Рішення № 12877757, 08.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/51508.12.10 За позовом Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-страхування»

До Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія

«Оранта»

Про стягнення 5725,28 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача Семко В.С. - представник за довіреністю;

від відповідача Пономаренко В.І. представник за довіреністю.

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 08.12.2010 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 5725,28 грн., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита 102,00 грн., витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу - 236,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2010 було порушено провадження у справі № 47/515 розгляд справи було призначено на 17.11.2010р., ухвалою від 17.11.2010р. відкладено до 08.12.2010р.

В судовому зсіданні 08.12.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі посилаючись на те, що позивачем, як страховиком по договору страхування автотранспортних засобів було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 5725,28 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.

Представник відповідача проти заявлених вимог заперечував частково, а саме не погоджувався з розрахунком суми страхового відшкодування, посилаючись на те, що відповідно до звіту, ринкова вартість автомобіля на момент ДТП складала 167665,78 грн., а страхова сума за договором 123697,00 грн., а тому відповідно до п. п. 4.4, 4.3.2 Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), відшкодування виплачується в співвідношенні, що за розрахунком відповідача складає 2704,16 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача та представника відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2009р. між ОСОБА_2, як страхувальником, та позивачем - ТОВ «СК «Віді-Страхування», як страховиком, та ВАТ «ВТБ Банк», як вигодонабувачем, було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № АС003398 (далі договір страхування), згідно умов якого предметом страхування є транспортний засіб Toyota Corolla, 2008 року випуску, держаний номерний знак НОМЕР_1. Умовами договору сторонами було погоджено, що до переліку страхових ризиків включено дорожньо-транспортні пригоди.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником автомобіля марки Toyota Corolla, 2008 року випуску, держаний номерний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_2.

Згідно полісу загальнообовязкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів ВС/5912514, між відповідачем ВАТ «НАСК «Оранта», як страховиком, та ОСОБА_1, як страхувальником, було укладено договір загальнообовязкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів зі строком дії з 15.11.2009р. 14.11.2010р., ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 35000,00 грн., розмір франшизи 00,00 грн., забезпечений транспортний засіб автомобіль марки Nissan Note, 2007 року випуску, держаний номерний знак НОМЕР_2.

Згідно довідки МВС України від 31.12.2009р., 22.12.2009р. в Києво-Святошинському районі, н/п Петропавловська-Борщагівка, вул. Кільцева, 4 сталася ДТП (зіткнення) за участю застрахованого автомобіля марки Toyota Corolla, 2008 року випуску, держаний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2., та автомобіля Nissan Note, 2007 року випуску, держаний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1., внаслідок якого відбулось пошкодження автомобілів.

Відповідно до постанови Святошинського районного суду міста Києва від 09.06.2010р. у справі 3-3182, ОСОБА_1. визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки її вина у здійсненні зіткнення та порушенні п. 10.9 Правил дорожнього руху, підтверджується зібраними по справі доказами.

Відповідно до звіту з визначення вартості матеріального збитку, № 58 від 01.03.2010р., складеного ТОВ «Агенція «Експертиза та оцінка», на замовлення позивача, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки Toyota Corolla, 2008 року випуску, держаний номерний знак НОМЕР_1 складає 5722,38 грн.

Згідно страхового акту № АС-002359, пошкодження транспортного засобу марки Toyota Corolla, 2008 року випуску, держаний номерний знак НОМЕР_1, яке сталося 22.19.2009р. за участю застрахованого автомобіля марки Toyota Corolla, 2008 року випуску, держаний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2., та Nissan Note, 2007 року випуску, держаний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1., визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 5725,28 грн. (6345,12 (вартість відновлювального ремонту) 619,84 (франшиза).

Відповідно до платіжного доручення, позивачем було виплачено страхове відшкодування в сумі 5725,28 грн., з призначенням платежу «страхове відшкодування згідно страхового акту № АС-002359».

