Рішення № 12878482, 27.10.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" жовтня 2010 р.Справа № 14/107-1852 Господарський суд Тернопільської області

у складі

розглянув справу

за позовом: Комунального підприємства Підволочиське підприємство "Ринок", вул. Садова, 1, смт. Підволочиськ, Тернопільська область, 47800.

до відповідача: Приватного малого підприємства ВТФ "Галицька господарська спілка", вул. Студинського, 9/7, м. Тернопіль, 46000.

про стягнення сплаченої за товар суми коштів в розмірі 9100,00 грн.

за участю представника позивача: Шипіло О. І., довіреність № 438 від 06.10.2009р.

Суть справи:

Комунальне підприємство Підволочиське підприємство "Ринок" звернулося в господарський суд Тернопільської області із позовом до приватного малого підприємства ВТФ "Галицька господарська спілка" про розірвання договору купівлі-продажу № 15 від 11.11.2008р. та стягнення вартості товару і штрафних санкцій в сумі 19110,00 грн.

24.11.2009 р. позивачем подано уточнення позовних вимог, згідно до яких він просить суд стягнути із відповідача сплачену за товар суму коштів у розмірі 9100,00 грн.

Розглянувши подану заяву, суд прийняв її до розгляду як таку, що подана у відповідності до ст. 22 ГПК України.

В обґрунтування заявлених вимог, підтриманих в судовому засіданні повноважним представником, позивач посилається на порушення відповідачем п. 2.1 та 3.2.1 умов договору купівлі-продажу товарів № 15 від 11.11.2008р., а також ст. ст. 673, 674, 675 Цивільного кодексу України.

Відповідач згідно письмових пояснень, що подані 16.12.2009р. та пояснень повноважного представника у судовому засіданні позовні вимоги заперечує, вважає їх безпідставними та необґрунтованими. Зазначає, що товар поставлений належної якості та комплектності, а також вказує на те, що позивачем не дотримано правил експлуатації та зберігання придбаного обладнання, у зв'язку із чим виникли недоліки в його роботі.

В процесі вирішення спору, розгляд справи відкладався із підстав викладених у відповідних ухвалах.

Учасникам судового процесу роз’яснено їх права і обов’язки передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалася за відсутності відповідного клопотання.

Строк вирішення спору було продовжено за правилами, що викладені у ст. 69 ГПК України.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

11.11.2008р. між ПМП ВТФ «Галицька господарська спілка»в особі Макогона О. І., що діє на підставі Статуту /Продавець/ та КП «Ринок»в особі директора Гнат І. М., що діє на підставі Статуту /Покупець/ укладено договір купівлі-продажу товарів № 15, згідно якого сторони взяли на себе зобов’язання:

- Продавець продає, а Покупець купує «Вібростіл»у кількості 1 шт. по ціні 9100.00 грн. (п. 1 Договору);

- Продавець зобов’язаний після підписання договору передати Покупцю «Вібростіл»і забезпечити його сертифікатом якості на товар, а Покупець прийняти і оплатити замовлений товар (п. 2.1 та 2.2 Договору).

- Продавець несе відповідальність за якість товару. Якщо якість товару не відповідає сертифікату, Продавець сплачує штраф та ліквідує всі дефекти, виявлені Покупцем, своїми силами і за власний рахунок з часу отримання від Покупця повідомлення (п. 3.2.1 Договору).

Покупець на виконання умов договору, згідно платіжного доручення від 18.11.2008р. на підставі накладної № 5 від 17.11.2008р. оплатив Продавцю вартість товару ( вібростіл для виготовлення шлакоблоків) в сумі 9100.00 грн., що підтверджено документами та не заперечується відповідачем.

Документи, які свідчать про передачу товару від Продавця до Покупця в матеріалах справи відсутні.

Натомість позивачем до матеріалів справи долучено акт обстеження від 12.08.2009р. складений у присутності 8-ми членів комісії, про отримання 11.08.2009р. вібростола, який як зазначено в акті "...скинутий представником Продавця Макогіном О. І на подвір’ї КПП «Ринок»без прийняття його завскладом".

При обстеженні даного виробу комісією встановлено відсутність трансформатора та належної документації (гарантійного листа, технічного паспорта) на даний товар, а відтак зроблено висновок що останній не повністю укомплектований та не придатний до роботи.

22.08.2009р. на адресу відповідача, згідно квитанції № 0070, направлено претензію від 17.08.2009р. із вимогою повернути сплачені 17.11.2008р. на підставі договору купівлі-продажу № 15 від 11.11.2008р. кошти в сумі 9100.00 грн. Відповіді на претензію суду не надано, згідно з пояснень позивача ним не отримано.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічна за змістом норма міститься і в ст.509 ЦК України.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З наведеною правовою нормою кореспондуються і положення ч.1 ст. 193 ГК України.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору купівлі-продажу, згідно якого в силу ст. 655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 675 ЦК України, товар, який продавець передає або зобов’язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлений договором купівлі-продажу.

Згідно ст. 637 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, а в разі відсутності в договорі умов щодо якості товару, продавець зобов’язаний передати товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Якість речей, які продаються, повинні відповідати стандарту, технічним умовам або зразкам, установленим для речей такого виду. При цьому, нормативні вимоги відносно якості товарів встановляються у відповідності з Декретом Кабінету Міністрів України від 10.05.93 р. N 46-93 «Про стандартизацію і сертифікацію». Якість товару також повинна відповідати інформації щодо товару, наданій продавцем.

З метою з"ясування фактичних обставин щодо якості та комплектності придбаного позивачем за договором № 15 виробу, судом призначена судова експертиза. проведення якої доручено Тернопільському відділенню КНІДСЕ. Зважаючи на повідомлення вказаної установи від 14.05.2010 року про відсутність фахівця відповідної спеціалізації, судом доручено проведення експертизи особі, яка має необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань і відповідає вимогам встановленим ст.10 Закону України "Про судову експертизу".

За наслідками проведеного дослідження, у висновку судової експертизи № 1 від 21.07.2010 р. експертом констатовано що:

- умови зберігання товару відповідають технічним умовам;

- технічний паспорт, гарантійний талон на придбаний позивачем за договором вібростіл відсутні, що унеможливлює встановлення дати виготовлення та виробника даного товару;

- вібростіл виготовлений з цілим рядом відхилень;

- на час проведення експертизи повністю відсутній механізм пуску вібростола; всупереч вимог безпеки на ньому не передбачено заземлення.

З наведеного експертом зроблено висновок про те, що придбаний за договором № 15 товар - вібростіл для виготовлення шлакоблоків не придатний до експлуатації.

Статтею 678 ЦК України визначено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару, покупець має право, поряд із іншим, відмовитись від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми. Аналогічно правові наслідки настають і у разі продажу некомплектного товару (ст.684 ЦК України).

Висновки експерта наявність істотних порушень щодо якості товару засвідчують, вказуючи при цьому на те, що недоліки виникли до передавання товару покупцеві (ст.679 ЦК України). Констатує експерт і факт недотримання вимог ст.682-684 ЦК України щодо комплектності товару.

В свою чергу, відповідачем не надано суду ні заперечень на висновок експертизи, ні технічної та гарантійної документації на спірний товар, а відтак його твердження (пояснення від 16.12.2009р.) про реалізацію ним вібростола належної якості та комплектності, а також не дотримання умов експлуатації, зберігання придбаного товару, жодним належним та допустимим доказом не підтверджено. Не підтверджена відповідачем і відповідність проданого ним товару вимогам законодавства (ст. 674 ЦК України).

При цьому суд враховує, що доведення законності і обґрунтованості своїх вимог з метою захисту власних інтересів є обов'язком кожного із учасників судового процесу (ст.ст. 32-34 ГПК України).

Зважаючи на викладене вище в сукупності, суд констатує, що позивачем належними та допустимими доказами, у встановленому законом порядку доведені обставини, на які він посилався при зверненні з позовом до суду, а відтак заявлені вимоги підприємства підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 32-35, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з приватного малого підприємства ВТФ "Галицька господарська спілка" (вул. Студинського, 9/7, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 31080285) на користь комунального підприємства Підволочиське підприємство "Ринок" (вул. Садова, 1, смт. Підволочиськ, Тернопільська область, ідентифікаційний код 30418847) –9100 (дев’ять тисяч сто) грн. 00 коп., 192 (сто дев'яносто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення 22.11.2010 року через місцевий господарський суд.

Суддя