оцінює і твердження позивачів, щодо того що відповідно до Положення про придбання власних акцій та їх подальше розміщення ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" Правлінню та Наглядовій раді надається лише право визначати посадових осіб і кількість акцій, які вони можуть отримати або купити за власні кошти. Разом з цим, в оскаржуваному рішенні спільного засідання Правління та Наглядової ради ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" від 06.05.2010р на думку позивачів визначено спосіб, порядок та умови реалізації товариством придбаних власних акцій, а саме самостійно встановлено ціну відчуження акцій та порядок розрахунку.

При цьому суд має за необхідне відмітити, що відповідно до Положення затверджене рішенням ДКЦПФР N 954 на який неодноразово посилаються і позивачі, зокрема п.3.2. Положення затверджене рішенням ДКЦПФР N 954, у рішенні вповноваженого органу управління про реалізацію власних акцій повинно бути визначено спосіб, порядок та умови реалізації товариством придбаних власних акцій.

Крім того, і самим Положення про придбання власних акцій та їх подальше розміщення ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" передбачено певний спосіб, порядок, умови розміщення викуплених акцій в тому числі щодо ціни викупу (перепродажу). Зокрема, як вбачається із змісту розділу 3 Положення про придбання власних акцій та їх подальше розміщення ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" викуплені товариством акції підлягають розміщенню в термін не більше одного року з часу придбання шляхом: розподілу серед акціонерів товариства або викупу акціонерами за власні кошти по ціні не меншій придбання. Посадові особи (голова та члени Правління товариства АТ) і кількість акцій, які вони можуть отримати при розподілі, або купити за власні кошти визначаються спільним рішенням Правління та Спостережної ради акціонерного товариства.

А тому суд вважає, що рішення спільного засідання Правління та Наглядової ради ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" від 06.05.2010р про дозвіл на викуп акцій прийняте в межах повноважень визначених як Положенням про придбання власних акцій та їх подальше розміщення ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" так і Положенням затвердженим рішенням ДКЦПФР N 954.

Суд також вважає безпідставним і твердження позивача щодо того що, в оспорюваному рішенні спільного засідання Правління та Наглядової ради ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" від 06.05.2010р останні вийшли за межі наданих їм повноважень та спільним рішенням, окрім визначення осіб з числа правління товариства та кількості акцій, які вони можуть придбати, прийняли інше рішення що виходить за межі компетенції правління та наглядової ради, а саме про продаж Товариством раніше викуплених власних акцій особам, які не є членами правління Товариства, а саме: Копрову Є.М., Воловику Б.М., Жукевичу С.В.

Крім того, позивачі вважають що згідно Положення про придбання власних акцій та їх подальше розміщення ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" метою його є створення в акціонерному товаристві групи суттєвих власників –акціонерів з числа саме керівників вищої ланки управління. А тому на їх думку викуплені товариством акції не можуть бути реалізовані простим працівникам товариства а тільки членами правління Товариства.

Проте суд критично оцінює дані твердження позивачів, зокрема, з огляду на те, що як уже зазначалось судом, відповідно до статті 32 Закону України "Про господарські товариства" раніше викуплені власні акції товариства повинні в подальшому бути перепродані, розповсюдженні серед своїх працівників або анульовані. Зазначені положення Закону кореспондуються і з правилом закріпленим в Положення затверджене рішенням ДКЦПФР N 954 відповідно до п. 3.1. 3.3. якого реалізація товариством придбаних власних акцій здійснюється шляхом їх перепродажу або розповсюдження серед працівників товариства. Якщо товариство має намір перепродати, розповсюдити придбані власні акції серед працівників товариства, у тому числі керівника та/або членів виконавчого органу, умови перепродажу, розповсюдження придбаних товариством власних акцій серед працівників товариства, у тому числі керівника та/або членів виконавчого органу, повинні бути визначені відповідним рішенням загальних зборів акціонерів або наглядової (спостережної) ради товариства, якщо інше не передбачено установчими документами товариства.

Як вбачається із наведеного, чинне законодавство, що врегульовує дане питання не містить обмеження права реалізації викуплених акцій товариства виключно серед членів правління (виконавчого органу), а вказує лише що такі розповсюджуються серед працівників товариства.

А за загальним правилом положення Статуту та інших внутрішніх корпоративних актів та рішень органів управління товариства повинні повинні відповідати вимогами чинного законодавства.

При цьому, на думку суду і Положення про придбання власних акцій та їх подальше розміщення ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" не містить категоричного припису (заборони), продажу викуплених акцій серед працівників товариства. Проте, на відміну від чинного законодавства воно містить додаткову вимогу щодо того, що вказані особи повинні бути одночасно і акціонерами товариства. Таким чином закріплює переважне право акціонерів на придбання таких акцій.

Разом з цим, як вбачається із оспорюваного рішення спільного засідання Правління та Наглядової ради ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" від 06.05.2010р ним дано дозвіл на викуп акцій фізичним особам, які станом на день прийняття такого рішення одночасно являлись і його акціонерами і працівниками ВАТ „Тернопільавтотранс 16100” (Корчинська М.С. –головний бухгалтер, Бек Я.А. заступник голови правління, Копцова Є.М. –комерційний директор, Воловик Б.М. - начальник Тернопільської автостанції, Жукевич С.В. –начальник Тернопільського автовокзалу; Бутрин Л.В. - генеральний директор). Зазначене підтверджується, зокрема, поданими відповідачем рішеннями про обрання та витягами з наказів по ВАТ „Тернопільавтотранс 16100” та поданими виписками з реєстру і довідкою третьої особи від 11.11.2010р. № 3230 про те, що вказані особи станом на 06.05.2010р. являлись акціонерами ВАТ „Тернопільавтотранс 16100” (знаходяться в матеріалах справи).

Враховуючи зазначене, на думку суду, вказане рішення спільного засідання Правління та Наглядової ради ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" від 06.05.2010р відповідає в цій частині як вимогам чинного законодавства та ніяким чином не порушує прав позивачів - акціонерів. Зокрема, позивачами не надано суду доказів того, що ними вчинялись будь-які дії (подавались заяви), які були спрямовані на придбання вказаних акцій і що рішенням спільного засідання Правління та Наглядової ради ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" від 06.05.2010р. таке їх право було порушене.

Також суд критично розглядає посилання позивачів на те, що відповідачем по справі №9/68-1603, в підтвердження своєї позиції не доведено вчинення дій, у відповідності до ст.ст. 30,38 Закону України "Про господарські товариства" та п.10 Положення про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного фонду акціонерного товариства, затвердженого рішенням ДКЦПФР №158 від 16.10.2000р., спрямованих на реалізацію переважного права на придбання акцій, та не підтверджено їх належним доказами.

Так, суд зазначає, що Положення про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного фонду акціонерного товариства, затвердженого рішенням ДКЦПФР №158 від 16.10.2000р. на яке посилаються позивач –2 у запереченні на відзив від 15.11.2010р., втратило чинність на підставі Рішення ДКЦПФР N 387 від 22.02.2007р. яким було затверджено нове Положення про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства.

Крім того суд вважає, що позивачі помилково до спірних правовідносин, які виникли в частині розповсюдження відкритим акціонерним товариством викуплених власних акцій застосовують статті Закону України "Про господарські товариства" та нормативний акт ДКЦПФР, які визначають порядок купівлі акцій при збільшенні розміру статутного капіталу товариства (додатковий випуск акцій).

Зокрема, як уже зазначалось судом ст. 32 Закону України "Про господарські товариства" та Положенням про придбання, реалізацію та анулювання акціонерними товариствами акцій власного випуску, затверджене рішенням ДКЦПФР від 19 вересня 2006 року N 954 визначають вимоги до порядку придбання акціонерними товариствами власних акцій та їх подальшу реалізацію або анулювання.