06.09.2010р. позивачем було направлено відповідачу регресну вимогу (заяву про виплату страхового відшкодування в порядку регресу) № 327-10 про відшкодування в порядку регресу шкоди, заподіяної в результаті ДТП з вимогою сплати суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 5725,28 грн., яку відповідач отримав 09.09.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Як зазначив позивач у позові, останнім, як страховиком по договору страхування автотранспортних засобів № АС-003398, було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 5725,28 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.

Представник відповідача, у відзиві на позовну заяву, проти заявлених вимог заперечував частково, а саме не погоджувався з розрахунком суми страхового відшкодування, посилаючись на те, що відповідно до звіту, ринкова вартість автомобіля на момент ДТП складала 167665,78 грн., а страхова сума за договором 123697,00 грн., а тому відповідно до п. п. 4.4, 4.3.2 правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), відшкодування виплачується в співвідношенні, що за розрахунком відповідача складає 2704,16 грн.

П. 3 ч. 2 статті 11 цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Частиною 1 статті 14 Цивільного кодексу України визначено. що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1166 ч. 1 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" в редакції Закону України №2745-111 від 4 жовтня 2001 року страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Аб.1, 16 ст.9 Закону України „Про страхування” № 85/96-ВР від 07.03.1996 року визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно із аб.18 ст.9 Закону України „Про страхування” № 85/96-ВР від 07.03.1996 року визначає що, франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування" № 85/96-ВР від 07.03.1996 року, договір страхування -це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно із ст.27 Закону України „Про страхування” № 85/96-ВР від 07.03.1996 року страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд вбачає по-перше: наявність вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, у вчиненні ДТП, що підтверджується постановою Святошинського районного суду міста Києва від 09.06.2010р. у справі 3-3182. По друге, позивачем понесено фактично збитки у розмірі 5725,28 грн., що складає суму виплаченого страхового відшкодування. По третє: наявний причинно-наслідковий звязок між діями особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, відносно вини у вчинені ДТП та негативним наслідком зазначених дій для позивача - понесення реальних збитків в розмірі 5725,28 грн., що складає суму виплаченого страхового відшкодування, право на відшкодування якої позивач отримав в порядку регресу в межах фактичних витрат на підставі ст.ст. 22, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України та статті 27 Закону України „Про страхування” № 85/96-ВР від 07.03.1996 року, про що ним було направлено відповідачу регресну вимогу, яку відповідачем не виконано.

Твердження відповідача про те, що оскільки ринкова вартість автомобіля на момент ДТП складала 167665,78 грн., а страхова сума за договором 123697,00 грн., а тому відповідно до п. п. 4.4, 4.3.2 Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), відшкодування виплачується в співвідношенні, що за розрахунком відповідача складає 2704,16 грн., - судом відхиляється, адже між позивачем та відповідачем правовідносини виникли не на підставі зазначених Правил, а на підставі закону, зокрема ст. ст. 11, 14, 1166 ч. 1, 1187, 1188, 1192 Цивільного кодексу України, і застосування зазначених Правил до правовідносин позивача та відповідача застосуванню не підлягає.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача в порядку регресу 5725,28 грн. страхового відшкодування - є обґрунтованою та законною, була доведена позивачем належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

Також, позивач, при подачі позову звернувся до суду з вимогою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача. Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заявлена вимога не є обґрунтованою, оскільки позивачем крім самої вимоги не надано жодного належного та допустимого доказу, в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а тому заявлена вимога задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме: 5725,28 грн. сума виплаченого страхового відшкодування.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути в порядку регресу з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(код ЄДРПОУ 00034186, місцезнаходження: 01032 м. Київ, вул. Жилянська, 75) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування»(код ЄДРПОУ 35429675, місцезнаходження: 08131, с. Софіївська Борщагівка, вул. В.Кільцева, 56) суму виплаченого страхового відшкодування - 5725 (п ять тисяч сімсот двадцять пять) грн. 28 коп., а також 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять одна) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Станік С.Р.

Дата складання повного тексту рішення 14.12.2010