Рішення № 12877679, 08.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/41108.11.10 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської міської філії

До відповідачаДержавного комітету рибного господарства України Міністерства аграрної політики України

Простягнення 25874,08 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивачаМасловський І.А. (за дов.)

Від відповідачане з’явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Київської міської філії з позовом про стягнення з Державного комітету рибного господарства України Міністерства аграрної політики України 25874,08 грн. заборгованості за надання телекомунікаційних послуг за договором № 2145120 від 16.06.2007 р., в тому числі 25046,94 грн. основного боргу, 793,50 грн. пені та 33,64 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2010 р. порушено провадження у справі № 17/411 та призначено її до розгляду на 08.11.2010 р..

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзив на позов, письмових заперечень по суті спору та клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Про день та час проведення судових засідань сторона була повідомлена належним чином.

          За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані позивачем документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

16.06.2007 р. між відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»(підприємством зв’язку) та Державним комітетом рибного господарства України Міністерства аграрної політики України (споживачем) було укладено договір № 2145120 про надання послуг електрозв’язку (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1) підприємство зв’язку надає послуги електрозв’язку, перераховані в додатку 1, і безкоштовні послуги, перераховані в додатку 2.

Споживач сплачує послуги електрозв’язку за спільно погодженою системою оплати (п. 4.2 Договору).

Згідно з пунктом 4.4 Договору підприємство зв’язку відповідно до нормативних документів приймає від споживача оплату телекомунікаційних послуг або доручає провадити приймання оплати іншим організаціям та установам (відділенням зв’язку, касам Ощадбанку, комерційним банкам тощо), з якими укладені відповідні договори.

Відповідно до п. 4.5 Договору, розрахунки за фактично отримані в кредит телекомунікаційні послуги за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

У разі застосування авансової системи оплати споживач для одержання телекомунікаційних послуг проводить щомісячно, до 20-го числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості у розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10-го числа місяця, що настає після розрахункового періоду), виходячи з фактично наданих послуг (п. 4.6 Договору).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

До спірних правовідносин сторін судом застосовуються положення Закону України «Про телекомунікації»від 18.11.2003 р. зі змінами та доповненнями, а також постанова Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 р. № 720 «Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг».

Відповідно до ст.ст. 33, 36, 63 даного Закону послуги операторами зв’язку всіх форм власності надаються споживачам згідно з чинним законодавством, умовами відповідної ліцензії та договору між споживачем і оператором, а також за умови дотримання споживачем правил користування мережами зв’язку і оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Пунктом 5 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації»передбачено, що споживач зобов’язаний виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ним телекомунікаційні послуги. Аналогічні вимоги викладені в п.п. 33-40 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг.

Статтею 63 Закону України «Про телекомунікації»врегульовано порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг. Положеннями цієї статті визначено, що телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Також визначено умови надання зазначених послуг, якими є укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг, відповідно до основних вимог договору про надання телекомунікаційних послуг, встановлених НКРЗ та наявність оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Суду були надані докази направлення позивачем рахунків для сплати наданих телекомунікаційних послуг за період з березня по серпень 2010 року.

Відповідач належним чином умови Договору не виконував, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 25046,94 грн. за період з березня 2010 року по серпень 2010 року.

З наданих позивачем документів, що знаходять в матеріалах справи, вбачається, що у серпні 2010 року позивач перерахував відповідачеві кошти в сумі 25244,08 грн., внаслідок чого на момент звернення позивача до суду відповідачем була сплачена заборгованість за договором № 2145120 про надання послуг електрозв’язку за період з березня по серпень 2010 року в повному обсязі.

З урахуванням зазначеного на момент звернення позивача до суду були відсутні підстави для примусового стягнення з відповідача 25046,94 грн. основного боргу за зазначеним договором в період з березня 2010 року по серпень 2010 року, тому позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про телекомунікації»у разі затримки оплати за надані телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Пунктом 5.8. Договору передбачено, що у разі несплати за надані телекомунікаційні послуги понад установлений термін (з 21-го числа місяця, що настає після розрахункового періоду) відповідач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Беручи до уваги те, що відповідач прострочив оплату наданих послуг, тому з нього на підставі п. 5.8 Договору за визначений позивачем період підлягає стягненню за перерахунком суду пеня в сумі 1923,29 грн.

Оскільки суд обмежений розміром заявлених позовних вимог, тому з урахуванням сплаченої в добровільному порядку до звернення позивача до суду заборгованості за спірний період, включаючи 197,14 грн. пені, з відповідача підлягає до стягнення 596,36 грн. пені.

Позовні вимоги щодо стягнення 197,14 грн. пені не підлягають задоволенню, оскільки на момент звернення позивача до суду відповідач в добровільному порядку сплатив зазначену суму пені, що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов’язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, що передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З відповідача підлягає стягненню 33,64 грн. трьох процентів річних за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Докази, подані позивачем, відповідачем належним чином не спростовані.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення 596,36 грн. пені та 33,64 грн. трьох процентів річних.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 6,3 грн. державного мита та 5,73 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного комітету рибного господарства України Міністерства аграрної політики України (04053, м. Київ, вул. Артема, 45а, рахунок 35217005004085 у ДКУ в м. Києві, МФО 820172, код 34821206) на користь відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської міської філії (01033, м. Київ, вул. Горького 40, рахунок 26000402028729 у КРД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904, код 01189910) 596 (п’ятсот дев’яносто шість) грн. 36 коп. пені, 33 (тридцять три) грн. 64 коп. трьох процентів річних, 6 (шість) грн. 30 коп. витрат по сплаті державного мита та 5 (п’ять) грн. 73 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.Г. Удалова

          Рішення підписано 15.12.2010 р.