В свою чергу ст.30,38 Закону України „Про господарські товариства" та Положенням про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства, затвердженим рішенням ДКЦПФР від 22 лютого 2007 р. N 387. врегульовано порядок збільшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства при додатковому випуску акцій.

Зазначені правовідносини є різними за своєю правою природою і регулюються відмінними між собою юридичними нормами.

А тому на думку суду є помилковим застосування до спірних правовідносин з боку позивача положень ст. 30,38, Закону України „Про господарські товариства " та Положення про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного фонду акціонерного товариства.

Також, розглянувши заперечення відповідача щодо того, що позивач-3 акціонер відкритого акціонерного товариства "Тернопільавтотранс 16100", Мицько Ростислав Ігорович набув статусу акціонера після прийняття рішення що оскаржується, а тому не вправі вимагати його скасування, судом встановлено наступне.

Акціонери (учасники) господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших акціонерів (учасників) господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших акціонерів (учасників) товариства. При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання (п. 11 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 N 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується. Вимоги акціонера (учасника) товариства про визнання недійсним рішення органу управління товариства не підлягають задоволенню, якщо на момент його прийняття позивач ще не набув права власності на акції чи частку в статутному капіталі товариства, оскільки його корпоративні права не могли бути порушеними (п. 19 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 N 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" права на участь в управлінні, одержання доходу тощо, які випливають з іменних цінних паперів, можуть бути реалізовані з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів.

При цьому як вбачається із довідки від 22.10.2010р. № 2913 наданої на вимогу суду третьою особою –відділенням ПАТ "Промінвестбанк" в м. Тернополі, яка являється реєстроутримувачем системи реєстру ВАТ "Тернопільське обласне підприємство "Тернопільавтотранс 16100" (згідно договору на ведення реєстру власників іменних цінних паперів № 12 від 30.06.2009р.) статусу акціонера ВАТ "Тернопільське обласне підприємство "Тернопільавтотранс 16100" фізична особа Мицько Ростислав Ігорович набув 06.08.2010р.

Зазначена дата також підтверджується і поданими суду випискою з реєстру власників іменних цінних паперів про стан особового рахунку ВАТ "Тернопільське обласне підприємство "Тернопільавтотранс 16100" від 06.08.2010р. № 792, що подана безпосередньо позивачем 2 - Мицько Ростиславом Ігоровичем.

Разом з цим, рішення спільного засідання Правління та Наглядової ради ВАТ "Тернопільавтотранс 16100", яке оскаржується позивачем –2 прийняте 06.05.2010р. раніше ніж позивач набув статусу акціонера.

Враховуючи зазначене суд приходить до висновку, що вимоги позивача –2 Мицька Ростислава Ігоровича про визнання недійсним рішення спільного засідання Правління та Наглядової ради ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" не підлягають задоволенню, так як на момент прийняття оскаржуваного рішення позивач –2 ще не набув права власності на акції ВАТ "Тернопільавтотранс 16100".

За таких обставин, враховуючи вищевикладене оцінивши зібрані докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивачів у справі не підлягають до задоволення, оскільки, на думку суду, оскаржуване рішення спільного засідання Правління та Наглядової ради ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" від 06.05.2010р., що оформлене протоколом №1 відповідає вимогам чинного законодавства, Статуту ВАТ „Тернопільавтотранс 16100” та Положенню про придбання власних акцій та їх подальше розміщення ВАТ "Тернопільавтотранс 16100". При цьому судом за результатами розгляду справи не встановлено факту порушення оскаржуваним рішенням прав та законних інтересів акціонерів ВАТ "Тернопільавтотранс 16100" - позивачів по справі, а тому у суду не має підстав для задоволення позову.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивачів у справі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          

Повне рішення складено та підписано 06.12.2010р.