Рішення № 12877859, 14.12.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.10                                                                                           Справа№ 29/198(10)

За позовом:           Товариства з обмеженою відповідальністю "Фра-М",

м. Донецьк,

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна аптечна база "Данфарм", м. Львів, про: cтягнення 257’865,80 грн.

Суддя М. Синчук

За участю представників:

позивача:Шиманська Л.В. –дов. від 01.11.2010 р.,

відповідача:не з’явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фра-М" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна аптечна база «Данфарм»про стягнення 257’865,80 грн. Ухвалою від 19.11.2010 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 14.12.2010 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов Договору №608 к від 01.08.2009р. не здійснив оплати у повному обсязі за отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 227’403,09 грн. Крім того, відповідачу нараховано 3’241,18 грн. –3% річних, 9’250,84 грн. інфляційних збитків, 17’970,69 грн. –пені.

В судове засідання 14.12.2010 представник позивача з’явився, вимоги ухвали суду від 19.11.2010 р. виконав. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Подав заяву про долучення документів до матеріалів справи.

В судове засідання 14.12.2010 представник відповідача не з’явився, незважаючи на те, що був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №05292214 від 21.11.2010 р., причин неприбуття в судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 19.11.2010 р. не виконав.

Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між сторонами по справі укладено договір поставки товару №608 к від 01.08.2009р. (надалі –Договір). За умовами цього договору постачальник (позивач у справі) зобов’язується систематично постачати та передавати у власність покупця (відповідач у справі) лікарські засоби, вироби медичного призначення, засоби особистої гігієни та інше (надалі –товар), а покупець зобов’язується прийняти товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору загальна кількість товарів, що мають бути поставлені, їх часткове співвідношення, ціна товару встановлюється сторонами в товарно-транспортних накладних, які є невід’ємною частиною цього Договору.

На виконання умов Договору позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 228’190,85 грн., про що свідчать товарно-транспортні накладні: №6845/2 від 02.02.2010 р., №6850/2 від 02.02.2010 р., №18797/2 від 12.03.2010 р., №18799/2 від 12.03.2010 р., №18800/2 від 12.03.2010 р., №19636/2 від 17.03.2010 р., №19638/2 від 17.03.2010 р., «19639/2 від 17.03.2010 р., №20179/2 від 17.03.2010 р., від 27.04.2010 р. №32737/2, від 27.04.2010 р. №32740/2, від 27.04.2010 р. №32926/2 від 06.05.2010 р. №35083/2, від 06.05.2010 р. №35249/2, від 06.05.2010 р. №35250/2, від 06.05.2010 р. №35251/2, від 18.05.2010 р. №36129/2, від 18.05.2010 р. №36132/2, від 18.05.2010 р. №37132/2, від 18,05.2010 р. №37562/2, від 18.05.2010 №38005/2, від 20.05.2010 р. №39260/2, від 27.05.2010 р. №41191/2, від 27.05.2010 р., від 27.05.2010 р. № 41193/2, від 27.05.2010 р. №41194/2, від 01.06.2010 р.№42019/2, від 02.06.2010 р. №42866/2, від 02.06.2010 р. №42868/2, від 02.06.2010 р. №42675/2, від 03.06.2010 р. №42322/2, від 03.06.2010 р. №42329/2, від 08.06.2010 р.№42540/2, від 08.06.2010 р. №44221/2, від №44226/2, від 16.06.2010 р. №47247/2, від 16.06.2010 р.№47262/2, від 17.06.2010 р. №17769/2, від 24.06.2010 р. №48613/2, від 24.06.2010 р. №48960/2, від 25.06.2010 р. №50549/2.

На виконання умов Договору позивачем поставлено товар, а відповідачем його прийнято, згідно довіреностей (знаходяться в матеріалах), та підтверджується підписами представників на товарно-транспортних накладних, печаткою або штампом підприємства.

Відповідачем частково оплачено за накладною від 02.02.2010 р. №6845/2, за отриманий товар на суму 787,76 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія №485 від 05.11.2010 р., про сплату заборгованості у розмірі 227’403,09 грн.

Станом на день розгляду справи відповідач заборгованість у сумі 227’403,09 грн., не погасив, доказів зворотнього суду не представив.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з п. 3.3 Договору суми оплати за товар, які постачальник отримує від покупця, зараховуються постачальником самостійно в рахунок оплати по товарно-транспортним накладним, які не сплачені, та строк оплати яких настав.

Згідно з п. 4.2 Договору покупець зобов’язаний прийняти та сплатити товар у строк вказаний у товарно-транспортних накладних, які є невід’ємною частиною договору. Таким чином, оскільки відповідачем не виконано свого обов’язку в частині оплати прийнятого товару у встановлений строк, вимоги позивача про стягнення 227’403,09 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 3’241,18 грн. –3% річних та 9’250,84 грн. інфляційних збитків є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з п. 5.2 Договору покупець за несплату вартості товару у встановлені строки, сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,2%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочення. Пеня нараховується до моменту погашення заборгованості. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 17’970,69 грн. –пені, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 193 ГК України, ст. 625 ЦК України, ст. ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна аптечна база «Данфарм»(адреса: вул. Рудненська, 12, м. Львів, 79052; код ЄДРПОУ 32053158) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фра-М" (адреса: проспект Полеглих Комунарів, 95-Б, м. Донецьк, 83059; код ЄДРПОУ 20322326) 227’403,09 грн. –основного боргу, 3’241,18 грн. –3% річних, 9’250,84 грн. інфляційних збитків, 17’970,69 грн. –пені, 2’580,00 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя